Редакція «Щотижневика АПТЕКА» отримала відкритий лист від громадської спілки «Працівники фармації», у якому йдеться про те, що під час ухвалення змін до наказу МОЗ від 19 липня 2005 р. № 360 були допущені технічні помилки, внаслідок яких стало неможливим виписування на одному рецептурному бланку лікарських засобів у кількості, передбаченій для 15-денного курсу лікування при наданні пацієнтам паліативної допомоги. Наводимо лист до уваги наших читачів.

В.о. міністра охорони здоров’я України
У. Супрун

Шановна пані міністр!

Громадська спілка «Працівники фармації», що об’єднує професіоналів галузі, звертається до Вас з наступного приводу.

22 травня 2018 р. набрав чинності наказ Міністерства охорони здоров’я України від 18.04.2018 року № 735 «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2005 року № 360».

Серед іншого, були внесені зміни до Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, затверджених наказом МОЗ від 19.07.2005 р. № 360 «Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків» (далі — наказ) та змінено нумерацію пунктів. Зокрема, п. 1.19 та п. 1.22 було змінено на п. 1.18 та п. 1.21 відповідно. Проте в змісті вищевказаних пунктів у посиланнях на винятки було допущено наступні технічні помилки:

У п. 1.18 винятки лікарських засобів, для яких встановлені норми відпуску, зазначені в п. 1.22, не було замінено на п. 1.21.

У п. 1.21 посилання на випадки, що зазначені в абзаці другому п. 1.18 не було замінено на п. 1.17.

У результаті допущення вищевказаних технічних помилок стало неможливим виписування на одному рецептурному бланку лікарських засобів у кількості, передбаченій для 15-денного курсу лікування при наданні пацієнтам паліативної допомоги, як це було передбачено попередньою редакцією наказу № 360.

Разом з тим, згідно з п. 27 постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2013 р. № 333 «Про затвердження Порядку придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров’я» хворі, які отримують лікування в амбулаторних умовах, у тому числі в умовах створеного стаціонару вдома, забезпечуються препаратами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів лікувально-профілактичним закладом або за рецептом у фармацевтичних (аптечних) закладах в обсягах, що не перевищують 10-денної потреби, а під час надання паліативної та хоспісної допомоги — що не перевищують 15-денної потреби.

З огляду на вищевикладене, просимо Вас дати доручення відповідному підрозділу МОЗ України ініціювати внесення змін до наказу з метою виправлення вказаних технічних помилок у Правилах виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, затверджених наказом.

Громадська спілка «Працівники фармації» звернулася до Прем’єр-міністра України з проханням дати доручення відповідним органам перевірити та контролювати механізм розподілу коштів по областях з метою налагодження безперебійного процесу відшкодування вартості відпущених рецептів за поданими звітами аптечним закладам у межах діючого законодавства.

Прем’єр-міністру України
Гройсману В.Б.

Шановний Володимире Борисовичу!

Громадська спілка «Працівники фармації», що об’єднує професіоналів галузі, звертається до Вас з наступного приводу.

З 1 квітня 2017 р. постановою КМУ від 09.11.2016 р. № 862 «Про державне регулювання цін на лікарські засоби» запроваджено урядову програму «Доступні ліки» з відшкодування вартості лікарських засобів під час амбулаторного лікування осіб, що страждають на серцево-судинні захворювання, цук­ровий діабет II типу та бронхіальну астму.

Відповідно до Порядку відшкодування вартості лікарських засобів (далі — Порядок), затвердженого постановою КМУ від 17.03.2017 р. № 152 «Про забезпечення доступності лікарських засобів», повне або часткове відшкодування вартості лікарських засобів здійснюється в межах затвердженого МОЗ розміру відшкодування вартості лікарських засобів, що включені до Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню (далі — Реєстр), що затверд­жується МОЗ.

Суб’єкти господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами на підставі відповідної ліцензії, складають звіт про відпущені лікарські засоби (далі — Звіт) за формою, згідно з додатком до Порядку відшкодування, та подають його двічі на місяць розпорядникам бюджетних кош­тів, визначених рішеннями про відповідні бюджети згідно із законодавством.

Відшкодування вартості лікарських засобів у сумі, визначеній у Реєстрі, суб’єктові господарювання здійснюється за рахунок відповідної цільової субвенції з державного бюд­жету місцевим бюджетам протягом 5 робочих днів з дня надходження зазначеного звіту.

Наразі на адресу ГС «Працівники фармації» почали надходити повідомлення від суб’єктів господарювання з роздрібної торгівлі лікарськими засобами Житомирської обл. щодо невчасного та неповного відшкодування вартості ліків за поданими звітами через брак коштів.

Безумовно, програма відшкодування вартості лікарських засобів, за умови її успішної реалізації, — вчасна для пацієнтів ініціатива Уряду, яка підвищує доступність життєво необхідних ліків. Проте затримка або відмова у відшкодуванні коштів аптечним закладам дискредитує урядову програму «Доступні ліки» та може призвести до її зупинки.

Згідно з постановою КМУ від 27.12.2017 р. № 1107 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» з 1 липня 2018 р. програму «Доступні ліки» буде розширено лікарськими засобами для використання під час трансплантації у доопераційний та післяопераційний періоди. Що, безумовно, призведе до збільшення розмірів компенсації вартості лікарських засобів за урядовою програмою.

З огляду на вищевикладене, просимо Вас дати доручення відповідним органам перевірити та контролювати механізм розподілу коштів по областях з метою налагодження безперебійного процесу відшкодування вартості відпущених рецептів за поданими звітами аптечним закладам у межах чинного законодавства.

Про результати розгляду даного звернення просимо повідомити нас у визначений законодавством термін.

У липні принцип «гроші йдуть за пацієнтом» запрацює у 149 комунальних та 12 приватних поліклініках й амбулаторіях, у яких працюють сімейні лікарі, педіатри та терапевти. Держава оплачуватиме на рахунок медичного закладу роботу лікаря, якого обрала конкретна людина. Про це 20 червня повідомили заступник міністра охорони здоров’я України Павло Ковтонюк та голова Національної служби здоров’я України (далі — НСЗУ) Олег Петренко на засіданні Уряду, доповідаючи про стан запровадження реформи у сфері охорони здоров’я.

Серед закладів первинної ланки, які фінансуватимуться за новою моделлю з липня, усі заклади м. Київ, кількох обласних центрів — Вінниці, Полтави, Черкас, Хмельницького — та великих міст — Кривого Рогу і Кременчука. Відтак реформа запрацює у 20 областях. Загалом це 29 міст, 69 об’єднаних територіальних громад та 46 районів.

«З липня запрацюють зовсім нові правила роботи закладів «первинки», які уклали договори з НСЗУ. Це принесе такі позитивні зміни, як конкуренція за пацієнта, справедлива винагорода за роботу лікарям, чіткий набір медичних послуг для пацієнтів», — зазначив О. Петренко.

Українці зможуть і надалі отримувати медичну допомогу в будь-якому медичному закладі незалежно від того, чи обрали вони свого лікаря і підписали з ним декларацію, чи ще продовжують його шукати. Друга хвиля укладання угод між медичними закладами й НСЗУ та входження їх у реформу розпочнеться 25 липня. До 15 серпня НСЗУ завершить другу хвилю підписання договорів із закладами «первинки». Із жовтня ці заклади почнуть отримувати фінансування на свої рахунки за тарифами із застосуванням вікових коефіцієнтів. До 2019 р. всі заклади первинної медичної допомоги мають підписати договори з НСЗУ.

«Наша мета, щоб до кінця року всі заклади «первинки» мали договори з Національною службою здоров’я. Наголошую, що всі заклади отримають кошти цього року. Звичайно, ті, що уклали договори з НСЗУ, отримають їх більше і за новим принципом. Хто не уклав — отримає медичну субвенцію. Але ці два паралельні механізми будуть діяти до кінця року, а з 2019 р. вся первинна допомога повинна працювати за принципом «гроші йдуть за пацієнтом» і підписати договори з НСЗУ», — зазначив П. Ковтонюк.

За матеріалами www.moz.gov.ua

АПТЕЧНАЯ КОРЗИНА*

Рис. 1

Объем розничной реализации товаров «аптечной корзины» в денежном и натуральном выражении, а также в долларовом эквиваленте (по курсу Межбанка) по итогам мая 2013–2018 гг. с указанием темпов прироста/убыли по сравнению с аналогичным периодом предыдущего года

Рис. 2

Индикаторы изменения объема аптечных продаж товаров «аптечной корзины» в денежном выражении по итогам мая 2013–2018 гг. по сравнению с аналогичным периодом предыдущего года

Рис. 3

Динамика средневзвешенной стоимости 1 упаковки различных категорий товаров «аптечной корзины» по итогам мая 2016–2018 гг. с указанием темпов прироста/убыли по сравнению с аналогичным периодом предыдущего года

Рис. 4

Структура аптечных продаж товаров «аптечной корзины» украинского и зарубежного производства (по владельцу лицензии) в денежном и натуральном выражении по итогам мая 2018 г. в разрезе категорий товаров

Рис. 5

Структура аптечных продаж товаров «аптечной корзины» украинского и зарубежного производства (по владельцу лицензии) в денежном и натуральном выражении по итогам мая 2013–2018 гг.

Рис. 6

Структура аптечных продаж товаров «аптечной корзины» в разрезе ценовых ниш** в денежном и натуральном выражении по итогам мая 2013–2018 гг.

СЕГМЕНТ ДИСТРИБУЦИИ*

ПРОМОЦИЯ* и РЕКЛАМА на ТВ***

Рис. 7

Количество воспоминаний специалистов здравоохранения о различных видах промоции товаров «аптечной корзины» по итогам мая 2016–2018 гг. с указанием темпов прироста/убыли по сравнению с аналогичным периодом предыдущего года (25 городов Украины)

Рис. 8

Динамика объема инвестиций фармкомпаний в рекламу товаров «аптечной корзины» на ТВ, а также уровня контакта со зрителем (EqGRP) и количества выходов рекламных роликов по итогам мая 2016–2018 гг. с указанием темпов прироста/убыли по сравнению с аналогичным периодом предыдущего года

*Данные аналитической системы исследования рынка «PharmXplorer»/«Фармстандарт» компании «Proxima Research».
**Граничные показатели ценовых ниш: низкостоимостная ниша — до 22 грн./упаковка, среднестоимостная ниша — 22–100 грн./упаковка, высокостоимостная ниша — более 100 грн./упаковка.
***Данные исследования телевизионной аудитории принадлежат и предоставлены Индустриальным телевизионным комитетом (ИТК). Оператор панели — Nielsen; мониторинг — Коммуникационный Альянс. Данные по объему инвестиций фармкомпаний в рекламу лекарственных средств на ТВ были рассчитаны для выборки «Вся Украина» («Universe»: лица в возрасте 4+, проживающие в домохозяйствах с ТВ на всей территории Украины) на основании показателя EqPrice за май 2016 г., май 2017 г. и май 2018 г. При расчете показателя EqPrice учтены исключительно лекарственные средства, имеющие соответствующую государственную регистрацию. Если бренд сформирован несколькими категориями товаров «аптечной корзины», то их доля в рекламном бюджете бренда определяется пропорционально объему их розничных продаж за соответствующий период. Детальнее по показателям в глоссарии ИТК: http://www.tampanel.com.ua/about/glossary/. В рамках данного исследования общий объем инвестиций в рекламу на ТВ рассчитан в ценах прайс-листов рекламных агентств (open-rate). Необходимо учитывать, что представленные показатели объема инвестиций в ТВ-рекламу выше реальных.

Денис Кирсанов

Місія дистриб’ютора сьогодні і завтра

4-та сесія «Економіка аптечного підприємства. Частина № 1» розпочалася з фокус-дискусії на тему «Місія дистриб’ютора сьогодні і завтра» за участю директора зі стратегічного розвитку компанії «БаДМ» Олександра Суходольського.

Говорячи про подальший вектор розвитку фармацевтичного ринку України, експерт зауважив, що, спостерігаючи за європейськими трендами, ми зможемо відповісти на питання «Що чекає на нас?». У цьому є свій плюс — перевага відставання. Аналізуючи досвід інших країн, можна попередити повторення їх помилок.

