Впервые АСКОРИЛ был представлен на фармацевтическом рынке Украины в 2004 г. в форме сиропа 100 мл, который предназначен для применения в педиатрической практике пациентами в возрасте от 2 лет и взрослыми. Сегодня препарат реализуется уже в 4 формах выпуска: сироп 100 мл, сироп 200 мл и таблетки, № 20 и № 50. Благодаря такому разнообразию форм производителю удается учитывать потребности пациентов различного возраста, исходя из особенностей их патологии.

Важно отметить, что препарат АСКОРИЛ вошел в топ-5 брендов лекарственных средств для лечения кашля за 2018 г.*

Кроме того, в 2014 г. АСКОРИЛ был отмечен наградой «Препарат року–2014» в рамках Ежегодного конкурса профессионалов фармацевтической отрасли «ПАНАЦЕЯ» в номинации «Рейтинг назначений врачей-педиатров среди рецептурных препаратов от кашля». В этом же конкурсе в 2017 г. АСКОРИЛ также получил награду «Препарат року–2017» в номинации «Лидер по аптечным продажам в категории рецептурных препаратов для лечения кашля».

В первую очередь такое широкое признание АСКОРИЛА стало возможным благодаря удачной комбинации его компонентов — бромгексина, гвайфенезина и сальбутамола, которые одновременно оказывают бронхолитическое, отхаркивающее и муколитическое действие (Княжеская Н.П. и соавт., 2013). Сальбутамол является агонистом β₂-адренорецепторов. Их стимуляция приводит к расслаблению гладких мышц бронхов, предупре­ждая или купируя бронхиальную обструкцию (Barnes P.J., 2001). Кроме того, сальбутамол снижает проницаемость капилляров, что особенно актуально для педиатрической практики ввиду высокой васкуляризации слизистой оболочки бронхов у детей и большей интенсивности отека, вызываемого воспалением. Сальбутамол тормозит выброс медиаторов воспаления из тучных клеток и базофилов, что также предупреждает и купирует отек (Barnes P.J., 1993).

В свою очередь, бромгексин отвечает за облегченное выведение мокроты, улучшение ее рео­логических свойств и эвакуаторную функцию бронхов (Васильева О.С., Гущина Е.Е., 2012). Гвайфенезин работает и как муколитическое, и как отхаркивающее средство рефлекторного действия. Он снижает вязкость мокроты путем деполимеризации кислых мукополисахаридов (Schroeder K., Fahey T., 2004).

Важно, что применение АСКОРИЛА в первые дни течения острой респираторной инфекции снижает длительность заболевания и уменьшает необходимость в использовании антибиотиков** (Jayaram S., Desai A., 2000; Prabhu Shankar S., Chandrashekharan S., Bolmall C.S., Baliga V., 2010; Геппе Н.А. и соавт., 2011). Так, комбинация лекарственных средств, входящих в состав АСКОРИЛА, учитывает анатомо-физиологические особенности респираторного тракта ребенка, что и является главным фактором успеха данного препарата в педиатрической практике (Бекетова Г., 2014).

Стоит отметить, что для детей удобной формой выпуска является сироп АСКОРИЛ ЭКСПЕКТОРАНТ, который можно назначать малышам с 2 лет. Этот препарат применяется в комбинированном, патогенетически обусловленном симптоматическом лечении продуктивного кашля при различных заболеваниях органов дыхания, сопровождающихся образованием вязкого секрета (Оковитый С.В., Анисимова Н.А., 2011). Касательно лечения взрослых пациентов с острыми респираторными заболеваниями важно отметить, что комбинация двух муколитиков — бромгексина и гвайфенезина — и минимальной терапевтически значимой дозы сальбутамола позволяет достоверно быстрее облегчить кашель и восстановить качество жизни пациентов, чем прием монокомпонентных препаратов амброксола (Перцова Т.О., Киреева Т.В. и соавт., 2013).

Таким образом, в основе успеха препарата АСКОРИЛ лежит удачная комбинация компонентов, которая способствует быстрому облегчению кашля и скорейшему выздоровлению.

Против кашля больше сил, если рядом АСКОРИЛ!

6 березня відбулося засідання Уряду, присвяченого дерегуляції ведення бізнесу в Україні. Серед іншого урядовці прийняли постанову КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. № 955», якою скасовується цінове регулювання на медичні виробів під час їх закупівлі за бюджетні кошти.

Коментуючи необхідність прийняття цього рішення, Степан Кубів, перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі України, зауважив, що тепер при державних закупівлях медичних виробів використовуватиметься ринкове та конкурентне ціноутворення, оскільки існування 10% націнки призвело до штучного дефіциту медичних виробів при бюджетних закупівлях. Адже такий розмір націнки не міг покрити супутні витрати імпортерів та виробників.

«МОЗ дослідило питання механізму державного цінового регулювання медичних виробів у країнах — членах ЄС та не виявило жодних інструментів державного цінового регулювання на медичні вироби, які закуповуються за бюджетні кошти. Для забезпечення медичних закладів якісними медичними виробами та устаткуванням мусимо скасувати застарілу норму», — додав посадовець.

У свою чергу, Максим Нефьодов, перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України, зазначив, що існування цієї націнки також створювало ситуацію, коли успішні іноземні виробники в Україні ставали збитковими й через це не сплачували податки.

«Хтось думає, що це, можливо, стримує ціни на медичне обладнання. Насправді це призводить лише до того, що імпортери цього обладнання залишають весь прибуток за кордоном. Абсолютно всі великі зарубіжні компанії, які постачають обладнання в Україну, є збитковими, тому що обмеження цією надбавкою не дозволяє їм покривати свої адміністративні, логістичні, ремонтні, гарантійні витрати. Ми переконані, що це нормалізує ситуацію й як додатковий бонус дозволить наповнити державний бюджет. Ми дослідили це питання за участю пацієнтських організацій, МОЗ, українських виробників, імпортерів, які через цю надбавку стають збитковими й не платять коштів у бюджет», — зауважив заступник міністра.

Також під час засідання Уряду ухвалено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності». Серед іншого ним пропонується пом’якшити покарання за порушення законодавства у сфері ліцензування. За словами заступника міністра, прийняття цих змін полегшить ведення бізнесу, оскільки на сьогодні за деякі незначні порушення єдиним варіантом покарання є анулювання ліцензії. Цим проектом передбачено й встановлення чіткого механізму оскарження рішень ліцензійних органів.

Затверджуються і 9 нових критеріїв ризику в рамках впровадження ризик-орієнтованого підходу під час перевірок органами державного нагляду (контролю).

«Ми хочемо, щоб не перевіряли когось лише тому, що вони не сподобалися чи зручно розташовані територіально. А перевіряли ті компанії, де є великий ризик загрози для життя, здоров’я людей, екології і т.д.», — додав посадовець.

Окрім цього, Уряд прийняв постанову КМУ «Про внесення змін до Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів», якою скасовується обов’язковість ведення книги відгуків та пропозицій. Після набуття чинності відповідних змін її наявність стане добровільною. За словами М. Нефьодова, за мінімальними підрахунками, обов’язковість ведення книги для бізнесу України обходилася близько 45 млн грн. на рік.

Для комунікації споживачів із суб’єктами господарювання Міністерство економічного розвитку і торгівлі України рекомендує використовувати такі сучасні методи комунікації, як call-центри або засоби електронного зв’язку. Також у споживачів залишається можливість звертатися до суб’єктів господарювання у вигляді письмових звернень.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», пункту 5 Порядку укладення, зміни та припинення договору про реімбурсацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 р. № 136, Національна служба здоров’я України (далі — НСЗУ) оголошує про укладення договорів про реімбурсацію (далі — договір) на умовах, викладених нижче.

Особливості повного або часткового відшкодування вартості лікарських засобів встановлені Порядком реімбурсації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2017 р. № 152. Суб’єкт господарювання, який бажає укласти договір з НСЗУ на визначених в оголошенні умовах (далі — заявник), повинен:

• зареєструватися в електронній системі охорони здоров’я та забезпечити реєстрацію в ній його уповноважених осіб, які будуть залучені до виконання договору, відповідно до вимог законодавства про електронну систему охорони здоров’я (далі — система), та забезпечити отримання ними електронного підпису або підпису, прирівняного до власноручного підпису, відповідно до Закону Украї­ни «Про електронні довірчі послуги»;
• мати в наявності комп’ютерне обладнання, програмне забезпечення, необхідні для роботи через систему, з підключенням до мережі Інтернет у кожній аптеці та аптечному пункті, де здійснюватиметься відпуск лікарських засобів за договором про реімбурсацію.

Спосіб подання заяв про укладення договору. Заявник подає до НСЗУ заяву шляхом заповнення відповідних полів через автоматизоване робоче місце в електронній медичній інформаційній системі, у якій він зареєстрований. Під час заповнення заяви необхідно зазначити таку інформацію:

• прізвище, ім’я та по батькові підписанта договору збоку заявника та документ, на підставі якого діє такий підписант;
• строк дії договору;
• банківські реквізити;
• перелік аптек та аптечних пунктів, де здійснюється відпуск лікарських засобів за договором (з переліку, які зареєстровані в системі).

Важливо! У полі «Початок строку дії договору» необхідно зазначити дату подання заяви про укладення договору. Закінченням строку дії договору є 31 грудня 2019 р.

Помилка в банківських реквізитах може призвести до необхідності проходження повторної процедури укладення договору. Відповідальність за правильність банківських реквізитів, які автоматично будуть відображені у проекті договору, несе заявник.

Строк подання заяв про укладення договору. Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 р. № 136 для отримання відшкодування вартості лікарських засобів з 1 квітня 2019 р. суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, незалежно від форми власності та підпорядкування, повинні подати заяви про укладення договорів про реімбурсацію до Національної служби здоров’я не пізніше 18:00 25 березня 2019 р.

Відшкодування вартості лікарських засобів за договорами про реімбурсацію, укладеними на підставі заяв, поданих суб’єктами господарювання після 18:00 25 березня 2019 р., буде здійснюватися починаючи з дати набрання чинності такими договорами у встановленому законодавством порядку.

Аптечний заклад, який бажає надати додаткову інформацію до НСЗУ, може прикріпити відповідні файли в додатках до заяви. У разі наявності технічних питань, які виникають під час заповнення електронних полів та/або подання заяви, звертайтеся до операторів електронних медичних інформаційних систем, у яких ви зареєстровані. У разі наявності будь-яких інших питань, які виникають під час заповнення електронних полів та/або подання заяви звертайтеся на адресу електрон­ної пошти: reimb@nszu.gov.ua або за телефоном контактного центру НСЗУ: 16-77.

Дорогі фармацевти, провізори, медики!

Ви присвятили себе охороні здоров’я українського народу, ви завжди стоїте на варті інтересів людей!

Ви дбаєте про життя та рятуєте долі, лікуєте хвороби та турботою зцілюєте душі. Саме у ваших тендітних руках майбутнє кожного українця.

Ваша невтомна щоденна праця варта найвищих нагород та безмежної вдячності.

Тож, нехай справдиться все вами омріяне. Нехай квітучим весняним садом навколо вас завжди буяє щастя, серце буде сповнене щирим коханням навзаєм, а в очах не згасає радість.

Бажаю вам міцного здоров’я, гарного настрою та натхнення!

Нехай весна подарує безмежну хвилю тепла, яскравий промінь надії та свіжий подих успіху! З 8 березня!

Андрій Шипко,
народний депутат, член Комітету
Верховної Ради України з питань охорони здоров’я

Любі жінки!

Колектив Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками сердечно вітає вас із чудовим святом — Міжнародним жіночим днем 8 Березня!

Найтепліші слова сьогодні лунають на вашу адресу, оспівуючи красу та ніжність. Добрі й ласкаві, мужні й ранимі, такі хоробрі й такі тендітні. Ви — охоронниці домашнього вогнища, берегині роду людського. Від усієї душі бажаємо вам радості, любові й добра!

Міцного здоров’я вам та справжнього особистого щастя!

З повагою
Роман Ісаєнко,
в.о. голови Держлікслужби

Шановні жінки фармації!

Прийміть вітання з нагоди нашого свята — 8 Березня!

Ми вже звикли до того, що у суспільстві знівельовані всі питання, що мали раніше гендерне забарвлення. Жінки вміють правильно теоретизувати й правильно діяти. Жінки вміють будувати складні наукові гіпотези, навчати молодь, ставити хімічні досліди, керувати колективами, управляти високотехнологічними промисловими машинами, розробляти й виготовляти ліки, брати активну участь у громадському самоврядуванні. І на все це вистачає часу, енергії, відповідальності!

Дуже приємно, що наші чоловіки підтримують нас у всіх починаннях, допомагають у реалізації амбітних проектів і разом з тим роблять усе, щоб ми почувалися захищеними. Сьогодні, у переддень першого весняного свята, хочу побажати всім нам, щоб завжди залишалося відчуття впевненості та невичерпної життєвої енергії.

Нехай завжди посміхається доля, і кожен день буде сонячним, розфарбованим яскравими емоціями.

Будьте щасливими і коханими!

Алла Котвіцька,
ректор Національного фармацевтичного університету

Дорогі жінки!

Від імені чоловічої половини Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України прийміть найтепліші привітання зі святом Весни!

Усе найсвітліше, що є в нашому житті, — весна, щастя, кохання — пов’язане з Жінкою, берегинею роду людського. Ви нас надихаєте на працю, з вами поруч ми стаємо впевненішими, сильнішими, успішнішими. Дозвольте вкотре засвідчити вам свою повагу та побажати міцного здоров’я, нев’янучої молодості та всеосяжного кохання!

Бажаю вам постійно відчувати підтримку ваших близьких, щоб поряд з вами завжди були щирі друзі, а ті, хто дорогі вашому серцю, дарували радість та наповнювали серце щастям. Нехай здійсняться всі ваші мрії, а в душі завжди квітне весна!

З повагою
Валерій Печаєв,
президент Об’єднання організацій роботодавців
медичної та мікробіологічної промисловості України, член Колегії МОЗ України

Дорогі наші панянки!

Сердечно вітаю всіх зі святом ніжності й краси, мудрості й гармонії — 8 Березня! Висловлюю пошану жіноцтву за успішне поєднання звитяжної праці та сімейного благополуччя, одночасної стійкості до всіх негараздів та ніжності до навколишнього світу. Щедрість прекрасних душ зігріває, сила духу — захоплює, а краса — вселяє віру в майбутнє, що є запорукою миру та злагоди. Нехай же лагідна посмішка весняного сонця дарує всім жінкам міцне здоров’я, прихильність долі на довгі й щасливі літа!

З повагою
Петро Багрій,
президент Асоціації «Виробники ліків України»

Любі жінки!

Прийміть щирі вітання з 8 Березня!

Нехай лагідна посмішка весняного сонця дарує вам міцне здоров’я, красу та чарівність, родинне тепло та затишок. Нехай ваша доброта, ніжність, жіночність завжди сповнюють серця радістю й любов’ю, будуть запорукою миру та злагоди, здійснення кращих мрій і сподівань, а ваша праця йде на користь справі, дає наснагу для здійснення всіх ваших задумів.

Дозвольте в цей прекрасний день побажати вам жіночого щастя. Нехай збуваються всі найзаповітніші мрії. Щасливої вам жіночої долі, надійного чоловічого плеча, ніжних і духмяних квітів.

Ігор Червоненко,
голова правління ГС «Аптечна професійна асоціація України (АПАУ)»

Шановні жінки!

З ледь відчутним весняним подихом приходить до нас чудове свято — 8 Березня. Цей день несе у світ ніжність і красу. Адже все найдорожче, що є у нашому житті, — щастя, радість, надія, кохання — пов’язане з жінкою. Без вас не було б стільки світла, любові й тепла. Ви наповнюєте будні яскравими фарбами, спонукаєте до шляхетних вчинків і добрих справ. Нехай прекрасні почуття дарують вам натхнення для нових творчих звершень і перемог.

З повагою
Михайло Пасічник,
президент ГС «Фармацевтична ліга України»

Милі наші панянки!

Прийміть сердечні вітання з чарівним весняним святом — Міжнародним жіночим днем!

У сучасному світі розмита грань між традиційно чоловічими та жіночими професіями й обов’язками. Сьогодні нікого не дивує жінка — очільник виробничого підприємства чи жінка — державний діяч. І це є свідченням того, що ваші розум та тендітні руки можуть однаково успішно виявляти себе як у збереженні родинного вогнища, так і в нелегких професійних сферах. І надихати чоловіків на щоденні справи, творчість, героїчні вчинки.

Кожна з вас — це насамперед символ і синонім родинного затишку, домашнього вогнища, сімейного благополуччя, святий образ Жінки-матері, коханої й вірної супутниці. Заради вас відбуваються і великі діяння, і повсякденні справи. Ви наповнюєте наше буття високим змістом любові, добра і краси, розфарбовуєте його яскравими емоціями. Ви ділитеся теплом своїх сердець, підтримуючи мудрим словом, надихаючи на подвиги, творчість, працю. А для цього необхідний особливий жіночий такт, інтуїція, терпіння — ті дивовижні якості, яких часто так не вистачає нам, чоловікам. Ми не втомлюємося захоплюватися вашим вмінням прощати, любити й чекати!

Низький уклін та щира вдячність за вашу невтомну працю, турботу, любов. Нехай кожен день життя буде світлим і сонячним. Нехай прекрасні почуття зігрівають ваші серця і дарують натхнення для нових успіхів у сфері, якій ви присвятили свої знання й таланти.

Олег Клімов,
голова правління ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата»

Дорогі жінки!

Від усього серця вітаю вас зі святом жіночності й весни — 8 Березня!

Насамперед я хочу запевнити вас, що ми, чоловіки, шануємо вас щодня, а не лише у свято, адже ви — окраса нашого життя, а часто — наша опора і дороговказ. Подвиги та звершення чоловіків в усі часи були досягнуті заради жінок.

Тож нехай ваші чоловіки подарують вам впевненість у собі, створять відчуття надійності та захищеності. Кохання вам і радості у серці, добробуту і миру в домі, і хай поряд з кожною з вас завжди буде саме той чоловік, який втілить у життя вашу мрію про жіноче щастя!

З повагою
Руслан Світлий, генеральний директор КП «Фармація»

Любі жінки!

Прийміть щирі вітання з 8 Березня!

Нехай лагідна посмішка весняного сонця дарує вам міцне здоров’я, красу та чарівність, родинне тепло та затишок. Нехай ваша доброта, ніжність, жіночність завжди сповнюють серця радістю й любов’ю, будуть запорукою миру та злагоди, здійснення кращих мрій і сподівань, а ваша праця йде на користь справі, дає наснагу для здійснення всіх ваших задумів.

З повагою
Віктор Хоменко,
завідувач кафедри управління та економіки фармації
Донецького національного медичного університету ім. Максима Горького,
заслужений працівник охорони здоров’я України, доктор фармацевтичних наук

Дорогі колеги, любі пані!

Щиро вітаю з Міжнародним жіночим днем всіх прекрасних, невтомних трудівниць фармацевтичної галузі! Нехай ваше невичерпне багатство — одвічна жіноча мудрість, уміння розуміти й підтримувати, дарувати віру і любов розквітає новими барвами.

Зичу вам великого щастя, святкового настрою, міцного здоров’я, нев’янучої краси та незрадливої чоловічої любові, завжди гарного настрою, весняної молодості, ніжності й чарівності. Бажаю, щоб кожен день для вас був сонячним, радісним і неповторним.

