1 квітня набули чинності Державні будівельні норми (ДБН) В.2.2-40:2018 «Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», яких повинні дотримуватися аптечні заклади. Зокрема, щодо створення умов для доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень.

За новими нормами всі будинки та споруди в Україні, а також необхідна інфраструктура повинні обов’язково проектуватися з елементами доступності. Серед іншого в нових ДБН наведено технічні характеристики:

• пандусів, спеціальних підйомників та інших засобів доступності для людей з порушеннями опорно-рухового апарату;
• тактильних та візуальних елементів доступності: тактильної підлогової плитки, інформаційних таблиць та позначень шрифтом Брайля, аудіопокажчиків для людей з порушеннями зору;
• іншого візуального інформування, дублювання важливої звукової інформації текстами, організації сурдоперекладу, використання систем звукопідсилення для людей з порушеннями слуху та інші важливі зміни.

Як раніше відзначили в Державній службі України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, ДБН є обов’язковими для виконання всіма юридичними особами та фізичними особами — підприємцями на території України, під час проектування нових та реконструкції будівель, кварталів, мікрорайонів, що вже існують, відповідно до їх призначення.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Державна служба Украї­ни з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі — Держлікслужба) у Сумській обл. нагадує, що суб’єкт господарювання зобов’язаний створити ефективну систему якості лікарських засобів із затвердженим планом термінових дій, визначенням заходів, які забезпечують виконання наказів МОЗ України та/або розпоряджень Держлікслужби щодо контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії їх незаконному обігу.

Ці вимоги передбачені пунктом 7 розділу I Порядку контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі, затвердженого наказом МОЗ від 29.09.2014 р. № 677 (далі — Порядок). Також згідно з вимогами цього Порядку за наявності у суб’єкта господарювання більше одного аптечного зак­ладу у плані термінових дій повинен бути визначений порядок одержання Уповноваженими особами аптечних закладів інформації про незареєстровані лікарські засоби або обіг яких заборонено в Україні. У плані термінових дій мають бути визначені розподіл обов’язків та узгодження дій Уповноважених осіб аптечних закладів у частині надання інформації територіальному органу Держлікслужби.

Згідно з Порядком Уповноважена особа повинна:

• здійснювати ведення обліку рішень центрального апарату Держлікслужби в електронному та/або паперовому вигляді з можливістю термінового формування реєстрів руху лікарських засобів на виконання запитів відомства;
• надавати Держлікслужбі інформацію про виявлені неякісні лікарські засоби; лікарські засоби, стосовно яких виникла підозра у фальсифікації; фальсифіковані та незареєстровані лікарські засоби, інші дефекти чи невідповідності (далі — не­якісні лікарські засоби).

Держлікслужба звертає увагу Уповноважених осіб на те, що при наданні інформації про виявлені неякісні лікарські засоби Упов­новажена особа направляє до Держлікслужби повідомлення разом з копіями:

• прибуткової (видаткової) накладної;
• сертифіката якості серії лікарського засобу, що видається виробником (для імпортованих лікарських засобів — імпортером (виробником або особою, що представляє виробника лікарських засобів на території України));
• висновку про якість ввезеного в Україну лікарського засобу (для лікарських засобів іноземного виробництва.

При негативному результаті проведення вхідного контролю якості лікарських засобів (виявленні дефектів) Уповноважена особа повинна скласти акт про виявлені дефекти, який є підставою для повернення партії постачальнику.

Акт разом з копіями супровідних документів направляється до Держлікслужби.

Також відомство звертає увагу на необхідність надсилання до Держлікслужби повідомлення про призначення керівником суб’єкта господарювання Уповноваженої особи, яка відповідає за якість лікарських засобів, що надходять в аптеку. Таке повідомлення надсилається протягом 10 днів з моменту призначення Уповноваженої особи і має містити інформацію про її прізвище, контактний телефон та форму зв’язку (телефон, факс, електронна пошта).

— Романе Миколайовичу, «Щотижневик АПТЕКА» вітає Вас з призначенням на посаду. Розкажіть, будь-ласка, кілька слів про себе, де навчалися, чому вирішили стати держслужбовцем?

— Я закінчив Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця за спеціальністю «Лікувальна справа» у 2005 р. З серпня 2005 р. у мене почалася інтернатура із загальної практики — сімейної медицини у Бориспільській центральній районній лікарні. Стан справ у медичній галузі, особливо на той час, був дуже складним, а мені — молодому спеціалісту — хотілося сприяти розвитку галузі, розвиватися самому, тим більше, що професію лікаря я обрав свідомо, ще з дитинства, постійно спостерігаючи за тим, як працюють мої батьки, також лікарі.

Ще під час інтернатури я паралельно проходив стажування у Київській облдержадміністрації за програмою стажування молоді. Потім вирішив працювати на державній службі.

Після закінчення інтернатури та стажування мене запросили на роботу до Київської обл­держадміністрації, й кар’єру службовця я розпочав на посаді головного спеціаліста в головному управлінні (пізніше — департаменті) охорони здоров’я Київської облдержадміністрації, потім працював там начальником відділу. Починаючи з 2010 р., паралельно вчився в Національній академії державного управління при Президентові України та здобув кваліфікацію магістра державного управління. З 2014 р. займався громадською діяльністю як член Громадської ради при МОЗ України та експерт Головної акредитаційної комісії при МОЗ України.

У департаменті охорони здоров’я Київської облдержадміністрації працював до липня 2017 р. У цей час було оголошено конкурс на заміщення вакантної посади заступника голови Держлікслужби, і я вирішив подати документи. У цьому конкурсі брали участь 8 осіб, у тому числі працівники Держлікслужби. Конкурсна комісія прийняла рішення, відповідно до якого розпорядженням КМУ від 23 серпня 2017 р. № 603-р мене було призначено на посаду заступника голови Держлікслужби.

Пізніше виконував обов’язки голови Держлікслужби протягом 4 міс. Відверто кажучи, це був непростий період, але тоді я зробив для себе певні висновки. Виконуючи обов’язки голови Держлікслужби, я взяв на себе відповідальність та розпочав оптимізацію служби і зміну її структури, водночас призначив начальника Держлікслужби у м. Київ. У Київській службі більше 2 років посада начальника була вакантною. У той час не здійснювався державний лабораторний контроль лікарських засобів, були нарікання на передліцензійні перевірки. Наразі з Київською службою започатковуємо пілотний проект відеофіксації всіх передліцензійних перевірок. Було проведено конкурси на заміщення керівних посад в інших територіальних підрозділах. Робота щодо укомплектування вакансій у центральному апараті й територіальних підрозділах триває.

Користуючись нагодою, звертаю увагу, що Держлікслужба створила можливість для стажування молоді та постійно проводяться конкурси, і ми запрошуємо молодих, чесних людей долучитися до нашої команди.

— Як проходив конкурс на посаду голови відомства, яке бачення розвитку Держлікслужби презентували Ви?

— Конкурс відбувався в три етапи: тестування, написання ситуативних завдань та співбесіда. Під час співбесіди було спілкування з членами комісії, які ставили різні питання, деякі прямі, такі як Ви ставите в цьому інтерв’ю, а часом провокативні. Більшість членів комісії цікавило питання щодо якості та доступності ліків. Я відповідав відверто, так само, як зараз відверто відповідаю на Ваші питання. На конкурсі познайомився з іншим учасником — Костянтином Сичем. Розумна, порядна людина, фахова у питаннях проведення експертизи медичних виробів та обізнана в аптечній справі.

— Які завдання поставив Уряд перед новим очільником Держлікслужби?

— На одному з останніх засідань Уряду було піднято питання якості лікарських засобів. Це і є одним з пріоритетів діяльності Держлікслужби. Також наші пріоритети визначені в Державній стратегії реалізації державної політики забезпечення населення лікарськими засобами на період до 2025 р. У цьому документі дуже багато положень стосується Держлікслужби. З моєї точки зору, вони повністю відповідають вимогам часу. Ми будемо виконувати завдання, які передбачені Державною стратегією. А завдання голови чітко виписані в Положенні про Держлікслужбу. Але нині справжні завдання ставлять суспільство, пацієнти, мешканці України. Ми маємо гарантувати беззаперечне право громадян на якісні, ефективні лікарські засоби та безпечні медичні вироби.

— Які проблеми фармацевтичного ринку особисто Ви вважаєте нагальними, які варіанти їх вирішення мог­ла б запропонувати Держлікслужба?

— Держлікслужба отримує інформацію про значний обсяг тіньового ринку фармацевтичних препаратів. До того ж розквітає інтернет-торгівля. Через інтернет-аптеки можна придбати будь-які ліки, часто невідомого походження. Спільно з МОЗ України ми посилюємо роботу в даному напрямку. Для цього Держлікслужба активно налагоджує зворотній зв’язок з усіма учасниками процесу обігу лікарських засобів, починаючи з власника реєстраційного посвідчення й закінчуючи споживачем.

Як відомо, нещодавно оновили сайт Держлікслужби та її територіальних підрозділів. Для зворотного зв’язку з населенням Держлікслужба посилює роботу управління комунікацій. Також я дав доручення територіальним підрозділам розмістити в лікувально-профілактичних закладах по всій Україні інформацію для споживачів щодо того, куди вони повинні звертатися в разі виникнення сумнівів стосовно якості лікарських засобів. Крім того, у нас є сторінка в мережі Facebook, де ми також отримуємо повідомлення, особливо від споживачів, та реагуємо на них. Я особисто читаю ці повідомлення.

Також служба завжди реагує на звернення щодо якості лікарських засобів, які надходять на урядову «гарячу лінію». Наприклад, нещодавно до нас звернулися громадяни зі скаргою на один з приватних закладів охорони здоров’я, у якому дітям пропонували щеплення вакциною яка, як виявилося після перевірки Держлікслужби, не зареєстрована в Україні. У ході перевірки ми виявили продукт, промаркований українським стікером, але вироблений у ЄС для європейського ринку. Яким шляхом він потрапив в Україну, невідомо. Схожа ситуація була з російськими лікарськими засобами. Наразі документи перевірки передані в поліцію і Службу безпеки України (СБУ).

Ще одна проблема — харчові добавки. На сьогодні цю категорію продукції контролює Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба). Між тим часто харчові добавки містять активні фармацевтичні інгредієнти, що входять до складу лікарських засобів та активно реалізуються через аптечні мережі. За пропозицією Держлікслужби державна науково-дослідна лабораторія з контролю якості лікарських засобів проаналізувала ситуацію у сфері обігу харчових добавок. Результати дослідження свідчать, що на сьогодні існує величезна проблема у сфері контролю за обігом харчових добавок. Із 138 перевірених зразків третина не відповідала заявленим виробником вимогам. При цьому харчові добавки часто містять активні фармацевтичні інгредієнти, і якщо їх вміст перевищує норму, то це може мати наслідки для здоров’я людини.

Буває так, що вміст активного фармацевтичного інгредієнта у харчовій добавці в рази перевищує допустиму норму. Тобто фактично це вже не добавка, а незареєстрований лікарський засіб. Між тим, ця категорія товарів не контролюється Держлікслужбою, а Держпродспоживслужба може не мати достатньої кількості фахівців, які можуть оцінити склад харчової добавки. Для вирішення цієї проблеми необхідні нормативні зміни, але якщо є консолідована позиція МОЗ, Держлікслужби, Держпродспоживслужби та Уряду України, то це можна зробити.

Держлікслужба вже звернулася до МОЗ України з пропозицією щодо створення спільної комісії із залученням до неї фахівців Держлікслужби для визначення приналежності продукту до категорії харчових добавок або лікарських засобів, створення та ведення реєстру відповідальних за якість та безпеку харчових добавок.

Медичні вироби — теж проблема. Справа в тому, що у сфері регулювання їх обігу відбулися дуже швидкі законодавчі зміни. Можливо, відомство трохи за ними не встигло, й тому не приділяло належної уваги цьому сегменту роботи. Але в новій структурі Держлікслужби передбачений окремий самостійний структурний підрозділ, який займатиметься медичними виробами, й наразі ми шукаємо кадри. Також намагаємося налагодити якісний і дієвий зворотний зв’язок з операторами ринку медичних виробів.

Безумовно, нагальне завдання — переведення ліцензування й інших послуг в електронний простір. Але зрозуміло, що виконання цих завдань потребує належного фінансування, чого на сьогодні, на жаль, бракує.

— А як на рахунок проблеми кваліфікації персоналу аптечних закладів? Буває так, що рецептурні ліки в аптеці відпускає фахівець із середньою фармацевтичної освітою або взагалі без фармацевтичної освіти. Скажіть, будь ласка, як Держлікслужба реагує на такі порушення?

— Ліцензійні умови передбачають, що відпуск лікарських засобів можуть здійснювати провізори-спеціалісти, клінічні провізори та фармацевти. Поряд із цим навіть якщо служба виявляє порушення порядку відпуску рецептурних лікарських засобів та накладає стягнення на суб’єкта господарювання, то воно настільки незначне, що з легкістю компенсується за рахунок споживача — витрати на штрафи швидше за все закладаються у вартість продукції, ціна якої не підлягає державному регулюванню. До відома, за підсумками минулого року надходження від штрафних санкцій, накладених Держлікслужбою, були меншими, ніж витрати на відрядження.

Тому з метою підвищення ефективності заходів державного контролю та посилення відповідальності суб’єктів господарювання Держлікслужба розробляє законодавчі зміни, спрямовані на посилення адміністративних санкцій, тобто сум штрафів. Штрафні санкції мають включати не тільки фінансове навантаження, а й інші заходи впливу, у тому числі анулювання ліцензії.

Дійсно, на сьогодні суб’єкти господарювання побоюються перевірок фіскальних або правоохоронних органів, а Держлікслужбі, за великим рахунком, навіть зафіксувати таке порушення, як відпуск лікарських засобів особою без фармацевтичної освіти, дуже складно. Ми не можемо йти на перевірку без попередження, й зрозуміло, що суб’єкт господарювання, який отримав повідомлення про перевірку за 10 днів, встигає приховати всі невідповідності. Коли приходить інс­пектор, то за першим столом у такого суб’єкта завжди стоїть спеціаліст з фармацевтичною освітою, але хто відпускатиме ліки після закінчення перевірки, невідомо. Не можемо робити конт­рольних закупівель.

Тобто зрозуміло, що наразі існують проблеми з дотриманням суб’єктами господарювання вимог Ліцензійних умов, у тому числі в частині кваліфікації персоналу, але самотужки Держлікслужба не впорається з ними. Крім ініціативи щодо посилення адміністративних санкцій, зараз ми посилюємо міжвідомчу взаємодію. Нещодавно підписали меморандуми про взаємодію із СБУ та Державною фіскальною службою.

Але якщо відверто говорити про системне вирішення проблеми кваліфікації персоналу аптечних закладів, то, на мою думку, воно полягає у співпраці з професійними асоціаціями. У нас є потужні професійні організації, які об’єднують професіоналів аптечної справи. Вони готові долучитися до процесу контролю та нагляду за кваліфікацією персоналу, навчання фармацевтичних кадрів тощо, тобто до роботи, яку в розвинених країнах виконують самоврядні професійні організації. Але для цього принаймні потрібен облік кадрів. Як відомо, в Україні запроваджується електронна система охорони здоров’я. Вона передбачає створення та ведення реєстрів, у тому числі фахівців охорони здоров’я — лікарів та провізорів. Такий реєстр допоможе в організації нагляду за рухом працівників фармгалузі та їх кваліфікацією, так само як це відбувається у країнах ЄС.

До речі, цікавий факт. В Україні аптечні працівники ображаються, коли відвідувачі аптек називають їх продавцями, але ж насправді українське суспільство часто просто називає речі свої­ми іменами. Якщо працівник аптеки не питає у відвідувача рецепт, не цікавиться, чому він купує саме цей препарат, та коли в останнє відвідував лікаря, тобто не здійснює фармопіку, то він звичайний продавець, принаймні з точки зору споживача. Як голова Держлікслужби я впевнений, що вирішити проблему з кваліфікацією аптечних працівників можна лише об’єднавши зусилля регулятора та професійної спільноти.

Ідея щодо запровадження професійного самоврядування — добра, головне — правильно її реа­лізувати: не примушувати всіх вступати до самоврядної організації, а створити мотиваційні чинники. Фахівці повинні чітко розуміти переваги такого членства, а самоврядна організація має усвідомлювати власну відповідальність перед суспільством. Чи готові на сьогодні професійні громадські організації, які об’єднують професіоналів аптечної сфери, нести таку відповідальність? Нині ми бачимо, як вони часто конкурують між собою замість пошуку спільних рішень на користь українських громадян, й ця часом нездорова конкуренція між громадськими організація­ми віддзеркалює ситуацію на ринку. Ми готові співпрацювати з професійними асоціа­ціями, але й вони мають домовлятися між собою.

— Повернімося до питання дистанційної торгівлі. На сьогодні активно обговорюється питання щодо її унормування. Яке Ваше ставлення до цієї ініціативи?

— Для початку давайте визначимо, про що, власне, йдеться. Є ліцензіати, які через свої сайти дають можливість споживачу здійснити замовлення й отримати його в аптеці. Це не заборонено. Але, мабуть, є й ліцензіати, які продають ліки через інтернет та забезпечують їх доставку. Є сайти, які не мають відношення до ліцензіатів, але через них можна замовити та купити будь-який препарат, у тому числі не зареєстрований в Украї­ні, із доставкою у будь-яку точку країни.

Часто дистанційна торгівля та доставка розглядаються окремо, а насправді — це взаємопов’язані речі. Доставка — це зміст дистанційної торгівлі, при цьому логістичні витрати закладаються у вартість продукції.

Наші фахівці вже досліджують це явище. В інтернеті багато сайтів інтернет-аптек, які не лише забезпечують замовлення, а й обіцяють доставку лікарських засобів. У будь-якому випадку інтернет-торгівля — це порушення Ліцензійних умов, і Держлікслужба діятиме відповідно до законодавства. До того ж представники професійних аптечних асоціацій неодноразово виступали проти запровадження законодавчих вимог для дистанційної торгівлі лікарськими засобами. Тому ми розраховуємо на їх підтримку.