Компанія «БаДМ» також не стоїть на місці і постійно оптимізує свою роботу. Так, з минулого року тут впроваджується електронний документообіг з партнерами дистриб’ютора — постачальниками та представниками аптечного ритейлу. «Цей тренд — неминучий… Ми будемо робити кроки у цьому напрямку, і певні успіхи тут будуть», — наголосив О. Суходольський, закликаючи присутніх, якщо є така можливість, переходити на електронний документообіг.

Модернізація складів для надання нової послуги — ще один напрямок удосконалення роботи компанії «БаДМ». Спікер зауважив, що розвиток інтернет-торгівлі — це також неминучий світовий тренд. Тому дистриб’ютор вирішив підтримати аптечні підприємства, які почали працювати в цьому напрямку, і планує найближчим часом почати формувати замовлення не лише для аптеки, але й для конкретного клієнта цієї аптеки.

Поряд із соціальною місією, яку несуть учасники фармацевтичного сектору, не менш важливою частиною бізнесу є гроші. «Про гроші слід говорити так само відверто, як і про все інше… В основі будь-якої діяльності лежать гроші, товар, послуги… Питання грошей в умовах реальної відсутності кредитування в нашій країні буде стояти дуже гостро», — підкреслив О. Суходольський.

Говорячи про цінову політику, спікер запевнив, що з боку дистриб’юторського сегмента, зокрема ТОВ «БаДМ», глобальних змін найближчим часом не очікується.

У контексті ціноутворення на лікарські засоби, що підлягають відшкодуванню, експерт зазначив, що всі ланки — виробники, дистриб’ютори й аптечні заклади мають дотримуватися фіксованих цін, щоб кінцева ціна на препарат була однаковою для споживача у будь-якому аптечному закладі України.

Спеціалізована аптечна мережа. Особливості стратегії і перспективи розвитку

Про особливості роботи спеціалізованої аптечної мережі розповіла Юлія Спальвиш, генеральний директор компанії «Бізнес Центр Фармація».

Якщо народилася ідея створити спеціалізовану аптеку/аптечну мережу, то, перш за все, за словами доповідача, доцільно визначити спеціалізацію і цілі (категорія основних клієнтів, цілі щодо обігу і прибутку, кількість точок і територія). Другий важливий аспект — асортиментний перелік і цінова політика, де брати фармацевтичний товар і на яких умовах. Маркетинг — звідки клієнт про нас дізнається, як його залучити й утримати? «Якщо все це вміло зв’язати в одну структуру, то вона стає успішною», — зауважила Ю. Спальвиш.

Особливості роботи спеціалізованої мережі полягають у наступному:

• чітке визначення спеціалізованого асортименту, який необхідно мати в наявності постійно;
• інформування ключових фахівців про наявність товару і, у разі можливості, про ціни. Наприклад, інформування медичних фахівців пологового будинку або дитячої лікарні, біля яких розміщено аптечний заклад;
• співпраця з представниками виробника;
• побудова бізнес-процесів з можливістю виділення «fast line» для клієнта — придбання лікарських засобів без черг, наприклад, при ургентних станах пацієнтів;
• можливість резервування і зберігання товару для клієнтів (наприклад для хронічно хворих пацієнтів або пацієнтів з онкопатологією).

Існують і певні ризики в роботі спеціалізованих аптечних закладів. Вдале розміщення аптечного закладу сприяє великому потоку «звичайних» клієнтів, що може призвести до погіршення сервісу для профільних клієнтів. Ще одна проблема — «низька» маржа і її неправильний облік. Якщо аптека встановлює однаковий рівень націнки для медикаментів із суттєво різною ціною, це є помилкою. Важливо створити гнучку систему ціноутворення, формуючи націнку залежно від ціни препарату: на дорогі медикаменти маржа у відсотках повинна бути нижчою, ніж на дешеві ліки. Якщо ж аптека планує передбачити можливість резервування і зберігання лікарських засобів, вона має розуміти, що відбуватиметься заморожування коштів. Конкуренція з вертикально інтегрованими мережами — ще одна складність, з якою можуть стикнутися спеціалізовані аптечні заклади.

Доповідач представила успішний досвід роботи однієї зі спеціалізованих аптечних мереж. У 1995 р. був відкритий перший аптечний пункт «Аптека гормональних препаратів». У 2017 р. «Аптека гормональних препаратів» — це мережа з 10 аптек та 1 аптечного пункту в місті Київ. За цей час штат мережі збільшився з 5 до 300 фармацевтичних спеціалістів. Якщо в 1995 р. кількість чеків становила лише 972, то у 2017 р. — 765,5 тис. Кількість SKU в асортименті з 1995 р. збільшилася майже в 10 разів і становить близько 12 тис.

Створення спеціалізованих аптек — це лише перший крок. Для їх розвитку і досягнення певних результатів необхідні постійні інновації і відповідність реаліям ринку. Так, у 2000 р. в мережі аптек «Аптека гормональних препаратів» впроваджено дисконтну систему для клієнтів, а також інтернет-сайт для резервування лікарських засобів. У 2006 р. створено цілодобовий call-центр (наразі приймає близько 36 тис. дзвінків на місяць, конверсія становить 35%). У 2008 р. запущено систему управління товарними запасами за теорією обмежень систем (ТОС), що дозволило досягти обіговості 28 днів у всій мережі. Того ж року створено власний розподільний центр з поповненням аптек асортиментом 2 рази на день. Передбачено можливість онлайн-покупки дієтичних добавок і косметики безпосередньо на сайті аптечної мережі.

Як невеликій аптечній мережі бути успішною?

На це питання в рамках доповіді відповіла заступник директора аптечної мережі «Сана» Ольга Дмитрук, говорячи про аптечні мережі з 10–20 аптек.

Мати успішну аптечну мережу означає мати зростаюче підприємство, яке досягає поставлених цілей. «Оскільки і одинична аптека, і велика, і дрібна аптечна мережа можуть зростати і досягати поставлених цілей, то кожна з них може бути успішним підприємством», — наголосила доповідач.

Оцінювати підприємство можна в цілому або кожний структурний підрозділ зокрема. «Я вважаю, що успішність слід оцінювати по кожній з аптек, тому що кожна аптека індивідуальна, і навіть в межах мережі вони різні», — зауважила О. Дмитрук, додавши, що провести оцінку можна як власними силами, так і залучивши зов­нішніх спеціалістів, які здійснять об’єктивну оцінку успішності підприємства.

Кожна аптека працює в певному особливому середовищі, тому претендує на свою унікальну конкурентну перевагу. Тож у рамках аптечної мережі можна визначити для аптек ті напрямки, в яких вони будуть успішними (наприклад аптеки з екстемпоральним виготовленням ліків, геріатричні аптеки та ін.).

Критерії, за якими власник невеликої аптечної мережі оцінює успіх підприємства, такі:

• товарообіг (виторг денний, місячний, квартальний тощо);
• прибуток (бажано той, який можна відчути у власній кишені);
• маржинальність бізнесу;
• впізнаваність бренду аптеки.

За словами О. Дмитрук, на успішність аптеки напряму впливають такі фактори, як її розташування, зручність входу; просторий торговий зал з доступною для сприйняття викладкою товару; швидкість обслуговування.

Ефективний асортимент, сформований за принципами категорійного менеджменту і диференційованого ціноутворення, дозволяє збільшити дохідність аптеки. Закони економіки однаково діють як на великі, так і на дрібні мережі.

Запорукою успіху аптечної мережі є також кваліфіковані, досвідчені спеціалісти.

Для малої аптечної мережі вигідно мати партнерські взаємовідносини з виробником, оскільки це створює додатковий прибуток, дозволяє проводити за рахунок виробника активності, спрямовані на просування товару, і створює додатковий канал для рекламування конкретної аптеки, оскільки медичні представники виробника зацікавлені в просуванні аптеки, де представлений їх товар.

На переконання О. Дмитрук, рушійною силою аптечної справи стали система лояльності та персональні пропозиції клієнтам. Гарною нагодою нагадати клієнтам про аптеки малої мережі є проведення сезонних промоакцій, вікторин та розіграшів.

Як уже було зазначено, успіх аптеки залежить від її пізнаваності на певній території. Тому невеликій аптечній мережі потрібно створювати локальний бренд із сильною репутацією.

Електронний рецепт як об’єктивна нереальність?

Згідно з рішенням МОЗ України на даний час у 5 містах України — Вінниці, Дніпрі, Івано-Франківську, Черкасах та Бахмуті (Донецька обл.) вже запущено пілотний проект «Електронний рецепт» і до кінця року планується його впровадження на всій території України. Про це повідомила комерційний директор аптечної мережі «D.S.» Каріне Саакян. Електронний рецепт — це медичний документ, створений лікарем за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Його перевагами є цілісність, оскільки вся історія призначень зберігається в одній базі; доступність, адже інформація про призначення доступна лікарю, провізору і пацієнту; аналітичність, оскільки є можливість виведення статистичних даних на основі історії призначень; звітність, що важливо для впровадження державних програм з реімбурсації, тощо.

«У разі використання електронних рецептів додається одна додаткова ланка в ланцюгу руху пацієнта від лікаря до провізора  — це захищене хмарне сховище, в яке потрапляють всі електронні рецепти», — зазначила К. Саакян, підкресливши, що при цьому з’являється можливість отримувати й обробляти аналітичні дані. Зокрема, будувати рейтинги по призначенням у розрізі регіонів, лікарень, лікарів тощо; визначати динаміку за кількістю призначень, що, у свою чергу, дозволить завчасно попереджати сплески захворювань і вживати відповідних профілактичних заходів. Ще одна можливість, яка з’явиться у зв’язку із запровадженням електронного рецепта, — порівняння рекомендацій лікаря з реальною покупкою пацієнта, адже це не завжди одне й те саме. «Крім того, наявність аналітики значно спрощує взаємовідносини бізнес-партнерів. Адже коли мова йде про об’єднання мереж у тому чи іншому аспекті або взаємодію з державними органами у рамках програм з реімбурсації, чим прозоріші стосунки, тим легше знайти спільну мову і кращим буде результат», — зауважила доповідач.

Аптечна мережа «D.S.» вже має власний досвід у сфері електронного рецепта. Так, у рамках програми «Розумне місто» в 2016 р. стартував спільний з медичними закладами пілотний проект «Електронний рецепт», у рамках якого пацієнт отримав доступ до інформації про наявність препаратів в аптеках і, зокрема, через мобільний додаток мережі аптек «D.S.» мав можливість зарезервувати необхідні лікарські засоби у будь-якій зручній аптеці мережі. Даний пілотний проект дозволив збирати аналітичні дані (що виписав лікар; що придбав пацієнт; дані про історію лікування; порівнювати ефективність аналогів та ін.).

Як працює проект «Електронний рецепт»? Лікар формує електронний рецепт з усіма необхідними реквізитами та даними про пацієнта і робить призначення. Створений електронний рецепт потрапляє в захищене хмарне сховище, з якого інтегрується з програмним продуктом аптечної мережі. Інформація про готовність отриманого аптекою замовлення надходить пацієнту у вигляді смс-повідомлення.

Для масштабування даного досвіду на рівні всієї держави необхідно створити єдиний класифікатор лікарських засобів, який буде інтегровано у програмний продукт медичних закладів з подальшим систематичним автоматичним оновленням. Також державним органам необхідно визначити стандарт елект­ронного рецепта. Крім того, слід створити реєстри пацієнтів, медичних закладів, лікарів і цифрових підписів лікарів із захищеними сертифікованими ключами. І, звичайно, необхідно забезпечити медичні заклади технічною можливістю роботи з електрон­ними рецептами.

«Отже, як ми бачимо, всього декілька етапів відділяють нас від впровадження цього важливого проекту», — зауважила доповідач, додавши, що впровадження електронного рецепта — це багатофункціональний процес, у якому задіяні і органи влади, і медичні заклади, і аптечні підприємства, і IT-рішення. При цьому важливою перевагою є можливість скористатися досвідом інших країн. Зокрема, спираючись на наявну практику впровадження електронних рецептів у світі, необхідно враховувати такі нюанси, як:

• контроль дублювання препаратів, що призначаються;
• несумісність лікарських засобів, тобто брати до уваги базу клінічної фармації;
• чітка ідентифікація осіб з однаковим прізвищем;
• забезпечення достатньої потужності хмарного сховища для обробки мільйонів електрон­них рецептів на рік.