Нехай у ваших домівках панують мир, взаєморозуміння і злагода, у серцях — добро і любов, у справах — мудрість.

З повагою
Костянтин Косяченко,
голова громадської організації «Спілка працівників фармації»

Милі наші пані!

Щиро й сердечно вітаю вас із жіночим святом, що дарує чудо нової весни-чарівниці, наповнюючи життя новими силами й новими надіями!

Щедрість ваших душ зігріває, сила духу — захоплює, а краса — вселяє віру в те, що світ буде врятований. Поки існує світ, ми, чоловіки, не перестаємо схилятися перед жіночим покликанням дарувати життя і наповнювати його високим змістом любові, добра і краси.

Добрі й ласкаві, мужні й ранимі, такі хоробрі й такі тендітні, ви — найдорожче, що є в житті чоловіків. Бажаю вам міцного здоров’я та невичерпної творчої енергії, добра й упевненості у своїх силах.

Іван Сорока,
заслужений працівник охорони здоров’я,
президент Українського медичного клубу,
голова медико-фармацевтичного комітету Громадської ради МОЗ України,
відповідальний секретар світової федерації українських лікарських товариств,
член координаційної ради УМЕС

Дорогі жінки!

Сердечно вітаємо вас із весняним святом, святом краси і любові — Міжнародним жіночим днем 8 Березня! У цей святковий день бажаємо вам міцного здоров’я та успіхів у всьому, безмежного добра і щастя, миру на землі й достатку.

Нехай вас завжди оточують любов і мир, а ваші найзаповітніші мрії здійснюються!

Асоціація виробників інноваційних ліків «АПРАД»

Дорогі Жінки!

Ви дивовижні завжди, і в це чудове весняне свято — ми, чоловіки Асоціації індійських фармацевтичних виробників (IPMA), особливо хочемо підкреслити вашу неповторність, природню красу і вашу незамінну турботу.

Вітаємо всіх жінок, матерів і доньок, колег і співробітниць зі святом 8 Березня!

Зичимо міцного здоров’я, сімейного благополуччя, незлічимих радісних моментів, мирних та сонячних днів!

Ми вас любимо і поважаємо.

З найкращими побажаннями
Асоціація індійських фармацевтичних виробників (ІРМА)

Любі жінки!

Вітаємо вас із чудовим днем 8 Березня! Дозвольте висловити слова глибокої вдячності, адже на ваших мудрості, силі та терпінні тримається світ. У буднях сьогодення ми часто не помічаємо, які серед нас прекрасні, розумні, добросовісні, самовіддані жінки. Нехай це чудове весняне свято, що асоціюється із жіночою красою та ніжністю, стане запорукою нової радості, здійснення заповітних бажань! Хай доля буде прихильною до вас і ваших родин, нехай ваші таланти, професіоналізм приносять успіх у роботі, навчанні, творчості! Будьте здорові й щасливі!

З найкращими побажаннями
колектив AIPM Ukraine

Дорогі жінки!

У цей радісний весняний день дозвольте від імені всієї нашої Асоціації привітати вас з першим весняним святом — Міжнародним жіночим днем, днем краси та ніжності!

Нехай у цей день весна посміхається вам, дарує квіти, сюрпризи, радість і натхнення. Ми хочемо побажати вам справжньої весняної погоди, сонця і тепла — не тільки кілька місяців у році, але кожного з ваших 365 днів; любові, від якої спалахують ваші очі; удачі, щоб супроводжувала будь-який ваш крок, будь-яке починання, будь-який проект; натхнення, яке наповнювало б навіть саме повітря навколо вас.

Спасибі, що ви поруч!

Колектив чоловіків Асоціації «Оператори ринку медичних виробів» AMOMD™

Дорогі наші колеги!

Редакція «Щотижневика АПТЕКА» приєднується до всіх теплих побажань.

Сьогодні ви берете активну участь у всіх сферах життя, вносите неоціненний вклад у розбудову країни. Але у першу чергу світлий образ прекрасної половини людства — це символ домашнього вогнища, сімейного затишку. Ви даруєте життя, передаючи з покоління в покоління традиції високої духовності, культури та працьовитості.

Тож нехай у вашому домі будуть спокій та добробут, а ваші серця будуть зігріті теплом та повагою рідних і близьких. Зі святом весни вас!

МЕТОДОЛОГИЯ

Анализ промоционной активности предусматривает комплексную оценку продвижения по каналам промоции, целевым группам специалистов, брендам и маркетирующим организациям. В данной публикации внимание будет уделено активности компаний-производителей по работе с врачами, провизорами первого стола и экспертами центров закупок. В мониторинге промоактивности используется метод телефонного интервью по стандартизованной анкете.

В опросе принимают участие эксперты цент­ров закупок, провизоры первого стола и врачи 17 специальностей (терапевты/семейные врачи, гинекологи, педиатры, неврологи, кардиологи, отоларингологи, хирурги, анестезиологи, ортопеды/травматологи, психиатры, дерматологи/венерологи, эндокринологи, аллергологи/пульмонологи, гастроэнтерологи, урологи, офтальмологи, онкологи).

Мониторинг осуществляется в 25 крупнейших городах Украины.

В анализ включены данные о воспоминаниях специалистов здравоохранения о таких видах промоции:

• визиты медицинских представителей;
• конференции/семинары;
• POS-материалы;
• удаленная коммуникация (телефонные звонки (Call Reps), sms- и Viber-рассылки);
• почтовые рассылки;
• электронные рассылки;
• акции;
• реклама в специализированной прессе;
• ТВ-реклама;
• реклама/информация в интернете (доступна с 2018 г.).

ПРОМОЦИОННАЯ АКТИВНОСТЬ ФАРМКОМПАНИЙ — МСМ-ТРЕНД

По итогам 2018 г. зафиксировано 6,2 млн воспоминаний специалистов здравоохранения о промоции лекарственных средств посредством визитов медицинских представителей, конференций/семинаров, рекламы в специализированной прессе, ТВ-рекламы, POS-материалов, почтовых и электронных рассылок, акций, а также удаленной коммуникации (рис. 1). Это на 6,6% меньше по сравнению с предыдущим годом.

Рис. 1

Ежемесячная динамика количества воспоминаний специалистов здравоохранения о различных видах промоции лекарственных средств с января 2016 по декабрь 2018 г. с указанием темпов прироста/убыли по сравнению с аналогичным периодом предыдущего года

Следует отметить, что рост промоционной активности в анализируемый период продемонстрировали только digital-каналы — электронные рассылки и удаленная коммуникация (на уровне +13,3 и 31,5% соответственно по сравнению с предыдущим годом) (рис. 2). За 2018 г. их удельный вес в общей структуре воспоминаний увеличился на 3%.

Рис. 2

Динамика воспоминаний специалистов здравоохранения о различных видах промоции лекарственных средств по итогам 2016–2018 гг. с указанием темпов прироста/убыли по сравнению с предыдущим годом

Развитие digital-технологий оказывает влияние и на традиционные каналы, происходит их диджитализация (визиты медицинских представителей сопровождаются показами слайдов на планшете, конференции могут проводится в online-формате (веб-конференции)). В то же время digital-каналы развиваются более активно, поэтому они заслуживают отдельного рассмотрения.

УДАЛЕННАЯ КОММУНИКАЦИЯ

Так, уверенный прирост демонстрирует такой вид промоции, как удаленные коммуникации (рис. 3). Под удаленными коммуникациями стоит понимать телефонные звонки (Call Reps), sms- и Viber-рассылки.

Рис. 3

Динамика воспоминаний врачей и фармацевтов о промоции лекарственных средств посредством удаленной коммуникации по итогам I кв. 2016 — IV кв. 2018 г. с указанием темпов прироста/убыли по сравнению с аналогичным периодом предыдущего года

Во врачебной аудитории мониторинг этого канала ведется начиная с 2016 г., а с июля 2017 г. — и в аудитории фармацевтов.

В целом по итогам 2018 г. зафиксировано 374 тыс. воспоминаний врачей и 222 тыс. воспоминаний фармацевтов о промоции посредством удаленных каналов связи. Наиболее вовлеченными в данный вид промоции являются фармацевты, терапевты/семейные врачи, педиатры (рис. 4).

Рис. 4

Топ-5 специальностей по количеству воспоминаний о промоции лекарственных средств посредством удаленной коммуникации по итогам 2018 г.

Также стоит добавить, что наибольшее количество воспоминаний отмечено для препаратов групп противовоспалительных и противоревматических средств (АТС-группа 2-го уровня M01), антибактериальных средств для системного применения (J01), а также средств, применяемых местно при суставной и мышечной боли (M02).

РЕКЛАМА/ИНФОРМАЦИЯ В ИНТЕРНЕТЕ

Также с января 2018 г. в системе мониторинга среди врачебной аудитории добавлен такой вид промоции, как реклама/информация в интернете. Общее количество воспоминаний врачей о данном виде промоции по итогам года составило почти 58 тыс. Наибольшее количество воспоминаний зафиксировано среди врачей таких специальностей — терапевты/семейные врачи, педиатры, а также гинекологи (рис. 5). Наибольшее количество воспоминаний о промоции в интернете аккумулируют препараты, относящиеся к средствам, влияющим на пищеварительную систему и метаболизм (АТС-группа 1-го уровня А), сердечно-сосудистую систему (С), респираторную систему (R), нервную систему (N) и противомикробные средства для системного применения (J).

Рис. 5

Топ-10 специальностей по количеству воспоминаний о промоции лекарственных средств посредством рекламы/информации в интернете по итогам 2018 г.

СТРУКТУРА ВОСПОМИНАНИЙ ВРАЧЕЙ И ФАРМАЦЕВТОВ

Таким образом, с учетом новых каналов коммуникации в аудитории врачей структура воспоминаний о промоции лекарственных средств распределилась таким образом. Львиную долю воспоминаний по-прежнему занимают визиты медицинских представителей. В то же время почти половина промоционных усилий приходится на другие методы продвижения (рис. 6). Весомую долю в аудитории врачей занимают конференции/семинары, а также реклама в специализированной прессе. Активно развиваются диджитальные каналы — удаленная коммуникация, а также электронные рассылки.

Рис. 6

Удельный вес количества воспоминаний врачей о различных видах промоции лекарственных средств по итогам I полугодия 2017 — II полугодия 2018 г.

Что же касается аудитории фармацевтов, то с появлением в системе мониторинга удаленной коммуникации доля этого вида промоции в общей структуре воспоминаний о промоактивности увеличилась с 8,3 во II полугодии 2017 г. до 12,2% по итогам II полугодия 2018 г. (см. рис. 6). Также стоит обратить внимание, что для продвижения препаратов среди фармацевтов, помимо визитной активности, фармкомпании активно используют рекламу в специализированной прессе. Как и во врачебной аудитории, среди фармацевтов активно развивается такой вид промоции, как электронные рассылки.

СТРУКТУРА ВОСПОМИНАНИЙ ЭКСПЕРТОВ ЦЕНТРОВ ЗАКУПОК

Эксперты центров закупок получают информацию о лекарственных средствах преимущественно от медицинских представителей (рис. 7). Помимо визитной активности, для продвижения в этой аудитории используют такие каналы промоции, как POS-материалы, акции, почтовые рассылки а также конференции/семинары. Наибольшую долю воспоминаний о промоции лекарственных средств в аудитории экспертов центров закупок занимают препараты, действующие на респираторную систему (АТС-группа 1-го уровня R), пищеварительную систему и метаболизм (А), нервную систему (N), опорно-двигательный аппарат (М).

Рис. 7

Удельный вес количества воспоминаний экспертов центров закупок о различных видах промоции лекарственных средств по итогам 2016–2018 г.

ПРОМОЦИЯ ПОСРЕДСТВОМ ВИЗИТОВ МЕДИЦИНСКИХ ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ

В настоящее время прослеживается тенденция к сокращению количества воспоминаний о визитах медицинских представителей. Это, вероятно, обусловлено тем, что для достижения целевой аудитории фармацевтические компании активно используют другие доступные виды промоции. Тем не менее визитная активность по-прежнему занимает львиную долю в общем объе­ме воспоминаний специалистов здравоохранения о промоции лекарственных средств.

Также важно обратить внимание на тенденцию к увеличению доли отечественных фармкомпаний в структуре воспоминаний специалистов здравоохранения о промоции лекарственных средств посредством визитов медицинских представителей, особенно это заметно в аудитории фармацевтов и экспертов центров закупок (рис. 8).

Рис. 8

Структура воспоминаний специалистов здравоохранения о промоции посредством визитов медицинских представителей в разрезе препаратов отечественного и зарубежного производства (по владельцу лицензии) в 2016–2018 гг.

Около трети визитной активности медицинских представителей направлена на фармацевтов (рис. 9).

Рис. 9

Удельный вес различных специалистов здравоохранения в структуре воспоминаний о промоции лекарственных средств посредством визитов медицинских представителей по итогам 2018 г.

Среди врачей лидером по количеству воспоминаний о промоции посредством визитов медицинских представителей являются терапевты/семейные врачи и гинекологи. В топ-10 специальностей также входят педиатры, неврологи, кардиологи, хирурги, анестезиологи, отоларингологи, ортопеды/травматологи. Воспоминания экспертов центров о промоции препаратов посредством визитов медицинских закупок по итогам 2018 г. составляют 2,4%.

В разрезе АТС-классификации 1-го уровня по количеству воспоминаний специалистов здравоохранения о промоции лекарственных средств посредством визитов медицинских представителей лидируют препараты из групп средств, влия­ющих на пищеварительную систему и метаболизм (A), сердечно-сосудистую систему (C), рес­пираторную систему (R), противомикробные средства для системного применения (J), а также средства, влияющие на опорно-двигательный аппарат (M) и нервную систему (N) (рис. 10). Суммарно они аккумулируют 82% воспоминаний специалистов здравоохранения.

Рис. 10

Динамика воспоминаний специалистов здравоохранения о промоции лекарственных средств посредством визитов медицинских представителей разрезе топ-10 групп АТС-классификации 1-го уровня по итогам 2018 г.

Лидерами по количеству воспоминаний фармацевтов о промоции посредством визитов медицинских представителей по итогам 2018 г. являются такие бренды, как НО-ШПА, ДЕКАТИЛЕН, СТРЕПСИЛС, ФЕРВЕКС, МЕЗИМ. В аналогичном рейтинге по количеству воспоминаний врачей топ-5 сформировали СУМАМЕД, АУГМЕНТИН и ДЕКСАЛГИН, ДИОКОР, АМОКСИКЛАВ (табл. 1). Самые промотируемые бренды в разрезе различных врачебных специальностей представлены в табл. 2.

Таблица 1. Топ-30 брендов лекарственных средств по количеству воспоминаний врачей и фармацевтов о промоции медицинских представителей по итогам 2018 г.

Таблица 2. Топ-5 брендов лекарственных средств по количеству воспоминаний врачей различных специальностей о промоции медицинских представителей по итогам 2018 г.

Топ-3 компаний по суммарному количеству воспоминаний о промоции посредством визитов медицинских представителей среди врачей и фармацевтов формируют «Berlin-Chemie», «Teva» и «Sandoz» (табл. 3).

Таблица 3. Топ-30 маркетирующих организаций по суммарному количеству воспоминаний врачей и фармацевтов о визитах медицинских представителей по итогам 2018 г. с указанием их позиций в рейтинге по объему аптечных продаж лекарственных средств в денежном выражении

Следует отметить, что компании, активно продвигающие свои бренды, как правило, занимают высокие места в рейтинге по объему продаж. Так, большинство маркетирующих организаций, активно промотирующих лекарственные средства посредством визитов медицинских представителей, входят в рейтинг топ-30 по объе­му продаж препаратов в денежном выражении.

КОНВЕРТАЦИЯ ПРОМОЦИОННЫХ УСИЛИЙ В НАЗНАЧЕНИЯ И РЕКОМЕНДАЦИИ

При общей тенденции к сокращению количества воспоминаний специалистов здравоохранения о промоции следует отметить повышение коэффициента назначаемости (рассчитывается путем деления общего количества воспоминаний о назначениях на количество воспоминаний о промоции) (рис. 11).

Рис. 11

Динамика воспоминаний врачей и фармацевтов о промоции* и назначений/рекомендаций лекарственных средств по итогам 2016–2018 гг.

Количество визитов медицинских представителей уменьшается, однако происходит это в том числе за счет оптимизации ресурсов фармкомпаний для продвижения продукции, тщательной сегментации и таргетинга целевых ауди­торий, а также включения других каналов продвижения.

ТЕНДЕНЦИИ НА РЫНКЕ ТВ-РЕКЛАМЫ**

Следует обратить внимание и на увеличение вложений фармкомпаний в коммуникацию с конечным потребителем — рекламу на телевидении. Так, по итогам 2018 г. прирост инвестиций в долларовом выражении составил 18,1% (рис. 12). Важно обратить внимание, что в рамках данного исследования общий объем инвестиций в рекламу на ТВ рассчитан в ценах прайс-листов рекламных агентств (open-rate). Необходимо учитывать, что реальные показатели объема инвестиций в ТВ-рекламу значительно ниже.

Рис. 12

Объем инвестиций в ТВ-рекламу лекарственных средств в долларовом выражении (в прайсовых ценах) по итогам 2016–2018 гг.**

Более подробно о тенденциях в этой сфере мы расскажем в одной из следующих публикаций.

В ЗАКЛЮЧЕНИЕ

Важным трендом сегодня является развитие digital-каналов продвижения. Так, для широкого охвата ауди­тории врачей и фармацевтов активно используются удаленная коммуникация, а также электронные рассылки.

Основная доля воспоминаний специалистов здравоохранения о промоции лекарственных средств по-прежнему принадлежит визитной активности медицинских представителей. Однако фармкомпании активно задействуют и другие способы «достижения» контактов с профессиональной аудиторией.

Это стало основой тренда МСМ — развития мультиканального маркетинга (multichannel marketing — МСМ), предполагающего взаимодействие с целевой аудиторией через различные каналы коммуникации.

У брифінгу з нагоди відкриття СЦ ДЕЦ, який відбувся 7 березня 2019 р., взяв участь заступник міністра охорони здоров’я України, доктор медичних наук Роман Ілик, який розповів, як відкриття СЦ ДЕЦ стосується реформи охорони здоров’я. За його словами, три хвилі реформування, яке триває з 2018 р., уже показали наступні позитивні результати:

• автономізацію понад 1200 медичних закладів первинної ланки;
• автономізацію майже 40% медичних закладів вторинної ланки;
• укладення нових договорів з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та фінансування за принципом «гроші йдуть за пацієнтом» 97% комунальних закладів охорони здоров’я;
• 76% пацієнтів з понад 25 млн задоволені власним вибором сімейного лікаря.

Згідно із затвердженою в грудні 2018 р. дорожньою картою МОЗ та Стратегією забезпечення населення лікарськими засобами до 2025 р. передбачено комплексний план заходів, які держава має реалізувати протягом наступних 6 років. У центрі реформи охорони здоров’я був і лишається пацієнт, який має право на якісні, безпечні й ефективні ліки, які доступні для придбання за справедливою ціною. Завдання МОЗ у даному випадку, за словами Р. Ілика, — розробити єдину державну політику та забезпечити роботу механізму, що з боку держави допоможе убезпечити населення від фальсифікату та дасть можливість обирати адекватне лікування. У цьому напрямку постійно здійснюється багато кроків:

• удосконалення Національного переліку основних лікарських засобів в Україні;
• модернізація системи реімбурсації;
• започаткування з квітня 2019 р. відпуску препаратів за електронним рецептом;
• впровадження нових вимог до біоеквівалентних лікарських засобів згідно зі стандартами Європейського Союзу;
• запровадження нової політики щодо кодування та маркування упаковок лікарських засобів;
• введення нових правил державного регулювання цін на ліки.