Подивимося на це явище з точки зору споживача. Уявіть собі, що ви замовили ліки з доставкою, їх привезли, але ви відмовилися від покупки. Що відбувається далі? Кур’єр повертає лікарський засіб в аптеку. Але повернення ліків в аптеку також заборонено законодавством. Ми добре знаємо, що суб’єкти господарювання вдаються до різних схем, аби забезпечити доставку, наприклад, вони співпрацюють з іншими суб’єктами господарювання, які займаються доставкою. Якщо споживач розрахувався за придбані ліки, то така покупка може проводитися через фіскальний касовий апарат. Якщо ні — то товар просто повертається до аптеки. Я особисто бачив автомобіль із рекламним слоганом «Доставка ліків». Можу припустити, що така кур’єрська доставка формується вранці й одразу для декількох замовників. Про забезпечення температурного режиму, зрозуміло, не йдеться. А якщо цей автомобіль стоятиме на сонці у літню спеку, що буде з ліками, які знаходяться в ньому? Тобто громадяни теж повинні оцінювати ризики — чи потрібен їм препарат, який доставляється таким чином.

Крім того, на моє переконання, запровадження дистанційного продажу нівелює роль аптечного працівника в системі охорони здоров’я.

— Нещодавно Держлікслужба на своєму сайті повідомила, що аптеки повинні створити умови для маломобільних груп населення за новими вимогами ДБН В.2.2-40:2018. Чи буде Держлікслужба вимагати їх виконання?

— Я спілкуюся з територіальними підрозділами та уточнюю, яким є стан із забезпечення доступності для маломобільних груп населення. Необхідність надати відповідні умови для осіб з обмеженими фізичними можливостями є однією з вимог Ліцензійних умов. Усі аптеки, що відкриваються, повинні забезпечити її виконання за новими державними будівельними нормами (ДБН). Але в тих аптеках, які вже працюють, спеціально шукати невідповідність новим ДБН, аби покарати, Держлікслужба не буде. Втім, поступово перейти до нових стандартів повинні всі. У разі виявлення таких невідповідностей Держлікслужба буде диференційовано підходити до встановлення строків, необхідних ліцензіату для реконструкції аптек та створення умов для маломобільних груп населення.

— Поговоримо про проблеми імпорту. Нині для контролю серій препаратів, які ввозяться в Україну, Держлікслужба обирає лабораторії. Але є пропозиція надати суб’єктам можливість самостійно обирати сертифіковану лабораторію для проведення такого контролю. Як Ви ставитися до такої ініціативи?

— Держлікслужба проводить державний контроль якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну, з метою недопущення обігу фальсифікованих, неякісних, незареєстрованих препаратів, відповідно до постанови КМУ від 14.09.2005 р. № 902 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну». Процедура державного контролю проста та прозора.

Відповідно до п. 8 Порядку державний контроль здійснюється у тому числі шляхом проведення лабораторного аналізу у визначених цим Порядком випадках. Перелік лабораторій, упов­новажених Держлікслужбою на проведення контролю, розміщено на нашому сайті.

При направленні на аналіз Держлікслужба бере до уваги низку показників, у тому числі забезпечення відповідними стандартами, реактивами, наявність відповідного обладнання, попередні направлення, звернення імпортерів, а також участь лабораторій в міжнародних дослідженнях. Такі лабораторії відповідають вимогам ДСТУ ISO/IES 17025-2001 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій», які узгоджуються з рекомендаціями PIC/S та ВООЗ.

Ймовірно, сьогодні є певні проблеми з лабораторіями. Багато чого втрачено за останні роки, йдеться про обладнання, реактиви тощо. Окреме обладнання законсервованих раніше лабораторій вже немає можливості відновити. Проте ми намагаємося розконсервувати лабораторії й оптимізувати витрати на їх діяльність.

Разом з тим на сьогодні державний контроль здійснюється за державні кошти. Але якщо в імпортерів виникають якісь питання, то, безумовно, їх потрібно обговорити. Створимо робочу групу, усіх вислухаємо та приймемо зважене рішення.

— Які плани щодо подальшого розвитку Держлікслужби?

— Як одну із складових в системі забезпечення споживачів якісними лікарськими засобами та подальшої імплементації міжнародних регуляторних норм вважаю за необхідне запровадити стандарти належної аптечної практики (GPP). Окрім того, необхідно посилити контроль за дотриманням вимог належної дистриб’юторської практики (GDP), що надасть змогу управляти якістю впродовж усього ланцюга постачання лікарських засобів.

У планах посилення територіальних підрозділів, зокрема в тих областях, де висока густота населення та значна кількість ліцензіатів. У подальшому оптимізуватимемо структуру територіальних служб. Є плани щодо «єдиного вік­на», електронної черги та розвитку електронного документообігу. Крім того, Держлікслужба має намір активно співпрацювати з Національної службою здоров’я України, завдяки чому ми отримуватимемо більше інформації щодо обігу лікарських засобів.

На мою думку, нині впроваджується важлива, навіть революційна ініціатива щодо електрон­ного рецепта. Держлікслужба її вітає та підтримує. Коли цей механізм запрацює, то багато питань, особливо тих, що стосуються рецептурного відпуску, будуть зняті.

Рады сообщить, что компания «Софтинформ» получила необходимую аккредитацию от Национальной службы здоровья Украины (НСЗУ) и начала работать в качестве Аптечной информационной системы (АИС) для регистрации в системе eHealth, подписания договора с НСЗУ и погашения рецепта.

Регистрация и подача заявки на подписание договора

С помощью нашего сервиса eАптека зарегистрировать аптечное предприятие достаточно просто. При этом не важно, какую систему учета использует ваше предприятие, необходимый функционал доступен в виде WEB-интерфейса браузера.

Зарегистрировать аптечное предприятие очень просто с помощью нашего сервиса eАптека. При этом не важно, какая у вас установлена учетная система! Пользователи Программного комплекса «Аптека» могут работать в привычном интерфейсе, для остальных клиентов такая возможность предоставлена в виде WEB-сервиса. Мы специально описали все технические процедуры пошагово, чтобы процесс использования был максимально понятен для вас.

Итак, шаг первый — перейти на сайт compendium.ua и создать личный кабинет.

Шаг второй — в личном кабинете зарегистрировать юридическое лицо с использованием электронной подписи директора. Обратите внимание, на один номер телефона и электронный адрес можно зарегистрировать только одно юридическое лицо.

Шаг третий — добавляем свои аптеки.

Шаг четвертый — отправляем заявку на заключение договора с НСЗУ.

Шаг пятый — регистрируем персонал аптек.

Погашение электронного рецепта

Как всегда, мы подошли к этой процедуре с позиции пользователя и написали для вас простой и удобный алгоритм погашения.

Шаг первый — перейти на сайт compendium.ua и войти в личный кабинет.

Необходимо будет подключиться к системе eHealth — ввести пароль и свой номер мобильного телефона. В системе eHealth требуется ввести e-mail и пароль, который был указан при регистрации сотрудника. Шаг второй — найти рецепт в системе и погасить.

Необходимо ввести номер рецепта и получить информацию по нему. А именно: данные врача и пациента, международное непатентованное наименование, количество доз, силу действия, дату выписки рецепта, период возможности получения лекарственного средства по данному рецепту.

Система автоматически подбирает все подходящие под требования рецепта препараты из «Реестра лекарственных средств, стоимость которых подлежит возмещению».

На этом этапе следует обратить внимание на цену упаковки. Она по умолчанию равна граничной розничной цене в гривне. Но если цена на остатке отличается, фактическую розничную стоимость необходимо указать вместо граничной. Цена выше граничной является нарушением!

Выбрав подходящий препарат, следует узнать у пациента код погашения. После указания данных о розничной цене продажи и номера рецепта останется лишь подписать рецепт с помощью электронной цифровой подписи. Все. Процедура погашения рецепта закончена.

NB! В электронной версии публикации доступны ссылки с пошаговыми инструкциями.

При возникновении любых вопросов в процессе работы обращайтесь к менеджеру, курирующему вашу компанию. Кроме того, наша техническая поддержка всегда готова помочь по тел.: +380 (44) 585-97-12.

Об успехе того или иного лекарственного средства можно судить по разным показателям. Среди таковых объемы продаж препарата, динамика его назначаемости врачами, а также спрос и признание среди как специалистов сферы здравоохранения, так и, что крайне важно, — потребителей! Похвастать стабильными успехами по всем фронтам — признак высочайшего профессионализма сотрудников компании, которая достигла подобных результатов. При этом надлежащий уровень качества и эффективности лекарств в данном случае — само собой разу­меющееся явление. В Украине таким «пионером» заслуженно является НИМЕСИЛ^®, который занимает лидирующие позиции и в розничных продажах, и в назначениях врачей, а также является «Препаратом года–2018» среди рецептурных лекарств¹. А его производитель — компания «БЕРЛИН-ХЕМИ/А. МЕНАРИНИ УКРАИНА ГМБХ» — в том же году была признана «Компанией года» в высокоценовом сегменте.

Нимесулид — залог успеха!

И не удивительно, что препаратом года был выбран НИМЕСИЛ^®. Ведь именно нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП), к коим он относится, являются наиболее часто применяемыми в реальной клинической практике лекарственными средствами (Лесная О.А., 2018).

Также распространенность и частота применения препаратов этой группы обусловлены разнообразием их терапевтических эффектов, а именно обезболивающим, жаропонижающим, и противовоспалительным действием.

Некоторые из НПВП, например нимесулид, насчитывают более чем 30-летний опыт применения в медицине и обладают, помимо традиционных, рядом фармакологических эффектов, не зависящих от воздействия на циклооксигеназу (ЦОГ) 1-, 2- или 3-го типа.

Применение НПВП является неотъемлемой частью работы терапевтов, ревматологов, неврологов, анестезиологов, хирургов, травматологов, гинекологов и представителей других медицинских специальностей (Лесная О.А., 2018).

Нимесулид, в отличие от многих других НПВП, обладает «щелочными» свойствами, затрудняющими его проникновение в слизистую оболочку верхних отделов желудочно-кишечного тракта (ЖКТ), благодаря чему существенно снижается риск его контактного повреждения. В то же время эта особенность позволяет нимесулиду легко проникать и накапливаться в очагах воспаления в более высокой концентрации, чем в плазме крови (Лесная О.А., 2018).

Рис. 1

Долевой вклад специальностей врачей в назначение НИМЕСИЛА

По данным отчета Европейского агентства по лекарственным средствам (European Medicines Agency — EMA, 2012), нимесулид является одним из 5 самых безопасных для печени НПВП (целекоксиб, диклофенак, кетопрофен, напроксен и нимесулид).

Общеизвестна и безопасность нимесулида в отношении желудка. Так, по данным того же отчета ЕМА, одним из самых безопасных для желудка НПВП считается именно этот препарат. Он вдвое безопаснее ибупрофена и диклофенака, и втрое — мелоксикама.

Следует обратить внимание, что и сердечно-сосудистая безопасность нимесулида тоже на высоте — значительно выше мелоксикама, кетопрофена, диклофенака, индометацина, пироксикама и целекоксиба (EMA, 2012).

Согласно последним рекомендациям по лечению остеоартроза от Европейского общества по клиническим и экономическим аспектам остеопороза, остеоартрита и заболеваний опорно-двигательного аппарата (European Society for Clinical and Economic Aspects of Osteoporosis, Osteoarthritis and Musculoskeletal Diseases — ESCEO) нимесулид обладает быстро развивающимся клиническим эффектом, высоким профилем безопасности и может быть рекомендован для симптоматического лечения остеоартроза коленного сустава (Беляева И.Б., 2019).

От воспаления и боли — НИМЕСИЛ^®!

Если же говорить о препарате НИМЕСИЛ^®, то кроме всем известных положительных свойств этого лекарственного средства (а это высокая эффективность, хороший профиль переносимости, удобство формы выпуска и режима приема), хотелось бы остановиться на наличии у него так называемых не-ЦОГ-зависимых эффектов.

Одними из таковых являются способность дополнительного угнетать коллагеназу, снижать активность цитокинов (прежде всего интерлейкина-6) и субстанции Р, предупреждать и уменьшать индуцированный апоптоз хондроцитов — все это позволяет многим авторам рассматривать данный препарат как эффективное средство в составе комплексной терапии остеоартроза и других заболеваний суставов.

Гранулированная форма выпуска обеспечивает оптимальное всасывание и быстроту действия, высокую приверженность к лечению (Фокина Н.М. и соавт., 2013).

Кто же выбирает НИМЕСИЛ^®?

Не считая того, что НИМЕСИЛ^® вот уже 5 лет кряду является лидером продаж среди препаратов нимесулида (табл. 1), он также получил пальму первенства среди прочих нестероидных противовоспалительных и противоревматических средств (табл. 2)³.

Таблица 1. Топ-10 препаратов АТС-группы M01A X17 «Нимесулид»

Таблица 2. Топ-10 препаратов АТС-группы M01A X «Прочие нестероидные противовоспалительные и противоревматические средства»⁴

Доверие врачей к бренду отражается в показателях назначений ими НИМЕСИЛА.

Рис. 2

Топ-10 брендов по назначениям врачей всех специальностей за 2018 г. среди препаратов нимесулида (МНН)

В том числе он является № 1 в назначениях нимесулида при заболеваниях органов дыхания, где его доля составляет 62,2% среди всех выписанных врачом лекарственных средств этого международного непатентованного наименования (МНН)⁶.

НИМЕСИЛ^® также является самым назначаемым нимесулидом при классе заболеваний МКБ-10 S00-T99 травмы, отравления и некоторые другие последствия внешних причин⁷ (рис. 3).

Рис. 3

Топ-10 брендов препаратов нимесулида по назначениям врачей при классе заболеваний МКБ-10 S00-T99 травмы, отравления и некоторые другие последствия внешних причин за 2018 г.

Проверенные временем и опытом применения эффективность, качество и безопасность препаратов компании «БЕРЛИН-ХЕМИ/А. МЕНАРИНИ УКРАИНА ГМБХ», к которым относится и  НИМЕСИЛ^®, дают врачу возможность быть уверенным, что выписанные лекарственные средства позволят получить необходимый результат. К тому же назначение эффективного и безопасного лечения значительно повышает авторитет врача, что имеет большое значение в условиях реформирования медицины. При этом провизор, отпуская в аптеке пациенту препараты компании, может получить благодарного и лояльного клиента!

«БЕРЛИН-ХЕМИ/А. МЕНАРИНИ» — работает ради жизни, которая стоит того, чтобы ее прожить!

Декспантенол, що входить до складу препарату Пантенол Спрей, являє собою провітамін В₅, який у клітинах шкіри швидко перетворюється на пантотенову кислоту. Дана сполука та її солі є водорозчинними вітамінами, що підсилюють метаболічну активність клітин шкіри, залучених до процесу регенерації, стимулюють епітелізацію шкіри, слугують джерелом нейтральних жирів, відновлюють пошкоджений епідерміс, поліпшують його бар’єрну функцію та чинять протизапальну дію.

Також пантотенова кислота бере участь в утворенні антитіл і забезпечує захист шкіри від шкідливих зовнішніх факторів (Ревякина В.А., 2014).

Застосування саме декспантенолу зумовлене тим, що, на відміну від пантотенової кислоти, зазначений препарат добре абсорбується шкірою та проникає до глибоких шарів епідермісу (Ріппке Ф. та співавт., 2002).

Крім цього, результати застосування декспантенолу in vitro та in vivo свідчать про активацію проліферації фібробластів, що також має важливе значення для процесу загоювання ран.

Наявні дані свідчать про ефективність та відмінний профіль безпеки декспантенолу при його місцевому застосуванні під час лікування різноманітних дерматологічних захворювань. Серед них варто відмітити подряпини на шкірі, дрібні пошкодження, хронічні виразки, пролежні, розтріскування заднього проходу, трансплантацію шкіри, неглибокі опіки, пелюшковий дерматит, пошкодження епітелію, а також профілактику та лікування розтріскування сосків та подразнення шкіри (Ріппке Ф. та співавт., 2002).

Німецька якість — здорова шкіра

Препарат німецького виробництва — Пантенол — зареєстрований як лікарський засіб на фармацевтичному ринку України вже більше 10 років.

Окрім основного компоненту препарату — декспантенолу, до складу Пантенол Спрей входить суміш пропілентів: бутан, пропан та ізобутан. Зазначені сполуки охолоджують шкіру та зменшують вираженість болю від отриманих уражень.

Використання суміші газів підвищує стійкість утвореної нашкірної піни та робить застосування препарату комфортним та економічно вигідним для споживача (Буторіна А.В. та співавт., 2015).

Пантенол Спрей містить рідкий легкий віск та мінеральну олію, що сприяють зменшенню втрати шкірою вологи та її додатковому зволоженню (Бардова К.О., 2016).

Пантенол Спрей — це засіб, що не тільки лікує, а й одночасно доглядає за шкірою. Його застосування протягом 3–4 тиж зменшує вираженість таких симптомів подразненої шкіри, як сухість, свербіж, еритема, ерозії та тріщини.

Зазвичай місцеве застосування лікарського засобу добре переноситься з мінімальним ризиком розвитку подразнень або реакцій підвищеної чутливості (Ріппке Ф. та співавт., 2002).

Варто зауважити, що Пантенол Спрей від компанії Bausch Health не містить фреонів та парабенів (згідно з інструкцією для медичного застосування лікарського засобу Пантенол Спрей).

9 квітня в Парламенті за № 10211 зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективної конкуренції та гарантування прав пацієнтів у сфері роздрібної торгівлі лікарськими засобами». Ініціаторами проекту виступила група народних депутатів на чолі з Андрієм Шипком, головою підкомітету з питань законодавчого забезпечення розвитку фармації, здійснення фармацевтичної діяльності, доступності ліків, виробництва та обігу виробів медичного призначення, розвитку сучасних медичних технологій Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та «Про лікарські засоби».

Зокрема, проектом пропонується на законодавчому рівні дозволити оформляти попереднє замовлення лікарського засобу на офіційному веб-сайті або інших інформаційно-телекомунікаційних системах суб’єкта господарювання, що здійснює роздрібну торгівлю лікарськими засобами, у тому числі шляхом оброблення електронного рецепта, за умови подальшого відпуску лікарських засобів з аптечного закладу.

Окрім цього, на законодавчому рівні пропонується закріпити, що суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, зобов’язані забезпечити відповідність керівника аптечного закладу та його працівників Єдиним кваліфікаційним вимогам до осіб, які займаються певними видами фармацевтичної діяльності. Відповідальність за недотримання цих вимог пропонується покласти на самих суб’єктів господарювання, а не на керівників закладів.