На даний час в Україні відсутні статистичні дані щодо кількості виписаних рецептів на рік і, що дуже важливо, щодо кількості рецептів, що залишилися без уваги пацієнтів. Адже пацієнт, який вирішив не лікуватися, рано чи пізно повернеться до лікаря знову, і вже невідомо, з якими наслідками. А в масштабі держави це все впливає на здоров’я цілої нації. Тому, за словами К. Саакян, впровадження електронного рецепта є досить актуальним і дозволить отримати відповіді на ці та інші не менш важливі питання.

У продовження теми запровадження елект­ронних рецептів генеральний директор компанії «Аптеки медичної академії» Сергій Гончаров зазначив, що для фармацевтичних працівників вкрай важливим є ще одне питання — рух лікарських засобів. «Ми вкрай зацікавлені в тому, щоб електронний рецепт включав не лише ставлення лікаря чи працівника аптеки до пацієнта, а був складовою частиною звіту про рух товару», — наголосив він, наводячи приклад Туреччини, де на кожну упаковку лікарського засобу наноситься індивідуальний номер, за яким відслідковується рух препарату по всіх ланцюгах, починаючи від виробника і закінчую­чи кінцевим споживачем.

Цінність трейд-маркетингових активностей

Менеджери з розвитку бізнесу компанії «Байєр» Інна Соколова та Лідія Кобилінська зупинилися на питанні впливу трейд-маркетингових активностей на вибір покупця, критеріях неуспішних активностей, а також представили досвід компанії з використання трейд-маркетингових активностей в аптеках.

Під час форуму неодноразово згадували про те, що ринок росте за рахунок споживача. Тому всі учасники ринку від виробника до аптечної мережі тримають у фокусі споживача, хочуть впливати на його вибір. Для того щоб впливати на вибір споживача, вкрай важливо розуміти його цінності і потреби, які необхідно задовольнити. Постає питання: чи завжди цінності споживача і покупця співпадають?

Безумовно, цінності для споживача, покупця і ще однієї категорії — партнерів — різні. Для споживача важливими є якість і очікуваний результат. Для покупця — ціна, сервіс, наявність і візуалізація товару на полиці. Для партнера — підтримка, узгодженість дій.

«Існує думка, що завдання менеджерів по роботі з ключовими клієнтами — забезпечити тільки завантаження мережі і свій KPI з виконання квартального плану… Чи так це?», — зауважила І. Соколова.

«Ми в компанії «Байєр» спрямовуємо свої дії і фокусуємо зусилля над створенням цінностей у всіх клієнтів. Споживачам ми надає­мо продукти високої якості. При взаємодії з нашими партнерами — аптечними мережами, ми тримаємо у фокусі не тільки закупівлю, але й продаж наших препаратів з аптек. Підтримуючи спільні трейд-маркетингові активності з нашими партнерами, надаючи актуальну інформацію, допомагаючи у виборі брендів, ми впливаємо на забезпечення покупки», — зазначила Л. Кобилінська.

І. Соколова додала, що «Байєр» також впливає на вибір покупця. Останнім часом активно розвивається digital-активність, однак при цьому результати останнього дослідження Global Web Index демонструють, що ефективним засобом реклами залишається традиційне телебачення. 36% інтернет-користувачів дізнаються про нові бренди з ТВ-реклами. Рекомендації та призначення лікарів і провізорів також істотно впливають на вибір покупця. Цінність трейд-маркетингових активностей у точці продажу — це вплив саме на вашого покупця, у той час як телебачення та інше впливають на всіх.

Трейд-маркетинг (торговий маркетинг) — це один з напрямків маркетингу, який дозволяє збільшувати продаж за рахунок впливу на товаропровідний ланцюг від виробника до кінцевого споживача, максимально впливаючи на вибір останнього.

Компанія «Байєр» спільно з партнерами реалізовує в точці продажу такі види трейд-маркетингових активностей, як:

• акційні пропозиції;
• програми лояльності;
• зовнішня реклама на фасадах аптек;
• POS-матеріали в аптеках;
• візуалізація препаратів на полицях;
• навчання персоналу. «Байєр» надає додатковий сервіс у вигляді навчання персоналу аптек — майстер-класи, тренінги тощо.

«У нас є більше ніж 2-річний досвід не тільки використання, а й аналізу таких активностей», — зазначила І. Соколова.

Компанія «Байєр» провела аналіз впливу різних трейд-маркетингових активностей на приріст обсягів продажу. «Які висновки ми зробили з нашого дослідження? Комбіновані трейд-маркетингові активності працюють краще. Як видно, навчання персоналу є одним з найбільш ефективних інструментів збільшення продажу навіть в одиночному використанні. Тому хочемо нагадати вам, що компанія «Байєр» готова запропонувати вам широкий спектр тренінгів та майстер-класів, де наші тренери навчать ваш персонал працювати із запереченнями, продавати цінність препарату, а не ціну», — підкреслила Л. Кобилінська.

Аналізуючи трейд-маркетингові активності, компанія «Байєр» також визначила критерії їх неуспішності:

• формальний підхід до проведення, коли менеджмент компанії зосереджений на процесі проведення трейд-маркетингових активностей, а не на результаті;
• низька поінформованість роздрібних точок щодо умов акцій, програм лояльності, акційних пропозицій;
• недостатній товарний запас за акційною позицією;
• знижка менше ніж 10%, що недостатньо мотивує покупця до здійснення покупки.

Резюмуючи вищесказане, доповідачі надали декілька порад аптечному ритейлу, як провести ефективні трейд-маркетингові активності і не викинути гроші на вітер:

• погоджуйте трейд-маркетинговий план на рік відповідно до фокусів компаній (з огляду на сезон, медійну активність препарату);
• створіть преміальну викладку;
• навчайте персонал, підкріпіть продаж фокусної позиції грамотною консультацією фармацевтичними спеціалістами;
• інформуйте покупців про свої активності (смс-розсилка, публікації в соціальних мережах та ін.);
• розвивайте власний сайт для залучення нових покупців;
• створіть і розвивайте відділ трейд-маркетингу;
• рахуйте та аналізуйте результати і використовуйте тільки ефективні трейд-маркетингові активності.

«Довіряйте своїм клієнтам, вирішуйте їх проб­леми, надаючи їм додатковий сервіс і певну цінність. Тоді вони будуть вам вдячні, повернуться до вас і розкажуть про ваше чудове обслуговування іншим, що приверне до вас більше клієнтів і збільшить ваші доходи і прибутки», — наголосила І. Соколова.

Приватна торгова марка: спір амбіцій з амуніцією

Старший партнер «ABSC» — консалтингової компанії, яка пропонує стратегічні поради та практичні рішення у сфері охорони здоров’я, Кшиштоф Седлецьки представив доповідь на тему «Приватна торгова марка: спір амбіцій з амуніцією», зупинившись на перевагах і вузьких місцях аптечних мереж і виробників внаслідок створення приватної торгової марки.

Дані досліджень аптечного ринку Центральної, Східної Європи та країн СНД демонструють перенасиченість ринку України аптечними точками. При цьому українські аптеки заробляють в рази менше порівняно з найближчими сусідами, наприклад, до 5 разів менше від польської і майже вдвічі менше від білоруської. Відповідно, це впливає на рентабельність аптек. Шукаючи альтернативні шляхи збільшення прибутків, власники аптечного бізнесу розглядають можливість впровадження власних торгових марок.

Говорячи про поточний стан розвитку власних торгових марок в Україні і світі, доповідач відзначив, якщо в Україні найбільші FMCG-мережі вже впровадили власні марки і відзначають поступове зростання попиту, то на світовому ринку, зокрема в США, йде завзята боротьба між власними марками найбільших гравців роздрібного сегменту. Так, власна лінійка OTC-препаратів та медичних виробів є в Amazon — найбільшої за рівнем прибутку інтернет-компанії світу та Walmart — мультинаціональної роздрібної корпорації.

Які переваги отримує аптечна мережа, впроваджуючи власну торгову марку? Це може послужити ефективним способом підвищення маржинальності; надає можливість побудови власного бренду; підвищує лояльність і довіру покупця до товару і, відповідно, до мережі. При цьому аптечні мережі мають враховувати такий фактор, як спроможність забезпечення обсягів реалізації, що буде гарантією взаємовигідних відносин з контрактним виробництвом. Чи не найперше місце посідає якість товарів, адже лояльність та безпека покупця безпосередньо впливають на імідж аптеки. Має бути врахований момент, пов’язаний з просуванням власної торгової марки за власний рахунок.

Критеріями при виборі асортименту товарів для власної торгової марки можуть слугувати маржинальність; попит; обіговість товару; унікальні споживчі характеристики; низька брендозалежність товару (тобто сприйняття споживача не орієнтоване на бренд); сегмент (економ/середній/преміум).

У продовження цієї теми відбулася фокус-дискусія за участю директора компанії «Калина медична виробнича компанія» Павла Харчика та заступника директора з маркетингу та продажів компанії «Київський вітамінний завод» Романа Матківського.

Говорячи про розвиток власних торгових марок у Європі, П. Харчик відзначив, що у 2016 р. їх частка у грошовому вираженні становила 31,4%. Наприклад, у Швейцарії цей показник становив 43%. В Україні ж — трохи більше 12%.

Основними причинами покупки власних торгових марок є те, що вони дешевші за оригінальний продукт і не поступаються їм за якістю.

Компанія «Калина медична виробнича компанія» співпрацює з багатьма учасниками українського FMCG та аптечного ринку, які виступають замовниками власних торгових марок.

Чому власна торгова марка може бути цікавою та актуальною для аптечних мереж? П. Харчик навів реальний приклад аптечної мережі, яка у травні–вересні 2015 р. реалізувала близько 11 тис. штук брендового пластиру. В аналогічний період 2016 р. в продаж введено таку ж позицію, але вже під власною торговою маркою, що дозволило збільшити кількість проданого товару до більше ніж 25 тис. штук і на 206% — у грошовому вираженні. Зміна бренду на власну торгову марку дозволила підвищити загальний прибуток майже 4 рази.

«Я вважаю, що на сьогодні власна торгова марка — це тренд прибутковості, додаткова реклама та лояльність покупців. Але до неї потрібно підходити з розумом. Підписавши з нами контракт, ви отримуєте товар під вашою ТМ «під ключ» та не оплачуєте додатково за упаковку, не займаєтеся легалізацією продукту в Україні. Ви не ризикуєте нічим, так як сплачуєте лише тоді, коли отримуєте готовий продукт», — резюмував П. Харчик.

На думку Р. Матківського, власна торгова марка має місце в такій групі товарів, як медичні вироби. Натомість в рецептурній групі препаратів вона не має права на життя з різних точок зору, починаючи з реєстрації субстанції, продукту, досьє, розробки тощо.

«Небезпека власної торгової марки для лікарських засобів полягає в тому, що вона буде йти в розріз з якістю субстанції. Не секрет, що ті, хто займаються субстанцією, знають, що на ринку є десятки різних компаній, тому завжди дуже важливо балансувати ціну/якість субстанції. Тому що виробник зможе знизити собівартість продукції тільки за рахунок субстанції», — заува­жив Р. Матківський, додавши, що виробник може йти у конфлікт з собою та своєю совістю, закуповуючи менш якісну, але дешевшу субстанцію, вносити зміни в реєстраційне досьє і пропонувати цей продукт ринку. Компанії, які не готові йти цим шляхом, знімають продукт з виробництва. «Тому контролюйте те, що ви купляєте. Порівнюйте ціни, а ще правильніше — робіть регулярний аналіз продукції, яку вам постачають із застосуванням власної торгової марки», — підкреслив спікер.

Зміни в системі охорони здоров’я мають зменшити фінансовий тягар людей, які змушені лікуватися власним коштом. У 2019 р. розшириться програма «Доступні ліки», буде вдосконалено процес реєстрації ліків, покращиться контроль якості та врегулюється ринок реклами. Про це повідомили заступники міністра Роман Ілик та Павло Ковтонюк під час Всеукраїнського фармацевтичного конгресу, який відбувся 21–22 червня у столиці.