При цьому, як пояснив заступник міністра, жоден зі вказаних аспектів неможливий без взаємодії держави й бізнесу. Нині в Україні зареєстровано понад 13 тис. ліків, з яких близько 4 тис. — саме вітчизняні препарати, й понад 9 тис. — іноземні. Щороку реєструється близько 800 нових препаратів та близько 1500 проходять процес перереєстрації. Саме покращення взаємодії держави з виробниками ліків та створення рівних умов для бізнесу, за словами Р. Ілика, й стало метою відкриття центру.

Директор ДЕЦ, кандидат медичних наук Тетяна Думенко назвала СЦ новим видом комунікації держави з бізнесом, який шляхом проведення експертних робіт забезпечуватиме громадян новими ефективними ліками. Для пацієнтів це означає, що кожен рядок інструкції для застосування препарату підтверджений фахівцями за допомогою проведених досліджень. Вона також пояснила, що відкриттю центру передувало запровадження низки послуг: електронні форми заявок, відкритий доступ до інформації щодо всіх етапів процедури тощо. Нині ж через СЦ ДЕЦ заявник може подати необхідні для реєстрації чи перереєстрації матеріали в один день або ж отримати готові документи через операторів у день їх готовності, що раніше займало близько 2 тиж. Крім того, спеціалісти нової установи надають фахові консультації за всіма напрямками роботи.

Варто зазначити, що відкриття СЦ ДЕЦ проходило у відкритому робочому режимі, одночасно з брифінгом тривала робота операторів і заявників, які, очікуючи своєї черги, відповідали на питання журналістів та висловлювали власні пропозиції щодо вдосконалення роботи установи. Перші два дні роботи центру викликали неабиякий ажіотаж, проте заявники відмічали, що після подання документів оператору вони знають, що відповідний пакет документів уже в опрацюванні експертів і впевнено очікують відповіді. З окреслених ними проблем — черга до терміналу, який видає талони електрон­ної черги та випадки, коли пересікається час двох процедур, що змушує заявників обмінюватися талонами.

Фахівці СЦ ДЕЦ, у свою чергу, зазначали, що для налагодження ефективної роботи установи потрібен деякий час, однак уже зараз центр йде назустріч відвідувачам, відкриваючись раніше робочого часу та намагаючись працювати до останнього клієнта. Так, у перший день роботи СЦ ДЕЦ, який працює згідно з робочим графіком з 9:30 до 15:00, надав 420 послуг і закрився на 2 год пізніше, аби прийняти всіх, хто отримав талони. Після 15:00 у СЦ ДЕЦ починається інша частина роботи — усі документи готуються до видачі наступного дня за більш ніж 20 встановленими формами.

У деяких з компаній-заявників існує заборгованість за документами, які їм потрібно додати до вже поданих матеріалів, тож близько 2 тиж піде на їх прийом. Таким чином, співробітники цент­ру радять займати черги послідовно, оскільки «єдиний кабінет» у даному випадку неможливо реалізувати через різницю в процедурах прийняття та видачі. Свою роль відіграє й обсяг пакета реєстраційних документів — деякі реєстраційні матеріали можуть займати декілька десятків томів.

Стандартна процедура реєстрації триває до 210 днів. Що стосується спрощеної процедури, яка стала можливою з 2016 р. для ліків, які вже зареєстровані в ЄС, США, Канаді, Швейцарії, Австралії та Японії, за нею експертиза триває від 7 до 10 днів. Наразі в СЦ ДЕЦ для прийому на предмет проведення експертизи реєстраційних досьє та видачі готових документів заявників працює 8 операторів та 14 юристів проводять консультації. Проте МОЗ вже затвердило новий штат установи, відповідно, до роботи скоро долучаться нові фахівці.

Зауваження ГНЕУ стосуються кількох напрямків, розглянемо їх окремо.

1. На думку спеціалістів ГНЕУ, зайвим виглядає положення, згідно з яким «суб’єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов’язані не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію у цій сфері».

Зазначене зауваження не є принциповим, і якщо ГНЕУ вважає, що обов’язок учасників господарських відносин в аптечному сегменті не вчиняти неправомірні дії не потрібен, то краще це питання залишити на розсуд народних обранців.

2. «Пропозиція, згідно з якою «місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування впроваджують додаткові стимули для залучення на роботу висококваліфікованих фармацевтичних працівників шляхом запровадження мотиваційних пакетів, що можуть включати, зокрема, позачергове безоплатне виділення земельних ділянок, надання в оренду комунального нерухомого майна на пільгових умовах, сприяння в отриманні кредитів, у тому числі пільгових, оплату за навчання в інтернатурі, підвищення кваліфікації, у тому числі за кордоном, додаткову оплату праці або інші заохочувальні та компенсаційні виплати» (абз. 5 нової частини третьої, якою доповнюється ст. 3 Закону), виглядає як спроба поставити фармацевтичних працівників у нерівні умови по відношенню до інших спеціалістів, зокрема, медичних професій».

Стосовно «спроби поставити фармацевтичних працівників у нерівні умови по відношенню до інших спеціалістів, зокрема, медичних професій» зауважимо наступне. Справа в тому, що ст. 77 Основ законодавства про охорону здоров’я в Україні встановлює перелік професійних прав та пільг фармацевтичних та медичних працівників, які потребують уточнення в спеціальних законах. І саме в Законі України «Про лікарські засоби» уточнені професійні права і пільги для фармацевтичних працівників, на жаль, для медичних працівників уточнювати права і пільги в цьому законі просто неможливо.

3. «Не сприятимуть розвитку конкуренції положення частини першої нової статті 19¹ Закону щодо обмеження здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами чотирма аптеками для однієї фізичної особи — підприємця та юридичної особи. При цьому зі змісту цієї статті незрозуміло, в межах якої адміністративно-територіальної одиниці пропонується розташовувати по одній з аптек. Зазначене зауваження також стосується обмеження роздрібної торгівлі лікарськими засобами вісьмома аптеками в межах невідомо якої адміністративно-територіальної одиниці України у випадку, коли фізична особа — підприємець та юридична особа провадить господарську діяльність, пов’язану з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Вважаємо, що обмежувальні заходи щодо суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами, необхідно застосовувати не «взагалі», а у випадку порушення ними законодавства України про захист економічної конкуренції».

Якщо б в цілому висновок ГНЕУ не мав позитивного характеру, то можна було б подумати, що його окремі зауваження є відверто вибірковими, і, на жаль, складається враження, що він підготовлений з урахуванням позиції однієї зі сторін фармацевтичного ринку.

По-перше, законопроект не обмежує суб’єкта господарювання в кількості структурних підрозділів аптек — аптечних пунктів, асортимент яких не відрізняється від звичайного аптечного. Автори законопроекту не обмежують кількість аптек на одного суб’єкта господарювання в сільській місцевості — саме там, де дійсно існують проб­леми з аптеками. Більшість суб’єктів аптечної діяльності не бажають відкривати аптеки та аптечні пункти в сільській місцевості, здійснювати торгівлю лікарськими засобами, які містять підконтрольні речовини, займатися виготовленням лікарських засобів в умовах аптеки. Саме з метою створення сприятливих умов для здійснення інших видів аптечної діяльності взятий базовий показник — 4 аптеки без будь-якого обмеження кількості структурних підрозділів.

Крім того, «Щотижневик АПТЕКА» інформував, що за останні 3 роки відмічається тенденція до поступового зменшення кількості аптечних закладів, заснованих фізичними особами — підприємцями (ФОП), у містах і збільшення їх кількості в сільський місцевості. Але це не означає, що аптеки, засновані ФОП, переміщуються з міст у сільську місцевість. У сільській місцевості реєструються ФОП — колишні співробітники комунальних аптечних мереж після їх руйнації. А ФОП у містах просто не витримують конкуренції й ліквідуються.

Що стосується нерозуміння спеціалістами ГНЕУ, про яку саме територіально-адміністративну одиницю йде мова, то пояснюємо, що з метою уникнення надмірної деталізації автори не уточнювали питання, які вже врегульовані підзаконними актами, зокрема відповідними Ліцензійними умовами. Так, п. 172 Ліцензійних умов встановлює: «Аптека та її аптечні пункти утворюються в межах однієї області, Автономної Республіки Крим (включно з м. Севастополь), Київської області (включно з м. Київ)».

4. «Концептуальною вадою законопроекту є те, що переважна більшість запропонованих норм виходить за межі регулювання Закону і відноситься до предмету регулювання законодавства про ліцензування видів господарської діяльності.

Так, Закон пропонується доповнити новими статтями 19² та 19³, у яких визначаються організаційно-правові та кваліфікаційні вимоги до здійс­нення господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами фізичними особами — підприємцями та юридичними особами. Вважаємо, що запропоновані вимоги доцільно передбачити у Ліцензійних умовах. У цьому контексті пропонуємо вдосконалення Ліцензійних умов господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами здійснювати не шляхом прийняття законодавчого акта, а шляхом внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 929. При цьому звертаємо увагу, що критерії щодо освітніх вимог та вимог до місця здійс­нення роздрібної торгівлі лікарськими засобами вже частково визначені у цій постанові.

Крім того, більш переконливого обґрунтування потребує пропозиція пункту 1 нової частини 3, якою передбачається доповнити статтю 19 Закону, щодо заборони видачі ліцензії на підставі того, що на день подачі заяви про видачу ліцензії відстань по прямій лінії від входу до місця запланованого розташування аптеки становить менше 300 метрів у межах даної адміністративно-територіальної одиниці, крім селищ і сіл. На нашу думку, це не сприятиме розвитку конкуренції у цій сфері та зменшить можливості придбання лікарських засобів маломобільними групами населення та громадянами похилого віку».

Можна було б погодитися з першою частиною зауваження, якщо б відпуск лікарських засобів здійснювався не лише через аптеки. Тому, з нашої точки зору, Закон України «Про лікарські засоби» і є спеціальним законом, предметом якого є питання, пов’язані з обігом лікарських засобів, які неможливо врегулювати в інших законодавчих або підзаконних актах. У зазначених ГНЕУ статтях законопроекту мова, перш за все, йде про засновників, і це є практикою фактично всіх європейських країн. Якщо брати за аналогію вітчизняне законодавство, то, наприклад, у ст. 2 Закону України «Про страхування» встановлюються вимоги до учасників такого виду фінансових установ та їх організаційно-правової форми, і це не викликає зауважень.

Стосовно встановлення обмежень відстані між аптеками не менше 300 метрів, то звертаю увагу спеціалістів ГНЕУ, що мова не йде про структурні підрозділи аптек у будь-яких населених пунктах та аптеки, розташовані у селищах або лікувально-профілактичних, санаторно-курортних закладах та закладах соціального захисту.

Дивує те, що спеціалісти ГНЕУ у більшості зауважень нібито опікуються «розвитком конкуренції» і «маломобільними групами населення та громадянами похилого віку». При цьому вони не звертають уваги, що саме для захисту прав цих груп населення підготовлений законопроект, у якому вирішуються питання сприяння відкриттю аптек у сільській місцевості, лікувально-профілактичних, санаторно-курортних закладах та закладах соціального захисту.

Спеціалісти ГНЕУ не приділяють уваги стану фармацевтичного ринку, про який йшла мова в інших топових виданнях. Наприклад, на сьогодні 3 лідируючих суб’єкти аптечної діяльності мають у своєму складі від 300 до 650 торгових точок. Нині держава не зобов’язує їх мати аптеки або аптечні пункти в сільській місцевості, тому «маломобільні групи населення та громадяни похилого віку» їх не хвилюють.

ГНЕУ не зважає на те, що представники Антимонопольного комітету України (АМКУ) не мають щодо законопроекту серйозних зауважень. Так, начальник відділу ринків фармацевтики АМКУ Анжеліка Ізотова на засіданні круглого столу в профільному комітеті Верховної Ради України серед зауважень звернула увагу на наявність різних підходів до ФОП та юридичних осіб і привілеїв для аптечних закладів комунальної форми власності. А щодо відстані між аптеками вона запропонувала уточнити механізм її встановлення з урахуванням кількості мешканців населеного пункту.

Державний уповноважений АМКУ Світлана Панаіотіді також зауважила, що за останні 2 роки консолідація аптечного сегменту посилилася. Крім того, вона звертала увагу на так звану владу покупця. Йдеться про ситуацію, коли нібито ознак монопольного становища немає, але у переговорах такий покупець займає сильнішу позицію, ніж продавець. «На жаль, ніхто ще не напрацював справді ефективних способів боротьби з такими проявами через інструментарій конкурентного законодавства», — зазначила С. Панаіоітіді. Саме з метою мінімізації цього явища в проекті уточняються деякі вимоги антимонопольного законодавства.

5. «У пункті 2 частини першої нової статті 19³, якою пропонується доповнити Закон, передбачається заборонити юридичним особам бути учасниками об’єднань підприємств, учасниками яких є суб’єкти господарювання, що здійснюють господарську діяльність з роздрібної або оптової торгівлі лікарськими засобами. На нашу думку, ця пропозиція не узгоджується з вимогами частини 1 статті 70 Господарського кодексу України. Разом з тим створення об’єднання з метою координації конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання або вступ до такого об’єднання є згідно зі статтею 5 Закону України «Про захист економічної конкуренції» узгодженими діями й уже заборонені законом».

У продовження тези щодо консолідації слід зазначити п. 3 Висновку ГНЕУ, де автор згадує положення законопроекту, яким пропонується «заборонити юридичним особам, що здійснюють господарську діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, бути учасниками об’єднань підприємств, учасниками яких є суб’єкти господарювання, що здійснюють господарську діяльність з роздрібної або оптової торгівлі лікарськими засобами». На думку автора Висновку, ця пропозиція не узгоджується з вимогами частини 1 ст. 70 Господарського кодексу України, згідно з якою підприємства мають право на добровільних засадах об’єднувати свою господарську діяльність (виробничу, комерційну та інші види діяльності) на умовах і в порядку, встановлених цим кодексом та іншими законами.

При цьому зазначене зауваження є вирваним з контексту, оскільки йдеться перш за все про засновників аптечних підприємств з метою недопущення подальшої консолідації аптечних мереж. Крім того, ст. 5 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначає, що «Узгодженими діями є також створення суб’єкта господарювання, об’єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання, що створили зазначений суб’єкт господарювання, об’єднання, або між ними та новоствореним суб’єктом господарювання, або вступ до такого об’єднання».

6. «Головним управлінням не підтримується пропозиція пункту 3 частини першої нової статті 19³, якою передбачається доповнити Закон та згідно з якою виключно фізичні особи можуть бути 100-відсотковими учасниками (акціонерами, заснов­никами) у статутному капіталі юридичної особи, що здійснює господарську діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами. На нашу думку, запропоноване суперечить частині 1 ст. 4 Закону України «Про акціонерні товариства». Вважаємо також, що пропозиція цього пункту частини першої нової статті 19³ Закону щодо незастосовування вимоги учасників (акціонерів, засновників) до юридичних осіб, єдиним учасником (акціонером, засновником) яких є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, які безпосередньо здійснюють господарську діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, не сприятиме конкуренції між суб’єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами».

Цей пункт є принциповим у контексті руйнування олігархічної влади в цілому і монопольного становища окремих суб’єктів аптечної діяльності. Тішить те, що спеціалісти ГНЕУ в даному випадку висловлюють свою точку зору некатегорично. Прикладів вимог до засновників господарських товариств окремих видів фінансових послуг, у тому числі організаційно-правових форм, за окремими видами діяльності достатньо, а в нашому випадку йдеться не лише про акціо­нерні товариства, а будь-які організаційно-правові форми. Якщо ця норма буде нівельована, то кінцеві бенефіціари через підставні юридичні особи будуть в змозі контролювати інших суб’єктів аптечної діяльності.

7. «Окремі зміни характеризуються надмірною деталізацією, наприклад: «назва аптеки повинна містити слово «аптека» порядковий номер аптеки в області, повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи — підприємця, яка здійснює у даному місці господарську діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами» (частини 3–5 ст. 19⁴, якою доповнюється Закон); «на видному місці перед входом до аптеки розміщується інформація про назву аптечного зак­ладу та режим його роботи» (ч. 6 ст. 19⁴, якою доповнюється Закон)».

У відповідь на це зауваження наведемо прик­лади із судової практики. Так, у постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі № 804/8564/17 йдеться про позов, у якому позивач просить суд визнати протиправними дії Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Дніпропетровській обл. щодо ненадання ТОВ «Дніпрофарма» розпорядження прибрати із зовнішніх рекламних конструкцій аптечного закладу за місцем провадження діяльності позначення «Аптека низьких ц», що містить вказівку щодо рівня або іншої ознаки цін, яка може вплинути на наміри споживача щодо придбання товарів у такому закладі.

В іншому рішенні Харківського апеляційного господарського суду у справі № 922/3411/15 встановлено, що приватне підприємство «Фармація 2011» звернулося до господарського суду з позов­ною заявою до Харківського обласного територіального відділення АМКУ про визнання недійсним рішення АМКУ, яким визнано дії приватного підприємства «Фармація 2011» щодо розміщення на фасадах аптечних закладів напису «Аптека оптових цін» порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції у виг­ляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей та неповної інформації щодо цін реалізації товарів, що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб’єкта господарювання.

Зрозуміло, що причиною розгляду таких справ у суді є лише відсутність чіткої деталізації щодо інформації, викладеної на фасадах або на вході аптек.

Наостанок зауважимо, що ГНЕУ в даному випадку та й інших також «повинен був принаймні пройти цей тест на пропорційність обмеження права, зупинившись у своїй аргументації на кожному з критеріїв. Проте він не зробив цього, і тому синтаксичний рівень висновку не відповідає вимогам сильної аргументації». Після горезвісного рішення однієї з гілок влади ставлення до юристів дуже змінюється в негативний бік, тому ГНЕУ не слід уподібнюватися до наших так званих колег.

Расширение сферы практики и услуг, предоставляемых фармацевтами

В США, штат Орегон, обсуждается несколько новых законов, расширяющих аптечную практику. К такому расширению относятся замена на биосимиляры и генерики, назначение и выдача экстренного пополнения инсулина и связанных с ним устройств и расходных материалов, а также обязательство маркировать лекарства на другом языке, если пациент ограниченно владеет английским языком.

Другой штат страны — Айова разрешит фармацевтам в течение года отпускать противозачаточные таблетки без необходимости предварительного оформления рецепта у врача.

В Калифорнии обсуждается закон, позволяющий фармацевтам предлагать оральную предконтактную профилактику (pre-exposure prophylaxis — PrEP) без рецепта.

В провинции Саскачеван, Канада, в розничных аптеках проводят быстрый тест на ВИЧ, который дает результат менее чем за 90 секунд.

Аналогичным образом в штате Айова, США, некоторые розничные аптеки начинают предлагать бесплатные тесты на ВИЧ.

В Великобритании Boots запустила сервис по инфекциям мочевыводящих путей (Urinary Tract Infection service). Он основывается на консультации с фармацевтом, после которой при необходимости выдается набор для анализа мочи (привязанный к приложению) для использования дома. Если тест положительный, у пациента будет вторая консультация с фармацевтом, где последний сможет сам назначить антибиотик.