Пропонується, щоб у виконавчому органі юридичних осіб, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, була особа, яка має повну вищу освіту (спеціаліст, магістр) за спеціальністю «Фармація», сертифікат провізора-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності.

У свою чергу, фізична особа — підприємець, яка особисто виконує функції керівника аптечного закладу та безпосередньо здійснює діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, також повинна мати повну вищу освіту (спеціаліст, магістр) за спеціальністю «Фармація», сертифікат провізора-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. У разі якщо така фізична особа — підприємець використовує для виконання цих функцій найманих працівників, зазначені освітні вимоги до неї не застосовуватимуться.

Законопроектом пропонується встановити заборону на розміщення більше одного аптечного закладу за архітектурно-детермінаційним принципом. Згідно з даним принципом не допускається відкриття нових аптек у будівлі чи приміщенні за адресою, яка вже використовується як місце провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами іншою аптекою, за виключенням:

1) розміщення аптечних закладів:

• у приміщеннях та на території лікувально-профілактичних закладів;
• у торговельних центрах (торговельно-розважальних центрах);
• в аеропортах та на вокзалах;
• у приміщенні, у якому протягом останнього року здійснював власну господарську діяльність інший ліцензіат;

2) відкриття нової аптеки, яка крім роздрібної торгівлі лікарськими засобами, здійснюватиме:

• виробництво (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки та/або
• діяльність, пов’язану з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

При цьому уточнюється, що аптечні заклади (аптеки, аптечні пункти) мають розміщуватися з урахуванням демографічних показників, економічних факторів, транспортного забезпечення, а також густоти мережі лікувально-профілактичних та аптечних закладів (аптеки, аптечні пункти) для забезпечення фізичної доступності населення до лікарських засобів.

Також пропонується доповнити Закон України «Про лікарські засоби» нормою, відповідно до якої аптеки при торгівлі товарами повинні використовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО). Уточнено і положення, що реалізація (відпуск) лікарських засобів громадянам здійснюється у тому числі за електронними рецептами.

У разі прийняття документу, його положення набудуть чинності через рік після офіційного опублікування.

Зауважимо, що Закон України від 23.11.2018 р. № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» з 1 січня 2019 р. зобов’язав усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію лікарських засобів та медичних виробів, використовувати у своїй діяльності РРО.

Нагадаємо, в Парламенті вже зареєстровано законопроект за № 8591, який також покликаний забезпечити конкуренцію в роздрібному сегменті фармацевтичного ринку, та який підтримав профільний парламентський комітет. Однак ним висуваються більш жорсткі вимоги до суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у цій сфері.

Зокрема, цим проектом передбачається, що роздрібна торгівля ліків може здійснюватися фізичними особами — підприємцями та юридичними особами будь-якої форми власності та організаційно-правової форми не більше ніж через 4 аптеки та їх структурні підрозділи (аптечні пункти), без обмеження аптечних пунктів у межах адміністративно-територіальної одиниці розташування однієї з аптек.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

6 березня 2019 р. розпорядженням КМУ № 116-р затверджено Національний план дій щодо боротьби із стійкістю до протимікробних препаратів. Відповідно до цього плану МОЗ до III кв. 2019 р. має розробити та внести в установленому порядку на розгляд КМУ проект Закону України «Про внесення змін до Законів України «Про лікарські засоби», «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо обмеження безрецептурного використання протимікробних препаратів» (п. 1), а також забезпечити до II кв. 2020 р. розроблення та прийняття нормативно-правових актів з метою здійснення контролю за дотриманням відпуску протимікробних препаратів аптечними закладами виключно за рецептами лікарів (п. 3.1).

Як бачимо, визнаючи необхідність запровадження дієвого контролю за додержанням вимог щодо відпуску рецептурних лікарських засобів, МОЗ вважає за необхідне введення кримінальної відповідальності за порушення у цій сфері. Можливо, введення кримінальної відповідальності за відпуск рецептурних лікарських засобів без рецепта дійсно є тією «чарівною паличкою», яка одразу дозволить вирішити проблему?

Такий підхід певною мірою нагадує віру непрофесіоналів у наявність, хай і дуже коштовної, але чарівної пігулки, яка миттєво зробить із хворої людини здорову. І скільки б фахівці в галузі кримінального права не наполягали на тому, що кримінальна відповідальність не може застосовуватися в якості панацеї від усіх бід, а має використовуватися лише як ultima ratio (крайній, рішучий захід), віра в «чарівну паличку» є сильнішою.

Давайте спробуємо розібратися, чи створено в Україні механізм протидії відпуску рецептурних лікарських засобів без рецепта, якщо так, то чому він неефективний, де існують прогалини та які дієві, а не декларативні заходи потрібні для його вдосконалення?

Відповідно до законодавства реалізація (відпуск) рецептурних лікарських засобів громадянам здійснюється виключно за рецептами лікарів та в порядку, встановленому МОЗ. Така вимога міститься у ч. 3 ст. 21 Закону «Про лікарські засоби» та п. 162 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів). Тому теоретично у випадках повторного (протягом 2 років з дня видання органом ліцензування розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов) порушення ліцензіатом зазначеної вимоги ліцензія на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами може бути анульована органом ліцензування. Можливість прийняття рішення про анулювання ліцензій на цій підставі передбачена п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності». Але поки що така загроза існує лише теоретично.

Адміністративна відповідальність за продаж лікарських засобів без рецепта в заборонених законодавством випадках передбачена ст. 42-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Відповідно до цієї норми на особу, яка вчинила такий продаж, може бути накладений штраф від 6 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 до 425 грн.). У разі повторного протягом року вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, розмір штрафу становитиме від 25 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 425 до 1190 грн.).

Як бачимо, адміністративна відповідальність за продаж рецептурних лікарських засобів без рецепта чинним законодавством передбачена. Але, на думку У. Супрун, штраф, передбачений зараз, є недостатнім, оскільки сплатити його «дешевше, щоб мати бізнес, ніж дотримуватися закону», саме тому необхідно запровадити кримінальну відповідальність за подібні правопорушення.

Щодо розміру штрафу, то він дійсно не досить високий, але для найманого працівника назвати його мізерним і зовсім невідчутним складно, бо йдеться про суму до 425 грн. за правопорушення, вчинене вперше, та до 1190 грн. за повторне вчинення цього правопорушення протягом року після адміністративного стягнення. Питання в іншому — чи застосовується ця норма на практиці?

За наявними даними, у 2016 р. до адміністративної відповідальності за ст. 42-4 КУпАП було притягнуто 10 осіб, у 2017 р. — 2 особи, у 2018 р. — 6 осіб. Можливо, й насправді випадки таких порушень мають поодинокий характер і жодної проблеми немає? На жаль, реальність зовсім інша. У якості експерименту за 10 хв перебування у черзі в одній з аптек м. Харків, де лікарські засоби одночасно відпускали 4 працівники (судячи з бейджиків, 3 фармацевти й 1 провізор), я стала свідком більшої кількості правопорушень, передбачених ст. 42-4 КУпАП, ніж Держлікслужба зафіксувала по Україні за весь 2018 р. Також із власного досвіду засвідчую, що за останні 20 років під час придбання мною в аптеках в різних куточках України рецептурних лікарських засобів, у тому числі антибіотиків (для себе особисто, близьких і навіть для улюбленого песика) працівники аптек жодного разу не поцікавилися наявністю рецепта, як і жоден лікар не запропонував виписати такий рецепт (назва призначених лікарських засобів записувалася на маленьких папірцях, як правило, з брендом певної фармацевтичної компанії). Правда, слід зазначити, що йдеться не про лікарські засобі, які підлягають предметно-кількісному обліку або підпадають під реімбурсацію.

У чому причина того, що українські лікарі за останні 20 років майже розучилися виписувати рецепти, які нікому не потрібні, а вимога щодо заборони відпуску без рецепта рецептурних лікарських засобів залишається виключно на папері? Спробуємо виявити причини та умови існування цього надзвичайно шкідливого для громадського здоров’я явища, а також окреслити шляхи його подолання.

Однією з причин слід визнати зацікавленість «гравців» фармацевтичного ринку, який у світі належить до групи найприбутковіших, у безконт­рольному відпуску лікарських засобів, оскільки це дає можливість збільшувати обсяги продажу, і, відповідно, прибуток. На жаль, значна кількість лікарських засобів, у тому числі й рецептурних, в Україні застосовується хворими «за переконливою рекомендацією» сусідів, родичів, друзів, колег по роботі (бо їм це допомог­ло), а ще тому, що про це написано в інтернеті. У цьому ракурсі не витримують критики й спроби окремих «захисників» фармацевтичного бізнесу обґрунтувати, що для людей в умовах нереформованої медицини це дуже зручно, вони отримують всі необхідні лікарські засоби, не витрачаючи часу на походи до лікаря, а маючи можливість скористатися допомогою провізора або навіть фармацевта (поряд з домом, чисто, затишно, швидко). Можна припустити, що саме з цією метою було запроваджено такий термін, як «фармацевтична опіка». Усе було б добре, якби не та ціна, і, перш за все для життя і здоров’я, яку платять українські пацієнти за таке «лікування». Щодо засобів подолання — то тут слід розуміти, що не ми єдині маємо цю проблему. У сучасному глобалізованому світі великі транснаціональні корпорації, до складу яких входять і фармацевтичні підприємства, мають значно більше ресурсів порівняно з вітчизняними для лобіювання на різних рівнях своїх інтересів. Але за наявності політичної волі цивілізовані країни вже досить давно впоралися в цією проблемою — рецептурні лікарські засоби в аптеках без рецепта не продаються.

Наступною причиною, яка має певну своєрідність для України, є не забезпечене фінансово, але задеклароване в Конституції (ст. 49) право на безоплатну медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров’я, яке в дійс­ності обертається занадто дорогим та низькоякісним лікуванням. При існуванні цього прокомуністичного окозамилювання заклади охорони здоров’я, в яких здійснюється надання медичних послуг в умовах стаціонару, не отримують через брак бюджетного фінансування достатню кількість лікарських засобів, а лікарі цих закладів не наділені правом виписування рецептів пацієнтам, які перебувають на стаціонарному лікуванні. Як наслідок, у кожній лікарні нескладно побачити біля аптечного пункту чергу з пацієнтів або їх близьких, які тримають у руках ті самі звичайні папірці, на яких лікарем написаний перелік препаратів, у тому числі й рецептурних, які необхідно придбати. Якщо не врегулювати на нормативному рівні питання виписування рецептів для пацієнтів, які проходять стаціонарне лікування, продовжуючи «грати в безоплатну медичну допомогу», то наслідки запровадження лише рецептурного відпуску рецептурних лікарських засобів можуть бути жахливими. Особливо це стосується екстреної медичної допомоги, де відсутність необхідних ліків, у тому числі антибіотиків, в багатьох випадках дорівнюватиме смерті пацієнта. Щоб уникнути такого жаху, перш ніж реально боротися з безрецептурним відпуском рецептурних лікарських засобів, необхідно унормувати порядок виписування рецептів для пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні. Йдеться про рецепти на лікарські засоби, які відсутні в лікарні або, за бажанням пацієнта, більш дорогі лікарські засоби порівняно з тими, які можуть бути надані безкоштовно. Також слід унормувати порядок придбання, транспортування та зберігання таких ліків, щоб уникнути використання фармацевтичної продукції неналежної якості.

Однією з умов широкого розповсюдження цих явищ є майже повна «безпека» вчинення правопорушень через відсутність реальних механізмів здійснення законного контролю за додержанням правил відпуску лікарських засобів. Для виявлення правопорушень, які полягають у безрецептурному відпуску рецептурних лікарських засобів, зважаючи на надзвичайну небезпеку таких дій для громадського здоров’я, Держлікслужба повинна мати можливість здійснювати конт­рольні заходи в будь-який час, а не лише під час планових або позапланових перевірок. Таке рішення відповідатиме принципу пропорційності, оскільки право людини на життя і здоров’я, безперечно, є більш важливою соціальною цінністю, ніж свобода підприємницької діяльності. У зв’язку із цим необхідно внести відповідні зміни до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Щодо санкцій за порушення вимог законодавства, які стосуються порушення порядку відпуску рецептурних лікарських засобів, то вони дійсно потребують вдосконалення, але це жодним чином не пов’язано із запровадженням кримінальної відповідальності. Взагалі слід розуміти, що найманий працівник (провізор або фармацевт) здійснює безрецептурний відпуск рецептурних лікарських засобів не тому, що він особисто зацікавлений у такому порушенні. Такий працівник виконує волю роботодавця, а останній, у свою чергу, за наявності бажання, має діє­ві механізми для запобігання таким правопорушенням. Тому штрафні санкції в першу чергу мають бути введені для суб’єктів господарської діяльності (фізичних осіб — підприємців та/або юридичних осіб), працівники яких допустили безрецептурний відпуск рецептурних лікарських засобів, а їх розмір має бути відчутним. Такі санкції, зокрема, можуть бути запроваджені шляхом внесення відповідних доповнень до Закону України «Про лікарські засоби».

Штрафні санкції для юридичних осіб мають застосовуватися одночасно із заходами адміністративного стягнення щодо працівників аптек, передбаченими ст. 42-4 КУпАП. Чи потрібно збільшувати розміри штрафів, передбачені цією нормою? На мою думку, для початку необхідно застосовувати ті, які передбачені зараз, а потім, у разі встановлення їх недостатньої ефективності, ставити питання про збільшення.

І наостанок: а може, все ж таки запровадити кримінальну відповідальність? Може, всі одразу злякаються і перестануть вчиняти такі правопорушення? На жаль, вельми розповсюджені зараз сподівання окремих високопосадовців щодо вирішення складних соціальних проблем лише за допомогою кримінального права – не більше, ніж ілюзія, реалізація якої є не лише безрезультативною, а й надзвичайно шкідливою.

У кримінальному праві вважається аксіомою той факт, що кримінальна відповідальність встановлюється лише у випадках неможливості ефективно протидіяти таким правопорушенням шляхом застосування інших правових заходів. У демократичній країні, на відміну від тоталітарної, додержання цього правила має принципово важливе значення – застосування заходів кримінально-правового характеру завжди пов’язане із негативними побічними наслідками як для окремих осіб, у тому числі й тих, які не є винними у вчиненні правопорушення, так і для суспільства в цілому. Йдеться про можливу матеріальну та моральну шкоду членам сім’ї правопорушника, іншим особам, які перебувають на його утриманні, нормальній діяльності суб’єкта господарювання, особливо коли йдеться про ефективного менеджера або висококваліфікованого працівника, можливий ефект «кримінального зараження» та втрата фізичного чи психічного здоров’я внаслідок перебування в місцях позбавлення волі.

Виникає питання: чи є ефективним застосування за безрецептурний відпуск рецептурних лікарських засобів адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 42-4 КУпАП, а також у разі запровадження штрафних санкцій щодо юридичних осіб? Відповіді немає, оскільки поки що ніхто не пробував (18 штрафів за останні 3 роки за ст. 42-4 КУпАП серйозно сприймати не можна). Так, може, слід почати з цього? Питання, мабуть, риторичне.

Також слід враховувати й те, що застосування кримінальної відповідальності потребує значних коштів платників податків, які більш ефективно можна було б використати на впровадження ефективної системи протидії вчиненню правопорушень. З приводу цього ще у 1968 р. лауреат Нобелівської премії в галузі економіки, американський науковець Гері Беккер у науковій праці «Злочин та покарання: економічний підхід» вперше застосував економічний підхід до вирішення кримінально-правових проблем. Автор, ґрунтуючись на математичних підрахунках, зробив вис­новок, що в протидії злочинності «оптимальні» рішення мають означати рішення, які мінімізують соціальні втрати внаслідок вчинення злочинів (Becker G.S., 1968).

Використання вельми громіздкої, складної довготривалої і при цьому надзвичайно затратної системи кримінальної юстиції в ситуації, коли ніхто навіть не пробував всерйоз протидія­ти цьому явищу в інший спосіб — це очевидне марнотратство коштів платників податків. Навіть не беручи до уваги існуючі корупційні ризики, рішення про кримінальну відповідальність за відпуск рецептурних лікарських засобів без рецептів через тривалість і складність процедури, а також наявні негативні побічні наслідки не може бути визнане обґрунтованим.

Сергій Сур, доктор фармацевтичних наук, директор із взаємодії з регуляторними органами корпорації «Артеріум», повідомив, що чинна система державного лабораторного контролю якості лікарських засобів була створена у часи, коли стандарт GMP у нашій країні ще не діяв. На сьогодні відповідність умов виробництва лікарського засобу цьому стандарту є обов’язковою умовою для його реєстрації в Україні. Відповідно, з’явилися сучасні механізми контролю якості препаратів. Існую­ча система лабораторного контролю, на думку спікера, застаріла та потребує багато ресурсів. Можливо, слід зменшити кількість державних лабораторій та згадати про те, що держава має здійс­нювати контроль за діяльністю суб’єкта господарювання, а не проводити лабораторний конт­роль замість нього. Також С. Сур висловив думку, що необхідно відходити від системи контролю за методами контролю якості, та почати використовувати Державну Фармакопею України.

Зі свого боку, представники компаній-імпортерів повідомили, що територіальні підрозділи Держлікслужби по-різному тлумачать окремі вимоги постанови КМУ від 14.09.2005 р. № 902 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну». Зокрема, це стосується надання даних щодо температури транспортування та незначних відхилень, які не впливають на якість лікарського засобу, але довести це в імпортера немає можливості. Для виправлення ситуації запропоновано опрацювати це питання з територіальними підрозділами Держлікслужби, аби вони керувалися єдиними підходами. У контексті ж нормативних змін представники міжнародних компаній-виробників, які мають на території України власні представництва, пропонують переглянути обсяги державного контролю, адже в Україні запроваджена процедура ліцензування імпорту. Її залишається лише привести у відповідність з європейськими вимогами.

Анжела Купич, голова підкомітету з реєстрації лікарських засобів Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), повідомила, що зауваження стосовно неоднозначного підходу територіальних підрозділів Держлікслужби до трактування положень постанови КМУ № 902 стосується оформлення сертифіката якості виробника. Деякі зарубіжні компанії не в змозі виконати українські вимоги щодо такого оформлення. Крім того, спікер звернулася з проханням поновити роботу із забезпечення візуалізації розгляду заяв на підтвердження сертифіката GMP та удосконалити співпрацю між Держлікслубою й ДП «Державний експертний центр МОЗ України» через запровадження елект­ронного документообігу.