На первинній ланці, з якої цього року почалася трансформація системи охорони здоров’я, працює програма відшкодування вартості лікарських засобів «Доступні ліки».

«У цьому напрямку і рухатимемося далі. Уже зараз у Міністерстві створено експертну групу, яка оцінює 40 державних програм з ціллю виокремити ліки, які ми можемо перевести на майданчик «Доступні ліки». Плануємо почати реалізовувати цей задум вже у 2019 р.», — зазначив Р. Ілик.

«Зараз, коли ми формуємо гарантований пакет медичних послуг і ліків, ми будемо їх поступово вичищати. Це перше. Друге завдання — зменшити фінансовий тягар людей, який вони несуть до лікарень з власної кишень. 75% від усього, що пацієнти сплачують у лікарнях — це ліки», — додав П. Ковтонюк.

Буде реформовано регуляторну складову фармацевтичного ринку — непростий процес реєстрації ліків та відсутність належного контролю за їх якістю.

«Загалом наші головні завдання — це удосконалення процесу реєстрації та покращення контролю якості. Зараз експерти МОЗ спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку працюють у цьому напрямку. Поєднувати ці повноваження в одному органі, ми, скоріш за все, не будемо. Нині розглядається можливість реформування існуючих органів. Ми розмірковуємо над можливістю створення нової агенції з питань реєстрації й нового органу інспекції лікарських засобів. Головне, що ми хочемо досягнути цими змінами, це — логічний розподіл обов’язків та чіткі правила субординації в системі», — повідомили представники МОЗ України.

Також профільне міністерство розробило законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення порядку реклами лікарських засобів)».

«Телевізор — не лікарня. Ми повністю підтримуємо ініціативу Міністерства охорони здоров’я щодо обмеження реклами лікарських засобів. Сьогодні треба чітко взяти під контроль те, як рекламується і що рекламується з телеекранів. Той законопроект, який наразі є в Комітеті, лише частково відображає урядовий. Тому я впевнена, що саме в урядового законопроекту є всі шанси стати Законом», — зауважила народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з охорони здоров’я Ірина Сисоєнко.

Детальніше про перебіг Всеукраїнського фармацевтичного конгресу читайте у найближчому номері «Щотижневика АПТЕКА», а також на нашому сайті.

За матеріалами moz.gov.ua

25 червня МОЗ України оприлюднило орієнтовний Реєстр граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби, включені в програму «Доступні ліки» (таблиця). Проект Реєстру опубліковано з метою попереднього ознайомлення суб’єктів фармацевтичного ринку з рівнем граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби.

Для реалізації суб’єктами фармацевтичного ринку залишків лікарських засобів, вартість яких відшкодовується повністю або частково, МОЗ України просить ознайомитися із запланованою хронологією формування нової редакції Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню (далі — Реєстр):

1. 02.07.2018 р. — опублікування наказу МОЗ щодо затвердження оновленої редакції Реєстру граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби.

2. 02.07.2018 р. — оголошення на сайті МОЗ України про прийом заяв з 02.07.2018 р. до 11.07.2018 р. (включно) від суб’єктів — потенційних учасників програми «Доступні ліки» з метою подання цінових пропозицій на препарати за визначеними МНН згідно з постановою КМУ від 09.11.2016 р. № 863 «Про запровадження відшкодування вартості лікарських засобів».

3. З 11.07.2018 р. до 20.07.2018 р. — опрацювання МОЗ України заяв і формування оновленого Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню.

4. 23.07.2018 р. — затвердження наказом МОЗ оновленої редакції Реєстру та публікація його на сайті МОЗ України.

5. З 23.07.2018 р. — заявники протягом 5 робочих днів мають право подати МОЗ України звернення щодо виправлення в оновленому Реєстрі технічних помилок. МОЗ України протягом 5 робочих днів здійснює розгляд звернення, приймає рішення та надає мотивовану відповідь. Зміни до Реєстру вносяться на підставі наказу МОЗ України.

Протягом 5 робочих днів з дати оприлюднення Реєстру на офіційному веб-сайті МОЗ Украї­ни заявники, вартість добової дози лікарського засобу яких у Реєстрі не більше ніж на 5% перевищує таку вартість добової дози лікарського засобу (з однаковою МНН та формою випуску), що відшкодовується в Реєстрі повністю (без доплати), можуть повторно подати МОЗ України документи зі зміненою оптово-відпускною ціною за упаковку лікарського засобу, яка в перерахунку на добову дозу дорівнює вартості добової дози лікарського засобу (з однаковою МНН та формою випуску), що в Реєстрі відшкодовується повністю (без доплати). МОЗ України за результатами розгляду отриманих документів протягом 5 робочих днів приймає рішення про внесення змін до Реєстру, що затверджується наказом.

6. За результатами отриманих звернень від заявників та поданих документів МОЗ України з 30.07.2018 р. протягом 5 робочих днів здійснює їх розгляд та орієнтовно 03.08.2018 р. приймає рішення (наказ МОЗ України) про внесення змін до оновленої редакції Реєстру, а також публікує відповідні зміни на сайті МОЗ України.

«Звертаємо увагу, що Реєстр лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, буде оновлюватися повністю, тому діючим учасникам програми необхідно повторно подати заяви для включення препаратів у Реєстр», — наголошують у Міністерстві.

Проблема фальсификации лекарственных средств далеко не нова и присуща практически всем странам мира. По оценкам Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ), 1 из 10 препаратов и медицинских изделий на фармрынках стран с низким или средним доходом населения не соответствуют стандартам качества или являются фальсифицированными. Опасность заключается в том, что такие препараты могут не только не обеспечивать эффективного лечения, но и нанести вред здоровью. Поэтому во всем мире реализуются инициативы, направленные на борьбу с фальсифицированными препаратами. В последнее время мировые регуляторы пытаются подходить к решению этой проблемы с различных сторон, выявляя и внедряя новые механизмы, которые помогут обеспечить пациентов качественными, безопасными и эффективными лекарственными средствами. Так, очень важную роль играет сотрудничество национальных органов, осуществляющих контроль за оборотом лекарственных средств, и других вовлеченных организаций. 11 мая 2018 г. глава Государственной службы Украины по лекарственным средствам и контролю за наркотиками Наталия Гудзь посетила Италию, где встретилась с Марио Меладзини (Mario Melazzini), генеральным директором Итальянского агентства по лекарственным средствам (Agenzia Italiana del Farmaco — AIFA). AIFA курирует проект Fakeshare, направленный на создание и внедрение общей платформы для обмена информацией на европейском уровне о незаконном распространении лекарственных средств через каналы интернет-торговли. В рамках рабочей встречи коллеги обменялись мнениями относительно дальнейшего развития сотрудничества между национальными регуляторными органами. В данной публикации предлагаем читателям больше узнать о европейских инициативах в сфере борьбы с фальсифицированной продукцией, в частности о проекте Fakeshare.

ЧТО ДЕЛАЕТСЯ ДЛЯ БОРЬБЫ С ФАЛЬСИФИЦИРОВАННЫМИ ПРЕПАРАТАМИ В ЕС?

К конечному потребителю фальсифицированные препараты могут попадать через легальные и нелегальные каналы продаж.

Фармацевтический рынок представляет собой сложную систему с большим количеством игроков, что обусловливает необходимость строго контролировать и отслеживать происхождение препаратов. Тем не менее существуют бреши, которые позволяют фальсифицированным лекарственным средствам «заходить» на рынок. Также они могут продаваться нелегально через онлайн-магазины, секс-шопы, спортклубы, каналы продаж диетических добавок и т.п.

В 2011 г. в ЕС опубликована Директива № 2011/62/EU, целью которой является предотвращение попадания фальсифицированных лекарственных средств в легальную сеть поставок. Этот документ, вступивший в действие с января 2013 г., предусматривает, что производитель может промаркировать уникальным идентификатором препараты, зарегистрированные в стране. Директивой также предусмотрено внедрение системы, помогающей потребителю идентифицировать легальные веб-сайты, которые продают легальные препараты при помощи узнаваемого логотипа.

В связи с публикацией Директивы разработаны и другие инициативы в этой сфере. Одной из них является Конвенция о противодействии фальсификации медицинской продукции и аналогичным преступлениям (The Medicrime Convention Combating counterfeiting of medical products and similar crimes — Конвенция MEDICRIME). Этот документ — международный инструмент криминального законодательства, обязывающий государства-участники установить уголовную ответственность за совершение преступлений, связанных с фальсификацией лекарственных средств. Следует отметить, что Украина является одной из первых стран, подписавших Конвенцию MEDICRIME.

Также одним из требований Директивы (ст. 118а) является отчет Европейской комиссии относительно мер, которые предприняли страны — члены ЕС для эффективной борьбы с фальсификацией.

Согласно этому отчету во всех 28 государствах-членах по крайней мере некоторые виды деятельности, связанные с фальсификацией лекарственных средств, являются уголовным преступ­лением. В 21 государстве — члене ЕС производство, распределение, посредничество, импорт, экспорт и дистанционная продажа фальсифицированных лекарств уголовно наказуемы. В 7 остальных государствах — членах ЕС некоторые виды деятельности охватываются гражданскими (такими как штрафы), а не уголовными санкциями. Максимальные сроки тюремного заключения варьируют от 1 года до 15 лет, а штрафы могут составлять от 4300 евро в Литве до 1 млн евро в Испании или не иметь ограничений, как в Великобритании.

ПРОЕКТ FAKESHARE

Fakeshare внедрен в 2013 г. с целью защиты европейского населения от рисков, связанных с увеличением объема нелегальных продаж препаратов через интернет. Проект частично финансируется Европейской комиссией в рамках программы «Предотвращение и борьба с преступностью» («Prevention of and Fight against Crime») и координируется AIFA.

Идея заключалась в создании веб-пространства с ограниченным доступом для обмена отчетами о расследовании дел в отношении нелегальных онлайн-аптек — между регуляторными органами сферы здравоохранения, правоохранительными и таможенными органами.

Ассоциированными партнерами проекта являются правоохранительные органы Италии — отделение карабинеров по борьбе с фальсификацией продуктов питания (Carabinieri del Nucleo Anti Sofisticazioni), Институт фармацевтической безопасности (Pharmaceutical Security Institute). Fakeshare также поддерживает Альянс безопасных онлайн-аптек (Alliance for Safe Online Pharmacies).

Партнерами проекта также являются:

• европейские органы по контролю за оборотом лекарственных средств, в частности Национальное агентство Португалии по лекарственным средствам и продуктам здравоохранения (Instituto Nacional da Farmácia e do Medicamento) и Испанское агентство лекарственных средств и продуктов для здоровья (Agencia Española de Medicamentos y Productos Sanitarios);
• университеты: Римский университет Ла Сапиенца (Sapienza — Università di Roma) и Университет Тренто (University of Trento), Италия;
• эксперты в области применения права и IT;
• профессиональные организации, в том числе Европейская федерация фармацевтической промышленности и ассоциаций (European Federation of Pharmaceutical Industries and Associations — EFPIA).

Реализация проекта направлена на стимулирование межсекторального, а также межнационального взаимодействия для противодействия фармпреступлениям в соответствии с Директивой № 2011/62/EU и Конвенцией MEDICRIME. Проект направлен на разработку согласованных инициатив (таких как расследование, информирование, обучение), направленных против незаконного распространения лекарственных средств, а также оптимизацию использования ресурсов в рамках мероприятий национального уровня путем:

• обеспечения координации следственных мероприятий;
• сбора информации о незаконном распространении лекарственных средств в интернете;
• обмена информацией между странами.

Координация и оптимизация инициатив обеспечивается при помощи информационных технологий. В рамках проекта разработана веб-платформа www.fakeshare.eu, а также инструменты цифрового сотрудничества. Для зарегистрированных пользователей указанного интернет-ресурса доступны более 2 тыс. документов, касаю­щихся случаев краж и фальсификации лекарст­венных средств, аналитические результаты в отношении подозреваемых образцов, научные статьи и специальные обзоры тематических исследований, представляющих профессиональный интерес.