В Польше обсуждается новый закон, расширяющий сферу деятельности фармацевтов по проведению вакцинации, возобновлению рецепта (для обеспечения непрерывности лечения) и т.д.

Наконец, Ирландский фармацевтический союз обнародовал результаты пилотного проекта, направленного на выявление гипертензии и фибрилляции предсердий в розничных аптеках. Фармацевты направили 26% пациентов к их врачу общей практики, из них 4% начали медикаментозное лечение.

Подготовка будущего розничных аптек

В США сеть аптек CVS тестирует новую концепцию под названием Health Hub stores с акцентом на пациентах с хроническими болезнями. Они предлагают консультации диетологов, занятия по здоровью и семинары по питанию, а также диагностику на месте (гликемия, артериальное давление и т.д.). Также среди сервисов доступны телеконсультация с врачом и программа лечения легкого недомогания. Кроме того, они помогают «проводить» пациентов с медицинским страхованием. Больных поддерживают и ориентируют «консьержи здоровья».

Walgreens и Microsoft в США подписали соглашение о партнерстве, которое включает тестирование «цифровых уголков здоровья» в 12 аптеках, сотрудничество в области R&D и программного обеспечения для управления вовлечением пациентов с хроническими заболеваниями. Кроме того, планируются некоторые работы по объединению всех данных пациентов/потребителей и эффективного их использования.

В Великобритании сетевые аптеки также расширяют свой спектр услуг. Так, McKesson UK приобрела компанию, предоставляющую услуги проверки под руководством фармацевта (pharmacist-led review services) и другие услуги для практикующих врачей, в то время как Boots приобрела Wiggly-Amps, позволяя пациентам заказывать свои рецептурные лекарства через интернет, ссылаясь на медицинские записи.

Во Франции пенсионный фонд владельцев аптек (pension fund of pharmacy owners) создал механизм финансирования, чтобы помочь молодым фармацевтам стать владельцами аптек.

Опиаты

Кризис опиоидов является серьезной проб­лемой общественного здравоохранения в Северной Америке. Предполагается, что к 2025 г. в США ежегодная смертность от передозировки опиоидами достигнет 82 тыс. случаев (в общей сложности 700 тыс. с 2016 по 2025 г).

Этот прогноз объясняет, почему в США реализуется так много инициатив, направленных на преодоление опиоидного кризиса и его последствий. Было подсчитано, что вмешательства, снижающие частоту злоупотребления рецептурными опиоидами, приведут к сокращению случаев смерти по этой причине за этот период на 3,0–5,3%.

Все больше и больше штатов (таких как Калифорния, Вирджиния, Аризона, Огайо, Вашингтон, Вермонт и Род-Айленд) требуют, чтобы врачи «совместно назначали» или, по крайней мере, предлагали налоксоновые препараты при назначении опио­идов пациентам с высоким риском передозировки.

Перед лицом растущего числа грабежей сеть аптек CVS внедрила сейфы с задержкой выдачи по времени для опиоидов в своих аптеках в Кентукки, чтобы предотвратить потенциальные грабежи аптек.

Однако некоторые фармацевтические регуляторы, такие как Аптечный совет Аляски (Alaska Board of Pharmacy), призывают к равновесию между борьбой с кризисом опиоидов и обеспечением законного доступа к контролируемым веществам. Так как все больше фармацевтов отказываются выписывать рецепт даже без признаков подлога или обмана.

Управление по контролю за пищевыми продуктами и лекарственными средствами США (Food and Drud Administration — FDA) облегчает фармацевтическим компаниям разработку безрецептурных форм налоксона. Для того чтобы производители могли выпускать данный препарат в свободную продажу, согласно американскому законодательству нужно использовать особый вид маркировки DFL (Drug Facts label). Однако из-за крайней необходимости этого препарата такое требование назвали существенным препятствием.

FDA, учитывая ситуацию, обратилось к беспрецедентному шагу, заключающемуся в разработке новой модели DFL с простыми для понимания отметками по применению лекарственного средства. Таким образом, FDA утвердило DFL для двух форм выпуска: спрея и инъекционной формы с автоинжектором.

В то же время в Англии все общественные аптеки, уже участвующие в программах обмена игл или поддерживающей терапии метадоном, теперь могут предоставлять налоксон без рецепта.

Контроль и оценка качества

Ведущие французские фармацевтические организации приняли дорожную карту по повышению качества услуг в розничных аптеках.

Тем временем в Германии Палата фармацевтов из Баден-Вюртемберга планировала запустить «тайного покупателя» во все аптеки Ландера.

Интернет-аптеки

В Германии онлайн-продажи лекарств (в том числе из-за рубежа) составляют значительную часть рынка. Ожидается, что к 2028 г. они будут составлять 1–10% рынка, что обусловлено внед­рением электронных рецептов.

Некоторые немецкие аптеки используют платформу Amazon. Суд подтвердил, что продавать безрецептурные лекарства через Amazon законно, но власти считают, что хранение персональных данных на платформе является проб­лематичным. При этом в целом немецкие пользователи доверяют интернет-аптекам, но ситуация меняется, когда речь заходит об Amazon.

В Индии решение судьи привело к запрету онлайн-аптек до тех пор, пока правительство не издаст руководящих принципов. Однако коалиция из 10 онлайн-аптек обжалует это решение, утверждая, что представляет 20 тыс. сотрудников и обслуживает 1,5 млн пациентов.

Фальсифицированные лекарства

9 февраля 2019 г. в Европейском Союзе вступили в силу правила безопасности Директивы по фальсифицированным лекарственным средствам. Отныне фармацевтическая промышленность должна будет наносить двухмерный штрих-код (с уникальным идентификационным номером для каждой коробки) и устройство для защиты от подделки на каждое лекарство, отпускаемое по рецепту. Аптеки теперь должны проверять подлинность лекарств перед выдачей пациентам.

Уровень реализации значительно варьирует в разных европейских странах. Например, в Великобритании только 42% аптек могли подтвердить подлинность лекарств 9 февраля.

Между тем, в США FDA запустило новый пилот по системе учета отслеживания определенных лекарственных средств, отпускаемых по рецепту, по мере их распространения в Со­единенных Штатах. Этот эксперимент направлен на поддержку разработки электронной интер­операбельной системы, которую планируется внедрить к 2023 г.

З моменту старту програми точилося багато дискусій щодо кількості аптек, які беруть участь у програмі. Так, МОЗ повідомляло про щомісячне збільшення кількості аптек з близько 4,5 тис. на початку реалізації програми до більше ніж 7,5 тис. на сьогодні. На порталі liky.gov.ua вказано кількість 6,2 тис. аптек. При цьому експерти фармацевтичного ринку неодноразово заявляли, що фактична кількість аптек, які беруть участь у програмі, значно менша за заявлені МОЗ показники.

З жовтня 2018 р. Державна казначейська служба України (далі — Держказначейство) у своїх звітах щодо оперативної інформації з використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань, публікує інформацію про кількість суб’єктів господарювання (аптечних закладів), з якими укладено договори про відшкодування вартості лікарських засобів.

За даними Держказначейства, станом на 1.01.2019 р. укладено договори з 3340 аптечними закладами (рисунок).

Рисунок

Динаміка кількості аптечних закладів, з якими укладено договори про відшкодування вартості лікарських засобів за даними Держказначейства

При цьому у звіті Держказначейства наявна інформація щодо кількості аптек в областях, окремих містах, районах та об’єднаних територіальних громадах. Наразі наша редакція звела інформацію щодо кількості аптек, які беруть участь у програмі, по областях станом на 1.01.2019 р. (таблиця). Отже, станом на 1.01.2019 р. в Украї­ні налічується 20 620 аптечних закладів, з яких участь у програмі беруть 3340 аптек, що становить 16% від загальної кількості.

Кількість аптек, які беруть учать у програмі, досить неоднорідна в розрізі регіонів та варіює від 5 до 31% від загальної кількості аптек у регіо­ні. Найбільша частка аптек долучилася до програми у Рівненській (31%), Івано-Франківській (30%) та Хмельницькій (29%) областях. Найнижчі показники в м. Київ (5%), Полтавській (6%) та Чернігівській (8%) областях.

Загалом у 2018 р. на реалізацію програми з бюджету виділено близько 1078,6 млн грн., з яких станом на 1.12.2018 р., за даними Держказначейства, аптекам відшкодовано 868,1 млн грн.

Також зазначимо, що раніше ми аналізували принцип розподілу коштів на відшкодування вартості лікарських засобів по регіонах та визначили, що він відбувається пропорційно чисельності населення за даними Державної служби статистики України.

Таким чином, в регіонах з низькою часткою аптек, які беруть участь у програмі, на 1 аптечний заклад припадає більша сума виділених з бюджету коштів. У середньому по Україні на 1 аптечний заклад у 2018 р. з державного бюджету виділено майже 323 тис. грн. Залежно від кількості аптек — учасниць програми в регіо­ні, цей показник варіює від 150 тис. до 1,2 млн грн. (див. таблицю).

Звертаємо увагу, що у 2019 р. на програму «Доступні ліки» чекає трансформація — її адміністрування з 1 квітня переходить від місцевих розпорядників бюджетних коштів до Національної служби здоров’я України (НСЗУ).

Уже в лютому 2019 р. НСЗУ планує оголосити про початок безстрокового прийому заяв від аптечних закладів про укладення договорів для участі в оновленій програмі реімбурсації.

Також з 1 квітня 2019 р. аптеки відпускатимуть ліки, що підлягають відшкодуванню, лише за електронними рецептами.

Найближчим часом наша редакція проаналізує хід реалізації програми у 2018 р. та плани її розвитку.

«АПТЕЧНАЯ КОРЗИНА»

По итогам 2018 г. аптечные продажи всех категорий товаров «аптечной корзины» в гривневом выражении увеличились на 22,5% по сравнению с 2017 г. и составили 89 млрд грн. В натуральном выражении объем продаж составил 1,8 млрд упаковок, а прирост — 4%. Рынок продемонстрировал двузначные темпы прироста и в долларовом выражении — 19,9%, а объем розничных продаж составил 3,3 млрд дол. США (по курсу Межбанка) (рис. 1).

Рис. 1

Объем розничной реализации товаров «аптечной корзины» в денежном и натуральном выражении, а также в долларовом эквиваленте (по курсу Межбанка) по итогам 2016–2018 гг. с указанием темпов прироста по сравнению с предыдущим годом

Увеличение объема продаж в денежном и натуральном выражении отмечается для всех категорий товаров «аптечной корзины» (табл. 1).

В разрезе товаров украинского и зарубежного производства в денежном выражении преобладают импортные товары, в то же время в натуральном выражении превалируют преимущественно отечественные, за исключением медицинских изделий, где доля товаров зарубежного производства перевалила за 50% (рис. 2). По итогам 2018 г. зарубежные производители укрепили свои позиции на рынке, увеличив долю во всех категориях товаров «аптечной корзины» как в денежном, так и в натуральном выражении по сравнению с 2017 г.

Рис. 2

Структура аптечных продаж товаров «аптечной корзины» украинского и зарубежного производства (по месту производства) в денежном и натуральном выражении по итогам 2017–2018 гг.

Средневзвешенная стоимость 1 упаковки товаров «аптечной корзины» по итогам 2018 г. составила 50,7 грн. и повысилась на 17,8% по сравнению с 2017 г. (рис. 3). Косметика остается наиболее дорогостоящей категорией, средневзвешенная стоимость 1 упаковки которой составила 66,1 грн., для лекарственных средств этот показатель находится на уровне 65,1 грн., диетических добавок — 64,3 грн., медицинских изделий — 13,7 грн. При этом темпы прироста этого показателя повысились для всех категорий по сравнению с аналогичным периодом прошлого года.

Рис. 3

Динамика средневзвешенной стоимости 1 упаковки различных категорий товаров «аптечной корзины» по итогам 2016–2018 гг. с указанием темпов прироста по сравнению с предыдущим годом

В последние годы на украинском фармрынке наметился тренд к увеличению доли диетических добавок в структуре рынка. В 2018 г. этот тренд продолжается. По итогам IV кв. 2018 г. доля диетических добавок в структуре рынка в денежном выражении составила 5,5%, в то время как в I кв. 2015 г. этот показатель находился на уровне 3,4% (рис. 4). В целом по итогам 2018 г. доля диетических добавок в структуре розничных продаж составила 5,2%. В последние годы темпы прироста продаж диетических добавок значительно выше среднерыночного показателя (см. табл. 1).

Рис. 4

Динамика долевого соотношения различных категорий товаров «аптечной корзины» в денежном выражении за период с I кв. 2015 по IV кв. 2018 г.

РЫНОК ЛЕКАРСТВЕННЫХ СРЕДСТВ

В исследуемый период объем розничной реализации лекарственных средств составил 74,5 млрд грн., 1144 млн упаковок и 2,7 млрд дол., увеличившись на 21,8; 2,6 и 19,1% соответственно. Поквартальная динамика розничных продаж препаратов демонстрирует, что рынок продолжает активно развиваться как в гривневом, так и долларовом выражении, несмотря на то, что к концу года темпы прироста несколько замедлились (рис. 5).

Рис. 5

Поквартальная динамика аптечных продаж лекарственных средств в натуральном и денежном выражении, а также долларовом эквиваленте (по курсу Межбанка) с I кв. 2015 по IV кв. 2018 г. с указанием темпов прироста/убыли по сравнению с предыдущим годом

Развитие розничного сегмента фармрынка практически полностью зависит от благосостояния населения. Участие государства в обеспечении населения лекарственными средствами через аптеки незначительное. В настоящее время в рамках системы реимбурсации через аптечные учреждения реализуются инсулины, а также ограниченный перечень международных непатентованных наименований лекарственных средств для лечения сердечно-сосудистых заболеваний, сахарного диабета II типа и бронхиальной астмы. В совокупности это составляет порядка 2% общего объема продаж лекарственных средств.

Так, по данным НБУ, в декабре 2018 г. зафиксирован рост реальной заработной платы на 11,4% и номинальной — на 22,5% (рис. 6). Повышение зарплаты способствует увеличению доходов населения, что, в свою очередь, и фиксирует ГССУ. Так, по итогам III кв. 2018 г., реальные доходы населения повысились на 10%, а номинальные — на 20% (рис. 7).

Рис. 6

Динамика изменения средней заработной платы за период с января 2016 по декабрь 2018 г. по данным НБУ

Рис. 7

Динамика изменения доходов населения за период с I кв. 2015 по III кв. 2018 г. по данным ГССУ

Структура индексов, характеризующих прирост рынка в денежном выражении, свидетельствует, что в 2018 г. рост рынка обеспечивался в большей степени за счет повышения цен, о чем свидетельствует высокий показатель инфляционной составляющей, а также за счет перераспределение потребления в сторону более дорогостоящих препаратов (индекс замещения) (рис. 8).

Рис. 8

Индикаторы изменения объема аптечных продаж лекарственных средств в денежном выражении за период с I кв. 2017 по IV кв. 2018 г. по сравнению с предыдущим годом

Эксперты фармацевтического рынка неоднократно заверяли, что рост цен на лекарственные средства в Украине значительно ниже, чем в других отраслях. Это подтверждается данными ГССУ, которые свидетельствуют, что инфляция на рынке лекарственных средств и в сфере здравоохранения ниже, чем в целом по стране, а также по сравнению с другими категориями товаров и услуг (рис. 9).

Рис. 9

Темпы прироста потребительских цен на различные категории товаров за 2018 г. по сравнению с 2017 г. по данным ГССУ

В разрезе ценовых ниш в структуре рынка отмечается тренд увеличения доли высокостоимостных препаратов (рис. 10). За последние 10 лет их доля увеличилась на 10% в денежном и на 5% в натуральном выражении.

Рис. 10

Структура аптечных продаж лекарственных средств в разрезе ценовых ниш** в денежном и натуральном выражении за 2008–2018 гг.

Также в структуре рынка продолжает прослеживаться тенденция к увеличению доли рецептурных препаратов (рис. 11).

Рис. 11

Структура аптечных продаж рецептурных и безрецептурных лекарственных средств в денежном и натуральном выражении по итогам 2008–2018 гг.

В разрезе аптечных продаж лекарственных средств украинского и зарубежного производства заметен тренд увеличения доли зарубежных препаратов (рис. 12).

Рис. 12

Структура аптечных продаж лекарственных средств зарубежного и украинского производства (по месту производства) в денежном и натуральном выражении по итогам 2008–2018 гг.

КЛЮЧЕВЫЕ ИГРОКИ

По итогам 2018 г. рейтинг маркетирующих организаций по объему продаж товаров «аптечной корзины» в денежном выражении возглавляют «Фармак», Корпорация «Артериум» и «Teva» (табл. 2). Все компании из топ-20 продемонстрировали прирост продаж. При этом среди них лишь 8 компаний смогли увеличить свою долю на рынке, о чем свидетельствует показатель Evolution index (Ei), характеризующий ее изменение, еще для 2 компаний этот показатель не изменился по сравнению с 2017 г.

Одним из факторов успеха является активное продвижение посредством рекламы и промоции. Рейтинг компаний по показателю уровня контакта с аудиторией (EqGRP) рекламы товаров «аптечной корзины» на ТВ возглавляют «GSK Consumer Healthcare», «Фармак» и «Кусум Фарм» (табл. 3). Лидерами по количеству воспоминаний специалистов здравоохранения о промоции посредством визитов медицинских представителей (МП) выступают «Berlin-Chemie», «Teva» и «Фармак» (табл. 4).

По итогам 2018 г., в топ-5 брендов лекарственных средств по объему розничных продаж в денежном выражении вошли препараты Нурофен, Нимесил, Натрия хлорид, Актовегин и Спазмалгон. Топ-5 брендов аккумулируют около 3% общего объе­ма розничных продаж (табл. 5).

СЕГМЕНТ ДИСТРИБУЦИИ

В последние годы топ-3 дистрибьюторов по объе­му поставок товаров «аптечной корзины» в денежном выражении остается неизменной. Ее формируют компании «БаДМ», «Оптима-Фарм» и «Вента.ЛТД». В исследуемый период удельный вес поставок 3 крупнейших дистрибьюторов составляет 79% (рис. 13).

Рис. 13

Удельный вес топ-10 дистрибьюторов по объему поставок товаров «аптечной корзины» в аптечные учреждения в денежном выражении за период с января 2017 по декабрь 2018 г.

ИТОГИ

По данным ГССУ, экономическая ситуация в Украине продолжает улучшаться. Также минувший год не ознаменовался значимыми регуляторными изменениями. В таких условиях рынок активно развивался, демонстрируя двузначные темпы прироста в гривневом и долларовом выражении. По итогам 2018 г. рынок лекарственных средств продемонстрировал прирост 21,8%, подтвердив прогнозы экспертов, которые ожидали в начале года прироста рынка на уровне 18–23%. Прирост объема продаж в упаковках (+2,6%) даже несколько превзошел озвученные мнения экспертов, прогнозировавших прирост на уровне 1–2,5%.

Рост рынка в денежном выражении обеспечивался в большей степени за счет повышения цен и перераспределения потребления в сторону более дорогостоящих препаратов. На развитие рынка позитивно влияет и улучшение благосостояния населения.

В 2018 г. продолжаются намеченные ранее тенденции к увеличению в его структуре доли диетических добавок, а также рецептурных лекарственных средств, препаратов зарубежного производства. Структура потребления смещается в сторону дорогостоящих препаратов (более 100 грн. за 1 упаковку).