Відповідаючи на питання, що потрібно змінити у постанові КМУ № 902, А. Купич пояснила, що в ній має бути чітко прописано, що перевірятиме Держлікслужба при візуальному контролі. Якщо перевірятиметься температурний режим, то відповідну вимогу слід внести у вигляді зміни до постанови, або припинити контролювати температурний режим при візуальному контролі.

Наталія Сергієнко, виконавчий директор Комітету з охорони здоров’я ЄБА, зазначила, що з моменту запровадження в Україні ліцензування імпорту виникла система подвійного контролю, чого в країнах ЄС не існує. Відтак українське законодавство в цій частині не можна вважати гармонізованим з вимогами ЄС. З огляду на це ЄБА вважає, що українське законодавство, яке стосується державного контролю імпортованих лікарських засобів, має бути концептуально переглянуте. Н. Сергієнко нагадала, що раніше була домовленість щодо створення робочої групи за участю представників Держлікслужби, МОЗ України, компаній-імпортерів з метою розробки змін, спрямованих на приведення українського законодавства у відповідність з європейськими вимогами.

Щодо приведення українського законодавства у сфері ліцензування імпорту з вимогами ЄС Владислав Цілина зауважив, що відповідно до Директиви 2001/83 в ЄС повний лабораторний контроль якості здійснюється при імпорті ліків з третіх країн, навіть якщо вони є членами PIC/S. На сьогодні для України всі країни, у тому числі ЄС, США та інші розвинені держави, у розумінні згаданої директиви є третіми, адже наша країна не є членом ЄС. Крім того, в ЄС частка імпорту з країн, які не входять до Співдружності, в загальному обсязі ринку незначна порівняно з часткою, яку займає імпорт на ринку України. Це потрібно враховувати при розробці змін до законодавства у частині ліцензування імпорту.

До того ж аудити системи державного конт­ролю якості, проведені PIC/S, підтвердили її ефективність — жодних нарікань з боку міжнародних аудиторів не надходило. За словами В. Цілини, на сьогодні постанова КМУ № 902 є певним балансом інтересів держави та імпортерів, якого вдалося досягнути у процесі роботи за її вимогами. Будь-які різкі кроки можуть призвести до непрогнозованих наслідків.

Ігор Крячок, директор ТОВ «МОРІОН», заува­жив, що низку питань, які стосуються державного контролю якості лікарських засобів при імпорті, можна зняти вже найближчим часом через зміни до постанови КМУ № 902. Можна затвердити перелік лікарських засобів, які підлягатимуть обов’язковому державному контролю, наприклад, це має стосуватися вакцин та деяких інших термолабільних лікарських засобів. А стосовно інших препаратів лабораторний конт­роль може здійснюватися на законних підставах у будь-якій лабораторії, атестованій в установленому МОЗ порядку. Тобто слід передбачити можливість для імпортера здійснювати аналіз не лише в лабораторіях Держлікслужби.

Тетяна Котляр, голова правління громадської спілки «Всеукраїнська фармацевтична спілка «ФАРМ­УКРАЇНА», наголосила, що починати розмову стосовно приведення законодавства України у відповідність із європейським у частині ліцензування імпорту потрібно із власника реєстраційного посвідчення. У ЄС власником торгової ліцензії (в Украї­ні — реєстраційне посвідчення) є резидент ЄС. Тобто, за європейською ідеологією, в Україні власником реєстраційного посвідчення має бути виключно резидент України. Чи всі зарубіжні компанії готові реєструвати в Україні власного резидента?

Крім того, Директива ЄС передбачає повний лабораторний контроль при імпорті з третіх країн. Але для України усі країни є третіми, адже наша країна не входить до ЄС та інших міждержавних об’єднань із гармонізованим законодавством. Тобто якщо йдеться про гармонізацію, то слід розуміти, що тоді лабораторному конт­ролю підлягатиме весь імпорт без винятку у вигляді країн PIC/S, як це є нині. На сьогодні імпорт з країн PIC/S не підлягає обов’язковому лабораторному контролю. Спікер також звернула увагу на те, що в Украї­ні є два види імпортерів. Перший — офіційне представництво компанії-виробника, зареєстроване в Україні як резидент, другий — дистриб’ютори. Т. Котляр зауважила, що дистриб’ютори не мають доступу до конфіденційної інформації реєстраційного досьє, у тому числі методів контролю якості.

Усі ці моменти необхідно враховувати, ініціюючи зміни до законодавства, зокрема те, що гармонізація може призвести до здорожчання імпортних лікарських засобів. Це важливо, адже в Україні всі витрати на лікування лягають на плечі пацієнта та його родини.

Владислав Онищенко, голова правління Союзу споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення, запропонував провести аналіз результативності низки нормативно-правових актів, якими керується Держлікслужба при здійсненні державного конт­ролю якості, у тому числі й постанови КМУ № 902.

Юніта Лучко, керівник підрозділу з питань якості ТОВ «Санофі Авентіс Україна», зауважила, що змін потребує не лише постанова КМУ № 902, а й наказ МОЗ України від 27.12.2012 р. № 1130 «Про затвердження Порядку проведення підтвердження відповідності умов виробництва лікарських засобів вимогам належної виробничої практики». Цей Порядок слід привести у відповідність з новими вимогами європейського законодавства. Також потрібно переглянути Порядок контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі, затверджений наказом МОЗ України від 29.09.2014 р. № 677 у частині вхідного контролю. На сьогодні цей порядок регламентує вхідний контроль під час оптової торгівлі, але не враховує, що суб’єкт господарювання може мати дві ліцензії: одну — на імпорт, а другу — на оптову торгівлю. Нині такий суб’єкт повинен двічі здійснювати вхідний контроль як дистриб’ютор і як імпортер. На це звертає увагу Держлікслужба при перевірці документів.

Ірина Суворова, директор департаменту конт­ролю якості лікарських засобів Держлікслужби, звернула увагу, що в ході обговорення проблематики державного контролю якості лікарських засобів учасники наради переважно обговорювали нюанси виконання та трактування вимог підзаконних актів. Тобто для вирішення більшої частини питань достатньо провести нараду з територіальними підрозділами та узгодити їх дії.

Стосовно змін до постанови КМУ № 902 І. Суворова наголосила, що для початку слід визначитися, чи Україна повністю переходить на європейську модель ліцензування імпорту, чи, допоки вона не є членом ЄС, варто залишити модель, передбачену постановою КМУ № 902.

Щороку на територію України імпортується близько 85 тис. серій лікарських засобів. З них на лабораторний контроль йде близько 6 тис. Щодо решти здійснюється візуальний контроль. Чи готові сьогодні дистриб’ютори-імпортери контролювати імпортовані ліки в повному обсязі відповідно до європейських вимог? Тобто до змін процедури державного контролю слід підходити зважено.

І. Суворова запропонувала учасникам наради надіслати свої пропозиції щодо удосконалення нормативно-правової бази у сфері державного контролю якості лікарських засобів, але це мають бути конкретні обґрунтовані пропозиції.

У підсумку

1. Наразі спостерігається неузгодженість дій територіальних підрозділів Держлікслужби стосовно переліку та форми документів, які мають надаватися під час державного контролю якості відповідно до постанови КМУ № 902. Держлікслужба взяла цю інформацію до уваги та вживатиме заходів для вирішення даного питання.

2. Учасники наради запропонували актуалізувати нормативно-правові акти, які стосуються конт­ролю якості лікарських засобів, зокрема це стосується Порядку проведення підтвердження відповідності умов виробництва лікарських засобів вимогам належної виробничої практики, Порядку контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів). Держлікслужба висловила готовність розглядати конкретні пропозиції.

3. У контексті можливих змін до постанови КМУ № 902 у ході обговорення були озвучені дві пропозиції. Перша — передбачити можливість здійснення лабораторного аналізу серій препаратів у будь-якій лабораторії, атестованій в установленому МОЗ порядку, а не лише у лабораторії Держлікслужби, та друга — чітко прописати перелік документів та заходів, які здійснюватимуться під час візуального контролю. Щодо цього питання представники Держлікслужби також висловили готовність до опрацювання конкретних пропозицій.

Громадська спілка «Аптечна професійна асоціація України (АПАУ)» повідомляє, що нагальною проблемою програми «Доступні ліки» є різниця в цінах, що формуються в аптеках та зазначені в Реєстрі лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, затвердженому МОЗ України.

Голові Національної служби здоров`я України О. Петренку

Копія:

Прем’єр -міністру України В. Гройсман

В.о. Міністра охорони здоров`я України У. Супрун

Щодо проблем функціонування державної програми «Доступні ліки»

Шановний пане Олегу!

Громадська спілка «Аптечна професійна асоціація України (АПАУ)» в черговий раз звертається до Вас з питань функціонування програми «Доступні ліки». На сьогодні аптечні заклади – учасники програми «Доступні ліки» стикнулись з багатьма проблемами, що не дають можливості відпуску лікарських засобів в належному порядку, зокрема йдеться про постійні технічні порушення в роботі програми, недосконалу роботу МІС, споживачі замість СМС чи роздрукованого бланку рецепту звертаються з написаними від руки номерами рецептів, лікарі невірно виписують рецепти, в аптеках створюють великі черги, відчувається невдоволення пацієнтів, а деякі суб’єкти господарюванні досі не змогли підключитись до програми внаслідок неналежної роботи eHealth.

Однак, найбільшою проблемою програми «Доступні ліки» є неможливість відпуску ліків у зв’язку з різницею в цінах, що формуються в аптеках та зазначені в Реєстрі, затвердженому МОЗ України. Невідповідність вартості препаратів в аптеці пов’язана з недотриманням цін на лікарські засоби виробником або розміру оптової надбавки дистриб’ютором. При відпуску лікарських засобів з аптеки за електронними рецептами в програмі eHealth відсутня функція відпуску препаратів за нижчим цінами, ніж встановлені в Реєстрі. Тобто, відпуск таких препаратів неможливий. Дана ситуація може взагалі, найближчим часом, заблокувати відпуск лікарських засобів за програмою «Доступні ліки».

На цій проблемі ГС «АПАУ» наголошує з 2017 р., однак, ані Міністерство охорони здоров`я, ані Національна служба здоров`я України не врахували даних ризиків, не ініціювали та не затвердили відповідні зміни до нормативних актів (зокрема, до постанови КМУ від 17.03.2017 № 152 «Про забезпечення доступності лікарських засобів» та наказу МОЗ від 21.03.2017 № 298 «Про затвердження форми Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню»).

Отже, враховуючи велику кількість проблем функціонування програми «Доступні ліки», просимо терміново провести нараду за участю представників МОЗ, НСЗУ, Держпродспоживслужби, аптечних закладів-учасників програми, ГС «АПАУ»  та інших організацій за для подальшого вирішення нагальних питань.

Сподіваємось на порозуміння.

З повагою

Директор В.Руденко

ГО «Всеукраїнське об’єднання «Миколаївська фармацевтична асоціа­ція «ФармРада» (ВОМФАФР) звернулося до голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я стосовно законопроекту № 10211 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективної конкуренції та гарантування прав пацієнтів у сфері роздрібної торгівлі лікарськими засобами». Громадська організація наголошує, що цей законопроект спрямований на захист монопольного становища великих гравців фармацевтичного ринку.

Шановна Ольго Вадимівно!

ГО «ВОМФАФР» звертається до Вас та Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, який Ви очолюєте, з наступного приводу.

Комітетом розглянуто та погоджено до­опрацьований законопроект № 8591 «Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійс­ненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами». Авторським колективом законопроекту № 8591 є народні депутати України: І.В. Сисоєнко, О.В. Кужель, А.А. Романова, Т.Д. Кремінь, О.С. Мусій, О.К. Кондратюк, А.Ф. Шипко, Б.Ю. Козир.

У той же час у Парламенті 09.04.2019 р. зареєстрований законопроект № 10211 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів Украї­ни щодо забезпечення ефективної конкуренції та гарантування прав пацієнтів у сфері роздрібної торгівлі лікарськими засобами», авторським колективом якого є народні депутати України: А.Ф. Шипко, Т.Д. Бахтеєва, І.М. Шурма, Д.О. Силантьєв, О.М. Біловол, В.М. Литвин, К.В. Яриніч, О.В. Кірш, А.С. Євхалов.

Незважаючи на те що обидва законопроекти мають на меті забезпечення економічної конкуренції в роздрібному сегменті фармацевтичного ринку, за змістом законопроект № 10211 протилежний законопроекту № 8591, схваленому Комітетом, і виглядає як намагання аптечних мереж зберегти своє монопольне становище на ринку.

Антимонопольний комітет України кілька років поспіль повідомляв про розвинену регіо­нальну монополію на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами. При цьому останні зміни до Податкового кодексу України завдали потужного удару по найбільш вразливому сегменту роздрібної ланки фармацевтичного ринку — фізичним особам — підприємцям. Процес закриття аптек, що належать суб’єктам малого підприємництва, вже розпочався. Частина з таких суб’єктів взагалі припинили свою діяльність, багато з підприємців передали аптечні заклади в оренду аптечним мережам. Таким чином, монополізація ринку посилилася.

Уже є перші результати цих процесів. За інформацією, яка надійшла до ГО «ВОМФАФР», у деяких регіонах заробіток персоналу торгових точок крупних аптечних мереж суттєво зменшився, аж до 30–50%. Це зумовлено зменшенням кількості роботодавців у роздрібній ланці фармацевтичного ринку. На черзі — підвищення ціни на лікарські засоби, оскільки зменшення кількості роботодавців — це зменшення числа конкурентів — гравців ринку, які формують цінову ситуацію.

На відміну від законопроекту № 8591, законопроект № 10211 не передбачає обмеження кількості закладів, які можуть належати аптечним мережам. Його автори пропонують залишити існування аптечних мереж всеукраїнського та міжрегіонального масштабу. У законопроекті не передбачена мінімальна відстань між новоствореною аптекою та вже існуючою, тим самим стимулюється продовження практики окремих великих гравців ринку щодо розміщення аптек впритул до діючих та їх подальше знищення (поглинання) шляхом сумнівного тимчасового цінового демпінгу з подальшою компенсацією за рахунок споживачів шляхом стрімкого підвищення цін в умовах відсутності конкурента.

Важко перелічити кількість проектів законів та інших нормативних актів, якими аптечні мережі намагалися впровадити спеціальну освіту для фізичних осіб — підприємців. Підстав вказувалося багато, починаючи з необхідності професійного ведення бізнесу і закінчуючи досвідом країн ЄС. Але як тільки у законопроекті № 8591 з’явилася така вимога для всіх гравців ринку, представники мереж обурилися та нині вимагають залишити їх Status quo, а щодо фізичних осіб — підприємців посилити вимоги. Чому? Тому що більшість представників малого підприємництва підтримали вимоги, запропоновані законопроектом № 8591, за умови рівних правил для всіх суб’єктів ринку.

Щодо закріплення законопроектом № 10211 норми стосовно обов’язкового застосування реєстратора розрахункових операції (РРО), то, на нашу думку, це теж намагання всіма можливими засобами пролобіювати інтереси аптечних мереж. Проте ця «новація» явно запізнилася в контексті нових вимог Податкового кодексу України. Можливо, вимога щодо РРО, яка з’явилася в законопроекті № 10211, означає, що власники аптечних мереж не впевнені у своїй перемозі і побоюються законопроекту № 9495 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення державної підтримки розвитку малого підприємництва на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами» та бажають підстрахуватися. Але як тоді бути із засадами державної регуляторної політики, зокрема щодо неприпустимості дублювання норм чинних регуляторних актів (ст. 5 Закону України від 11 вересня 2003 р. № 1160-IV)?

Дуже дивно і прикро, що співавтором обох законопроектів — № 8591 та № 10211 — є народний обранець А.Ф. Шипко. Виникає питання: чи свідомо він виступив співавтором протилежних за змістом та суттю законопроектів?

На підставі викладеного закликаємо Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я бути послідовним у прагненні змінити стан конкуренції на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами на краще, не допустити поглиблення й остаточної монополізації цього сегменту фармринку через підтримку законопроекту № 10211.

При розгляді у Верховній Раді законопроекту № 8591 цілком природно вносити допов­нення та правки, спрямовані на удосконалення обігу лікарських засобів, покращання їх доступності для населення, але базовий принцип законопроекту щодо знищення монополії аптечних мереж на вітчизняному ринку повинен залишитися недоторканним як єдиний вихід з кризи у цьому сегменті.

З повагою
Олена Пруднікова,
голова ГО «ВОМФАФР»

1 квітня урядова програма реімбурсації «Доступні ліки» перейшла в адміністрування Національної служби здоров’я України (НСЗУ) і запрацювала за новими правилами. НСЗУ укладає договори про реімбурсацію з аптечними закладами й є єдиним платником за програмою. Відпуск лікарських засобів у рамках програми «Доступні ліки» відбувається виключно за електронними рецептами, які виписують лікарі первинної ланки.

НСЗУ вже уклала 866 договорів з аптечними закладами. 5778 аптек та аптечних пунктів погодилися стати учасниками програми. На 18 квітня 2019 р. уже відпущено лікарські засоби за понад 360 тис. електрон­них рецептів.

До Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню (далі — Реєстр), станом на січень 2019 р. включено 258 торгових назв лікарських засобів. На ці лікарські засоби, що реімбурсуються, встановлено фіксовані роздрібні ціни за упаковку, які зазначені в Реєстрі. Деякі з лікарських засобів, що реімбурсуються, підлягають повному відшкодуванню (у розмірі фіксованої роздрібної ціни за упаковку), а деякі — частковому (відшкодовується розмір фіксованої роздрібної ціни за упаковку без суми доплати пацієнтом за упаковку). Розмір реімбурсації визначається шляхом застосування граничних надбавок 10 та 15%, а також ставки ПДВ 7% до визначеної в Реєстрі мінімальної оптово-відпускної ціни, встановленої шляхом внутрішнього реферування.

Передбачається, що всі аптечні заклади мають відпускати лікарські засоби, що реімбурсуються, за електронними рецептами в рамках урядової програми «Доступні ліки» саме за тою ціною, яка вказана в Реєстрі. Водночас роздрібні ціни на лікарські засоби, що реімбурсуються, в аптечних закладах в окремих випадках є нижчими за ціни в Реєстрі. Це відбувається внаслідок того, що оптові постачальники застосовують постачальницько-збутову надбавку менше 10% до ціни виробника, яка була зафіксована шляхом внутрішнього реферування. Таким чином, аптечні заклади, застосувавши надбавку в розмірі 15%, не можуть отримати роздрібну ціну, зазначену в Реєстрі. При цьому аптеки можуть мати складські запаси лікарських засобів, що реімбурсуються, отримані в різний час у різних партіях з різними цінами від різних постачальників.