Помимо координации усилий, очень важную роль играет также и информирование широкой общественности. В некоторых странах национальные регуляторные органы поддерживают различные кампании, направленные на информирование населения о фальсифицированных препаратах.

В ЕС приобретение лекарственных средств через интернет считается легальным. Однако интернет-аптеки являются уязвимым звеном в цепочке обеспечения населения лекарственными средствами. Чтобы уберечь конечных потребителей от покупки препаратов через интернет-аптеки, которые осуществляют продажу незаконно, создан специальный логотип, идентифицирующий легальные онлайн-ресурсы. Этот логотип размещается на сайте интернет-аптек, которые имеют лицензию на реализацию лекарственных средств и легально осуществляют их дистанционную продажу. Реестр таких ресурсов можно найти на сайте национального регуляторного органа. Если веб-страницы нет в списке, лучше не рисковать из-за высокой вероятности получить фальсифицированный препарат и подверг­нуть риску свое здоровье.

К фальсифицированным относятся препараты с ложными данными о:

• идентичности, включая упаковку, маркировку, название, состав;
• происхождении — информация о производителе, локализации производства или обладателе торговой лицензии;
• истории движения лекарственного средства, что включает также протоколы и документы, связанные с используемыми каналами дистрибуции.

Фальсифицированные препараты могут представлять различные риски для здоровья, поскольку могут содержать большее количество активного ингредиента (что обусловливает передозировку) или меньшее (отсутствие лечебного эффекта). В составе таких товаров также могут быть вредные компоненты, опасные для здоровья того, кто их принимает.

КТО ЖЕ ПРОИЗВОДИТ ФАЛЬСИФИЦИРОВАННЫЕ ЛЕКАРСТВА И ГДЕ?

Площадки, которые производят лекарственные средства на законных основаниях, подвергаются периодическим проверкам, проводимым компетентным органом, на соответствие производства стандартам надлежащей производственной практики (Good Manufacturing Practice — GMP). Поэтому производство фальсифицированных лекарств у большинства людей ассоциируется с подпольными «заводами» или с непригодными помещениями, не санкционированными и не контролируемыми компетентными органами. К сожалению, это не всегда соответствует действительности.

Так, первый случай фальсификации лекарственного средства зарегистрирован в 1937 г. Тогда американская фармацевтическая компания для увеличения объемов продаж использовала диэтиленгликоль (токсичный растворитель) при производстве сиропа, содержащего сульфаниламид. В результате таких действий умерли более 100 человек, включая большое количество детей. Компании было предъявлено обвинение в «misbranding» — этот термин обычно используется для обозначения неточной и ложной маркировки. Таким образом, первый зафиксированный случай фальсификации связан с нарушения­ми именно со стороны самого производителя.

И сегодня такие случаи имеют место в фармацевтической практике. Так, в 2011 г. AIFA получило предупреждение о подделке лекарственного средства для взрослых, детей и младенцев. Этот препарат был изготовлен на итальянской производственной площадке и маркетировался итальянской компанией.

На предварительном этапе AIFA в сотрудничестве с итальянскими правоохранительными органами Carabinieri NAS на основе данных, представленных в отчете о предупреждении, изучило некоторые партии продукта, проданные в Италии. Образцы были отправлены в итальянскую официальную контрольную лабораторию OMCL (Istituto Superiore di Sanità), чтобы проверить реальный состав и состояние лекарственных средств.

OMCL подтвердила подозрения регулятора в фальсификации препарата, поэтому AIFA и Carabinieri NAS провели некоторые инспекции на производственных площадках компании-изготовителя в период с июня 2012 по сентябрь 2013 г.

Проверялись записи о лабораторных исследованиях, сертификат качества и разрешение на выпуск серии партий, оказавшихся фальсифицированными, а также оценивались управление материальными ресурсами, последовательность производства и т.д.

В июне 2013 г. результаты проверок производственных площадок привели к аресту 3 руководителей компании, поскольку были отмечены очевидная подделка и выдача ложных аналитических справок о составе лекарственного средства. Позднее AIFA приостановило разрешение на производство для цеха, где были изготовлены фальсифицированные препараты.

После дальнейших исследований серьезные отклонения от GMP были также выявлены в других производственных цехах. Было зафиксировано отсутствие системы обеспечения и контроля качества (это отклонение было классифицировано как критическое для команды инспекторов в соответствии с европейским рейтингом), а также многие другие отклонения в отношении документации и записей.

Из-за этих отклонений AIFA приостановило разрешение на производство для всего производственного участка. В то же время AIFA запретило использование лекарств этого производителя, уже поставленных на рынок, и инициировала анализ всех партий, изготовленных площадками за последние 3 года.

Конечно, один случай фальсификации производителем не является «лакмусовой бумажкой» всего рынка. Однако он свидетельствует, что за фальсификацией лекарственных средств могут стоять не только подпольные лаборатории, но и недобросовестные производители, которые, прикрываясь наличием GMP, выпускают поддельные препараты.

КАК МОГУТ ПОМОЧЬ ИНСПЕКЦИИ GMP В БОРЬБЕ С ФАЛЬСИФИКАТОМ?

Согласно GMP все действия на производственной площадке должны быть задокументированы и зафиксированы. Во время инспекции это позволяет выявить все возможные нарушения, а также, в случае необходимости, отследить цепочку незаконных действий при фальсификации лекарственных средств.

Безусловно, каждый конкретный случай может отличаться, но при инспекции важно помнить, что:

• необходимо сравнивать то, что фактически сделано, с тем, что должно было быть сделано;
• то, что не подтверждено соответствующими документами, считается невыполненным.

При подозрении на замену активного фармацевтического ингредиента или вспомогательных веществ проверяющим стоит сравнить количество поступающих ресурсов с потребностью, указанной в заказе на изготовление партии (чтобы проверить, соответствует ли закупленное количество необходимому).

В случае подозрения на манипуляции с данными лабораторных исследований необходимо проверить распределение обязанностей в лаборатории. Если лаборатория оснащена информационными технологиями, необходимо убедиться, что тесты выполнены правильно, а требования к валидации компьютеризированной системы соответствуют требованиям GMP. Ведь согласно данным Управления по контролю за пищевыми продуктами и лекарственными средствами США (Food and Drug Administration — FDA) именно этот вид «подделывания» становится все более распространенным на индийских производственных площадках.

Если подозревается, что лекарственные средства, подлежащие утилизации, перемаркированы для последующей перепродажи, инспекторам необходимо сравнить данные цеха расфасовки и упаковки с данными производственного цеха (сколько произвели, а сколько упаковали).

Перечисленное может служить «отправной точкой» при проведении расследований и проверок.

В ЗАКЛЮЧЕНИЕ

Проблема фальсификации лекарственных средств — одна из самых актуальных для мирового фармацевтического рынка — является общей как для стран с развитой экономикой, так и для развивающихся стран.

Реализация проекта Fakeshare способствует накоплению исследований и моделей расследований, развитию коммуникации и IT-инструментов. Возможность коллективного использования данных, проведение обоснованного анализа, совершенствование процесса экспертизы и освоение новых методов расследований, распространение информации, развитие сотрудничества — основные цели Fakeshare. На веб-платформе хранятся данные о расследованиях, живая база данных («черный» список) сайтов, по которым уже проведены расследования. Это позволяет избежать дублирования усилий и расходования ресурсов зря.

Благодаря укреплению сотрудничества и украинские национальные регуляторные органы могут перенять накопленный опыт в борьбе с растущей угрозой незаконной торговли лекарственными средствами.

РЕФОРМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я України, повідомив, що за 2,5 міс з початку проведення національної кампанії «Лікар для кожної сім’ї», під час якої громадяни повинні обрати собі лікаря та підписати з ним декларації, більше 9 млн осіб уже обрали свого лікаря. Окрім того, у червні відбувся перший етап підписання договорів з надання медичної допомоги між закладами охорони здоров’я та Національною службою здоров’я України (далі — НСЗУ). На першому етапі до НСЗУ звернулися із заявками на укладення цих договорів 149 комунальних та 26 приватних закладів охорони здоров’я. Однак не всі приватні заклади виконали вимоги до цих заяв, тому поки що договори буде укладено з 12 приватними зак­ладами охорони здоров’я.

Стосовно бюджетних закладів охорони здоров’я, які до 1 січня не встигнуть змінити свою організаційно-правову форму та укласти договори з НСЗУ, П. Ковтонюк зазначив, що все залежатиме від кількості таких закладів. Однак наразі фінансування за рахунок медичної субвенції передбачене лише до 31 грудня 2018 р. Тому місцева влада повинна пришвидшити процес реорганізації закладів охорони здоров’я, щоб з 1 січня не виникло проблем із фінансуванням.

Роман Ілик, заступник міністра охорони здоров’я України, стосовно стадії розробки гарантованого пакету медичних послуг (далі — гарантований пакет) зауважив, що наразі створено робочу групу, яка оцінює лікарські засоби, що закуповуються в рамках державних бюджетних програм, у першу чергу на первинній ланці медичної допомоги. Починаючи з 2019 р., планується надавати їх пацієнтам у рамках урядової програми «Доступні ліки».

П. Ковтонюк додав, що гарантованим пакетом планується оптимізувати не забезпечені фінансово зобов’язання держави. Тому що наразі держава не в змозі фінансово їх виконати. Однак з розширенням переліку лікарських засобів, що входитимуть до гарантованого пакета, кількість таких зобов’язань зменшуватиметься. Також це знизить фінансовий тягар громадян, які в більшості випадків платять за лікарські засоби самостійно.

Стосовно системи управління НСЗУ Михайло Радуцький, президент клініки «Борис», звернув увагу на те, що такий орган не повинен управлятися од­нією людиною і повністю підпорядковуватися державі. Адже, за його словами, держава — поганий менед­жер незалежно від того, яка це країна. На думку доповідача, держава повинна володіти НСЗУ на 51%, а 49% акцій установи повинні бути продані на вільному ринку міжнародним і національним страховим компаніям. Це дозволить уникнути будь-яких зловживань, бо приватні компанії встановлять дієвий контроль за розподілом коштів. Тому що нинішня система управління НСЗУ несе в собі великий корупційний ризик саме щодо розподілу грошей при підписанні договорів із закладами охорони здоров’я, особливо в територіальних органах НСЗУ.

З таким твердженням не погодився Дмитро Алешко, партнер ЮК «Правовий Альянс», який зазначив, що положення закону України від 19.10.2017 р. № 2168 «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (далі — закон № 2168) виписані таким чином, що існує чіткий перелік умов, відповідність яким дозволяє НСЗУ підписати договір з конкретним закладом охорони здоров’я. В іншому разі НСЗУ не вправі це зробити.

П. Ковтонюк не заперечував, що держава — поганий менеджер, однак в умовах чинного законодавства іншого формату управління НСЗУ не існує. МОЗ розглядає можливість створення при даному органі наглядової ради, до складу якої входитимуть незалежні фінансові організації, які зможуть проводити аудит і конт­роль. Наразі ж Міністерство планує нівелювати корупційні ризики завдяки впровадженню елект­ронної системи охорони здоров’я, яка використовуватиметься на всіх етапах реформи охорони здоров’я. Через це декларації про обрання лікаря та договори між НСЗУ та закладами охорони здоров’я є лише в електронному форматі.

Ірина Сисоєнко, народний депутат України, звернула увагу, що законодавством значна відповідальність за реалізацію реформи охорони здоров’я покладається на місцеві органи влади. Тому слід проводити інформаційну кампанію щодо реформи не лише для пацієнтів, але й для місцевих органів влади. Окрім того, громадянам потрібно пояснити, що за впровадження реформи відповідає місцева влада, інакше вони звинувачуватимуть МОЗ у проведенні неефективної реформи. При цьому лікарі також можуть стати заручниками ситуації, коли пацієнти вимагатимуть надати їм послуги, а лікарі цього не зможуть зробити, бо їх заклад охорони здоров’я не реорганізовано і не підписано договори з НСЗУ.

Стосовно фінансування реформи І. Сисоєнко зазначила, що відповідно до закону № 2168 після того, як завершиться процес реформування до кінця 2020 р., на всю програму гарантій держава зобов’язана виділяти не менше 5% ВВП. В іншому разі не вистачатиме фінансування на забезпечення її повною мірою.