В сегменте дистрибуции 3 крупнейших поставщика прочно удерживают свои позиции.

Мир неизбежно меняется. Еще не так давно электрокар считался неперспективной технологией, по мнению многих, логично размышляющих в то время. Ведь для того чтобы электромобили пользовались популярностью, необходимо, как минимум, предоставить владельцам авто возможность «заправлять» свой транспорт. В то же время нельзя не отметить тот факт, что электричество — более дешевый и экологичный вид энергии по сравнению с бензином и дизельным топливом. Сегодня продажи автомобилей на традиционном топливе снижаются, в то время как спрос на электромобили растет. Пионером электромобильного рынка стала компания «Tesla», но сейчас многие автомобильные концерны стремительно подстраиваются под новые реалии, инвестируют в массовое производство электромобилей и выпускают свои модели.

Изменения неизбежны. И бизнесу необходимо инвестировать в технологии будущего, а не сегодняшнего дня. Иначе можно столк­нуться с ситуацией, когда колоссальные инвестиции в производство устаревающих технологий завтра не принесут ожидаемых доходов, и тогда вместо прибыли инвестор понесет убытки», — считает Владимир Игнатов, глава представительства компании «IPSEN Pharma» в Украине и Молдове, исполнительный директор «AIPM Ukraine». Мировые реалии таковы, что фармацевтический рынок не является основным драйвером системы здравоохранения, а лишь обслуживает запросы пациента и здравоохранения. У Украины нет финансовых ресурсов и времени для реализации «эволюционной» реформы системы здравоохранения, в которой мы все время не успеваем за современными трендами. Возможно, многие сегодняшние «эволюционные» проекты, инвестиции и структурные решения окажутся просто ненужными. Решением, с точки зрения В. Игнатова, может быть «эволюционный прыжок» — построе­ние «новой» системы, работающей с минимальными кадровыми, капитальными и операционными затратами.

Для того чтобы эта система работала, прежде всего необходимо наладить коммуникацию и обмен данными. Платформой для этого может стать система элект­ронного здравоохранения eHealth. Также стоит быть открытыми для внедрения инновационных решений и технологий в области здравоохранения. Так, уже сегодня доступны умные часы, которые следят за пульсом, дыханием и общим состоянием здоровья своего владельца — это пример технологии, которая может помочь своевременно выявить и диагностировать некоторые состояния. Цифровые технологии позволяют осуществлять мониторинг огромного количества данных ежедневно, а также оценивать эффективность терапии. Искусственный интеллект все шире применяется в медицине. Активно развиваются персонализированная медицина, роботизированная хирургия, 3D-биопечать органов. Все это — будущее медицины.

Чтобы успевать за мировыми трендами, Украине следует уже сегодня строить медицинскую систему будущего, ориентированную на 2025–2030-е годы, а не копировать опыт развитых стран 2000-х годов, считает В. Игнатов.

Глобальные изменения, происходящие в обществе, обусловливают изменения в поведении и образе жизни потребителей. Уменьшается желание общаться с разными людьми, снижается интерес к локальным и глобальным событиям и их последствиям, утрачивается вера в собственные возможности справиться с проблемной ситуацией, подчеркнул Сергей Орлик, эксперт фармацевтического рынка. В то время как у потребителя, в том числе и в отношении лекарственных средств, меняются стандарты поведения, спикер призвал, разделяя мнение А. Юрчака, переходить от «эгоцентризма» к «экоцентризму». В чем отличие? Для эгоцент­ризма характерна жесткая конкуренция во всем, а парадигма экоцентризма предполагает сотрудничество и взаиморазвитие. Для эгоцентризма характерна вторичность ІТ в промоактивности, а для современного экоцентрического подхода ІТ — драйвер роста. Для эгоцентризма характерны узкий взгляд на рынок, самоизоляция, зажим идей, изобретение велосипедов. Для экоцентризма — широкая панорама, ориентированная на окружающую среду, крауд­соурсинг (привлечение человеческих ресурсов для совместного решения определенных проблем), открытые идеи, широкие коммуникации, стандартизация. Для эгоцентризма характерен фокус на технологиях, работающих без человека и снимающих с него ответственность. В экоцентризме фокус — на ценностях потребителя. В эгоцентризме цель — продажи, в экоцентризме — среда обитания.

Забудьте о разделении на бизнес для бизнеса (business to business — B2B) и бизнес для потребителя (business-to-consumer — B2C), есть только человек для человека (human-to-human — H2H). «Человеку нужен человек», — подчерк­нул С. Орлик.

Изменения не происходят мгновенно. Действительно, Украина сильно отстает от мировых трендов, но есть шанс сегодня взять лучшее и попытаться «прыгнуть». Это невероятно сложно, но можно начинать хотя бы с малых шагов.

Как известно, на национальном уровне разворачивается внедрение системы электронного здравоохранения eHealth. Ожидается, что совсем скоро пациенты смогут получать лекарственные средства в аптеках по электронным рецептам, в частности, препараты с небольшой доплатой или бесплатно, участвующие в государственной программе реимбурсации «Доступні ліки». Как отметил Александр Жигинас, советник министра здравоохранения и исполнительный консультант Национальной службы здоровья Украины (НСЗУ), для того чтобы работать в eHealth, уполномоченным лицам необходимо получить электронную цифровую подпись. Генерированием электронной цифровой подписи и выдачей соответствующих сертификатов и ключей занимаются специальные аккредитованные центры сертификации ключей (АЦСК). Такие центры созданы при многих госструктурах, но существуют и негосударственные АЦСК. Их реестр ведет Центральный удостоверяющий орган при Министерстве юстиции Украины (czo.gov.ua).

В то же время остается много вопросов относительно готовности медицинских учреждений к запланированным трансформациям (выписыванию электронных рецептов). Вызывает обеспокоенность и вопрос, везде ли решена проб­лема оснащения компьютерами. Стоит ли предусмотреть возможность выписывания электронных рецептов при помощи мобильных приложений, ведь смартфон есть практически у каждого врача, — такое предположение было высказано в рамках форума.

Частный фармбизнес тоже двигается в сторону перехода на электронный документооборот. «Мы попытались сделать элементарную вещь — внедрить электронный документооборот со всеми нашими поставщиками и розницей», — отметил Александр Суходольский, директор по стратегическому развитию компании «БаДМ». С одной стороны, партнеры такую инициативу поддерживают, с другой — пока удалось достичь небольших успехов, с точки зрения того, как это должно работать. А. Суходольский также обратил внимание на то, что в мире активно развивается рынок электронной коммерции (e-commerce). В Украине есть законодательные ограничения, которые не позволяют приобретать лекарственные средства онлайн. Однако в глобальном масштабе e-commerce, в том числе в фармотрасли, — быстро­развивающийся тренд.

В то же время некоторые сервисы, позволяющие как минимум осуществлять поиск онлайн, бронировать лекарство в аптеке и даже оформлять доставку домой, уже существуют и в Украине. Так, недавно заработал сервис по доставке лекарственных средств «до двери» Liki24. Аналитическая система сервиса осуществляет поиск препарата в аптеках и находит предложение по самой привлекательной цене. Заказы собираются из разных аптек и доставляются каждому клиенту. Один курьер может осуществлять 50–60 доставок в день, отмечает директор проекта Антон Авринский. Liki24 также сотрудничает с некоторыми страховыми компаниями и клиниками. Так, сервис позволяет проверить наличие лекарственных средств в ближайших аптеках, сразу же забронировать и проинформировать пациента, где можно забрать необходимые препараты.

В данном случае сервис выступает посредником между пациентом и аптекой. Но именно аптека обеспечивает наличие лекарственных средств, которые может приобрести пациент, здесь осуществляются фармацевтическая опека и консультирование. Кроме того, аптека также может предоставлять различные сервисы для пациентов.

В этом контексте аптечное учреждение является важным звеном в реализации пациенториентированного подхода (patient centric approach), напомнила Татьяна Жолуденко, руководитель департамента промоции компании «Medical Data Management Ukraine». Не секрет, что это — мировой тренд, который в последнее время развивается семимильными шагами и в целом является новой парадигмой в системах здравоохранения развитых стран.

Классический способ реализации пациенториентированного подхода в аптеке — это программы поддержки пациентов — отметила Т. Жолуденко. Участие аптек в таких программах способствует, в частности, налаживанию (или увеличению) стабильного «пациентопотока», увеличению объема продаж за счет новых покупателей, сопутствующих продаж, формированию имиджа социально ответственного игрока рынка, расширению сферы взаимодействия с лечащими врачами.

В программах, ориентированных на пациентов, аптеки могут сталкиваться с определенными вызовами. Важно осуществлять ежедневный мониторинг наличия лекарственных средств, а также обеспечивать неснижаемый запас медикаментов в каждой торговой точке аптечной сети. Не менее важной задачей является информирование о программе. Незаменимым помощником может стать онлайн-платформа для удаленной коммуникации с провизорами, а также врачами, позволяющая создавать коммуникационное поле вокруг программы. Например, доносить индивидуальный контент, своевременно напоминать о программе и участвующих в ней препаратах.

Т. Жолуденко представила кейс по проекту поддержки пациентов по определенному препарату, который был запущен вскоре после его лонча. Результаты показали, что после старта проекта около 50% продаж препарата осуществлялось через программу поддержки пациентов.

Не секрет, что зачастую пациент приходит в аптеку без рецепта, даже если перед этим посетил врача, получил консультацию и соответствующие назначения. Однако, к сожалению, в нынешних реалиях функция рецепта нивелирована. Внедрение электронного рецепта должно изменить ситуацию и перевести взаимодействие между медицинским учреждением и аптекой на более профессиональный уровень, отметил Артур Ротарь, руководитель КАМ-службы компании «Proxima Research». Благодаря этому совершенно по-новому могут заработать два сервиса для врачей, фармацевтов и пациентов — «Компендиум» (справочник, в котором доступна информация в разрезе каждого препарата с его описанием) и «GeoApteka» (сервис, предоставляющий информацию о наличии и стоимости медикаментов в ближайших аптеках).

Помимо онлайн-версии, эти два проекта доступны в виде приложений для мобильных устройств. В связи с внедрением в Украине элект­ронного рецепта в приложения внедрен функцио­нал «электронный рецепт». При помощи этого функционала в приложении «Компендиум» в своем личном кабинете врач может отправить пациенту рецепт. А пациент при помощи приложения «GeoApteka» выбирает, в какой аптеке забрать препараты и оформить заказ. Отобранные лекарственные средства он может забрать в выбранной аптеке. Таким образом, осуществляется конвертация рецептов в покупку.

***

В завершение 4-й сессии состоялась итоговая дискуссия. Мнение о развитии рынка медицинских изделий выразил Павел Харчик, президент Ассоциации «Операторы рынка медицинских изделий», директор компании «Калина медицинская производственная компания». Так, в 2019 г. Ассоциация ожидает внедрения национального классификатора медицинских изделий в Украине, базирующегося на Британской GMDN-классификации, разделение закупок лекарственных средств и медицинских изделий, снижение регуляторного давления на рынок мед­изделий (в частности в плане граничной наценки), а также имплементации регуляторно-правовых актов относительно медизделий по принципу европейских.

Взаимоотношения между производителями и розницей всегда были острой темой. Олег Никулишин, генеральный директор аптечной сети «D.S.», напомнил, что аптеки и производители — это бизнес-партнеры, у которых есть свои ключевые показатели эффективности (Key Performance Indicators — KPI).

С точки зрения Владимира Руденко, директора Аптечной профессиональной ассоциации Украины (АПАУ), не все правила в нашей стране соблюдаются, и, к сожалению, Фарма — не исключение. По мнению спикера, в первую очередь государство должно обеспечивать такие условия, чтобы правила игры на рынке соблюдались, возможно, устанавливать жесткие меры наказания.

Наталия Сергиенко, исполнительный директор Комитета здравоохранения Европейской Бизнес Ассоциации, озвучила приоритетные направления работы Комитета на ближайший период в 2019 г., отметив, что они также коррелируют с приоритетами в работе МЗ Украины. В частности, к таковым относятся Нацио­нальный перечень основных лекарственных средств, поддержка в развитии применения инструмента оценки медицинских технологий (Health Technology Assessment — НТА), подготовка к расширению программы реимбурсации и изменениям в системе закупок лекарственных средств, внедрение стратегии биоэквивалентности генерических препаратов, а также национального классификатора медизделий, адаптация государственных строительных норм.

С точки зрения Александра Чередайко, директора компании «Виталюкс», можно противиться изменениям, трансформациям во взаимоотношениях пациента с аптекой, развитию аптек-дискаунтеров, смещению фокуса на развитие сервисов для пациентов и т.п., но это то, что происходит. Можно только принять эти изменения и использовать. В свою пользу.

Продолжение следует…

Особливості функціонування фармацевтичного ринку

У процесі руху лікарських засобів від виробника до споживача беруть участь такі суб’єкти:

• виробники лікарських засобів та їх представництва;
• представники (дистриб’ютори) виробників ліків;
• оптові продавці лікарських засобів, у тому числі асортиментні компанії;
• суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю ліками;
• органи влади, зокрема, МОЗ України;
• заклади охорони здоров’я та науково-дослідні установи тощо;
• споживачі лікарських засобів (фізичні особи).

Виробники/імпортери здійснюють господарську діяльність з оптової торгівлі лікарськими засобами на загальнодержавному ринку. Протягом останніх років на рівні дистрибуції/оптової торгівлі 2 найбільших вітчизняних дистриб’ютори мають суттєву владу на ринку постачання оптових партій лікарських засобів та медичних виробів у широкому асортиментному наборі та не зазнають значної конкуренції внаслідок відносно невеликого розміру часток, які належать конкурентам. Ринки на рівні оптової торгівлі лікарськими засобами мають обмежені можливості доступу до них для нових учасників, зокрема, внаслідок існування бар’єрів вступу на ринок:

• адміністративних, встановлених Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів);
• економічних, що пов’язані із суттєвими витратами та обсягами інвестицій;
• організаційних, що пов’язані із стратегіями поведінки значущих суб’єктів господарювання, що діють на ринках.

Ринки, на яких діють учасники роздрібної торгівлі лікарськими засобами, є регіональними та в більшості регіонів мають структурні ознаки монопольного (домінуючого) становища/колективної монополії окремих суб’єктів господарювання. Разом з тим на загальнодержавному рівні ринок роздрібної торгівлі лікарськими засобами є висококонкурентним. Більшість учасників регіональних ринків роздрібної торгівлі ліками організовують свою діяльність у форматі «аптечна мережа». Процеси консолідації аптек триватимуть.

Підтвердження відповідності GMP

Надходження лікарських засобів на ринок неможливе без проведення державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, додаткового контролю якості під час ввезення ліків в Україну, що передбачає здійснення державного контролю відповідності чинним в Україні вимогам виробничої практики з видачею Державною службою Украї­ни з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) відповідного документа за результатами такого контролю — Сертифіката GMP або Висновку GMP.

Під час проведення АМКУ дослідження впливу процедури GMР-сертифікації в Україні на конкуренцію було виявлено ряд проблемних питань, які, на думку АМКУ, потенційно можуть мати негативний вплив на конкуренцію. Зокрема:

• можливість недотримання Держлікслужбою встановлених строків під час проведення процедури підтвердження умов виробництва вимогам GMP;
• відсутність прозорості та відкритості Держлікслужби щодо етапів проходження документів, проведення експертиз; невизначення порядку залучення Держлікслужбою позаштатних експертів під час проведення процедури підтвердження умов виробництва вимогам GMP;
• можливість адміністративного тиску на всіх етапах проходження процедури;
• перекладання Держлікслужбою своїх повноважень щодо інспектування виробничих дільниць під час проведення процедури підтвердження умов виробництва вимогам GMP на ДП «УФІЯ», що належить до сфери управління Держлікслужби.

6 квітня 2018 р. державним уповноваженим АМКУ Світланою Панаіотіді внесено пропозиції МОЗ України щодо встановлення прозорого порядку проведення державного контролю відповідності умов виробництва лікарських засобів вимогам належної виробничої практики. Ці пропозиції враховано МОЗ України під час розробки Державної стратегії реалізації державної політики забезпечення населення лікарськими засобами за період до 2025 року та Плану заходів з реалізації Державної стратегії реалізації державної політики забезпечення населення лікарськими засобами за період до 2025 року, що затверджені постановою КМУ від 5 грудня 2018 р. № 1022.

Дії органів місцевого самоврядування щодо надання переваг окремим суб’єктам

Питання, які знаходилися під пильною увагою АМКУ у 2018 р., стосувалися:

• надання органами місцевого самоврядування в оренду майна спільної власності територіальних громад аптечним закладам;
• забезпечення органами місцевої влади доступу аптечних закладів до участі в реалізації: урядової програми «Доступні ліки», передбаченої постановою КМУ від 09.11.2016 р. № 863 «Про запровадження відшкодування вартості лікарських засобів»; пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну, передбаченого постановою КМУ від 5 березня 2014 р. № 73 «Питання реалізації пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну».

Під час проведеного АМКУ аналізу рішень органів місцевого самоврядування стосовно встановлених умов надання в оренду майна спільної власності територіальних громад аптечним закладам було виявлено непоодинокі випадки застосування різних підходів до встановлення розміру орендної ставки для аптечних закладів залежно від їх форми власності, а саме: аптечним закладам комунальної форми власності орендна ставка встановлюється на значно нижчому рівні, ніж аптечним закладам приватної форми власності за інших рівних умов. Такі дії органів місцевої влади та самоврядування містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді надання окремим суб’єктам господарювання переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що може призвести до спотворення конкуренції на відповідних ринках.

З метою адвокатування конкуренції комітетом було надано всім обласним, міським, рай­онним та Київській міській радам обов’язкові для розгляду рекомендації від 30.11.2017 р. № 284-рк. Аналіз результатів розгляду рекомендацій органів АМКУ засвідчив, що у 2018 р. ситуація в більшості регіонів залишається незмінною порівняно з минулим періодом. На думку комітету, така ситуація є можливою, оскільки державна політика щодо оренди державного майна відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» має віддзеркалюватися в актах органів місцевого самоврядування щодо оренди комунального майна, а встановлення Методикою на законодавчому рівні залежності розмірів орендних ставок від ранжування аптечних закладів за категоріями споживачів (зокрема пільгова категорія та не пільгова категорія), створює підґрунтя для можливості безпосереднього впливу органів місцевого самоврядування на ринок, надання привілеїв щодо оренди майна, зокрема, комунальним аптекам, заснов­никами яких є відповідні ради.

20 грудня 2018 р. було затверджено Звіт за результатами дослідження впливу дій органів місцевого самоврядування (щодо оренди майна комунальної власності) на конкуренцію на регіональних ринках роздрібної торгівлі лікарськими засобами. У ньому надані обов’язкові для розгляду рекомендації Фонду державного майна України та пропозиції КМУ про вжиття заходів щодо усунення проблемних питань, викладених у мотивувальній частині Звіту.

Наступним ключовим напрямом роботи АМКУ у 2018 р. було проведення комплексного аналізу впливу дій та рішень органів місцевого самоврядування та місцевої влади на конкуренцію на регіональних ринках роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Під час провадження на місцях соціальних програм Уряду, спрямованих на забезпечення доступності найнеобхідніших ліків для населення, у тому числі шляхом допуску до реалізації цих програм аптечних закладів. Зокрема, це стосується участі в Пілотному проекті щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну та урядовій програмі «Доступні ліки».