НСЗУ зацікавлена в ефективній спів­праці з аптечними закладами і спільно з МОЗ уже напрацювала проекти нормативно-правових актів для вирішення зазначених питань, пов’язаних із цінами на лікарські засоби, що включені до Реєстру. Передбачається, що на такі ліки буде встановлено фіксовані ціни, які складатимуться з ціни виробника (постачальника) та сумарної надбавки в розмірі 25% до ціни виробника, з урахуванням податків, яка включатиме постачальницько-збутові та торговельні (роздрібні) надбавки.

Учасники логістичного шляху (дист­риб’ютор, за наявності, та аптечний заклад) визначатимуть розміри своїх часток цієї сумарної надбавки в порядку, що буде встановлений запропонованими проектами нормативно-правових актів.

Також дані рішення передбачають запровадження перехідного періоду. У межах цього періоду лікарські засоби, на які при застосуванні максимальної роздрібної надбавки аптечний заклад не мав можливості встановити ціну, визначену в Реєстрі, буде дозволено реалізувати за нижчими цінами, ніж в Реєстрі поза межами програми реімбурсації до 30.06.2019 р.

Звертаємо увагу, що ця інформація консолідована на основі проектів нормативно-правових актів, які будуть запропоновані до громадського обговорення. У ході погодження з іншими міністерствами та цент­ральними органами виконавчої влади в запропонованих проектах нормативно-правових актів можливі зміни.

Урядова програма реімбурсації «Доступні ліки» має велике соціальне значення в масштабах цілої країни. Ефективне партнерство всіх учасників процесу працюватиме на потреби пацієнтів та системи охорони здоров’я в цілому.

КОНТЕНТ, СТИЛЬ И СМЫСЛ СОВРЕМЕННОГО ВИЗИТА

Главной формой работы медицинского представителя является визит face-to-face. Что такое контент, стиль и смысл современного визита, и что лучше — игра по нотам (олдскульный визит) или музон из смартфона?

Контент (или содержание визита) — это то, что придумал маркетинг, поняла и приняла внешняя служба и не отвергает целевая аудитория. Стиль визита, как при любом заплыве на выживание, — вольный. Лучше — индивидуальный. Смысл визита — общение с определенной целью. «Главная цель любого общения — это борьба с расчеловечиванием общества. Пока человечество не готово одинаково общаться и с машиной, и с живым человеком. Человеку свойственно ошибаться. Это нас роднит», — отметил Сергей Орлик, эксперт фармацевтического рынка.

Мир меняется, люди на позиции медпредставителя и непосредственно сам визит тоже неизбежно меняются. 7 лет назад было проведено исследование*, призванное оценить, что делает каждый отдельный медицинский представитель, выходя на работу. Варианты ответов в процентном соотношении распределились таким образом: зарабатывает деньги — 56%, выполняет задачу (поставленную/согласованную/ситуационную) — 20%, утоляет амбицию — 12%, заметает следы предыдущего визита — 3%, отражает агрессию недружественного ему мира — 9%. Совсем недавно это исследование повторили**. Вопросы те же, люди и распределение ответов другие: зарабатывание денег — 82%, выполнение задачи — 6%, утоление амбиции — 0%, заметание следов предыдущего визита — 0%, отражение агрессии мира — 12%. А что собой представляет визит тогда и сейчас (2012 VS 2019 г.)? Все те же исследования показали такие результаты: попытка воспроизведения написанного в задании содержания данного визита (42 VS 20%), выполнение задачи, вопреки написанному в задании содержанию визита (27 VS 56%), деловое общение двух людей, находящихся на работе (9 VS 5%), неделовое общение двух людей, находящихся на работе (14 VS 19%), очередная встреча двух профессионалов на предмет улучшения жизни друг друга (8 VS 0%).

Медицинский представитель на визите может пребывать в нескольких ролях. В зависимости от фазы визита он — актер (установление контакта), врач (выяснение потребности), эксперт (презентация), психолог (работа с возражениями). Что же нас ждет в будущем? Роботизированный театр. Но человека можно предсказать (ошибаешься, как правило). Робота же даже предсказывать не надо (и поэтому он не интересен). Мы вошли в эпоху маркетинга 3.0 (ориентация на человека) — не только потому, что нау­ка о маркетинге не стоит на месте. Это требование ситуации (расчеловечивание общества).

ИЗМЕРЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ SF

С точки зрения Сергея Ищенко, директора компании «Proxima Research», подходы к оценке эффективности внешней службы могут зависеть от текущей стратегии развития компании. Критерии оценки могут быть связаны с выполнением циклового задания, реакцией аудитории (лояльность), продажами (приросты отгрузок на территорию, рост доли в конкурентной группе и др.).

Оценивать эффективность промоусилий необходимо при помощи сбалансированной системы показателей на территории — подчерк­нул С. Ищенко. Как грамотно разделить территории, а также распределить медрепов по ним так, чтобы обеспечить максимальный охват целевой аудитории, достаточное количество врачей целевых специальностей для выполнения промозадания, равнопотенциальность территорий между медрепами? Это можно сделать при помощи ETMS-инструментов.

В частности, система геомаркетинга позволяет решить дилемму разделения территорий, а также визуализировать концентрацию целевых аудиторий, текущее покрытие аудиторий, потенциал точек продаж.

Геомаркетинг-комплекс обеспечивает:

• оnline-управление распределением территорий;
• визуализацию концентрации целевых аудиторий и продаж конкурентных групп;
• мельчайшую детализацию бриков вплоть до одной аптеки или лечебно-профилактического учреждения (ЛПУ);
• равномерное распределение доступного Full-time equivalent (FTE) на территории согласно промоционному заданию по любым критериям;
• оценку эффективности каждого медпредставителя с точки зрения объемов продаж на его территории;
• интеграцию с СRM- и KPI-дашбордами.

ВТОРОЙ ВИТОК РАЗВИТИЯ МУЛЬТИКАНАЛЬНОГО МАРКЕТИНГА

Роль индивидуального визита по-прежнему незыблема. Но в то же время продолжительность такового существенно сокращается и сейчас составляет в среднем около 5 мин. По мнению Николая Косянюка, директора компании «Тимсофт», и Романа Пруса, менеджера проектов компании «Тимсофт», в этой ситуации альтернативой или дополнением могут стать разные формы цифровых каналов. Не только е-mail-, Viber-, SMS-рассылки, но также и удаленные визиты по телефону, online-чаты, web-конференции или удаленные презентации. Учитывая тренд омниканальности, сегодня существуют решения, обеспечивающие интеграцию всех удаленных коммуникаций с CRM-системой.

Например, удаленный визит (звонок врачу) может осуществляться прямо из CRM-системы, с использованием IP-телефонии. Полная интеграция с CRM позволяет фиксировать успешность звонка, его длительность, записи и отображать его в истории взаимодействия.

Точно также могут проводиться и online-чаты, а также видео-звонки, удаленные презентации с отображением результатов в CRM-системе. Так, решение от команды «Тимсофт» позволяет медрепу видеть, кто из врачей доступен для общения в чате, и осуществлять мгновенный обмен сообщениями. При этом инициатором общения может выступить как медпредставитель, так и сам врач. Эти возможности появляются благодаря интеграции CRM с мобильным приложением «Компендиум». Также при помощи данной платформы врачи могут принимать участие в научных дискуссиях, промо- и обучающих встречах. По сути мультиканальное продвижение переплетается с CRМ-системой медпредставителя на планшете. И поскольку все инструменты отражаются в одной системе, то и история коммуникаций сведена в едином окне.

РЕП ПО-ЕВРОПЕЙСКИ

Как отметил Гжегош Орновски, международный эксперт фармацевтического рынка, в Украи­не ситуация сложилась так, что на позиции медицинского представителя работают в основном врачи или фармацевты по образованию. Как обстоят дела в Европе?

В Польше, например, по данным исследования за 2005 г., менее 20% медпредставителей составляли специалисты с образованием в сфере медицины или фармации. Подавляющее большинство (почти 60%) — с образованием в области биологических наук или физической культуры. Львиную долю кандидатов на вакансию медрепа составляли медпредставители другой фармкомпании или торговые представители нефармацевтической компании. Более трети соискателей — из других сфер. Примерно пятая часть — врачи.

По причине нехватки кадров сегодня фармкомпании прилагают большие усилия для привлечения кандидатов. В ход идут новые мотивационные инструменты, такие как возможность реализовать свои хобби, мероприятия для сотрудников, возможность посещения фитнес-клуба за счет компании и т.п. Вакансии выглядят более современно, красочно и привлекательно. По той же причине (нехватка кадров) компании готовы принимать кандидатов без полного высшего образования.

В Европе врачи уже давно ушли из этой профессии — подчеркнул спикер. Многие специалисты «приходят» из сферы FMCG. Возможно, в Украине тоже пора менять подход?

ЮРИДИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ

Игорь Огороднийчук, партнер ЮК «ОМП», обратил внимание на ряд нюансов, касающихся работы медпредставителей. Так, докладчик подчеркнул, что официально такой должности, как медицинский представитель, не существует. За нарушение в сфере названия должности полагается штраф. Что касается непосредственно визитов, как отметил эксперт, прямого запрета на визиты медпредставителей к врачам нет, существуют «серые зоны». В частности, пока не урегулирован вопрос относительно того, сколько времени врач может уделить медрепу, может ли он делать это в часы приема (когда отсутствуют посетители). Стоит ожидать новых рекомендаций от МЗ Украины и Антимонопольного комитета Украины относительно промоции, однако, если опираться на практику других стран, вряд ли они будут кардинальными. В то же время стоит учитывать, что сами ЛПУ могут устанавливать внутренние ограничения. Трудовое законодательство это позволяет, соответственно, больницы или даже отделения могут устанавливать свои правила относительно встреч врачей с медпредставителями в рабочие часы.

***

По итогам этого тематического блока состоялась дискуссия. Мнением относительно взаимодействия производителей и аптечной розницы поделился Юрий Козий, директор компании «Стада-Украина». Основными координатами маркетингового планирования, согласно концепции 4P, являются Product, Price, Promotion, Place. Место само по себе не может обеспечить продажи, поскольку на продажи влияет еще как минимум 3 составляющие — наличие самого продукта, ценообразование, наличие промоции. Фармкомпаниям необходимо прилагать промо-усилия, иначе аптека ничего не сможет сделать с продуктом, на который нет спроса. В то же время и ритейл также помогает решать некоторые маркетинговые задачи производителя. С точки зрения спикера, роль медицинских представителей в промоции безрецептурных препаратов будет нивелироваться, уступая разнообразию возможностей влияния на конечного потребителя. КАМов будет достаточно для решения административных задач в ритейле.

Артур Торосян, директор компании «АктиФарм», отметил, что медицинскому представителю мало просто знать продукт, его характеристики, преимущества и т.п. Он должен гореть идеей. Раньше эту вспышку давал отдел продакт-менеджеров. А сейчас медицинские представители горят? Сегодня тенденции таковы, что медицинские представители могут довольно часто менять работу. Они не боятся потерять свое место в компании, потому что похожих вакансий много. Фармкомпаниям нужны хорошие специалисты, но какие? Нужны люди яркие, интересные, харизматичные, которые располагают к себе и запоминаются. Исходя из этого, с точки зрения спикера, фармкомпаниям стоит пересмотреть мотивацию и подходы к подбору сотрудников.

Денис Голубчиков, коммерческий директор компании «Биофарма», дополнил своих коллег. С точки зрения спикера, под новую реальность и новое поколение сотрудников необходимо адаптироваться. Нужно пересматривать мотивационные программы, коммерческие условия для сотрудников, работать с пониманием целей компании. По мнению докладчика, новому поколению присущ тренд геймификации, когда все воспринимается как некая компьютерная игра или стратегия. У молодого поколения другой взгляд на жизнь и работу, другой тип психологии. Возможно, поэтому мы имеем такой тренд на рынке труда, когда сотрудники с легкостью переходят из одной компании в другую (для них это как игра: можно сохраниться и начать заново). С точки зрения спикера, подходы к промоции в сегментах Rx и OTC будут все больше и больше различаться. И если работу представителя ОТС-группы все больше вытесняет прямая коммуникация производителя с провизором или заведующей аптекой, то представители Rx сохранят свою уникальность и востребованность на фармацевтическом рынке, считает спикер.

По мнению Владимира Квашука, эксперта фармрынка, к формированию контента визита нужно подходить очень ответственно, ведь внешняя служба — самый дорогой вид промоции с точки зрения затрат компании. Обязательно необходимо делать полевое тестирование. Важно также собирать обратную связь «с полей» относительно предыдущей кампании, разговаривать с врачами (возможно в формате фокус-группы) — все это может влиять на будущий контент.

Продолжение следует…

Передліцензійні перевірки фармацевтичних підприємств — чи потрібна настанова?

Тетяна Котляр, голова Громадської ради при Держлікслужбі, нагадала, що під час засідання, яке відбулося 20 лютого, обговорювалася проблема гармонізації українського законодавства у сфері перевірок фармацевтичних підприємств із європейськими вимогами. На необхідності її вирішення наголошує Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України (ООРММПУ). Голова Громадської ради повідомила, що наразі за ініціативою Віктора Чумака, члена Громадської ради, віце-президента ООРММПУ, на сайті Держлікслужби в розділі «Громадська рада» оприлюднено пакет документів, що стосуються вищезгаданого питання. Зокрема, йдеться про наступні документи:

• Збірка процедур Європейського Співтовариства з проведення інспекцій та обміну інформацією (Compilation of Community Procedures on Inspections and Exchange of Information);
• неофіційний переклад цієї збірки;
• Настанова PIC/S з класифікації невідповідностей GMP (неофіційний переклад українською мовою).

Нагадаємо, що раніше наше видання за результатами інтерв’ю з В. Чумаком опублікувало проект настанови «Лікарські засоби. Порядок проведення інспектування виробництва лікарських засобів на відповідність вимогам належної виробничої практики», розробленої відповідно до вимог вищезгаданих європейських документів.

Зміни до Порядку контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі

Т. Котляр зауважила, що в Орієнтовному плані проведення консультацій з громадськістю на 2019 р. п. 3.2 передбачено громадське обговорення шляхом розміщення на офіційних веб-сайтах Держлікслужби та МОЗ України проекту наказу МОЗ України «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 29 вересня 2014 року № 677» (про затвердження порядку контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі). Строк проведення — протягом року.

Між тим, 9 квітня поточного року в Держлікслужбі відбулася нарада з метою обговорення питань удосконалення нормативно-правової бази та подальшої стратегії контролю якості лікарських засобів. Учасники наради серед іншого наголошували на необхідності актуалізації нормативно-правової бази у сфері контролю якості лікарських засобів, у тому числі й наказу МОЗ України від 29.09.2014 р. № 677 «Про затвердження Порядку контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі».

З огляду на те, що нині Держлікслужба демонструє намір вирішувати проблеми контролю якості лікарських засобів, голова Громадської ради при Держлікслужбі запропонувала підготувати лист до відомства з пропозицією передбачити обговорення цього питання протягом ІІ кв. поточного року.

Зазначимо також, що Громадська рада при Держлікслужбі підготувала пропозиції щодо змін до наказу МОЗ України від 29.09.2014 р. № 677. Серед іншого пропонується регламентувати електронний документообіг, наприклад, передбачити можливість оформлення результатів вхідного контролю якості та дозволу на реалізацію з використанням інформаційних (автоматизованих) систем (ІАС) суб’єкта господарювання.

Нові ДБН щодо інклюзивності будівель і споруд

1 квітня набули чинності Державні будівельні норми В.2.2-40:2018 «Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», яких повинні дотримуватися аптечні заклади. Зокрема, вони стосуються створення умов для доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень.

Олена Пруднікова, голова ГО «Всеукраїнське об’єднання «Миколаївська фармацевтична асоціа­ція «ФармРада» (ВОМФАФР), з цього приводу пояснила наступне. У 2019 р. почалися перевірки суб’єктів господарювання після закінчення мораторію. У різних областях територіальні органи Держлікслужби по-різному тлумачать вимоги щодо цих ДБН. За словами доповідача, існують випадки, коли територіальний орган дає розпорядження про усунення невідповідності протягом 30 днів. Це нереальний термін для виконання вимоги, тому що облаштування пандусів пов’язане з необхідністю погодження проекту з різними відомствами, адже облаштування пандусів потребує додаткової території, здійснюється у місцях, де прокладені різноманітні підземні комунікації, до того ж потребує величезних витрат.

Нині відповідно до п. 165 Ліцензійних умов ліцензіат, який провадить діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, серед іншого, створює необхідні умови для доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень відповідно до ДБН, правил і стандартів.

Відповідно до роз’яснення Держлікслужби, опублікованого на сайті відомства наприкінці березня «кнопка дзвінка виклику» співробітника суб’єкта обслуговування не може бути елементом доступності, а також «розумним пристосуванням» його до потреб маломобільних груп населення.

О. Пруднікова висловила побоювання, що багато підприємців, особливо представників малого бізнесу, не зможуть швидко виконати вимоги Держлікслужби щодо виконання нових ДБН та будуть вимушені закрити свої аптеки. Це посилить регіональну монополію аптечних мереж й матиме вплив на фізичну та економічну доступність лікарських засобів в Україні. З огляду на це доповідач запропонувала ініціювати нараду з керівництвом Держлікслужби та обговорити шляхи попередження цієї загрози. Для підприємців потрібен принаймні рік перехідного періоду.

Т. Котляр додала, що Конвенцією про права осіб з інвалідністю, ратифікованою Законом України від 16.12.2009 р. № 1767-VI, введено поняття «розумне пристосування». З точки зору європейського законодавства, розумне пристосування розповсюджується не лише на осіб з обмеженими можливостями, а на всіх, тобто йдеться про рівні можливості. Нові ДБН передбачають саме рівний доступ для всіх груп населення, умовно кажучи, якщо здорова людина може зайти в аптеку, то таку можливість потрібно забезпечити й особі, яка пересувається у візку.