Також вона нагадала, що 31 березня 2019 р. закінчується термін, до якого міжнародні закупівельні організації можуть проводити закупівлі для України. Тому Уряд має створити новий механізм закупівель або внести в Парламент законопроект, який подовжував би термін процедури закупівель із залученням міжнародних закупівельних організацій.

На це Віталій Коблош, директор департаменту гуманітарної та соціальної політики Кабінету Міністрів, повідомив, що Уряд наразі розглядає питання національної агенції, яка б використовувала досвід, отриманий МОЗ за час співпраці з міжнародними закупівельними агенціями.

Також під час даної дискусії обговорювалися проекти законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удос­коналення реклами лікарських засобів, медичних виробів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації» (зареєстрований у Парламенті за № 8136); «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення порядку реклами лікарських засобів)», розроблений МОЗ, та законопроект, яким пропонується затвердити нову редакції закону України «Про лікарські засоби». Стосовно останнього Д. Алешко зазначив, що з нововведень запропонованої редакції можна виділити насамперед перехід від реєстраційного посвідчення до торгової ліцензії. При цьому власниками такої ліцензії зможуть стати лише резиденти України. У зв’язку із цим наразі обговорюється певний перехідний період для впровадження даної норми.

Р. Ілик зазначив, що в чинному Законі України «Про лікарські засоби» є певні прогалини, починаючи з реєстрації препаратів і закінчуючи конт­ролем їх обігу на ринку. Тому наразі МОЗ спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку працюють над їх усуненням. Розглядається можливість реформування існуючих органів. На думку Міністерства, на базі ДП «Державний експертний центр МОЗ України» слід створити окремий орган, який займатиметься реєстрацією лікарських засобів за тими правилами, які діють у Європейському Союзі та яких дотримується Європейське агентство з лікарських засобів (European Medicines Agency — ЕМА). У свою чергу, Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками працюватиме більше в напрямку, що стосується інспекції GMP, GDP.

Коментуючи міністерський законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення порядку реклами лікарських засобів)», посадовець звернув увагу, що функція моніторингу дотримання вимог до реклами лікарських засобів повинна бути покладена на МОЗ. Тому що наразі органи конт­ролю, які вправі накладати штрафні санкції за порушення законодавства у сфері реклами, не мають таких фахівців, які можуть оцінити зміст і якість реклами препаратів. Тому планується функцію моніторингу покласти на МОЗ, а накладення штрафів залишити за чинними регуляторними органами. Однак пропонується також збільшити суму штрафу, який для телеканалів становитиме 5% від ліцензійного збору, тобто близько 60 тис. грн.

У свою чергу, І. Сисоєнко повідомила, що наразі проект нової редакції закону України «Про лікарські засоби» вичитується членами підкомітету з питань законодавчого забезпечення розвитку фармації, здійснення фармацевтичної діяльності, доступності ліків, виробництва та обігу виробів медичного призначення, розвитку сучасних медичних технологій. Після цього планується спільно подати його на реєстрацію в Парламент.

КОНКУРЕНЦІЯ НА ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ РИНКУ

Андрій Горбатенко, асоційований партнер ЮК «Правовий Альянс», повідомив, що під час регіональних закупівель ліків лоти часто формуються пакетом, тобто включають ряд препаратів. У зв’язку із цим виробники не можуть сформувати пропозицію в рамках широкого лота через наявність у ньому препаратів, які вони не виробляють. Тому набуває поширення практика, коли виробники намагаються оскаржувати такі тендерні процедури, оскільки вважають, що формування таких лотів є дискримінаційними умовами. У дану ситуацію вже втрутився Антимонопольний комітет України (АМКУ) і 30 березня надав рекомендації МОЗ України та Міністерству економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) розробити комплекс заходів, спрямованих на врегулювання цієї проблеми.

Наталія Шимко, заступник директора департаменту державних закупівель Мінекономрозвитку, повідомила, що Міністерством планувалося спочатку врегулювати ситуацію шляхом внесення змін у Порядок визначення предмета закупівлі та зобов’язати замовників вказувати в одному лоті одну міжнародну непатентовану назву (МНН) лікарського засобу. Однак у зв’язку з тим, що за законодавством формування лота — це все ж таки прерогатива замовника, тому внесення таких змін було б недоречним.

Наразі з МОЗ ведуться перемовини щодо розробки та затвердження методичних рекомендацій стосовно формування лотів у рамках закупівель лікарських засобів. Наразі ці методичні рекомендації розробляються робочою групою, в яку входять представники МОЗ, Мінекономрозвитку, АМКУ і громадських організацій — Transpаrency International і Центр протидії корупції.

Сергій Ляшок, менеджер з питань регіонального розвитку госпітального відділу «Астеллас Фарма», зазначив, що будь-який зарубіжний виробник, у якого є бажання брати участь у тендерних закупівлях, стикається з рядом проблем. Зокрема, тендерний договір необхідно допрацьовувати, тому що виробникам не підходить спосіб оплати за принципом «у міру надходження бюд­жетних коштів». Також виникають питання щодо строків поставок, коли в договорі вказується, що постачальник зобов’язаний поставити препарати протягом 10 днів з моменту надходження заявки. Кількість препаратів там не обумовлюється, тому замовник може виставити заявку на кілька упаковок, і виробник змушений буде проїхати півкраїни, щоб їх поставити.

А. Горбатенко розглянув питання, чи можна вважати порушенням конкурентного законодавства встановлення виробником умов, відповідно до яких він забороняє своїм дистриб’юторам конкурувати з ним на торгах. На перший погляд, це може призвести до суттєвого обмеження конкуренції, однак встановлення такого обмеження виробником допускається в рамках системи вибіркової дистрибуції за умови, що це не призводить до підвищення цін або дефіциту препаратів на ринку. Така можливість випливає з положень Типових вимог до вертикальних узгоджених дій суб’єктів господарювання стосовно постачання та використання товарів.

DIGITAL PROMOTION ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

Про електронні способи промоції лікарських засобів розповів Олексій Бежевець, партнер ЮК «Правовий Альянс». Він зауважив, що зараз активно застосовуються такі механізми дистанційної комунікації:

• вебінари на медичну тематику для відкритої аудиторії як спосіб рекламування лікарських засобів. Законодавство допускає рекламування препаратів на медичних заходах, дана правова норма дозволяє не фільтрувати аудиторію і тим самим залучати до таких вебінарів всіх охочих;
• сайт компанії-виробника/продавця. Відповідно до ст. 15 закону України «Про захист прав споживачів» компанії-виробники чи реа­лізатори продукції можуть оприлюднювати на своїх сайтах інформацію про продукцію, у тому числі про OTC- та Rx-препарати. Головне, щоб зміст інформації, розміщеної на цьому сайті, відповідав критеріям, затвердженим у ст. 15, щоб вона не вважалася рекламою;
• лендінги (landing pages) — цільовий сайт (зазвичай містить лише одну сторінку), напов­нений інформацією про конкретний товар і спрямований на його просування. При застосуванні такого виду дистанційної комунікації потрібно визначитися, дані про лікарський засіб розміщуватимуться як реклама чи як інформація для споживача. І залежно від обраного варіанту потрібно дотримуватися правил, передбачених законодавством для конкретного виду просування;
• незалежні інформаційні портали, зокрема спеціалізовані інтернет-видання. Однак при застосуванні такого виду комунікації слід пам’ятати, що на сьогодні спеціалізованими виданнями (які призначені для медичних установ та лікарів) вважаються лише зареєстровані друковані видання (такого висновку можна дійти шляхом аналізу законодавства та практики його застосування). Тому перед розміщенням на інформаційних порталах інформації щодо рецептурних лікарських засобів (чи тих, реклама яких заборонена) фармацевтичні компанії повинні переконатися, що реклама з цих порталів фактично дублюється в друкованих виданнях зі спеціалізованим спрямуванням;
• форуми, блоги. Доповідач звернув увагу, що законодавством не заборонено оприлюднювати в інтернеті інформацію про товар, якщо це власна думка фізичної особи, не пов’язана з підприємницькою діяльністю. Бо в іншому разі, якщо прослідковуватиметься зв’язок між блогером (учасником форуму) і фармацевтичною компанією, то виникне ризик в першу чергу з боку конкурентів, спроб притягнути до відповідальності за порушення законодавства про рекламу;
• web та мобільні додатки. Вони дають широкі можливості для «карткових», соціальних, інформаційних та освітніх програм. При цьому доповідач уточнив, що програмне забезпечення також може в певних випадках вважатися медичним виробом. Відповідно, в такому разі слід аналізувати, чи не потрібно проводити сертифікацію даного програмного забезпечення;
• соціальні мережі, messengers, «особисті» e-mail. О. Бежевець зауважив, що кожна компанія самостійно визначає, яку інформацію працівник може оприлюднювати в інтернеті. Однак на сьогодні це сфера, яку необхідно чітко регламентувати. Адже якщо буде доведено, що працівник за допомогою таких механізмів транслював неправдиву інформацію, яка фактично нашкодила конкуренту або порушила вимоги щодо рекламування лікарських засобів, то відповідальність може нести в тому числі й компанія. Наприклад, якщо така інформація оприлюднювалася в робочий час і особа позиціонувалася на цьому сайті як працівник компанії тощо.

Артем Матвеєв, директор з продажу та маркетингу ALKALOID, зазначив, що електронні канали комунікації давно стали важливим, але додатковим засобом комунікації в бізнесі. Бо немає практики, яка б показала, що дистанційна комунікація без особистих візитів забезпечила компанії отримання прибутку.

У свою чергу Юлія Сидорова, директор Alvogen, повідомила, що на даний момент ця сфера промоції поки відстає від інших. Зокрема, через відсутність на ринку навичок створення контенту і просування його в мережі, щоб він став помітним і не перетворився в нав’язливу рекламу. Однак дану сферу слід розвивати. Тому що більшість людей, які вирішили придбати той чи інший препарат, перед цим використовують інтернет для отримання інформації про нього, його побічні дії і т.д.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ЯК БАЗИС ДЛЯ ЗАКУПІВЕЛЬ

Сергій Іщенко, директор компанії Proxima Research, представив Національний перелік основних лікарських засобів (далі — Національний перелік) у цифрах.

У структурі ринку лікарських засобів частка препаратів, включених до Національного переліку, становить близько 24% в грошовому та 31% у натуральному вираженні. Національний перелік є основою для державних закупівель та інших державних програм. У 2017 р. частка препаратів з Національного переліку в госпітальному сегменті становила 47% в грошовому та 64% у натуральному вираженні. У структурі ринку лікарських засобів за місцем виробництва до Національного переліку включено 24% імпортних та 34% вітчизняних препаратів у грошовому вираженні. За класифікацією ефективності Націо­нальний перелік покриває найбільшу частку в сегменті генеричних генериків.

Як відомо, з 2018 р. заклади охорони здоров’я мають закуповувати лікарські засоби, включені до Національного переліку, та забезпечити на 100% потребу в них. Аналіз тендерних закупівель свідчить, що в 2018 р. закупівлі препаратів, включених до Національного переліку, суттєво збільшилися. Так, за підсумками січня–квітня 2018 р. частка тендерних закупівель препаратів, включених до Національного переліку, становить 74% загального обсягу. За аналогічний період 2017 р. цей показник становив 57%.

Про законодавчі ініціативи в сфері дії Національного переліку розповів Дмитро Алешко, партнер ЮК «Правовий Альянс». По-перше, обговорюється питання впровадження переговорної процедури при закупівлі лікарських засобів за бюджетні кошти. Зокрема, підготовлені зміни до Закону України«Про публічні закупівлі» в частині виведення з під дії цього закону закупівель, проведених шляхом прямих переговорів з виробником.

По-друге, підготовлені зміни до постанови КМУ № 333 в частині усунення підстав для різного трактування норм права щодо можливості закуповувати лікарські засоби, які не внесені до Національного переліку, паралельно із задоволенням потреби в препаратах з нього на 100%. А саме за наявності бюджетних асигнувань, що залишаються після розрахунку обсягів потреби в препаратах, включених у Національний перелік, замовники можуть паралельно здійснювати закупівлі лікарських засобів.