Перелік учасників визначається структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської держадміністрації або розпорядниками коштів місцевих бюджетів, визначених рішеннями про такі бюджети згідно із законодавством, на рівних умовах. Формування зазначеного переліку здійснюється без надання преференції окремим суб’єктам господарювання. Разом із цим участь аптечних закладів у цих проектах можлива лише за умови укладення договору між аптечними закладами та розпорядниками бюджетних коштів. Тобто фактично від дій органів місцевої влади напряму залежить питання допущення чи недопущення аптечних закладів до участі в реалізації ініціатив Уряду.

З початку реалізації вищезгаданих урядових програм до АМКУ надходять численні звернення ліцензіатів про недопущення окремих аптечних закладів до участі в реалізації пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну та урядової програми «Доступні ліки», відсутність єдиних підходів до розподілу між суб’єктами господарювання сум бюджетних коштів, які виділені на відшкодування витрат, пов’язаних з відпуском лікарських засобів, вартість яких повністю або частково відшкодовується. Наведені вище дії органів місцевої влади відбуваються саме на етапі укладання розпорядниками бюджетних коштів договорів про відшкодування витрат з аптечними закладами, мають системний характер та поширюються на більшість регіонів України.

З метою усунення причин виникнення порушень законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ надав обов’язкові для розгляду рекомендації.

Рекомендації МОЗ України щодо закупівель, промоції та регулювання цін

1. 30 березня 2018 р. прийнято обов’язкові для розгляду рекомендації МОЗ України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ) про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції з метою формування конкурентного середовища на ринках лікарських засобів під час проведення публічних закупівель. Підставою для надання рекомендацій був спосіб визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом МЕРТ від 17 березня 2016 р. № 454.

На теперішній час замовник закупівлі лікарських засобів може самостійно формувати предмет закупівлі в межах групи «Фармацевтична продукція», яка може включати необмежену кількість найменувань лікарських засобів у межах визначених класів та категорій. Оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено переліку випадків, коли замовник може та має визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти) у процедурі закупівлі лікарських засобів та критерії такого поділу, реалізація норм закону про публічні закупівлі та Порядку визначення предмета закупівлі призводить до того, що в один лот включають як замінні, так і незамінні «ексклюзивні» лікарські засоби. Це може призводити до порушення конкуренції.

Рекомендації АМКУ були враховані МОЗ України та МЕРТ України у спільному листі від 19.12.2018 р. № 01.7/33810 щодо публічних закупівель.

2. 13 вересня 2018 р. прийнято обов’язкові для розгляду рекомендації МОЗ України про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції: розробити та прийняти нормативно-правовий(і) акт(и), яким (якими) буде встановлено чіткі, прозорі, недискримінаційні правила промоції лікарських засобів для всіх учасників фармацевтичних ринків з метою:

• унеможливлення спотворення конкуренції на ринках лікарських засобів унаслідок використання маркетингових інструментів під час реалізації (оптової та роздрібної) лікарських засобів;
• забезпечення кінцевих споживачів можливістю об’єктивного та неупередженого, самостійного вибору в аптечних закладах необхідних їм ліків;
• унеможливлення переважної реалізації (оптової та роздрібної) лікарських засобів за підвищеною вартістю за рахунок застосування маркетингових інструментів.

За таких умов реалізації суб’єкти господарювання, що здійснюють оптову та роздрібну торгівлю лікарськими засобами, мають певну зацікавленість орієнтуватися на придбання та реалізацію кінцевим споживачам лікарських засобів саме тих виробників, які за виконання умов договорів про надання маркетингових послуг (або додаткових угод до договорів поставки) отримають більші матеріальні винагороди. АМКУ вважає, що подальша відсутність прозорих правил промоції лікарських засобів може відобразитися у зміщенні балансу між попитом та пропозицією на ринках лікарських засобів у бік реалізації виключно тих препаратів, щодо яких існують договори про надання маркетингових послуг між виробником/імпортером, оптовим дистриб’ютором та аптекою, а не за рахунок оцінки якості, ефективності та безпосередньої ціни препарату. На сьогодні співпрацю з МОЗ України у створенні конкурентного середовища у сфері реалізації лікарських засобів розпочато.

3. 13 грудня 2018 р. з метою розвитку дієвої конкуренції на ринках препаратів, що включені до Національного переліку основних лікарських засобів та закуповуються за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, прийнято обов’язкові для розгляду рекомендації МОЗ України про здійснення заходів щодо:

• розширення переліку лікарських засобів, стосовно яких запроваджено механізм референтного ціноутворення до повного списку препаратів, включеного до Національного переліку основних лікарських засобів;
• впровадження електронних реєстрів пацієнтів за напрямами захворювань, що лікуються за кошти державного та/або коштів місцевих бюджетів.

АМКУ вважає, що дієвим механізмом, який буде розвивати та посилювати конкуренцію на ринках лікарських засобів, є запровадження референтного ціноутворення на всі ліки, оскільки референтне ціноутворення на лікарські засоби:

• дає можливість здійснювати контроль за рівнем зміни оптово-відпускних цін;
• є єдиним інструментом, який стимулює виробників (імпортерів) до конкурентної боротьби за споживача та цінової конкуренції, що зазвичай призводить до зниження цін на лікарські засоби (особливо це стосується аналогічних за лікарською формою та кількісним і якісним складом діючих речовин лікарських засобів).

Зазначені пропозиції враховані МОЗ України та знайшли своє відображення в таких постановах КМУ, які були прийняті у 2019 р.:

• постанова КМУ від 27 лютого 2019 р. № 135 «Деякі питання реімбурсації лікарських засобів»;
• постанова КМУ від 27 лютого 2019 р. № 136 «Деякі питання щодо договорів про реімбурсацію»;
• постанова КМУ від 27 лютого 2019 р. № 141 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань».

З повним текстом звіту АМКУ за 2018 р. можна ознайомитися на сайті відомства.

Згідно з Пояснювальною запискою, проект постанови розроблено з метою підвищення доступності препаратів, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів та закуповуються за бюджетні кошти. Але, на жаль, у проекті нічого не сказано про підвищення доступності їх для населення. Адже відомо, що близько 90% ліків українці купують за власні кошти.

Громадська спілка «Аптечна професійна асоціація України» (ГС «АПАУ») підтримує ідею встановлення граничних оптово-відпускних цін на препарати, що включені до Національного переліку основних лікарських засобів, однак вважає, що запропонований Міністерством охорони здоров’я України механізм не зможе вирішити зазначені проблеми та досягти визначеної мети з наступних підстав.

1. Щодо внесення змін до постанови КМУ від 17.10.2008 р. № 955 та запровадження регресивної роздрібної надбавки.

Запропонований механізм встановлення регресивної надбавки не є новелою і був вперше впроваджений у 2014 р. Зокрема, на той момент метою введення регресивної роздрібної надбавки було виконання п. 40.1 Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затвердженого Указом Президента України від 12.03.2012 р. № 187/2012 (згідно з Пояснювальною запискою до постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 р. № 639 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. № 955»).

Однак у зв’язку з визнанням недієвості порядку такого ціноутворення та недосягненням визначених цілей у 2015 р. регресивна роздрібна надбавка була замінена торговельною (роздрібною) надбавкою в розмірі 25%.

Варто зазначити, що сьогодні роздрібна націнка на основні лікарські засоби, що включені до Національного переліку, уже є регульованою і становить від 10% до 25%.

Тому незрозуміло, з якою метою та на підставі яких даних Міністерство охорони здоров’я України пропонує знову запровадити механізм регресивного регулювання торговельної націнки.

ГС «АПАУ» неодноразово наголошувала, що діяльність аптеки є найбільш зарегульованою в порівнянні з дистриб’ютором та виробником. У тому числі це стосується впровадження державних програм, задля участі в яких аптека несе додаткові витрати (розробка або придбання програм для запровадження електронного рецепта, отримання електронного підпису для фармацевтів і провізорів, наймання на роботу додаткових працівників тощо), які держава не компенсує.

За постійного збільшення розміру витрат для забезпечення діяльності аптек від державних органів періодично з’являються ініціативи щодо регулювання саме роздрібної ланки. У зв’язку із цим за деякими державними програмами націнка аптеки є такою ж, як у дистриб’ютора (препарати інсуліну — 10%), або несуттєво вищою (програма «Доступні ліки» — 15%), що є невиправданим у порівнянні з обсягом діяльності та витрат суб’єктів господарювання, що займаються роздрібною торгівлею лікарськими засобами.

Аптеки, що планують брати участь у програмі «Доступні ліки», уже обговорювали на сайті «Щотижневика АПТЕКА» питання додаткових витрат, які є невигідними для суб’єктів господарювання в публікації «Хто платитиме за електрон­ний рецепт?».

Отже, замість встановлення для аптек сприятливих умов для участі в державних програмах, що сприяло б залученню якнайбільшої кількості суб’єктів господарювання, Міністерством створюються правила, за яких аптека буде нести додаткові витрати і, відповідно, обраховувати доцільність участі в програмах.

2. Щодо проекту постанови КМУ «Про референтне ціноутворення на лікарські засоби , що закуповуються за бюджетні кошти» та запровадження граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби.

АПАУ підтримує позиції Міністерства охорони здоров’я України щодо запровадження граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби, однак вважає, що дана норма повинна розповсюджуватися не тільки на ліки, що закуповуються за бюджетні кошти, а загалом на всі лікарські засоби, що входять до Національного переліку та придбаваються населенням за власні кошти.

Представники ГС «АПАУ» переконані, що запровадження вибіркового встановлення граничних оптово-відпускних цін призведе до того, що на один і той самий препарат виробник буде визначати дві ціни: першу — для бюд­жетних закупівель, другу — для продажу в роздріб. У такому разі ціна на лікарські засоби, що реалізовуватимуться в роздріб через аптеку, не відповідатиме граничній та буде вищою. Варто зазначити, що під час закупівлі ліків у виробника, ні дистриб’ютор, ні аптека достовірно не будуть володіти інформацією, чи такий лікарський засіб (з Національного переліку) буде реалізований пацієнту за власні кошти, чи підприємству/установі/організації — за бюджетні. Також постачання до аптеки лікарських засобів за цінами, що не будуть відповідати граничним оптово-відпускним (будуть вищими), обмежить право суб’єкта господарювання, що займається роздрібною торгівлею, на подальшу участь у тендерних закупівлях.

Відтак, реєстр граничних оптово-відпускних цін повинен розповсюджувати свою дію не тільки на лікарські засоби, що закуповуються за бюд­жетні кошти, а й на ліки, які реалізуються через аптеки за кошти громадян.

До речі, Антимонопольний комітет України, у свою чергу, вважає, що дієвим механізмом, який буде розвивати та посилювати конкуренцію на ринках лікарських засобів, є запровадження референтного ціноутворення на всі ліки, оскільки референтне ціноутворення на лікарські засоби дає можливість здійснювати контроль за рівнем зміни оптово-відпускних цін та є єдиним інструментом, який стимулює виробників (імпортерів) до конкурентної боротьби за споживача та цінової конкуренції, що зазвичай сприяє зниженню цін на лікарські засоби (особливо це стосується аналогічних за лікарською формою та кількісним і якісним складом діючих речовин препаратів). Ці та інші пропозиції відображені у звіті Антимонопольного комітету України за 2018 р.

Враховуючи вищевикладену інформацію, ГС «АПАУ» пропонує:

1) запровадити державне регулювання цін на всі лікарські засоби, включені до Національного переліку основних лікарських засобів, шляхом встановлення Міністерством охорони здоров’я граничних оптово-відпускних цін на основі цін на лікарські засоби, зареєстровані в Республіці Польща, Словацькій Республіці, Чеській Республіці, Латвійській Республіці, Угорщині та Україні;

2) при запровадженні граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби надати аптекам час для реалізації залишків ліків, що були закуп­лені до дати введення зазначених змін;

3) не змінювати порядок встановлення роздрібної націнки на лікарські засоби, що включені до Національного переліку основних лікарських засобів та не запроваджувати регресивну надбавку у зв’язку з неефективністю зазначеного механізму;

4) збільшити роздрібну націнку за програмою «Доступні ліки» до 25% за аналогією з ліками, що включені до Національного переліку основних лікарських засобів за правилами, які наразі є чинними.

Світова професійна спільнота досить давно визначила, що фармацевтичний спеціаліст має критично важливе значення у системі охорони здоров’я. Він є не лише головним консультантом пацієнта та лікаря, а найчастіше знаходиться на «передовій» надання медичної та фармацевтичної допомоги. Тому від кваліфікації такого спеціаліста залежать здоров’я та життя пацієнта. У сучасному розвиненому світі роль фармацевта давно вийшла за рамки простого відпуску лікарських засобів та поширюється на виписування рецептів, надання фармацевтичної допомоги, проведення діагностичних процедур, пропагування здорового способу життя, консультації інших спеціалістів сфери охорони здоров’я та ін. Саме тому 12 березня Національний медичний університет (НМУ) імені О.О. Богомольця та ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» (ГО «ВФП») спільно провели відкритий діалог «Роль фармацевта в реформі охорони здоров’я». У заході взяли участь викладачі та студенти фармацевтичного факультету університету, представники практичної фармації — члени ГО «ВФП» з м. Київ, Кіровоградської, Чернігівської, Київської, Черкаської, Волинської, Львівської, Чернівецької, Полтавської, Одеської, Рівненської та Дніпропетровської областей, декани фармацевтичних факультетів Одеського національного медичного університету, Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Харківської медичної академії післядипломної освіти, Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика.

Олег Клімов, голова ГО «ВФП», відкриваючи захід, зазначив, що тема ролі фармацевта чи провізора сьогодні в Україні — критична. На жаль, все більше аптек залучають до роботи осіб, що не мають належної підготовки та, як наслідок, не можуть надавати належну фармацевтичну допомогу. «Фармацевтичний бізнес все більше забуває про соціальну функцію фармації та її «людське обличчя». Із 22 600 аптек, що нині функціонують в Україні, лише невелика частка відповідає нормальному розумінню поняття «аптека». Не кажучи про те, що лише близько 2500 з них беруть участь у державних соціальних програмах чи займаються екс­темпоральним виготовленням ліків», — зазначив О. Клімов.

Не останню роль, на думку доповідача, відіграє в цьому наявність заочної форми фармацевтичної освіти, яка є абсолютно незрозумілою для кваліфікованого спеціаліста та просто відсутня в розвинених країнах світу. Така форма отримання вищої фармацевтичної освіти по суті — це дискредитація фармацевтичної освіти як такої. Необхідність приведення кваліфікаційних вимог, у тому числі до підготовки кадрів, у відповідність з міжнародними стандартами — одне з головних завдань на сьогодні. Адже якими можуть бути реформи, якщо ті, хто їх проводить, не мають належної освіти та кваліфікації?

«Аптека — не місце з продажу ліків, а місце з надання професійної фармацевтичної допомоги. Провізор — це перш за все представник професії публічної довіри. У країнах сталої економіки немає ліцензії на будівлю. Аптека — це місце з відповідального відпуску ліків, а фармацевтичний спеціаліст має персональну ліцензію з надання фармацевтичної допомоги. Ми сповідуємо ідею запровадження персональної відповідальності фармацевтичного працівника за надання неякісних фармацевтичних послуг. Також для нас важливою є професійна підготовка спеціалістів, яка не має жодного значення для тих, хто є власниками «місць з продажу ліків». Адже назвати по-іншому добру частку існуючих аптек в Україні майже неможливо. Ми прагнемо, щоб бути фармацевтом чи провізором в Україні стало престижно та працюємо над поверненням професії її колишньої слави», — наголосив О. Клімов.

«В Україні сьогодні відбувається докорінна трансформація системи охорони здоров’я. Зрозуміло, що йде мова не про підмальовування бордюрчика перед якимось важливим політичним заходом у країні. Трансформація, що сьогодні проходить, докорінно та кардинально змінює систему. У тому числі зміни торкнуться не лише лікарні, а й аптеки. Адже аптека — це перш за все заклад охорони здоров’я, а фармацевт — працівник сфери охорони здоров’я. Ми маємо покласти край негативній тенденції, коли аптеки працюють як крамнички з продажу ліків, а фармацевти, не маючи достатньої кваліфікації, працюють мерчандайзерами, які «штовхають» пацієнтам дорогі брендові препарати, які не завжди є ліками», — зазначив Роман Ілик, доктор медичних наук, заступник міністра охорони здоров’я України.

Як повідомив заступник міністра, наразі триває плідна робота разом з профільними асоціаціями над політиками, що мають повністю змінити правила функціонування аптечного ринку та роль фармацевта. Вони стосуються насамперед створення більш жорстких правил регулювання для протидії прихованій монополізації ринку, розширення географії аптек, обмеження кількості закладів у мережі, сприяння аптекам, що виготовляють ліки, реалізовують підконтрольні препарати, спеціалізовані лікарські засоби та беруть участь у державних програмах, зокрема в урядовій програмі реімбурсації «Доступні ліки».

При цьому належна та якісна фармацевтична освіта для топ-менеджера, керівника аптечного закладу, має стати обов’язковою. «Для аптечних мереж може бути встановлено соціальне навантаження. Якщо, наприклад, власник має 10–20 аптек, то він зобов’язаний відкрити аптеку і в сільській місцевості. Це має бути визначено законодавчо і чітко зафіксовано. Зрозуміло, що бізнес у селі рідко є прибутковим, і досягти там фінансових результатів доволі складно», — зазначив Р. Ілик.

Щоб припинити практику лобізму більш дорогих препаратів, за словами спікера, МОЗ України розглядає введення двох підходів — інструмент регресивних націнок на лікарські засоби (встановлення граничного відсотка прибутку аптеки за упаковку препарату залежно від його ціни — чим дорожчий лікарський засіб, тим нижча націнка) та оплату за фармацевтичну послугу (чітка вартість послуги фармацевта за кожну реалізовану упаковку). «Нині на законодавчому рівні врегульовані питання відпуску рецептурних препаратів виключно за рецептом. Вод­ночас аптеки часто порушують ці правила і продають рецептурні ліки без рецепта. Посиленням цього контролю нині займається Державна служба України з лікарських засобів та контро­лю за наркотиками (Держлікслужба). Зі свого боку, МОЗ працює над вирішенням цієї проб­леми стратегічно — через впровадження електронного рецепта та обов’язкового кодування і маркування кожної упаковки лікарського засобу. Завдяки електронній системі охорони здоров’я та конт­ролю всього шляху препарату — від потрапляння на ринок до кінцевого споживача — у майбутньому відпуск без рецепта стане неможливим», — підкреслив Р. Ілик.

Стосовно питання освіти заступник міністра зазначив, що актуальною нині є нова комплекс­на оцінка знань студента — Єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ), який вже влітку складатимуть студенти-медики 3-го року навчання. Зокрема, студенти-фармацевти 19 червня 2019 р. складатимуть КРОК 1 та екзамен з іноземної мови професійного спрямування. Перескладати кожен компонент ЄДКІ, за словами Р. Ілика, можна один раз за власний кошт — у серпні 2019 р. Якщо студент повторно не складе один з компонентів ЄДКІ, він буде відрахований відповідно до статті 46 Закону України «Про вищу освіту».