Відтак відповідь на питання, чи всі мають забезпечити виконання нових ДБН, однозначна — так, але без достатнього перехідного періоду це дуже складно виконати. Учасники засідання одноголосно схвалили рішення щодо направлення звернення до Держлікслужби з проханням про проведення наради стосовно нових ДБН.

Зміни до Ліцензійних умов щодо кваліфікації завідувача аптеки в сільській місцевості

Учасники засідання, які представляють інтереси суб’єктів господарювання, що провадять аптечну діяльність у сільській місцевості, звернули увагу на те, що проблема кваліфікаційних вимог до завідувача аптеки в сільській місцевості залишається без вирішення. Так, Лариса Просяник, голова правління громадської організації «Вінницька обласна Асоціація фармацевтів «Кум Део», повідомила, що знайти особу, яка має документ про вищу освіту не нижче першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю «Фармація» для заміщення посади завідувача аптеки в сільській місцевості надзвичайно складно. Громадська рада при Держлікслужбі попереднього складу зверталася до Держлікслужби та МОЗ України з проханням вирішити цю проб­лему. Представники дорадчого органу навіть заручилися підтримкою науковців. Але, на жаль, до теперішнього часу ці зусилля не принесли результату. Виникає питання: що робити далі?

Т. Котляр з цього приводу нагадала, що у 2016 р. Держлікслужба розробила проект нових Ліцензійних умов. У 2017 р. доопрацьований проект було навіть оприлюднено на сайті МОЗ України для громадського обговорення. Серед іншого він передбачав, що для аптек, розташованих у селах, селищах та селищах міського типу, посади завідувача аптеки, заступника завідувача аптеки можуть обіймати особи, що мають дипломи навчальних закладів I–II рівнів акредитації або особи, які отримали рівень бакалавра в навчальних закладах III–IV рівнів акредитації. Але далі громадського обговорення справа не пішла — документ так і не був винесений на розгляду Уряду. На сьогодні ж у Орієнтовному плані проведення консультацій з громадськістю на 2019 р. Держлікслужби обговорення змін до Ліцензійних умов не передбачене, те саме стосується МОЗ України. Враховуючи соціальну значущість вищезгаданої проблеми, Т. Котляр запропонувала включити розгляд цього питання до листа щодо ДБН. Таким чином, Громадська рада при Держлікслужбі просить очільника відомства провести нараду для розгляду двох питань, зокрема щодо:

• виконання нових вимог ДБН;
• обговорення можливості внесення змін до Ліцензійних умов у частині кваліфікації завідувача аптечного закладу в сільській місцевості.

Учасники засідання підтримали цю пропозицію.

Наше видання й надалі слідкуватиме за діяльністю Громадської ради при Держлікслужбі.

Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет) під час засідання 23 квітня 2019 р. задовольнив звернення народних депутатів України — членів Комітету Тетяни Бахтеєвої, Сергія Мельничука, Олександра Біловола, Ігоря Шурми стосовно скасування результатів голосування за доопрацьований проект закону щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійсненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами № 8591.

Учасники Комітету зазначили, що повторний розгляд законопроекту заплановано на наступне засідання Комітету — 14 травня. Прийнято таке рішення на основі того, що на засіданні Комітету 26 лютого 2019 р. питання про розгляд доопрацьованої редакції не стояло на порядку денному, а рішення її підтримати було прийнято без обговорення.

Нагадаємо, що 6 листопада 2018 р. у ході засідання Комітету народні обранці вперше розглянули проект закону про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійсненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами (реєстр. № 8591) та вирішили направити його на доопрацювання авторам.

Законопроект № 8591 передбачає, що ліцензія на здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами не може бути видана, якщо відстань по прямій лінії від входу до місця запланованого розташування аптеки до входу до найближчої аптеки становить менше 300 м у межах даної адміністративно-територіальної одиниці, крім селищ і сіл.

Також законопроектом передбачається, що провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами на території України може здійснюватися фізичними особами — підприємцями та юридичними особами будь-якої форми власності та організаційно-правової форми не більше ніж через 4 аптеки та їх структурні підрозділи (аптечні пункти) без обмеження аптечних пунктів у межах адміністративно-територіальної одиниці розташування однієї з аптек та інше.

Детальніше про засідання Комітету читайте найближчим часом на шпальтах «Щотижневика АПТЕКА» та на нашому сайті.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Міністерство охорони здоров’я України повідом­ляє, що 23 квітня 2019 р. Рахункова палата України презентувала звіт аудиту державних закупівель ліків і медичних виробів через міжнародні організації (текст звіту не оприлюднено). Перевірка закупівель проводилася за зверненням голови депутатської фракції політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» Юлії Тимошенко і тривала понад півроку. Такий аудит здійснювався вже вдруге за останні 2 роки закупівель через міжнародні організації.

З приводу цього в Міністерстві зазначають про вибірковість уваги аудиторів щодо процесу закупівель, яка ставить під загрозу доступ пацієнтів по всій Україні до безоплатного лікування, свідчить про упередженість. Оскільки замість надання об’єктивної оцінки ефективності закупівель ліків, економії державних коштів за рахунок суттєвого зниження цін на ліки, Рахункова палата включила до свого звіту деякі зауваження, що ставлять під загрозу доступ до лікування та життя тисяч важкохворих пацієнтів.

У звіті Рахункова палата відзначила незаконність бюджетного фінансування закупівель ліків за 15 групами захворювань. Серед них закупівля препаратів для лікування онкопатології, легеневої артеріальної гіпертензії, дихальних розладів новонароджених, гемолітичної хвороби новонароджених, для медичної допомоги при кровотечах, терапії безплідності жінок, муковісцидозу, серцево-судинних захворювань, перитонеального діалізу, гепатитів В і С. На це в Міністерстві повідомляють, що поза увагою аудиторів залишилися законні підстави таких закупівель — акти Уряду та закони, про які МОЗ неодноразово повідомляло аудиторам.

Також Рахункова палата рекомендувала виключити з переліку препаратів, що закуповуються за державний кошт, ліки для онкохворих дітей «off-label». Йдеться про лікарські засоби, інструкції для застосування яких не містять прямих показань для призначення дітям. Такі ліки застосовують у випадках дуже рідкісних форм пухлин саме у дитячій онкології або тоді, коли немає переконливої реакції на «дозволене» лікування.

У Міністерстві підкреслюють, що практика використання препаратів «off-label» у дитячій онкології є в усіх розвинених країнах світу. У затверджених українських протоколах та клінічних настановах з дитячої онкології чи онкогематології рекомендовано застосування ліків «off-label».

Міжнародними дослідженнями встановлено, що застосування лікарських засобів поза зареєстрованими показаннями становить 18–60% у дітей молодшого віку та близько 90% — у новонароджених. Більше того, МОЗ надало відповідні листи від провідних лікувальних закладів України, які на практиці використовують зазначені ліки.

Тому виключення з номенклатури закупівель ліків, що не мають показань для застосування у дітей, призведе до обмеження доступу до безоплатного лікування пацієнтів, катастрофічних видатків з кишень батьків на вимушену закупівлю виключених препаратів та зниження показника виживаності пацієнтів.

Окрім того, у Міністерстві наголошують, що Рахункова палата не включила у звіт дані щодо фактичного стану справ у сфері забезпечення пацієнтів лікуванням за кошти Державного бюджету, зокрема, щодо фінансової ефективності закупівель ліків, вакцин і медичних виробів через міжнародні спеціалізовані організації, ціни на які є в кілька разів нижчими порівняно з вартістю аналогічних препаратів на регіональному рівні і т.д.

При цьому зазначається, що за підсумками попереднього аудиту 2015–2017 р. МОЗ врахувало абсолютну більшість рекомендацій Рахункової палати:

• розроблено Порядок вибору спеціалізованих організацій для закупівель ліків і медичних виробів;
• встановлено строки для всіх процедур закупівель від затвердження номенклатур і технічних завдань до здійснення розподілу та перерозподілу ліків;
• через оновлені умови договорів зі спеціалізованими організаціями впроваджено контроль за строками всіх тендерних процедур та постачанням ліків;
• налагоджено щотижневу електронну звітність міжнародних організацій щодо всіх процедур, пов’язаних із закупівлями тощо.

Нагадаємо, наше видання зі свого боку неодноразово аналізувало закупівлі ліків через міжнародні організації та відзначало, що серед іншого громадськість не може контролювати процес проведення торгів і визначення переможців, адже ці дані не публікуються. Міжнародні організації публікують інформацію вже за фактом проведених закупівель. Також підкреслювалося, що поставки препаратів, закуплених через міжнародні організації, здійснюються з великою затримкою — 1–1,5 року з моменту перерахування коштів на рахунки міжнародних організацій.

Перед початком засідання Ольга Богомолець повідомила, що 23 квітня Рахункова палата України презентувала два звіти, один — стосовно аудиту державних закупівель через міжнародні організації, а другий — щодо виконання Урядом програми «Доступні ліки». Оприлюднити їх для громадськості планується наступного тижня, у зв’язку із цим члени Комітету на черговому засіданні заслухають доповіді представників Рахункової палати України щодо цих звітів.

О. Богомолець розповіла, що вона виступила під час презентації звіту стосовно аудиту виконання Урядом програми «Доступні ліки» і звернула увагу, що ВООЗ дала свою оцінку ефективності програми на підставі того, що на 30–40% знизилася закупівельна ціна ліків, які увійшли до програми. На думку парламентаря, це неправильно, адже критеріями для оцінки програми має бути зниження рівня смертності, інвалідності, викликів «швидких», тому вона попросила внести ці параметри для оцінки ефективності програми.

Також спікер відмітила, що у звіті зазначається про завищення цін на лікарські засоби в рамках програми «Доступні ліки» порівняно з цінами в роздрібних мережах, тобто в певних випадках у межах даної програми вартість ліків є вищою, ніж в аптеках.

Зауважимо, що стосовно звіту Рахункової палати України про аудит здійснення державних закупівель через міжнародні організації МОЗ оприлюднило свою заяву, у якій повідомило про упередженість Рахункової палати, оскільки, під час нього, зокрема, не враховувалася фінансова ефективність таких закупівель порівняно із закупівлями на регіональних рівнях.

Окрім того, у Міністерстві наголошують, що Рахункова палата не включила у звіт дані щодо фактичного стану справ у сфері забезпечення пацієнтів лікуванням за кошти Державного бюджету, зокрема, щодо фінансової ефективності закупівель ліків, вакцин і медичних виробів через міжнародні спеціалізовані організації, ціни на які є в кілька разів нижчими порівняно з вартістю аналогічних препаратів на регіональному рівні й т.д.

КОНКУРЕНЦІЯ В АПТЕЧНОМУ РИТЕЙЛІ

Члени Комітету розглянули звернення народних депутатів України стосовно скасування результатів голосування членів Комітету за законопроект «Про лікарські засоби» щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійсненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами (реєстр. № 8591), яке відбулося 26 лютого 2019 р. Тоді за пропозицією автора законопроекту — Ірини Сисоєнко його було внесено в порядок денний засідання Комітету. Через брак часу члени Комітету його підтримали без обговорення, зазначивши, що під час голосування в сесійній залі Парламенту кожен народний депутат сам вирішить, чи підтримувати цей проект, чи ні.

У ході обговорення даного звернення Сергій Мельничук наголосив, що 26 лютого Комітет прийняв рішення щодо цього проекту всупереч регламентним вимогам. Зокрема, його попе­редньо не було зареєстровано Секретаріатом Комітету щодо внесення в порядок денний засідання, а також його доопрацьована редакція на той момент ще не встигла пройти експертизу Головним нау­ково-експертним управлінням Парламенту, яке надало свій висновок лише 6 березня.

Враховуючи викладене, члени Комітету задовольнили вищезгадане депутатське звернення і призначили повторний розгляд законопроекту на наступне засідання, яке відбудеться 14 травня.

Прийняття цього рішення викликало занепокоєння Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Миколаївська фармацевтична асоціація ФармРада», яка активно підтримує законопроект № 8591. Представники громадської організації висловили сподівання, що навіть після повторного розгляду члени Комітету не змінять своєї думки й підтримають даний проект.

БОРОТЬБА З ТЮТЮНОПАЛІННЯМ

Члени Комітету також розглянули законопроект «Про внесення змін до Закону «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» щодо заборони тютюнових виробів з характерним смаком чи запахом» (реєстр. № 9073), а також альтернативний законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони тютюнових виробів з характерним смаком чи запахом» (№ 9073-1).

Спільною метою цих проектів є те, що вони виконують усі зобов’язання України за Рамковою конвенцією ВООЗ із боротьби проти тютюну. Ними передбачено заборону смакових добавок, які виробники застосовують у виробництві тютюнових виробів, оскільки такі добавки спонукають молодь вживати ці вироби.

Так, законопроектом № 9073 передбачено заборону цих добавок лише в сигаретах. У свою чергу, законопроектом № 9073-1 пропонується заборонити ці добавки в сигаретах, сигарилах і тютюні для самокруток.

О. Богомолець нагадала, що Комітетом підготовлено законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну» (реєстр. № 2820), який заблоковано рішенням Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. У цьому проекті передбачено виконання вимог майже всіх директив Європейського Союзу з цього питання. На думку спікера, усі інші проекти розпорошують положення цього комітетського законопроекту.

«Можливо, є мета щось повиривати з контексту і застосувати тільки те, що вигідно. Замість того, щоб застосувати повне бачення цих європейських директив, які напрацьовані в законопроекті № 2820», — зауважила очільник Комітету.

Після обговорення цих проектів Комітет прийняв рішення рекомендувати Парламенту підтримати в першому читанні законопроект № 9073-1, який є більш комплексним.

ПРОТИДІЯ ЗАХВОРЮВАННЮ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ

Під час засідання розглядався проект Закону України «Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2018–2021 рр.» (реєстр. № 9467), який члени Комітету вирішили відправити на доопрацювання, оскільки парламентарі не погодилися з тим, що програму слід запровадити заднім числом, тобто з 2018 р.

Також вони прийняли рішення звернутися до Уряду з проханням, щоб на засіданні Комітету під час подальшого розгляду доопрацьованої редакції цього проекту доповідав представник МОЗ.

РЕПРОДУКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Під час засідання Комітету розглядалися такі законопроекти:

• Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав дітей при використанні допоміжних репродуктивних технологій (реєстр. № 8625);
• Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій (реєстр. № 8625-1);
• Про внесення змін до Основ законодавства про охорону здоров’я щодо уникнення дискримінації пацієнтів при використанні допоміжних репродуктивних технологій (реєстр. № 8625-2);
• Про допоміжні репродуктивні технології (реєстр. №№ 8629, 8629-1).

У зв’язку з такою великою кількістю альтернативних проектів, які містять схожі положення, парламентарі прийняли рішення відхилити їх та створити робочу групу з напрацювання єдиного законопроекту щодо репродуктивних технологій.

РІЗНЕ

Також Комітет рекомендував Парламенту підтримати проект постанови «Про Звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо проведення профілактичних медичних оглядів учнів загальноосвітніх навчальних закладів по місцю навчання учнів» (реєстр. № 9269). Цим документом передбачається зобов’язати МОЗ і Міністерство освіти і науки України розробити та прийняти нормативно-правовий акт, який встановлюватиме Порядок організації профілактичних медичних оглядів учнів загальноосвітніх навчальних закладів за місцем навчання учнів. Прийняття такого документа сприятиме ранньому виявленню в учнів захворювань, подальшого їх диспансерного спостереження, планового лікування чи реабілітації.

Окрім цього, парламентарями рекомендовано відправити на доопрацювання законопроекти:

• «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення надання першої допомоги» (реєстр. № 9427), яким пропонується звільнити від кримінальної відповідальності всіх осіб, які надають першу допомогу. Відповідно до супровідних документів проекту очікується, що такі зміни стимулюватимуть пересічних громадян надавати першу допомогу в екстрених ситуаціях, що загрожують життю іншої людини, тим самим збільшуючи її шанси на виживання, тому що на сьогодні однією з причин, чому люди не намагаються врятувати життя іншої особи, є страх юридичних наслідків та майбутньої відповідальності в разі негативних результатів докладених зусиль;
• «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо заборони закупівлі за державні кошти лікарських засобів та медичних виробів, які виготовляються на території Російської Федерації та/або постачаються установами, організаціями, підприємствами, зареєстрованими на території Російської Федерації, та/або постачаються установами, організаціями, підприємствами, кінцевими бенефіціарами та/або керівниками яких є громадяни Російської Федерації» (реєстр. № 8493).

Що показав аудит?

У той же час Рахункова палата України відзначає економію бюджетних витрат на придбання ліків і медичних виробів за рахунок значно нижчих цін у порівнянні з цінами закупівель, які до 2015 р. здійснювало безпосередньо профільне міністерство.

З 2017 р. до лютого 2019 р. міжнародними організаціями поставлено лікарських засобів, вакцин і медичних виробів за кошти державного бюджету 2015 р. на суму 92,9 млн грн. (4,2% від обсягу коштів, перерахованих цим організаціям), 2016 р. — на суму 3,35 млрд грн. (85%), за кошти 2017 р. — 5,05 млрд грн. (84%) і за кошти 2018 р. — лише 1,34 млрд грн. (22,6%).

Станом на 01.02.2019 р. за кошти держбюджету 2018 р. взагалі не розпочато поставки лікарських засобів, вакцин і медичних виробів за 16 із 40 напрямів закупівель, зокрема для лікування дітей, хворих на онкологічні та онкогематологічні захворювання та хронічний вірусний гепатит, дорослих, хворих на онкогематологічні захворювання, та вкрай актуальних засобів імунопрофілактики захворювань з високим рівнем смертності.

«Міністерство не забезпечило справедливого пропорційного розподілу виділених з державного бюджету на зазначені цілі коштів відповідно до актуальних потреб пацієнтів», — повідомляють у Рахунковій палаті. Зокрема, потреба у лікуванні онкологічних захворювань у дорослих у 2017 р. була профінансована на рівні 26,9%, а у 2018 р. — на 67,2%; дитячої онкопатології — на 68,6 та 75,2% відповідно; хворих із серцево-судинними та судинно-мозковими захворюваннями — відповідно на 31,7 та 56,6%. Водночас, саме ці захворювання посідають провідне місце серед захворювань з високим рівнем смертності.