По-третє, пропонується створити міжвідомчу робочу групу щодо застосування мультикритеріального аналізу з питань забезпечення населення лікарськими засобами, які закуповуються за бюджетні кошти. Зокрема, робоча група розроб­лятиме критерії здійснення мультикритеріального аналізу та перелік пріоритетних технологій у сфері охорони здоров’я, які подаватимуться для затвердження до КМУ. З урахуванням переліку пріоритетних технологій робоча група готуватиме рішення щодо пріоритетності забезпечення населення лікарськими засобами відповідно до Національного переліку.

Також розглядається питання щодо врегулювання розгляду заяв про включення в Національний перелік дороговартісних препаратів, які суттєво впливають на бюджет. Пропонується, щоб у МОЗ розглядалися висновки та рекомендації стосовно лікарських засобів, закупівля яких може становити більше 1% бюджетних асигнувань, та подавалися на розгляд КМУ проекти рішення про внесення змін до Національного переліку. Окрім того, задля уникнення проблем з розподілом бюджетних коштів, які виникли на початку року та призвели до зупинки реалізації програми «Доступні ліки» в окремих регіонах, підготовлені зміни до Бюджетного кодексу, які дають можливість використовувати виділені з бюджету кошти на реімбурсацію після закінчення бюджетного року.

Олександра Олещук, голова Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів, зазначила, що при визначені пріоритетних для країни станів та захворювань необхідно залучати до цього процесу не лише експертів, а й стейкхолдерів. А визначення пріо­ритетних станів має відбуватися шляхом мультикретиріального аналізу.

До Експертного комітету надходить багато заявок на включення лікарських засобів до Національного переліку, тому одним з механізмів регулювання заявок може стати використання мультикритеріального аналізу для пріоритезації цих заявок.

Стосовно розгляду заявок на включення до Національного переліку, поданих до 1 січня 2018 р., Експертний комітет надасть свої рекомендації до МОЗ до 1 липня 2018р. При цьому О. Олещук зауважила, що більшість з них містять недоліки, і Експертний комітет запитує у заявників додаткові матеріали та уточнення. Також, за словами спікера, на сьогодні дуже важко давати рекомендації, зокрема з тих причин, що бюджет на закупівлю лікарських засобів розмитий та існує декілька джерел фінансування. Окрім того, в Україні діє кілька різних процедур закупівель лікарських засобів.

Стосовно впровадження переговорної процедури та критеріїв її застосування Тарас Лясковський, начальник Управління фармацевтичної діяльності та якості фармацевтичної продукції МОЗ України, зазначив, що така процедура може застосовуватися в разі, коли Експертним комітетом буде проведений мультикритеріальний аналіз певного препарату, і причиною неможливості включення даного препарату до Національного переліку стане його вартість. У такому разі може застосовуватися переговорна процедура з виробником стосовно перегляду ціни.

Також слід зазначити, що відповідно до закону держава повинна забезпечити пацієнтів лікарськими засобами з Національного переліку, з іншого боку, маємо обмежене фінансування, а тому включення препаратів до Національного переліку має відбуватися на основі мультикритеріального аналізу.

Олександр Дорошенко, заступник директора НДІ інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, кандидат юридичних наук, судовий експерт, зазначив, що концепцією, яка була прийнята Урядом, Мінекономрозвитку за останні 2 роки було розроблено декілька законопроектів. Один із цих законопроектів кардинально змінить підходи до патентування лікарських засобів. Відповідно до чинного законодавства об’єктами патентування є винаходи та корисні моделі. А законопроектом передбачається, що пристрій оформлятиметься лише патентом на корисну модель, а діюча речовина оформлятиметься патентом на винахід. Наслідками таких змін є те, що на будь-яку заявку про винахід проводитиметься повний комплекс патентної експертизи. Окрім того, пропонуються деякі винятки, зокрема об’єктами патентування не можуть бути нові форми відомого лікарського засобу, у тому числі солі, складні та прості ефіри, комбінації тощо.

Нінель Кадирова, заступник директора проекту SAFEMed, зауважила що до 2020 р. в Украї­ні має бути впроваджений пакет державних гарантій надання медичних послуг. У рамках цих гарантій держава повинна забезпечити пацієнтів лікарськими засобами в рамках Національного переліку. Тому до нього мають включатися якісні, ефективні, безпечні життєво необхідні препарати. Щодо дороговартісних препаратів, то в західних країнах з високим рівнем доходів, наприклад для онкологічних програм, використовуються альтернативні джерела фінансування, зокрема спеціальні фонди. Тобто більшість таких препаратів не включені до національних переліків тих країн та не покриваються державою в рамках медичних гарантій.

ЛІДЕРИ ДУМОК ПРО МАЙБУТНЄ ГАЛУЗІ

Сергій Іщенко представив ключові показники фармацевтичного ринку України.

У національній валюті український фармринок, включаючи роздрібний та госпітальний сегменти, демонструє двозначні темпи приросту. У доларовому вираженні ринок відновлюється після кризи та в 2017 р. і на початку 2018 р. також демонструє double didgit зростання. Споживання в упаковках вже відновилося до докризових показників. При цьому споживання рer capita гранично низьке — 62 дол. США на рік при розрахунку на 42,5 млн населення.

Основне навантаження із забезпечення населення України лікарськими засобами несе на собі роздрібний сегмент. Так, за підсумками січня–квітня 2018 р. споживання ліків у роздрібному сегменті збільшилося на 23% у грошовому вираженні, також на 23% — у доларовому еквіваленті і лише на 2% — в упаковках. Серед ключових трендів фармринку в останні роки слід відзначити збільшення частки дієтичних добавок, рецептурних та генеричних препаратів.

Стосовно запровадженої з 1 квітня 2017 р. системи реімбурсації в рамках урядової програми «Доступні ліки» С. Іщенко зазначив, що за період квітень 2017–травень 2018 р. у рамках програми «Доступні ліки» аптекам компенсовано 996,4 млн грн. При цьому в 2017 р. компенсовано 627,2 млн грн. із виділених 700 млн грн., а за 5 міс 2018 р. — 369,2 млн грн. У 2017 р. обсяг компенсованих коштів суттєво збільшувався щомісяця та сягнув 140 млн грн. у грудні 2017 р. Однак у 2018 р. щомісячний обсяг компенсованих кош­тів значно зменшився та в середньому становить близько 90 млн грн., не враховуючи січень, коли реалізація програми була дещо призупинена через несвоєчасний розподіл коштів у регіонах.

Аналіз свідчить, що розподіл субвенції на відшкодування вартості лікарських засобів по регіо­нах відбувається пропорційно до чисельності населення за даними Державної служби статистики України.

У сегменті дистрибуції завершується процес консолідації, і на сьогодні можна виділити 3 ключових гравці, які забезпечують понад 80% поставок лікарських засобів в аптечні мережі.

У роздрібному сегменті нині налічується близько 20,5 тис. аптечних точок. Продовжується процес консолідації. За останні 6 років частка топ-100 аптечних мереж зросла на 15% та становить більше 73% роздрібного товарообігу серед юридичних осіб. Аптечна мережа — лідер займає більше 11% обсягу ринку серед юридичних осіб з річним товарообігом близько 8 млрд грн.

Середньозважена роздрібна націнка продовжує знижуватися — за останні 10 років вона зменшилася з 25 до 19%. При цьому розмір націнки варіює залежно від товарної категорії.

На завершення свого виступу С. Іщенко навів прогнози розвитку ринку на поточний рік. Так, прогнозується збільшення обсягів споживання лікарських засобів на 18–23% у гривневому вираженні та на 1–2,5% в упаковках. Double-digit зростання українського фармринку дає підстави сподіватися, що до 2020 р. Україні вдасться повернутися до групи Pharmerging Markets — перс­пективних ринків, що розвиваються.

На питання модератора стосовно змін у системі охорони здоров’я, до яких необхідно готуватися фармкомпаніям, Гуля Поготова, директор компанії «Дельта Медікел», відповіла, що необхідно орієнтуватися на досвід країн Східної Європи, які вже пройшли етап реформування, а також слідкувати за змінами в найближчих сусідів. Також необхідно готуватися до розширення системи реімбурсації.

Олександр Суходольський, директор зі стратегічного розвитку «БаДМ», відзначив, що реформа системи охорони здоров’я є позитивним кроком. Нова модель фінансування передбачає принцип «гроші йдуть за пацієнтом», відповідно, й забезпечення пацієнтів лікарськими засобами відбуватиметься за таким же принципом. На думку спікера, це призведе до зменшення кількості лікувальних закладів та концентрації закупівель у певних закладах. Також буде підвищуватися якість закупівель, тобто препарати закуповуватимуться з урахуванням їх ефективності, а не тільки ціни, як це відбувається зараз.

Георгій Вікторов, генеральний директор Abbott Laboratories GmbH Україна, зауважив, що при довгостроковому плануванні необхідно розглядати сукупність зовнішніх факторів, які можуть суттєво впливати на бізнес, зокрема й реформу охорони здоров’я. Г. Вікторов погодився з попереднім спікером, що реформа є позитивним кроком, та зазначив, що в рамках реформи також необхідно мотивувати молодь, яка прагне отримати медичну освіту.

Виробники, у свою чергу, мають бути готовими до розширення системи реімбурсації. Також необхідно готуватися до діалогу з державою щодо включення в систему реімбурсації препаратів з доведеною ефективністю.

Стосовно впливу реформи охорони здоров’я на ринок медичних виробів висловився Павло Харчик, президент асоціації «Оператори ринку медичних виробів» (AMOMD). Серед ключових змін, які планується впровадити найближчим часом, варто відзначити, по-перше, впровадження міжнародної класифікації медичних виробів, що дасть можливість розділити лікарські засоби та медичні вироби в закупівлях. По-друге, це зниження націнки на медичні вироби, які закуповуються за бюджетні кошти.

СТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ. ПЕРЕХІД НА НОВИЙ ВИД ФІНАНСУВАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

Олег Петренко, голова НСЗУ, висловив сподівання, що зміни в системі охорони здоров’я вплинуть і на фармацевтичний ринок, оскільки сьогодні його структура далека від досконалої.

НСЗУ виконуватиме функції замовника та платника за медичні послуги всіх рівнів. Цього року реформа впроваджена на первинній ланці. На сьогодні НСЗУ уклала договори зі 149 закладами первинної ланки, на території обслуговування яких проживає близько 8 млн осіб, з яких 2,5 млн вже уклали декларації з лікарями первинної ланки. Загальний бюджет фінансування за цими договорами становить близько 1,5 млрд грн.

Пацієнти, які розраховують на державні гарантії, мають обрати лікаря первинної ланки (сімейний лікар, педіатр, терапевт) та укласти з ним декларацію. До обов’язків лікаря первинної ланки входитиме виписування рецептів на лікарські засоби для амбулаторного лікування, оскільки, як відомо, з 2020 р. система реімбурсації має пов­ністю фінансуватися через НСЗУ.

Заклади охорони здоров’я, які не підписали договори з НСЗУ, цього року будуть фінансуватися за рахунок субвенції. Однак законом передбачено, що з 1 січня 2019 р. така субвенція надаватися не буде. Тому заклади первинної ланки мають до кінця року перетворитися на некомерційні установи, підключитися до електронної системи охорони здоров’я «eHealth» та укласти договори з НСЗУ.

Метою реформування фінансування системи охорони здоров’я є зміна поведінки надавача медичних послуг в інтересах споживача за допомогою економічних стимулів. Так, фінансування закладів первинної ланки, які уклали договори з НСЗУ, за новою моделлю в середньому буде в 2,5 раза вищим, ніж по субвенції.

У своїй діяльності НСЗУ діятиме в інтересах споживачів, а тому всі її дії будуть спрямовані на досягнення максимальної ефективності при мінімальний ціні, зокрема і у забезпеченні населення лікарськими засобами, тому до цього має бути готова і фармацевтична галузь. При цьому всі правила для учасників реформи будуть прозорими.

Щодо реформування вторинної та третинної ланок медичної допомоги О. Петренко зазначив, що цей процес відбуватиметься до кінця 2019 р.