У 2019 р. також вводиться мінімальний конкурсний бал для вступу на спеціальність «Фармація, промислова фармація» — 130 балів для другого (хімія або біологія) та третього (математика або фізика) сертифікатів. «Понад 87% роботодавців незадоволені якістю підготовки фармацевтичних кадрів. І це не дивно, адже понад  ²/₃  студентів за фахом «Фармація» навчаються заочно. Фармацевт, провізор, завідувач аптеки — це особи, які приймають рішення, що впливають на здоров’я пацієнта. І коли йдеться про фаховість цих працівників, компромісів бути не може. Тому вимоги до вступу та якості освіти ми підвищуємо й тут», — повідомив Р. Ілик.

«На сьогодні в Україні діють єдині Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджені Постановою КМУ від 30 листопада 2016 р. № 929. У них прописані вичерпні вимоги до матеріально-технічного оснащення аптек, яким повинні відповідати ліцензіати, а також кваліфікаційні вимоги до персоналу. Звичайно, з постійною зміною світу та, зокрема, системи охорони здоров’я, змін потребують і Ліцензійні умови. Так, ми постійно працюємо над їх удосконаленням. Проте, на жаль, сьогодні є деякі упущення в тому, як їх дотримуються різні ліцензіати. Як стверджували попередні спікери, аптечні заклади повинні бути закладами охорони здоров’я, а не «магазинами». Вкрай жалюгідна ситуація, що склалася з аптеками з виготовлення лікарських засобів, демонструє, що є ще багато напрямів, за якими необхідно вдосконалювати роботу», — зазначив Олександр Кропивний, представник Держлікслужби України.

Спікер також звернув увагу на те, що важлива роль у розвинених країнах в фармацевтичному секторі відводиться громадським організаціям. Саме вони займаються такими важливими питаннями, як підвищення кваліфікації фармацевтів, беруть участь у регулюванні діяльності аптечних закладів, особливих умов роботи (вихідні дні, свята), підборі персоналу та здійснюють персональне ліцензування фахівців. «Дуже приємно, що в Україні уже є організації, що відстоюють такі інтереси. На мою думку, ГО «ВФП» — яскравий приклад того, що Україна, хоч і маленькими кроками, але рухається у напрямку практик розвинених країн світу», — підкреслив О. Кропивний.

Розглядаючи проблеми розвитку фармацевтичної освіти, Ірина Ніженковська, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри фармацевтичної, біологічної та токсикологічної хімії НМУ імені О.О. Богомольця, зазначила, що кількість необхідних кредитів для підготовки спеціалістів регламентується законом «Про вищу освіту». Проте для формування компетентності випускника мало надати якісні знання, необхідно навчити кожного з них у певних клінічних умовах якісно та кваліфіковано їх застосовувати.

І. Ніженковська розповіла про основні сучасні тренди в галузі освіти у цілому та фармацевтичній зокрема, які виділяють експерти на сьогодні. Серед таких, безумовно, є застосування сучасних технологій, структурні зміни, економічність та культура. «Концепція постійно компетентних фармацевтичних кадрів знаходиться в центрі уваги професійної громадськості та зацікавлених сторін. Так, Міжнародна фармацевтична федерація (International Pharmaceutical Federation — FIP) є глобальною платформою для об’єднання світових лідерів фармацевтичного сегменту для визначення майбутніх етапів розвитку фармації в цілому і фармацевтичної освіти зокрема», — зазначила професор.

За словами доповідача, не так давно FIP після довготривалих консультацій і процедур перевірки підготувала ряд положень щодо того, як виглядає ефективна система фармацевтичної освіти для задоволення локальних і глобальних потреб. Ці очікування та вимоги згруповані в 8 кластерів: загальне глобальне бачення, професійні навички, набір студентів, фундаментальна підготовка і лідерство, емпірична освіта, ресурси й академічний персонал, забезпечення якості, безперервний професійний розвиток. «Національним професійним і науковим асоціаціям, урядам і академічним установам варто співпрацювати і використовувати національні ресурси і ресурси, розроблені FIP, для забезпечення підготовки професійних кадрів відповідно до міжнародних стандартів і національних потреб. Адже світ змінюється, і ми повинні швидко змінюватися разом з ним».

О. Клімов наприкінці заходу подякував присутнім за їхній інтерес та жваву дискусію та зазначив: «Необхідно всім, хто зайнятий у роздрібному фармацевтичному сегменті, бути чесним перед пацієнтом і не змішувати протилежні речі, а саме: фармацевтичну справу і фармацевтичний бізнес. Зрозуміло, що економіка існує завдяки своїм законам, але бізнес має поважати етичні та професійні основи, на яких ґрунтується фармацевтична справа і порушення яких призведе до небажаних і незворотних наслідків. Закликаю всіх небайдужих представників фармспільноти, яких хвилює майбутній розвиток фармації в Україні, до діалогу та спільного вирішення проблемних питань задля покращання взаємин між усіма учасниками фармринку». Після завершення заходу відбулося щорічне засідання членів правління ГО «ВФП», на якому обговорювалися нагальні питання, що хвилюють представників аптечного сегменту, шляхи їх вирішення та плани подальшої роботи.

МЕДИА OFF- И ON-LINE

Первый воркшоп начался с обзора ключевых медиатенденций. Мнением относительно того, на какие тренды в этой сфере стоит ориентироваться фармацевтическим брендам, поделился Артем Каран, Deputy Director компании «Dentsu Media Ukraine». Докладчик обратил внимание на некоторые факты и цифры.

Украинцы учатся жить в новом «подключенном» обществе (4G-связь, развитие цифровых устройств и IT-технологий). Например, если разобрать стандартный день взрослого человека (18+) по часам и минутам, получается, что около 12 ч занимает медийная и техническая деятельность: видео, аудио, написание сообщений и социальные сети, игры и др.

Также, по словам спикера, 67% интернет-пользователей перед покупкой ищут в интернете опыт использования продукта, о котором изначально узнали офлайн (через общение, телевидение, радио, наружную рекламу, прессу).

С точки зрения А. Карана, единственным неизменным трендом является индивидуальность. Есть много примеров компаний, которые со временем сумели вырасти в сильные бренды — Google, Apple, Nikon, Ford, Adidas, Ikea, Disney и др. А их логотипы, ценности, история и легенда сегодня известны в большинстве стран мира. Быть индивидуальным — значит, найти свой уникальный путь к успеху, считает докладчик.

В рамках воркшопа участники также получили возможность ознакомиться с несколькими кейсами применения медиакоммуникации для привлечения аудитории и улучшения позиций бренда на рынке.

Так, один из кейсов продемонстрировал Ярослав Огоцкий, стратегический директор компании «Isobar Ukraine». Изначально задачей было найти источники роста продаж фармацевтического бренда. При этом уже использовалась ТВ-коммуникация. Дополнительный потенциал искали в новых аудиториях и применении digital-технологий. Оказалось, что с помощью программатик (programmatic)-инструментов можно быстро, точно и в рамках небольшого бюджета протестировать гипотезы и найти новые аудитории. Было выделено 8 аудиторий и создано 8 креативов (ведь креативное решение для одной аудитории должно отличатся от такового для другой). В результате удалось существенно увеличить объемы продаж бренда как в денежном, так и натуральном выражении.

Как достичь эффекта синергии при помощи применения digital и ТВ, на примере кейса показала Евгения Глизер, директор по развитию бизнеса компании «iProspect Ukraine». «После просмотра ролика на ТВ больше половины целевой аудитории уходит в онлайн. Не отдавайте их конкурентам, а расставляйте сети в виде контекстной рекламы и ведите их на ваш сайт», — посоветовала Е. Глизер. Докладчик также акцентировала внимание на необходимости совмещать все инструменты продвижения в единую эко-систему (даже если кажется, что они не связаны).

Несколько примеров применения такого инструмента, как спонсорство ТВ-проектов, в качестве нестандартного решения для коммуникации с аудиторией, представил Ярослав Мудряк, Head of Strategy, Master of Integration компании «The Story Lab Ukraine».

БРЕНД РАБОТОДАТЕЛЯ, ДЕФИЦИТ КАДРОВ, ЭФФЕКТИВНОСТЬ БИЗНЕСА — ЕСТЬ ЛИ ВЗАИМОСВЯЗЬ?

Безусловно, такая взаимосвязь существует. В рамках второго воркшопа эксперты постарались разобрать по полочкам факторы, влияющие на эффективность бизнеса с точки зрения HR.

«Что влияет на эффективность бизнеса? Несомненно, множество факторов, среди которых и экономическая ситуация, и рынок, и регуляторная среда, и продуктовый портфель, и клиенты, и конкуренты, и т.п. Но кто всем этим управляет и движет? Люди», — подчеркнул Андрей Анучин, директор специализированного консалтингового агентства «Фарма Персонал».

Многие бизнесмены ставили во главу угла именно кадровый ресурс. Например, Ли Якокка (Lido Iacocca), яркий представитель американского бизнеса, убежден, что «все хозяйственные операции можно в конечном счете свести к обозначению тремя словами: люди, продукты, прибыль. На первом месте стоят люди. Если у вас нет надежной команды, то из остальных факторов мало что удастся сделать».

Но что конкретно в сотрудниках приводит к тому, что бизнес становится успешным и эффективным? Здесь следует углубиться и разобраться в том, что делает некоторых людей более успешными — их особенности, личные и профессиональные качества, компетенции.

По мнению А. Анучина, успех равен сумме профессиональных и личных качеств, помноженных на мотивацию. Но не только личная мотивация играет роль. Многое зависит от руководителя. Ведь он может повлиять на то, насколько вовлеченным в свою работу будет сотрудник. «Сотрудники с высокой вовлеченностью в дела компании вкладывают в свою работу гораздо больше энергии, и главное — им небезразлично все, что происходит вокруг», — отметил спикер.

Докладчик также озвучил ключевые тренды на рынке фармперсонала Украины. В частности, на рынке труда в фармацевтическом бизнесе прослеживается стабильный умеренный рост. В 2018 г. уровень заработной платы повысился в среднем на 11%, а штат увеличился на 5,2%. В то же время наблюдается выраженный дефицит кадров. Происходит усиление конкуренции между компаниями за хороших сотрудников. Отмечаются явные черты «рынка кандидата» (соискатели могут диктовать свои условия работодателям).

Наиболее важным фактором для привлечения лучших сотрудников сейчас становится репутация на рынке труда (бренд работодателя), считает А. Анучин. При этом основным источником информации о привлекательности работы в конкретной компании прежде всего являются ее сотрудники (настоящие и бывшие). Таким образом, чтобы иметь сильный HR-бренд, компании в первую очередь необходимо проводить мероприятия, направленные на удержание и вовлеченность собственных сотрудников.

Почему столько внимания уделяется такому фактору, как вовлеченность?

Исследования Института Гэллапа (Gallup), США, свидетельствуют о том, что компании, в которых вовлеченность персонала находится на высоком уровне, намного меньше страдают от текучки кадров, систематических прогулов и других нарушений дисциплины. Более того, факторы, оказывающие позитивное влия­ние на бизнес (такие как прибыльность), в таких компаниях, напротив, выражены сильнее.

Сергей Ноздрачев, сертифицированный парт­нер Института Гэллапа, представитель «Oxford Leadership» в Украине, рассказал о давнем исследовании Института Гэллапа. Исследователи установили, что даже на территориях с примерно одинаковым экономическим потенциалом могут работать как высокоприбыльные магазины, так и убыточные. Что же отличает эти магазины? Общаясь с сотрудниками, были выявлены вопросы, на которые люди, работающие в прибыльных и неприбыльных магазинах, отвечали совершенно по-разному. Собственно, так Институт Гэллапа вышел на феномен, который по-английски называется «engagement», что переводится как «включенность», «увлеченность», иногда — как «вовлеченность». Эти вопросы легли в основу опросника Института Гэллапа, состоящего из 12 вопросов или тезисов, с которыми сотрудники могут согласиться или не согласиться (ответить «да» или «нет»), и по результатам которого определяется степень вовлеченности персонала.

Вот некоторые из них:

• На работе я каждый день имею возможность делать то, что делаю лучше всего?
• Я знаю, что от меня ожидается на работе?
• Мои коллеги настроены качественно выполнять свою работу?
• Мой руководитель или кто-то другой на работе заботится обо мне как о личности?
• На работе есть кто-то, способствующий мое­му развитию?

Но что такое развитие, где находятся зоны роста? В этом контексте очень важно понимать свои сильные стороны и подтягивать слабые, развивать собственные таланты. «Многие кейсы свидетельствуют о том, что ключ к истинному успеху лежит в области понимания того, как применять свои таланты и сильные стороны в повседневной жизни. Люди, фокусирующиеся на использовании своих талантов и сильных сторон, в 3 раза чаще отвечают, что имеют превосходное качество жизни, а также более вовлечены в свою работу», — отметил спикер.

Докладчик также обратил внимание на то, что современные тенденции в HR таковы, что менеджер воспринимается как наставник. Сотрудников волнуют постоянное развитие и улучшение собственной жизни. Ожидания от рабочего места очень сильно меняются.

Необходимо помнить о том, что не только работодатель выбирает кандидата, но и кандидат выбирает работодателя. Во время собеседования соискатели тоже могут «проверять» своих работодателей, подчеркнул Александр Сударкин, партнер компании «PCG», доцент бизнес-школы МИМ-Киев, эксперт в области коммуникаций и организационного развития.

На собеседовании задает вопросы не только HR-менеджер, но и соискатель. Его будет интересовать то, какое место он займет в структуре компании, чего от него будут ожидать в новой должности, какие качества, навыки и знания важны для этой должности, а также каковы дальнейшие перспективы роста и развития в компании. Также кандидат может задавать вопросы, связанные с административными вопросами (график, льготы, испытательный срок и т.п.).

Новый сотрудник будет склонен остаться в компании, если он получает хорошую заработную плату, у него есть наставник, перед ним поставлены понятные цели, есть куда расти, он вовлечен в свою работу, получает одобрение за хорошую работу, он чувствует, что ему доверяют и его ценят, подчеркнул А. Сударкин.

В рамках экспертной панельной дискуссии мнением о кадровой ситуации в Фарме поделился Владислав Пивоваров, глава представительства компании «Эвер Нейро Фарма» в Украине. С точки зрения спикера, в том, что сейчас наблюдаются признаки рынка кандидата, нет ничего удивительного. Особенно если учитывать, что экономика нашей страны ныне находится в фазе восстановления после кризиса. Спикер также подчеркнул, что менеджер выполняет множество функций. Помимо того, что он отвечает за организацию и контроль работы, мотивацию сотрудников и т.п., он еще является и рекрутером, и коучером. В. Пивоваров сформулировал топ-5 правил, которых стоит придерживаться в рекрутинге:

1. Первоклассные менеджеры берут первоклассных сотрудников.
2. Фактор личного приятия и неприятия невозможно игнорировать. С людьми, которые вам не нравятся, будет сложно сработаться. Это как бомба замедленного действия.
3. Сотрудник должен вписываться в образ компании.
4. Ценности компании должны совпадать с культурой общения внутри локального коллектива. Также эффективность повышается, когда ценности компании совпадают с ценностями и убеждениями сотрудника.
5. Недостаточно эффективным сотрудникам стоит дать второй шанс, но не третий.

С точки зрения Наталии Снимщиковой, HR-менеджера компании «Асино Фарма Старт», репутация компании как привлекательного работодателя складывается в том числе во время собеседований. Многое зависит от того, какое впечатление возникает у кандидатов независимо от того, будут ли они в дальнейшем приняты в компанию. Большую роль здесь играют менеджеры, которые встречаются с кандидатами, и их понимание того, как нужно общаться с людьми и что такое персональное лидерство. Н. Снимщикова убеждена, что от менеджера с яркими лидерскими качествами сотрудники уходят реже, а если освобождается вакансия, то закрывается быстрее. Также важную роль в формировании позитивного HR-бренда играет программа адаптации новых сотрудников.

Зачастую источником информации об открытых вакансиях в фармкомпаниях становятся сотрудники. Но также существуют и сайты по поиску работы. Для поиска персонала в сфере медицины и фармации предназначен специализированный сайт — job.morion.ua, о котором рассказала Надежда Мышко, руководитель проекта JOB Morion. «Мы собрали данные о том, сколько пользователей заходят на сайт и, соответственно, смотрят вакансии работодателей и/или выкладывают резюме. В прошлом году мы полностью обновили сайт и в течение года (с 13 февраля 2018 по 13 февраля 2019 г.) получили 176 тыс. новых пользователей (которые ранее не заходили на сайт) и 183 тыс. вернувшихся пользователей. Сейчас job.morion.ua генерирует 37 тыс. уникальных пользователей в месяц», — отметила Н. Мышко.

Многие пользователи не являются активными искателями (пассивные кандидаты). Чаще всего они не публикуют резюме, а просто заходят на сайт посмотреть вакансии. А если видят интересное предложение, могут напрямую связаться и пообщаться с менеджером компании.

Мы завершаем цикл публикаций, посвященных 14-му Ежегодному аналитическому форуму «Фармавзгляд–2019», который включал 5 сессий и 2 воркшопа. Два дня форума были очень насыщены разными тематиками — от обсуждений аналитики рынка до реформ, от маркетинга до HR.

ОЦІНКА ТОВАРНИХ МЕЖ

Визначення товарних меж ринку та частки учасників на ньому є ключовим показником для розуміння конкурентного середовища, а тому варто розібратися, на що впливає частка на ринку.

По-перше, частка конкретного препарату на ринку дозволяє визначити, чи є вона домінуючою, і якщо це так, чи виникає ризик зловживання монопольним становищем. По-друге, розуміння ринкової частки є важливим з точки зору застосування автоматичного «дозволу» щодо вертикальних обмежень для суб’єктів господарювання, що не досягають 30% частки, відповідно до Типових вимог до вертикальних узгоджених дій суб’єктів господарювання стосовно постачання та використання товарів, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 12.10.2017 р. № 10-рп, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.11.2017 р. за № 1364/31232. По-третє, можна оцінити реальний або потенційний антиконкурентний вплив учасника в залежності від його поведінки на ринку. Також визначення частки застосовується для оцінки монополізації ринку при М&А-угодах для отримання згоди АМКУ.

При цьому С. Панаіотіді додала, що насправді домінуюча частка учасника не є порушенням законодавства, якщо учасник не зловживає таким становищем. Таким чином, учасникам ринку важливо розуміти, яку частку ринку вони акумулюють.

Стосовно підходів АМКУ до взаємозамінності лікарських засобів, то для сегмента закупівель за бюджетні кошти та рецептурних препаратів, відповідно до рекомендацій АМКУ, товарні межі ринку визначаються за міжнародною непатентованою назвою (МНН), дозуванням та лікарською формою. Для безрецептурних препаратів, що реалізуються через аптечні заклади, та для аналізу концентрації товарні межі ринків можуть за відповідних умов (вибір кваліфікованого споживача та продаж добросовісним продавцем та/або його працівником) визначатися, виходячи з більш широкого розуміння взаємозамінності лікарських засобів, наприклад, їх терапевтичної взаємозамінності (АТХ-3). При цьому С. Панаіотіді зазначила, що в окремих випадках, наприклад, у разі поглинання конкурента, для АМКУ можуть застосовуватися нижчі рівні визначення товарних меж ринків (зокрема МНН).

ТРАНСЛЯЦІЯ ЦІНИ У ВЕРТИКАЛЬНИХ УГОДАХ

Щодо трансляції цін у вертикальних угодах, то АМКУ чітко визначив, що при встановленні в угодах мінімальної та фіксованої ціни перепродажу існують ризики порушення умов конкурентного законодавства. У той же час встановлення максимальної та рекомендованої ціни перепродажу, як правило, не перешкоджає конкуренції. Однак С. Панаіотіді пояснила, що в разі встановлення у вертикальній угоді норм щодо максимальної чи рекомендованої ціни перепродажу вона не має містити інших обмежувальних норм. Наприклад, якщо в угоді встановлено рекомендовану ціну перепродажу і в той же час прописані санкції за недотримання такої ціни, такі норми вже будуть мати ризики порушення конкурентного законодавства.