Фактичний рівень покриття потреби пацієнтів у 2017 р.:

• за 13 напрямами від 3,6 до 36%;
• за 9 напрямами від 43 до 60%;
• за 4 напрямами від 70 до 85%;
• за 13 напрямами від 91 до 101%;
• за 1 напрямом до 121%.

Фактичний рівень покриття потреби пацієнтів у 2018 р.:

• за 9 напрямами від 0,3 до 37%;
• за 3 напрямами від 42 до 57%;
• за 10 напрямами від 67 до 76%;
• за 4 напрямами від 87 до 90%;
• за 10 напрямами від 93 до 101%;
• за 4 напрямами понад 101%.

Крім того, МОЗ України не змінило систему формування переліку лікарських засобів, вакцин і медичних виробів для оперативного та своєчасного його визначення відповідності до потреб громадян. Необхідна інформація надавалася міжнародним організаціям несвоєчасно, що відтерміновувало закупівлі.

«Безгосподарність та безконтрольність з боку МОЗ призвела до порушення умов договорів, укладених з міжнародними спеціалізованими організаціями», — зауважують аудитори. Зокрема, на рахунках відповідних організацій понад встановлений договорами термін перебували кошти державного бюджету 2015–2017 рр. у загальній сумі 344,2 млн грн., які мали бути повернені до бюджету і використані на актуальні потреби громадян. Уже в період проведення аудиту та під час підготовки аудиторського звіту трьома організаціями повернуто на рахунок МОЗ України кошти державного бюджету 2015–2016 рр. у сумі 114,7 млн грн. та 300,2 тис. дол. США.

Встановлено порушення та управлінські прорахунки МОЗ України й при використанні лікарських засобів, вакцин та медичних виробів, закуплених за рахунок коштів держбюджетів 2016–2017 рр. Так, прийнято від міжнародної організації ліки для дітей і дорослих, хворих на онкологічні захворювання, та дітей, хворих на хронічні вірусні гепатити, на суму 59,7 млн грн., з термінами придатності меншими, ніж визначено в договорах. Водночас Міністерство в порушення умов договорів не отримало від міжнародної організації підтвердження заміни в разі невикористання до завершення терміну придатності.

Аналогічно, Міністерством прийнято ліки і медичні вироби для лікування дорослих, хворих на хронічні вірусні гепатити, на серцево-судинні та судинно-мозкові захворювання, та вакцину для профілактики сказу на суму 58 млн грн. Проте гарантії щодо їх заміни в разі невикористання до завершення терміну придатності міжнародними організаціями не надавалися через відсутність відповідних вимог в умовах відповідних угод.

У результаті на сьогодні виникли ризики завдання шкоди державі внаслідок втрати вказаних ліків і медвиробів, які через закінчення терміну придатності не будуть використані.

Не здійснювався МОЗ України й моніторинг рівня забезпеченості потреби регіонів України в ліках, вакцинах і медичних виробах. Як результат, у закладах охорони здоров’я, на складах державних підприємств рахуються в залишках ліки, вакцини та медвироби на суму 44 млн грн., які від 2 до 15 міс від дати отримання не використовуються. Крім того, з причини відмови пацієнтів з трансплантованими органами від прийому препаратів і їх наявністю в обсязі, який перевищує потребу, не використовуються лікарські засоби на суму 3,9 млн грн. Термін їх придатності збігає. Отже, створено ризик завдання шкоди державі.

Через закінчення терміну придатності загалом не використано ліки, вакцини і медичні вироби за 12 напрямами закупівель на загальну суму 6,75 млн грн., які були придбані коштом держбюджету 2015–2017 рр. З них майже на 1 млн грн. вже утилізовано. Фактично державі завдано істотної шкоди, а пацієнти не отримали необхідного лікування. Зазначені факти містять ознаки кримінальних правопорушень і потребують правової оцінки правоохоронними органами.

Аудитом встановлено, що за погодженням МОЗ України коштом держбюджетів 2016–2017 рр. для лікування онкохворих дітей закуплено відповідно 17 і 18 найменувань ліків (off-label) на загальну суму 47 млн грн. При цьому в інструкціях для медичного застосування цих ліків є обмеження щодо їх використання у дітей. Виходячи із зазначеного, Рахункова палата рекомендувала МОЗ України розробити нормативний акт, який врегулює питання призначення та критерії використання таких ліків у дітей.

Позиція МОЗ України

Напередодні профільне міністерство оприлюднило свою позицію з приводу проведеного Рахунковою палатою аудиту. «Вибірковість уваги аудиторів Рахункової палати та деякі зауваження щодо процесу закупівель ставлять під загрозу доступ тисяч пацієнтів по всій Україні до безоплатного лікування. Це може свідчити про упередженість органу фінансового контролю», — прокоментували в Міністерстві.

За результатом ознайомлення зі звітом МОЗ України двічі направляло зауваження Рахунковій палаті, проте вони залишилися неврахованими. «Це має ознаки упередженості та політичної вмотивованості аудиту», — вважають у Міністерстві.

ПАНЕЛЬНЫЙ РЕП-БАТЛ

С целью глубже разобраться в теме, кто такой современный медреп, какими характеристиками он обладает и чем его можно зацепить и удержать, в рамках конференции был организован «панельный реп-батл». В качестве собирательного образа молодого медрепа, представителя поколения Y, выступила аудитория (участники конференции). Они находились по одну сторону батла. С другой — выступили приглашенные эксперты.

По мнению участников форума, поколение Y отличается стремлением к динамике. Его представители жаждут быстрых изменений, а если их нет, им становится скучно. Они получают гораздо больше информации, чем предыдущие поколения, быстрее обучаются, лучше ориентируются в потоках информации. Зачастую область их знаний охватывает очень много сфер, однако знания эти зачастую поверхностные, не очень глубокие. Важная характеристика молодого поколения — свободолюбие, креативность.

Наталия Васильева, национальный менеджер по работе с ключевыми клиентами компании «Alpen Pharma», отметила, что современные технологии ускорили и упростили многие процессы. И с этим тоже нельзя не считаться. С точки зрения спикера, X присуще качество все делать на «отлично». Y движет, мотивирует интерес.

Александр Яшник, директор представительства компании «Трибестар Инвест» в Украине, напомнил, что во времена молодости предыдущего поколения медрепов время было другое, визит был другим, взаимоотношения между мед­репом и врачом были другими. Современные мед­репы очень прагматичные, умеют быстро принимать решения, говорить «нет».

С точки зрения Дианы Павленко, HR-директора компании «Alpen Pharma», необходимо адаптироваться под потребность нового поколения в быстром развитии, соответственно, скорость адаптации, обучения и, возможно даже, расширения зон ответственности в работе таких сотрудников может быть быстрее, чем 5–10 лет назад. Сокращая и оптимизируя период адаптации и ускоряя процесс обучения, можно добиться того, что уже через короткое время новый сотрудник будет максимально эффективен в компании, а компания, в свою очередь, максимально полезна ему, позволяя раскрыть свой потенциал и удовлетворить интерес в динамике. Такой подход может обеспечить уменьшение количества увольнений сотрудников поколения Y из-за неудовлетворения потребности в скорости развития и переменах. А в случае возникновения причины, по которой сотрудник будет вынужден покинуть компанию, такой уход будет безболезненным для компании с точки зрения бизнеса и имиджа.

***

КАДРОВЫЕ ТРУДНОСТИ И ИХ РЕШЕНИЯ

В условиях дефицита кадров на фармрынке, с точки зрения Андрея Анучина, директора специализированного консалтингового агентства «Фарма Персонал», стоит держать курс на обучение молодых специалистов, а также удержание лучших сотрудников.

«Длительные тренинговые сессии (по несколько дней) без дальнейшего посттренингового сопровождения «в полях» — не работают», — отметил спикер. Через 3 нед от новых знаний может практически ничего не остаться. Соответственно, необходимо закрепление, в частности в режиме онлайн, при помощи мобильных устройств. Можно применять E-learning-платформы. Также сейчас все более популярными становятся короткие тренинги (один модуль может длиться несколько часов, максимум — один полный день), однако с большей частотой. Но максимальную эффективность показывает микс оффлайн-обучения (живые тренинги) и онлайн-сопровождения.

Что касается удержания сотрудников, важную роль в этом играют не только адекватное финансовое вознаграждение, но и нематериальные факторы. Удержать engagement (вовлеченность) персонала на высоком уровне довольно сложно. К повышению заработной платы сотрудники быстро привыкают (примерно за 2–3 мес), поэтому на передний план выходят нефинансовые элементы мотивации. Их перечень разнообразен — перспективы роста, уважение к сотрудникам, признание, отношение непосредственного руководителя, удовлетворенность результатом, самостоятельность (автономность работы), ресурсы, интересная работа и т.п.

Очень важно делать регулярный срез удовлетворенности и вовлеченности сотрудников. Необходимо знать, чем сотрудники довольны или недовольны, каково мнение относительно сильных и слабых сторон компании, возможностей и «угроз» (анализ по принципу SWOT), и принимать соответствующие меры. Ведь на фармрынке один из основных источников поиска работодателя/информации о компании выступает «сарафанное радио». Вот почему знание HR-бренда, формирование репутации хорошего работодателя (особенно в условиях рынка кандидата) так важно.

Как свидетельствуют результаты интерактивного голосования участников конференции, большинство фармкомпаний исследуют свою привлекательность как работодателя.

Основными причинами поиска новой работы является желание улучшить текущий уровень заработной платы, а также условий труда. Среди основных факторов выбора работодателя — высокий уровень заработной платы, работа в дружном коллективе, профессиональный и карьерный рост, трудоустройство согласно законодательству, позитивные отзывы о компании — отметила Надежда Мышко, руководитель проекта JOB Morion.

Большинство респондентов интерактивного голосования причиной ухода сотрудников из компании указали ошибку в подборе персонала, а также несоответствие условий работы возросшим требованиям персонала.

Job.morion.ua — это специализированный сайт для поиска персонала в сфере медицины и фармации. Сейчас сайт генерирует 40 тыс. уникальных пользователей в месяц. В феврале 2019 г. проект JOB Morion провел исследование среди пользователей сайта для выявления наиболее значимых факторов выбора будущего работодателя, а также выяснения самых распространенных причин ухода сотрудника из компании.

Почему сотрудники готовы уйти из компании? Из цитат респондентов: нет повышения заработной платы, несоответствие нагрузки зарплате, увеличение нагрузки и объема работы с уменьшением дохода. Некоторые готовы уйти на ту же заработную плату, но с меньшей загруженностью. Зачастую «уходят» от руководителя. Из цитат: нарушение договоренностей со стороны работодателя, игнорирование мнения сотрудника, отсутствие свободы и необходимость обсуждать все действия с руководителем, неуважение труда, давление со стороны руководства, смена руководства, незаинтересованность директора в развитии. Важным фактором выбора будущего работодателя, как уже отметил А. Анучин, является позитивная репутация компании. Каковы ее составляющие по мнению соискателей?

Фактор № 1. Позитивное впечатление о компании (как развивающейся, успешной, надежной, престижной, стабильной). Источниками могут быть стабильно работающие медпредставители, хорошие отзывы о компании от знакомых, коллег. В составлении мнения большую роль играет также интернет.

Фактор № 2. Условия труда и заработная плата. Компании важно показать, что это выгодно, удобно, надежно и есть развитие. Это можно сделать при помощи предложения достойной заработной платы, высоких бонусов, мотивационных поездок, комфортных условий труда, предоставления автомобиля, страховки, возможностей профессионального и карьерного роста и других преимуществ.

Фактор № 3. Отношение к сотрудникам в коллективе (важный фактор удержания сотрудников, который подкрепляется оценкой их профессионализма, уважительным отношением, лояльностью к ним).

Фактор № 4. Портфель препаратов (кандидат хочет доверять качеству препаратов и «орудовать» хорошим ассортиментом).

«Можно подытожить, что сегодня две главных задачи работодателя — удержать ключевых сотрудников и найти новых», — отметила Н. Мышко. Чтобы найти новых сотрудников, необходимо построить «мост» к кандидату, начать самому формировать впечатление о себе как о работодателе. Н. Мышко отметила, что согласно результатам исследования 85% соискателей отправят резюме в первую очередь тем компаниям, которые рассказали о себе как работодателе. «Расскажите о ваших преимуществах, о том, как классно работать в вашей компании», — посоветовала докладчик.

СМЕНА ПОКОЛЕНИЙ

Сегодня среди работающего населения присутствует 4 поколения, подчеркнул Андрей Коханек, генеральный директор компании «4Value Business Consulting». Baby Boomers — рожденные во время бума рождаемости послевоенных лет. Это поколение людей, которые сначала строили коммунизм, а потом его демонтировали. Поколение X — рожденные приблизительно в середине 1960-х — начале 1980-х гг. Это индивидуалисты, для них важны развитие карьеры и результаты. Главный мотиватор — достижение цели. Сегодня очень часто именно X занимают руководящие должности. Они с упором ищут на работу представителей поколения X и склонны считать, что у более молодых «что-то не работает». Поколение Y (поколение Миллениума, миллениалы, сетевое поколение, поколение Next) — рожденные в конце 1980-х — 2000-е годы. Это поколение, которое имеет сотни друзей в социальных сетях. Они страдают нарушением концентрации внимания, постоянно проверяют телефон. «Это поколение комфорта, — добавил А. Коханек, — и они не понимают, чего могут достичь». Поколение Z (центениалы, Generation MeMeMe, Homelanders) — рожденные после 2000 г. — это первое по-настоящему цифровое поколение. Многие стремятся не получать высшее образование, а сразу работать, получать заработную плату и опыт.

Согласно исследованию консалтинговой компании «Deloitte» к 2025 г. 75% рабочей силы в мире будут составлять Y. Как же работать с этим поколением? Стоит учитывать, что для Y мягкие навыки/soft skills (коммуникативные, управленческие) так же важны, как и твердые/hard skills (профессиональные, технические). Важной мотивацией для Y являются похвала и признание. В этом кроется огромное различие поколений: «X говорит — достигни чего-то, тогда я тебя похвалю. А Y говорит — похвали меня, тогда я чего-то достигну».

Большинство участников конференции в качестве основных особенностей управления внешней службой сегодня указали то, что традиционные методы мотивации не мотивируют, а также то, что сейчас полным ходом идет смена модели «начальник — подчиненный».

Чтобы заинтересовать представителя поколения Y, нужно рассказать о том, какое развитие он может получить в компании, чем он может помочь (участие в важной миссии). Процесс рекрутинга Y должен быть вдохновляющим, их важно заинтересовать. Заработная плата будет выступать причиной недовольства, если окажется недостаточной, однако само по себе вознаграждение не мотивирует. А мотивируют частые положительные отзывы, менторинг и коучинг, мотивация через вовлечение. Важный фактор мотивации Y — увлечение работой его руководителя/менеджера. Авторитет в глазах Y завоюет харизматичный лидер, который придерживается принципов открытой коммуникации, доверия, прислушивается к мнению других.

Чтобы работать с молодым поколением, должны измениться сами компании, необходимо инвестировать в развитие нового подхода к управлению, убежден А. Коханек.

Наталья Тулинова, заместитель генерального директора по вопросам развития маркетинга и продаж клиники «ISIDA», также придерживается мнения, что философия работы с кадрами сегодня кардинально меняется. Компаниям нужны люди, с которыми можно планировать стратегии на большие расстояния. Нужны люди с классными идеями, и люди, готовые эти идеи претворять в жизнь. У молодых талантов и молодежи выше производительность. Они способны создавать продукты, которых еще не было на рынке. Команды и лидеры создают дополнительную стоимость и конкурентное пре­имущество. И вопрос их удержания — зачастую вопрос реализации глобальной стратегии. Молодые сотрудники не хотят работать в компаниях с жесткой иерархичной моделью, они ждут сокращения дистанции между ними и лидерами. Молодые люди не готовы мириться с культурой выживания, доминирования и конкуренции, которые присущи сейчас многим компаниям. В организациях с непрозрачными правилами и скрытыми конфликтами они не находят себе места. Инновационные программы финансового благополучия, психического здоровья, здорового питания и физических нагрузок, осознанности управления стрессом вынужденно станут платформами для удовлетворения новых социальных ожиданий, считает Н. Тулинова. «Люди поддерживают инициативы, которые они помогают создавать. Пришло время на всех этапах развития компании вовлекать их в процесс подачи предложений для реализации их целей с присущей им страстью», — заключила спикер.

«Теоретики теории поколений приписывают Y великую миссию. Они считают, что это поколение будет таким же великим, как поколение начала ХХ в. Они создадут новый мир, потому что открыты для изменений. Поколение Y даст следующему поколению (Z) более сформированное общество», — отметила Лидия Антонюк, социолог, исследователь, аспирант Института социологии НАН Украины. Мы сейчас живем в обществе постмодерна. Постмодернизм как реакция на идеологический кризис эпохи модерна сформировался в середине ХХ в. Феноменом эпохи постмодерна являются глобализация, недоверие к государству, формирование общества потребления, потребление символов, скептическое отношение к последствиям научно-технического прогресса, сомнение в том, что завтра будет лучше, чем сегодня. В то время как для предыдущей эпохи модернизма были присущи вера в светлое будущее, безоговорочная вера в прогресс, доверие к государству как руке прогресса, массовое производство одинаковых вещей, потребление для удовлетворения базовых потребностей. Фактически Baby Boomers, X, Y — это усугубление процессов постмодернизма. Но эта эпоха заканчивается. Следующей будет эпоха постпостмодернизма. И если характерным признаком постмодернизма является разрушение устоявшихся ранее норм, то постпостмодернизм, как ожидается, станет эпохой, когда все разрушенное сложится в качественно новый мир. Согласно прогнозам новая эпоха будет ориентирована на человека.