Також ризик порушення законодавчих норм у сфері конкуренції існує в разі встановлення максимальної ціни перепродажу з мінімальною націнкою. Така норма може бути тотожною до фіксованої ціни в разі, якщо, наприклад, встановлена максимальна ціна перепродажу 100 грн., а націнка при цьому становить 0,01 грн. Проте С. Панаіотіді зауважила, що всі випадки дуже різні й треба розглядати кожен окремо. Задля уникнення порушень конкурентного законодавства варто звернутися до АМКУ для отримання індивідуальних роз’яснень.

ЕКСКЛЮЗИВНА ДИСТРИБУЦІЯ

У своїх рекомендаціях АМКУ торкнувся питання ексклюзивної та селективної дистрибуції. Комітет чітко окреслив практики селективної дистрибуції, які знаходяться в зоні ризику порушення законодавства та ті, які є менш ризиковими.

Щодо селективної дистрибуції Л. Сінічкіна поставила практичне питання. Наприклад, відносно однієї з компаній-дистриб’юторів, яка працює в сегменті публічних закупівель, розпочато кримінальне провадження з підозрою в корупційних діях під час проведення публічних закупівель, і компанія-постачальник бачить певні ризики при співпраці з таким дистриб’ютором та виключає цього дистриб’ютора зі своєї панелі. Наскільки це буде об’єктивним критерієм для селективної дистрибуції? Відповідаючи на це питання, С. Панаіотіді зауважила, що в Україні відносно більшості дистриб’юторів перманентно є якісь провадження. Тому виключення дистриб’ютора за таким критерієм може бути антиконкурентним, усе залежить від того, внаслідок яких дій відкрито провадження.

ЗАСТОСУВАННЯ МОТИВАЦІЙНИХ МЕХАНІЗМІВ

У рекомендаціях АМКУ визначив низку антиконкурентних ефектів знижок. Л. Сінічкіна звернула увагу на те, що різний рівень знижок та різні інші комерційні умови, такі як кредитні ліміти та умови оплати, можуть бути результатом переговорів, які постачальник вів з дистриб’ютором або аптечною мережею, й саме останні можуть бути наділеними «владою покупця» у таких переговорах. Чи звертає АМКУ увагу на ці фактори? С. Панаіотіді відзначила, що під час проведення розслідувань враховуються не тільки документи, які підписані, а й проводяться слухання стосовно того, внаслідок чого виникли такі умови, хто їх ініціював та якою була зворотна реакція.

У рекомендаціях АМКУ особливу увагу приділено 4 основним типам знижок: за обсяг, за асортимент, за товарний запас та крос-субсидування.

Стосовно знижок за обсягів, то порушенням законодавства про захист економічної конкуренції може бути ситуація, коли такі знижки стають механізмом завищення цін та витіснення з асортименту товарів конкурентів, а також застосування різних підходів до різних дистриб’юторів без об’єктивно виправданих причин. При цьому, якщо постачальник визначає рівні умови надання знижок у залежності від обсягу продажів/закупівлі, то такі дії є менш ризикованими. Важливо, щоб інформація про умови потенційного співробітництва була доступною для всіх контрагентів.

Щодо знижок за підтримання товарного запасу АМКУ зазначає, що вони можуть бути антиконкурентними, якщо призводять до витіснення з ринку лікарських засобів конкурентів або створюють бар’єри для їх виходу на ринок. При цьому С. Панаіотіді зазначила, що антиконкурентною є не тільки наявність знижки, а й умови її надання. При цьому на питання Л. Сінічкіної державна уповноважена підтвердила, що якщо мотивація щодо підтримання товарного запасу не створює загроз для інших постачальників, то вона може не нести антиконкурентних ризиків.

Порушенням конкурентного законодавства при наданні знижки за асортимент може бути визнано застосування знижок під час закупівлі одних препаратів, що надаються за умови закупівлі інших.

Щодо крос-субсидування, то ризиком порушення законодавства про захист економічної конкуренції є змішування в одному переліку для надання знижок унікальних препаратів та лікарських засобів, що мають замінники. Тобто ключовим фактором ризику є наявність у переліку унікальних препаратів, адже змішування унікальних та неунікальних лікарських засобів для цілей стимулювання продажів може призводити до того, що ринкова влада щодо унікальних препаратів зможе поширюватися на препарати, у яких є замінники, а також до можливого нав’язування асортименту.

Також у рекомендаціях зазначено, що ризик імовірності антиконкурентного ефекту посилюється під час змішування декількох типів знижок одночасно, тобто, коли за одні й ті ж самі дії застосовується декілька типів знижок. Також посилює ризик порушення застосування значних часових періодів для досягнення знижок. Тобто коли в контракті одного з дистриб’юторів прописано умови, за якими неможливо або майже неможливо виконати умови для отримання знижки, а всім іншим прописуються цілком реальні умови.

ЗВІТНІСТЬ У ВЕРТИКАЛЬНИХ УГОДАХ

З точки зору АМКУ, ризиками порушення конкурентного законодавства може бути встановлення нерозумних та неадекватних обсягів інформації та частоти її надання. Окрім того, слід уникати положень про обмін інформацією стосовно цінової політики, а також щодо надання знижки за сам факт надання звітності. С. Панаіотіді зазначила, що ці рекомендації надані, зокрема, для того, щоб уникати поєднання знижок за звітність, тобто коли контракти містять умови, наприклад, щодо надання знижки за обсяг звітності та за сам факт її надання.

ПРОГРАМИ ПІДТРИМКИ ПАЦІЄНТІВ

На питання щодо критеріїв визначення програми підтримки пацієнтів та її відокремлення від інших маркетингових програм С. Панаіотіді відзначила, що окрім наданих роз’яснень АМКУ ще не аналізував окремо такі програми. Проте до відомства надходили звернення щодо надання рекомендацій стосовно таких контрактів. Одним з ключових критеріїв є загальнодоступність інформації про можливість участі у відповідній програмі як для всіх хворих, так і для всіх задіяних суб’єктів господарювання.

Також з особливою уважністю слід ставитися до умов таких програм у разі їх проведення стосовно лікарських засобів, що приймаються пожиттєво (наприклад інсуліни), тому що в подальшому пацієнт не зможе відмовитися від такого лікарського засобу, а ціна на нього після закінчення програми може зрости. При цьому перехід на інший, навіть генеричний препарат іншого виробника, з огляду на терапевтичний ефект може бути ускладненим.

«ДОСТУПНІ ЛІКИ» ТА ТЕНДЕРНІ ЗАКУПІВЛІ

Стосовно програми «Доступні ліки» АМКУ надав свої рекомендації МОЗ України, місцевим органам самоврядування та всім учасникам товаропровідного ланцюжка. У рекомендаціях загалом зазначено, що для всіх учасників програми мають встановлюватися рівні та недискримінаційні умови.

Також учасники бесіди торкнулися питання тендерних закупівель та відзначили, що з метою посилення конкуренції та економії бюджетних коштів Міністерство економічного розвитку і торгівлі спільно з МОЗ України надали рекомендації замовникам щодо закупівель лікарських засобів. Зокрема, у рекомендаціях йдеться про порядок визначення реальної очікуваної вартості закупівлі, формування лотів та невстановлення додаткових дискримінаційних вимог до учасників закупівель.

P.S. Наостанок державна уповноважена АМКУ закликала учасників ринку звертатися до комітету для отримання індивідуальних роз’яснень щодо дистриб’юторських та маркетингових контрактів. При цьому варто звертатися з проектами таких документів задля усунення недоліків саме на етапі їх розробки.

Як раніше повідомляло наше видання, з набранням чинності змінами, передбаченими наказом від 04.10.2018 р. № 1819 «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2005 року № 360», виникла суперечність — у новій редакції наказу МОЗ № 360 відсутні визначення предметно-кількісного обліку, форма журналу обліку отруйних, сильнодіючих та комбінованих лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку в закладах охорони здоров’я, та Перелік лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку в лікувально-профілактичних закладах. Але наказ МОЗ України від 17 серпня 2007 р. № 490 (далі — наказ № 490) «Про затвердження переліків отруйних та сильнодіючих лікарських засобів» передбачає, що отруйні та сильнодіючі лікарські засоби (за міжнародними непатентованими назвами або загальноприйнятими назвами, які затверджені цим наказом) підлягають предметно-кількісному обліку. З метою врегулювання даного питання в лютому поточного року в МОЗ України відбулася нарада. За результатами обговорення учасники наради доручили Фармацевтичному директорату МОЗ України розробити проект наказу МОЗ України щодо внесення змін до наказу МОЗ України № 490 у частині встановлення предметно-кількісного обліку для отруйних та сильнодіючих речовин з метою приведення його у відповідність з вимогами наказу № 360 у редакції наказу № 1819.

22 березня на сайті МОЗ України оприлюднений проект наказу МОЗ України «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 17 серпня 2007 року № 490». Ним пропонується виключити пункт 4 наказу Міністерства охорони здоров’я України від 17 серпня 2007 р. № 490 «Про затвердження переліків отруйних та сильнодіючих лікарських засобів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 вересня 2007 р. за № 1007/14274.

Запропонований МОЗ України проект відповідає рішенню, прийнятому за результатами наради експертів, а саме: проектом акта приводиться у відповідність з наказом МОЗ України від 19 липня 2005 р. № 360 обіг отруйних та сильнодіючих лікарських засобів, оскільки у зв’язку зі спрощенням системи предметно-кількісного обліку отруйних та сильнодіючих лікарських засобів, враховуючи реалії вимог нормативних актів у даному напрямку, виникла гостра необхідність привести всі нормативно-правові акти, що регулюють обіг отруйних та сильнодіючих лікарських засобів, у відповідність з єдиною нормою з метою уникнення негативних наслідків, у тому числі притягнення до відповідальності фармацевтичних працівників під час перевірок, як Державною службою Украї­ни з лікарських засобів та контролю за наркотиками, так і правоохоронними органами.

Пропозиції та зауваження до проекту можна надсилати до Фармацевтичного директорату Міністерства охорони здоров’я України протягом місяця в письмовому та/або електронному вигляді за адресою: вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601, (e-mail: moz.pharma24@gmail.com, тел.: (044) 200-06-68).

В ефірі Радіо Свобода Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я, повідомила, що МОЗ ініціюватиме підвищення штрафів і запровадження кримінальної відповідальності за порушення порядку відпуску лікарських засобів. За її словами, наразі Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками розробляє відповідні законодавчі зміни, оскільки передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення санкції на сьогодні не діють і аптеки ігнорують вимоги законодавства щодо відпуску рецептурних препаратів.

Також вона звернула увагу на проблему антибіотикорезистентності в Україні, яка виникла через вільний відпуск антибіотиків, що, у свою чергу, призвело до неконтрольованого їх прийому. Внаслідок цього в країні реєструється велика кількість хворих на туберкульоз та інші тяжкі захворювання, які не можуть бути вилікувані антибіотиками, бо мають стійкість до них.

Очільник Міністерства нагадала, що минулого тижня Уряд прийняв розпорядження «Про затвердження Національного плану дій щодо боротьби із стійкістю до протимікробних препаратів», який направлений на боротьбу з антибіотикорезистентністю. При цьому вона повідомила, що Міністерство боротиметься з цією проблемою й у сфері сільського господарства, де суб’єкти господарювання у своїй діяльності також використовують антибіотики.

Згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я використання антибіотиків під час лікування має відбуватися під наглядом та за призначенням лікаря. Також ВООЗ рекомендує не використовувати антибіотики під час лікування вірусних захворювань, якщо можна цього уникнути.

Нагадаємо, що відповідно до ст. 42⁴ Кодексу України про адміністративні порушення продаж лікарських засобів в аптечних закладах без рецепта в заборонених законодавством випадках тягне за собою накладення штрафу від 102 грн. до 425 грн. За повторне протягом року порушення передбачатиметься штраф у розмірі від 425 грн. до 1190 грн.

Зауважимо, що наше видання неодноразово звертало увагу на проблему з кадрами в роздрібному сегменті фармацевтичного ринку, оскільки непоодинокими є випадки, коли суб’єкти господарювання наймають на роботу за першим столом осіб без вищої фармацевтичної освіти. Однак через відсутність реєстрів спеціалістів охорони здоров’я в Міністерстві не знають реальної кадрової ситуації. Залучення до реалізації ліків осіб з непрофільною освітою є однією з причин безрецептурного відпуску Rx-препаратів, бо такі працівники не обізнані в тонкощах дії лікарських засобів. Тому ініціатива МОЗ щодо криміналізації порушення порядку відпуску лікарських засобів у разі реалізації може призвести до драматичних наслідків.

Чому YouTube?

Різноманітні організації, компанії, навчальні заклади чи просто блогери в усьому світі активно створюють відео і роблять прямі включення. За даними Global NGO Technology Report, у 2017 р. 72% організацій відзначили особливу важливість відеоконтенту.

У 2009 р. загальна кількість переглядів на YouTube перевищила 1 млрд, а за наступні 3 роки це число збільшилося ще в 4 рази. У серпні 2015 р. YouTube став другою в світі за популярністю пошуковою системою після Google, а у 2017 р. відео на YouTube дивилися в 88 краї­нах 76 мовами.

Рисунок

Що відбувається за 1 хв в інтернеті у 2019 р.
Джерело: linkedin.com/company/world-economic-forum/

Відео на YouTube дозволяють самостійно обрати тему, яка цікавить, та знайти відповіді на питання, легко поєднуючи цей процес з роботою або основним навчанням.

Ще один плюс полягає в тому, що на YouTube можна знайти ексклюзивну інформацію, яка не буде позначена в прикладних навчальних матеріалах, оскільки останні досить часто складають люди з «традиційним», а не сучасним поглядом на предмет.

Подача інформації невеликими порціями — кращий спосіб отримати знан­ня та засвоїти матеріал. Лекції можна розбивати на кілька мікросмислових ділянок, що дасть змогу, з одного боку, витрачати менше часу за 1 раз, з іншого — оптимізувати інформацію, що подається.

Чому ми говоримо про імуноонкологію?

Онкологічні захворювання давно зайняли одну з лідируючих позицій серед причин смертності в усьому світі. Розповсюдження раку розпочалося у ХХ ст., коли внаслідок різноманітних факторів значно збільшилася тривалість життя людей, а отже, з’явилися хвороби, пов’язані з процесами старіння організму. Рак — це еволюційний процес виживання багатоклітинних організмів, що тривав мільйони років. Тому, звичайно, боротися з цією патологією вкрай складно.

Прогрес не стоїть на місці. За останнє століття лікування раку, як і його розуміння, знач­но розширилися. Від традиційного хірургічного методу лікування ми перейшли до хіміо-, променевої та таргетної терапії та останнього слова в лікуванні онкологічних захворювань на сьогодні — імуноонкології.

Нарешті технологічний та медичний прогрес дозволив змінити спрямованість лікування онкологічних захворювань з боротьби з клітинами пухлини на стимулювання власних сил організму.

Таких змін людство змогло досягти в лікуванні цукрового діабету, коли після винайдення інсуліну очікувана тривалість життя хворих з цією патологією збільшилася з одного до десятків років. Цього ж необхідно досягти і в лікуванні онкологічних захворювань.

Імуноонкологія — це метод лікування, що є максимально фізіологічним для нашого організму та дає змогу добитися значного прогресу в лікуванні раку з мінімальною шкодою для здорових клітин організму. Метою імунотерапії сьогодні є не вбивство ракової клітини, а модифікація клітин імунної системи (Т-лімфоцитів) для боротьби безпосередньо з клітинами пухлини.

Кожен тип раку, яких на сьогодні налічується більше 250, має свої механізми розвитку та методи лікування. Проте імуноонкологічні препарати, що стимулюють загальнофізіологічні процеси організму, можуть застосовуватися при онкопатології різноманітних типів та локалізації.

Першим зареєстрованим в Україні імуноонкологічним препаратом класу інгібіторів чекпойнтів, інгібітор PD-1, що виробляється компанією «MSD», є препарат пембролізумаб (Кітруда^®).

Такі статуси присвоюються лікарським засобам, які мають безперечні доказові дані щодо безпеки й ефективності та значно змінюють виживаність при серйозних або рідкісних захворюваннях.

На сьогодні в Україні препарат Кітруда^® показаний до застосування при меланомі (рак шкіри), недрібноклітинному раку легень, плоскоклітинному раку голови та шиї, раку шлунка, уротеліальній карциномі, раку шийки матки, колоректальному раку, лімфомі Ходжкіна, первинній медіастинальній В-крупноклітинній лімфомі та солідних пухлинах з високим рівнем мікросателітної нестабільності.

Ефективність застосування препарату за показаннями продемонструвала переваги для пацієнтів у ряді клінічних досліджень. Вивчення препарату триває нині в більше ніж 1000 клінічних дослідженнях у всьому світі при більше ніж 30 видах раку.

Навчаємо імуноонкології в Україні — YouTube канал MSD

Компанія MSD, окрім того, що є одним зі світових лідерів у галузі охорони здоров’я з більше ніж 125-річним досвідом роботи та стояла у витоків створення величезної кількості препаратів (антибіотиків, вітамінів, вакцин та ін.), займає ще й дуже активну соціальну та просвітницьку позицію.

Наразі на каналі ви знайдете три цікаві та змістовні відео на такі теми:

• Імунна система: ключ у боротьбі з раком,
• Що таке біомаркери раку,
• Рак легень: стадії, статистика, типи та симптоми.

Більше 200 000 переглядів кожного відео за перший місяць після публікації свідчить про високий інтерес аудиторії та підтверджує цікавість глядачів каналу YouTube щодо імуноонкології.

Відеоконтент на каналі покликаний пояснити, чому інновації — це важливо та необхідно, адже імуноонкологія дозволяє пацієнтам подовжити життя і відкриває нову епоху в лікуванні онкології. Бо саме здоров’я людей є головною цінністю будь-якої спільноти та має бути основ­ною ціллю діяльності світової системи охорони здоров’я. Швидке розповсюдження новітніх технологій повинно стимулювати компанії стрімко адаптуватися до нової реальності. Так само, як це роблять новатори — компанія MSD в Україні.

Дистанційна реалізація лікарських засобів в умовах стрімкої глобальної діджиталізації не тільки присутня в більшості розвинених країн, а й стає незворотним явищем для інших.

В Україні ж станом на сьогодні дистанційна реалізація лікарських засобів суворо заборонена законодавчо.

Проте реалії сьогодення демонструють, що на практиці ліки в нашій країні все одно можна замовити через інтернет. Такі сервіси пропонують як веб-сайти аптечних мереж, так і окремі кур’єрські служби, що обіцяють доставити «будь-що, будь-куди і будь-коли».

Тому прийнято рішення дозволити українським інтернет-аптекам пройти сертифікацію в рамках Міжнародного проекту SYNAPSE — Фонду заохочення розвитку систем «Worldwide Clear Hands».

Участь у проекті дозволить інтернет-аптекам підтвердити свою відповідність міжнародним стандартам реалізації, логістики та зберігання лікарських засобів, медичних виробів та дієтичних добавок.

Реєстрація учасників можлива лише 01.04.2019 р. Для цього необхідно залишити коментар під даною публікацією.