Цього року у профорієнтаційному тижні «Будуємо кар’єру разом» взяли участь дистриб’ютори фармацевтичного ринку України — ТОВ «БаДМ», ТОВ «Аметрин ФК»; представництво іноземної фармацевтичної компанії — TOB «Серв’є Україна»; виробники лікарських та косметичних засобів — ТОВ «Кусум Фарм», ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ», ТОВ НВФК «ЕЙМ», ТОВ ФК «Здоров’я», ПРАТ «Фітофарм»,ТОВ «КФК» ГРІН ФАРМ КОСМЕТИК; аптечні заклади — Аптечна мережа «Подорожник», Аптека № 1 клінічної лікарні «Феофанія» м  Київ, Аптечна мережа ТОВ «ЛЕДА», ТОВ «Український аптечний холдинг» (аптечні мережі «Здравица» та «Добрі ліки»); ПФ «ГАММА-55» (аптечна мережа «9-1-1»), ТОВ «Мед-сервіс Харків», ТОВ «Фармастор» (мережа «Аптека Доброго Дня»), ТОВ «Прана-Фарм», ТОВ «Аптека № 222»(мережа «Ваш консультант»); КП Харківської обласної ради «Обласний аптечний склад»; реалізатор медичної техніки та медичних виробів — ПП «Торговельно-промислова компанія «Ергоком»; інтернет-служба «Работа в Харькове»; соціальний парт­нер — Харківська обласна служба зайнятості; АТ КБ «ПриватБанк». Серед гостей тижня були як давні партнери НФаУ, члени Ради роботодавців НФаУ, постійні учасники інформаційних заходів університету та бази навчально-виробничої практики та інтернатури для студентів НФаУ, так і нові учасники — аптечна мережа «Подорожник» та ПРАТ «Фітофарм».

Діалог та ярмарок вакансій

11 квітня 2019 р. профорієнтаційний тиждень відкрила «Зустріч-діалог: студентство і роботодавці». Представники фармацевтичної галузі, фахівці-практики та потенційні роботодавці спілкувалися зі студентами 3–5-го курсів НФаУ, поінформували молодь про можливості працевлаштування та кар’єрного зростання на своїх підприємствах, розповіли про останні вимоги роботодавців до фахової підготовки здобувачів вищої освіти. Упродовж наступного дня, 12 травня, студенти мали змогу ближче у неформальній обстановці познайо­митися з представниками фармацевтичних компаній та аптечних закладів, проконсультуватися, заповнити заявку на проходження практики чи анкету кадрового резерву тощо. Саме з цією метою у хіміко-фармацевтичному корпусі НФаУ на вул. Валентинівській, 4 відбувся «Ярмарок вакансій НФаУ–2019», де кожна компанія та аптечна мережа мали свій стенд.

Спеціалісти Харківської обласної служби зайнятості знайомили всіх бажаючих з можливостями ресурсу служби, сучасними технологіями пошуку роботи та алгоритмом комунікації між здобувачем вакансії та роботодавцем. Ярмарок був також корисним студентам молодших курсів, початківці мали змогу побачити професійні перспективи, більш детально ознайомитися з фармацевтичною галуззю. Бо, як відомо, «майбутнє починається сьогодні».

Круглий стіл

У рамках профорієнтаційного тижня «Будуємо кар’єру разом» відбулося засідання круглого столу «Актуальні питання підготовки здобувачів вищої освіти спеціальності 224 «Технології медичної діагностики та лікування»» за участю керівників провідних лабораторій та лікувальних закладів Харкова: ДУ «Інститут дерматології та венерології Національної академії медичних наук України», КП «Санепідсервіс», ТОВ «Вектор-Бест-Україна», КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня», відділ дослідження матеріалів, речовин, виробів Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, КДЛ комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 2 імені проф. О.О. Шалімова» Харківської міської ради, медична лабораторія «Аналітика», ТОВ «АГРОГЕН НОВО», бактеріологічна лабораторія ДУ «Харківський обласний лабораторний центр МОЗ України», ДУ «Харківський обласний лабораторний центр МОЗ України», лабораторія «Millenium», ТОВ «Медична лабораторія «ІНЛАБ».

Засідання вже другий рік проходить на базі кафедри клінічної лабораторної діагностики, кафед­ри біології та кафедри мікробіології, вірусології та імунології НФаУ. Представники лабораторій разом з науково-викладацьким складом окреслили перспективи працевлаштування фахівців з лабораторної медицини, обговорили досвід та сучасні аспекти підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю 224 «Технології медичної діагностики та лікування».

Ярмарок спеціальностей

13 квітня для учнів 9–11 класів працював «Ярмарок спеціальностей НФаУ». Потенційні абітурієнти мали змогу ознайомитися з умовами вступу до університету та Коледжу НФаУ, процесом навчання, освітньо-професійними програмами, матеріально-технічною базою закладу вищої освіти. З вітальним словом до присутніх звернулася проректор з науково-педагогічної роботи НФаУ, доцент Інна Кубарєва. Вона повідомила про високі показники працевлаштування випускників НФаУ та звернула увагу присутніх на нові освітні програми, які цього року запроваджено в університеті. Більш докладну інформацію школярі та їх батьки отримали на кафедрах, які у цей день гостинно відчинили свої двері для відвідувачів. Співробітники відділу практики та сприяння працевлаштуванню НФаУ розповіли гостям про діючий в університеті підхід до отримання практичного досвіду студентами під час виробничої практики та перспективи працевлаштування випускників у фармацевтичному просторі України та світу.

Андрій Федосов , перший проректор з науково —педагогічної роботи НФаУ, доцент, доктор фармацевтичних наук:

— Керівництво НФаУ приділяє велику увагу створенню ефективного механізму співпраці з потенційними роботодавцями, спираючись на Закон України «Про вищу освіту». Соціальна відповідальність полягає в тому, щоб максимально підвищити професійну компетентність майбутніх фахівців та скоротити адаптаційний період на початку їх професійного шляху. А це можливо тільки завдяки синтезу високого рівня теоретичної та практичної підготовки. Університет завдячує представникам фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я України за зворотній зв’язок, розуміння важливості спільних дій та співпрацю. У наступному, 2020 р., виповниться 10 років з дня проведення першого профорієнтаційного тижня «Будуємо кар’єру разом». Тим більше приємно буде підбити підсумки 10-річної праці, коли вже сьогодні бачимо вагомі здобутки цього масштабного проекту.

Оксана Барковська , завідувач відділу практики та сприяння працевлаштуванню НФаУ:

— З метою створення єдиної платформи, що об’єднує роботодавців, освітян, здобувачів вищої освіти, у 2018 р. в НФаУ введено в дію сайт «Кар’єра та працевлаштування» www.job-dept.nuph.edu.ua. На сайті можна ознайомитися з усіма заходами, які ми проводимо разом з роботодавцями нашої фахової ніші. Здобувачі вищої освіти мають можливість розміщувати резюме, а роботодавці — вакансії, впроваджена онлайн-система розподілу на практику для всіх спеціальностей, сформована інформаційна база даних суб’єктів фармацевтичного ринку для планування всіх видів практики з можливістю подальшого працевлаштування випускників. Наша мета — створити потужний ресурс, на кшталт кращих європейських зразків онлайн-бірж для практикантів.

Наталія Пахуча , начальник відділу організації профорієнтації Харківської обласної служби зайнятості:

— За останніми даними, у Харківській обл. відкрито близько 300 вакансій для провізорів та фармацевтів. Ми провели аналіз бази даних та виявили, що на обліку нашої служби зайнятості немає жодної заяви від фахівця фармацевтичного спрямування. Отже, як ми бачимо, рівень працевлаштування випускників НФаУ сягає 100%. Випускники йдуть працювати в аптеки та лабораторії, на фармацевтичні підприємства та в фармкомпанії, більшість знають своє місце працевлаштування ще до отримання диплому, на етапі проходження виробничої практики. Практика — це дуже важливий момент, якому Харківська обласна служба зайнятості на рівні із закладами вищої освіти приділяє не менше уваги, ніж безпосередньому працевлаштуванню. Одна з популярних серед молоді на сьогодні послуг служби зайнятості — прелімінаринг (рreliminaring). По суті це явище, коли підприємство або організація запрошують студентів та випускників закладів вищої освіти на практику, стажування, вирішуючи таким чином кадрові питання, обираючи собі серед практикантів нових співробітників. І в наших силах допомогти створити комунікаційний алгоритм між здобувачем та роботодавцем.

Андрій Звольский , керівник відділу навчання мережі аптек «Подорожник»:

— «Ярмарок вакансій» для нас — захід, що дає можливість поділитися досвідом та здобутками, розширити коло професійних знайомств та об’єднатися в команду для досягнення спільних цілей. На ярмарку ми маємо змогу не лише знайти активних, розумних і креативних співробітників, а й провести моніторинг очікувань і проблем, допомогти молодим кандидатам. Наша компанія завжди готова надати можливості для їхнього вдалого старту і розвитку кар’єри. Тому нам важливо не стояти осторонь освітнього процесу, а долучитися до формування навчального матеріалу та надати практичний досвід студентам. Адже спільними діями ми прагнемо сформувати сучасного фахівця — провізора з підвищеною соціальною відповідальністю, який пишається своєю професією. Це ті цінності, які сповідує мережа аптек «Подорожник» у своїй щоденній роботі. І хоча наша компанія лише недавно з’явилася в Харкові та Харківській обл., проте ми вже зарекомендували себе як надійного парт­нера та роботодавця.

Лариса Яцюк , директор по роботі з персоналом мереж аптек «Здравица» та «Добрі ліки»:

— Активний розвиток мереж аптек «Добрі ліки», «Здравица», що входять до складу Українського аптечного холдингу, зумовив нові підходи до співпраці з НФаУ з питань підвищення якості професійно-практичної підготовки фахівців фармації, яка триває вже не один рік. Інноваційна модель співпраці сформована та розвивається через активну взаємодію спеціалістів відділу по роботі з персоналом холдингу та відділу практики та сприяння працевлаштуванню НФаУ. Протягом 2018–2019 навчального року відбулася низка презентаційних зустрічей фахівців холдингу із 700 студентами університету та Коледжу НФаУ. Аптеки мереж «Добрі ліки» та «Здравица» є постійними базами практики та інтернатури для студентів НФаУ. Під час практики кожного студента супроводжує кваліфікований наставник, за допомогою якого практикант отримує необхідні практичні навички щодо виробничих процесів закладу. Молоді фахівці, які відповідають нашим вимогам, обов’язково отримують пропозицію про працевлаштування. Український аптечний холдинг відкриває перед ними перспективи розвитку та дає можливість зростати разом з компанією.

Ольга Шилова , HR-менеджер ТОВ «Серв’є Україна»:

— Для компанії «Серв’є» інновації та наука завжди були й залишаються основним підходом у діяльності. І дуже важливо, щоб такий підхід став способом мислення й для студентів, адже вони — це майбутнє української фармації. Для нас дуже важливо зміцнювати співпрацю та обмінюватися досвідом зі студентами. Наша історія співпраці з НФаУ розпочалася у 2011 р., і сьогодні ми вже маємо значні результати. Близько 30 випускників університету стали співробітниками компанії в рамках «Академія Серв’є», програми для студентів 4-го та 5-го курсів. Крім того, заходи різних форматів, які пропонує НФАУ і які ми радо підтримуємо, дають змогу бути на «одній хвилі» зі студентами, дослухатися до них та намагатися відповідати їхнім очікуванням. Саме тісний зв’язок з індустрією для студента служить трампліном для побудови успішної кар’єри. І ми вдячні керівництву університету за сприяння у налагодженні таких зв’язків.

Мар’яна Степкіна , завідувач лабораторії «Millenium»:

— Треба відзначити, що фахівці лабораторної справи, випускники НФаУ, на співбесідах вирізняються поміж інших завдяки своїм впевненим відповідям на запитання, загальній ерудованості та компетентності, що є запорукою отримання роботи в лабораторії «Millenium». Оскільки я сама випускниця НФаУ, то як ніхто інший знаю, що це результат наполегливої праці науково-викладацького складу університету.

Наталія Бурда , керівник відділу персоналу групи компаній «Кусум»:

— Сьогодні фармацевтична освіта є однією з найперспективніших у світі, адже фармацевтична галузь має невичерпний потенціал та потребує нових фахівців. Як компанія з високим рівнем соціальної відповідальності ми зацікавлені в розбудові та підвищенні рівня знань та вмінь працівників вітчизняної фармацевтичної сфери. У найближчому майбутньому ми плануємо розширити нашу співпрацю з НФаУ задля підвищення рівня практичної підготовки студентів. Ми усвідомлюємо, що випускник закладу вищої освіти ще не може мати достатньо практичного досвіду, але високий рівень теоретичної підготовки повинен бути. На наших співбесідах студенти повинні відповісти на декілька теоретичних питань зі спеціальності, на яку вони претендують, та показати достатній рівень вмотивованості працювати саме в компанії «Кусум». Сьогодні наше підприємство зацікавлене у хіміках-аналітиках, інженерах-технологах, а також у кваліфікованих медичних представниках. Сучасні умови праці на виробництві (новітнє обладнання, а також можливості постійного навчання) створюють усі умови для професійного розвитку та вдосконалення практичних навичок наших фахівців.

Оксана Красуля , завідувач аптеки № 1 клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами (м. Київ), кандидат фармацевтичних наук:

— Останнім часом склалася тенденція, що випускники-провізори вважають неперспективними для роботи відділи державних аптек, віддаючи перевагу комерційним аптечним закладам. Тому, на жаль, маємо певні кадрові проблеми. На сьогодні гостро стоїть питання щодо підбору провізора-аналітика, ключової й дуже відповідальної одиниці в штаті рецептурно-виробничого відділу аптеки. У зв’язку з тим, що виробничих аптек з кожним роком стає все менше (через нерентабельність закриваються), то й попит на провізорів-аналітиків також зменшується, фахівці йдуть у суміжні напрямки.

На прикладі нашої аптеки хочу довести, що робота в рецептурно-виробничому відділі лікарняної аптеки є не тільки корисною та цікавою, а також створює можливість для певних наукових здобутків. Нещодавно на базі нашого рецептурно-виробничого відділу було розроблено технологічну інструкцію та отримано патент на корисну модель — розчин фенолу для ін’єкцій для лікування хронічного больового синдрому (переважно в онкологічних хворих). Приємно, що ця робота відбувалася спільно з кафедрою технології ліків НФаУ, за що хочеться висловити щирі слова подя­ки Тетяні Григорівні Ярних та Оксані Степанівні Данькевич.

Аптека № 1 КЛ «Феофанія» вже більше 5 років бере участь у щорічних профорієнтаційних заходах НФаУ. Розуміючи важливість практичних навичок, структурний підрозділ лікарні «Феофанія» проводить для студентів НФаУ телемости в режимі онлайн, щоб продемонструвати процес виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки. За останній рік це були демонстрації виготовлення, контролю якості та фасування для відпуску порошків, настоїв та відварів, супозиторіїв, проведено телеміст на тему «Виготовлення стерильних лікарських засобів в умовах аптеки». Після демонстрації студенти мають можливість зворотного зв’язку, наші спеціалісти відповідають на будь-яке запитання. Така співпраця дозволяє рецептурному виготовленню ліків стати ближчим та зрозумілішим для студентів.

Микола Андонієв , заступник генерального директора з якості ТОВ «Науково-виробнича фармацевтична компанія «ЕЙМ»:

— Наше підприємство розвивається досить динамічно. Ми постійно розширюємо асортимент, прагнемо представити продукцію нашого виробництва на багатьох зарубіжних ринках. Наша компанія дуже відповідально ставиться до кваліфікації своїх співробітників. Тож ярмарок вакансій — це слушний захід, під час якого можна поспілкуватися зі студентами університету та Коледжу НФаУ з різних факультетів та підібрати потенційних працівників серед тих, хто закінчує навчання цього року або трохи згодом. НВФК «ЕЙМ» постійно бере участь у ярмарках вакансій НФаУ, за результатами яких наша команда поповнюється молодими та перспективними спеціалістами з фаховою освітою. Основною вимогою до випускників є впевнене знання профільних дисциплін та прагнення до постійного навчання та розвитку. Для хіміків-аналітиків це знання вимог, принципів і методів хімічного аналізу та належної лабораторної практики; для інженерів-технологів — основ належної виробничої практики, для спеціалістів з якості та стандартизації — вимог фармацевтичного законодавства та принципів впровадження системи якості на підприємствах тощо. Якщо у випускника достатня теоретична база, бажання працювати та навчатися новому, то будь-який роботодавець створить сприятливі умови для професійного розвитку такого спеціаліста.

Юлія Івашко , менеджер з підбору персоналу ТОВ «Фармастор»:

— У фармацевтичній галузі України зараз спостерігається гостра нестача кадрів. Особливо це відчувають аптечні заклади — бракує провізорів-першостольників, адже мережеві компанії аж ніяк не вичерпали свої програми екстенсивного зростання. Тому можна стверджувати, що випускник профільного закладу вищої освіти завжди зможе реалізувати здобуту освіту та побудувати кар’єру. Від якості освіти, набутих компетенцій, активності першостольника залежать рівень довіри споживача до закладу, конкурентоспроможність аптеки та обсяги продажу. Вміння знайти спільну мову з будь-яким відвідувачем аптеки — обов’язкова якість гарного провізора. Щомісячно проходять реєстрацію десятки-сотні нових лікарських засобів, а значить, фармацевт повинен швидко засвоювати великі обсяги інформації. Звичайно, складно протягом робочої зміни, яка іноді триває 11–12 год, залишатися у фокусі, але ситуація зобов’язує нашого фахівця завжди бути на висоті. Світова практика свідчить, що сучасний провізор повинен вміти все: консультувати відвідувачів, проводити касові операції, приймати нову партію лікарських засобів, вести внутрішню документацію, слідкувати за правилами викладки, спілкуватися з медичними представниками, користуватися інтернет-технологіями тощо.

Олександр Севрюков , керівник учбового цент­ру фармацевтичної фірми «Аптека 9-1-1» (ПФ «ГАММА-55»), кандидат фармацевтичних наук:

— Протягом багатьох років ПФ «Гамма-55» є партнером, базою практики та активним учасником заходів НФаУ, наприклад проведення студентських олімпіад, посвята у студенти чи ярмарок вакансій. Представники «Гамма-55» входять до складу комісій на державних іспитах. На наш погляд, роботодавець може зробити значний внесок у підготовку майбутніх фахівців як член Ради роботодавців НФаУ. Це і проведення інтернатури в аптечних мережах підприємства відповідно до програми провізора-інтерна, і співпраця з кафедрами НФаУ, й участь у формуванні навчальних програм за профільними дисциплінами. Сьогодні основна маса випускників фармацевтів працюють у сфері роздрібної реалізації лікарських засобів, яка потребує глибоких знань взаємодії ліків, побічних ефектів, вміння надавати консультації з раціонального застосування препаратів, у тому числі й з точки зору доказової медицини. Тому для нас як для представників аптечних закладів важливо, щоб молодий провізор мав глибокі знання як з базисної, так і клінічної фармакології, фармакокінетики, фармацевтичної опіки.