На питання учасників щодо впровадження співоплати за медичні послуги голова НСЗУ зазначив, що він є прихильником впровадження такого механізму, більше того, за даними проведеного соцопитування, до цього готова й більшість населення в разі, якщо чітко розумітиме, скільки має доплачувати за певну послугу. Механізм співоплати працює в системі реімбурсації, а тому може бути впроваджений і для медичних послуг. Однак напередодні виборів втілити таку ініціативу буде вкрай складно.

Прокачай свою аптеку! Фішки з досвіду автоматизації…

Заключну 5-ту сесію «Економіка аптечного підприємства. Частина № 2» відкрив директор компанії «Софт­інформ» Олександр Ємець, презентувавши низку успішних ідей і «фішок», які допомагають у бізнес-процесах аптек, що використовують програмний комплекс «Аптека».

Компанія має 20-річний успішний досвід автоматизації й інформатизації аптек. «У процесі своєї роботи ми взаємодіємо з аптечними закладами. Напрацьовуємо ідеї, реалізуємо їх, впроваджуємо. І, що найголовніше, маємо можливість оцінити, наскільки ці ідеї виявилися ефективними», — розпочав О. Ємець.

Є багато «фішок», які допомагають удосконалити бізнес-процеси аптек. Разом з учасниками форуму спікер зробив короткий екскурс у вигадану аптеку в намальованому місті, представивши на прикладі роботи працівників першого столу та їх взаємодії з покупцем корисні інструменти.

З чого починається робота в аптеці? З реєстрації провізора в системі. Він робить це на початку роботи, протягом робочого дня. Іноді деякі мережі зобов’язують співробітників виходити з системи навіть у випадку відходження від каси, а потім знову заходити. Зазвичай це відбувається шляхом введення логіну і паролю, що займає щонайменше 5 с. Хороша практика — це використання бейджа зі штрих-кодом співробітника, який сканується для входу в систему. Погодьтеся, дрібниця, але приємна! Допрацюйте це у вашій системі, і це буде ваша «фішка». Кожна зеко­номлена секунда потім впаде у скарбничку загального результату аптеки.

Заміна відсутнього препарату синонімом. Виникають ситуації, коли покупець цікавиться препаратом, якого немає в залишках, але система може підказати синоніми або аналоги із залишків, на підставі чого фармацевтичний працівник робить пропозицію покупцю. Клієнти, яких опитали в компанії, відзначають приріст до 4% до обігу в аптеці завдяки застосуванню такої «фішки».

Рекомендація супутнього товару — це, мабуть, той інструмент, який має найбільший вплив на результат. Програма може підказати, які категорії є супутніми до товару, який придбаває покупець. Пропозиція працівниками аптек супутніх товарів, на думку клієнтів, додає 5% до суми середнього чека.

В аптеці провізор іноді стикається з тим, що вимушений відмовляти покупцю через відсутність певного товару. Або ж покупець відмовляється від товару в разі, якщо його не влаштовує вартість, чи в аптеці недостатня наявна кількість препарату, яка йому необхідна. Гарна практика, коли такі відмови фіксуються і передаються в цент­ральний офіс для того, щоб скоригувати асортимент, товарний запас і цінову політику.

Підказка клієнту щодо вартості відсутнього препарату. Маючи в системі обліку такі підказки, ви можете зорієнтувати покупця. Оптимальна для нього ціна слугуватиме приводом повернутися до аптеки і придбати необхідний препарат, коли він буде в наявності. Такі підказки в системі формуються на основі прайс-листів постачальників і правил націнки в даній аптеці.

Шаблонні набори препаратів в чеку. Якщо аптека знаходиться поряд з медичними закладом, часто виникають ситуації, коли покупець приходить зі списком лікарських засобів та витратних матеріалів, наприклад, необхідних для операції. Швидкий відпуск за шаблонним набором медикаментів — це значна економія часу. Особливо такий інструмент актуальний для лікарняних аптек і аптечних пунктів.

Підказки при автозаповненні чеків особливо корисні під час роботи за державними соціальними програмами, наприклад «Доступні ліки». Якщо пацієнт з рецептом приходить до конкретної аптеки не вперше, то при введенні фармацевтом перших трьох літер прізвища пацієнта автоматично підтягується інформація про лікаря і лікарню, яка дозволяє швидко заповнити необхідні дані. Така «фішка» допоможе зекономити час обслуговування пацієнтів за державними програмами і знизить ризик того, що інші клієнти підуть з аптеки, не дочекавшись своєї черги.

Ще одна «фішка» — бонусна програма, яка має переваги перед дисконтною. Стандартна дисконтна програма — платимо своїми грошима і зараз, бонусна — товаром і пізніше! Хороший хід: обмежити оплату бонусами «не більше 50% від суми чека». Такий інструмент дасть можливість «прив’язати» покупця до аптеки. Функціонал, який дозволяє здійснити правильне списання частини суми бонусами, — це додаткова перевага даного аптечного підприємства.

Функціонал обліку ведення акцій дозволяє управляти активністю покупця. За допомогою акцій можна збалансувати навантаження на перший стіл, наприклад, у пікові години; збільшити обсяги продажу, особливо за цільовими (пріоритетними) препаратами.

Залучення завідувача аптеки до процесу розрахунку потреби. Є різні схеми розрахунку потреби: в центральному офісі або завідувачем аптеки, який направляє її в центральний офіс. Обидва варіанти мають недоліки. Завідувач може бути упередженим, але — компетентним! А закупівельник — неупередженим, але менш компетентним. Тому, як показує практика, комбінований метод розрахунку потреби дозволяє максимально скоротити втрачений продаж.

Інвентаризація в аптеці. Зупинка роботи аптеки у зв’язку з інвентаризацією — це втрата одного дня і, відповідно, — мінус близько 20 000 грн. недоотриманих коштів. Хороша практика — наявність інструментів, які дозволяють проведення інвентаризації без зупинки роботи аптеки.

Сайт аптечної мережі. Аптечна мережа має попіклуватися про максимально інформативне наповнення власного сайту з візуалізацією продукції, інструкціями, можливістю вибору мови сайту. Наявність сайту аптечної мережі з можливістю пошуку і замовлення медикаментів — це must have.

Представлені спікером інструменти — далеко не весь арсенал компанії «Софтінформ», який допоможе не лише оптимізувати бізнес-процеси аптечних підприємств, але й підвищити лояльність клієнтів та утримати свою постійну ауди­торію. «Для того щоб реалізувати кожну з «фішок», які я назвав, необхідний якісний контент. А контент зараз як ніколи доступний. Він називається інформаційний сервіс… Достатньо зробити запит в інтернеті й отримати необхідний контент. Допрацюйте сайт вашої аптечної мережі, забезпечте інформаційне наповнення. Використовуйте його. Це буде вашою перевагою», — резюмував О. Ємець.

Історія про споживача ліків у digital-еру, або Що робити аптечному бізнесу в епоху цифрових змін

Саме цим питанням була присвячена доповідь стратегічного директора компанії «Ізобар Україна» Ярослава Огоцького та категорійного менеджера компанії «Байєр» Вікторії Анісь­ковцевої.

За останні декілька років споживач кардинально змінився, а разом з ним — і бізнес-підходи. Не може не тішити маркетологів те, що інтернет зростає з кожним роком, і для нас це новий та унікальний канал комунікації, який потрібно використовувати ефективно й якісно. Споживачів віком до 40 років набагато легше «ловити» в інтернеті. Інтернет будує краще охоплення протягом усього дня. Більше половини телеглядачів віком 18–45 років відволікаються на девайси. При цьому серед інтернет-користувачів смартфон виривається вперед перш за все завдяки доступності.

Як бізнес може використовувати це у своїх цілях? Один з найважливіших моментів полягає в тому, що у зв’язку з появою інтернету шлях споживача в реальний світ змінився. Як саме? Ярослав Огоцький ознайомив присутніх з порт­ретом і поведінкою типового споживача — Катериною, яка заміжня, має 2 дітей і відповідальна за вибір і покупку лікарських засобів в родині. Катерина живе спокійним життям, але на неї все одно постійно впливають різні джерела інформації: оточення, друзі, близькі та бренди. Це відбувається доти, доки в її житті не виникають певні тригери, наприклад, період вагітності, підвищення температури тіла, хвороба дитини чи чоловіка тощо. Тригер провокує потребу. На цьому етапі у Катерини формується список можливих рішень проблеми, яка виникла. Список формується, виходячи з поперед­нього досвіду (якщо вже виникала подібна ситуа­ція) і під впливом зовнішніх джерел інформації. Катерина може одразу перейти до покупки, якщо у неї сформована лояльність до якогось певного типу рішення, наприклад, певного бренду препаратів у певній аптеці. Але, за даними Google, лояльних до певного лікарського засобу покупців лише 23%. Майже 50% покупців схильні обирати між брендами.

З накопиченням досвіду користування інтернетом Катерина стала приділяти більше часу і зусиль пошуку важливої інформації — оцінці продуктів, пошуку альтернатив і відгуків, порівнянню цін тощо. За даними Google, тільки 20–25% споживачів при перших симптомах йдуть до провізора або лікаря. 71% звернуться до лікаря лише у разі гострої необхідності. 49% пацієнтів після призначення лікаря перевірять інформацію в інтернеті про призначене лікування і встановлений діагноз.

Що буде робити Катерина офлайн? 55% представниць такої аудиторії будуть радитися в аптеці, 31% — з близькими, друзями. 51% шукатимуть рішення в інтернеті: у 55% — пошук поради, у 49% — порівняння продукції, цін, характеристик, у 38% — пошук місця покупки. Для прийняття рішення споживач використовує в інтернеті такі сервіси, як пошукові системи, сайти брендів, аптек, соціальні мережі, форуми з відгуками тощо.

За даними Google, інтерес до аптек в інтернеті в останні декілька років зростає. Популярність пошукових запитів за ключовим словом «аптека» підвищується. 6% українських покупців попередньо замовляють ліки онлайн. Тим не менш 30% цільової аудиторії, знаходячись поряд з аптекою, використовують смартфон, аби в режимі онлайн порівняти ціну, отримати інформацію про препарат, обрати більш дешеві аналоги або зручну локацію для покупки.

Навіть після придбання препарату робота аптеки не закінчується. Покупець може затребувати додаткову інформацію, допомогу або повторну покупку. Цим можна скористатися, щоб збільшити продаж і підвищити лояльність споживача.

Споживач абсолютно не розділяє світ на оф- і онлайн, для нього це єдина система. Що ж роб­лять на більш розвинених ринках для того, щоб бути підготовленими і напрацювати переваги? У розвинених країнах Катерина могла би використовувати спеціальний мобільний додаток аптечної компанії, який дозволяє:

• налаштовувати нагадування, коли приймати ліки;
• слідкувати за тим, чи приймає ліки її родич;
• підвантажити дані страхового полісу для прид­бання лікарських засобів;
• замовляти доставку ліків або отримувати повідомлення, в якій аптеці можна забрати замовлення;
• отримувати спеціальні пропозиції, виходячи з історії покупок.

На розвинених зарубіжних ринках частіше через інтернет купують безрецептурні ліки, які усувають гострі стани: знеболювальні (52%), противірусні та засоби від нежитю (48%), жарознижувальні (45%), засоби від кашлю (43%), заспокійливі (37%), антибіотики (34%).

Основні бар’єри, які заважають розвитку онлайн-бізнесу аптек, — це недовіра до покупок в інтернеті, побоювання з приводу якості, труднощі з доставкою, поверненням і оплатою, відсутність можливості проконсультуватися з фармацевтом.

Найважливішим є перший досвід онлайн-покупки лікарських засобів. Серед тих, хто має такий досвід, 89% планують і надалі придбавати безрецептурні ліки через інтернет — відбувається формування звички.

Доповідачі представили декілька кейсів, на прикладах яких показали розвиток аптечного онлайн-бізнесу на зарубіжних ринках. Велика аптечна мережа в США Walgreens створила Pharmacy Chat — чат, яким можна користуватися через сайт або додаток у будь-який час доби. Покупці мають можливість консультуватися з фармацевтичними фахівцями і здійснювати покупки онлайн. За додаткову плату можна проконсультуватися з лікарем. По суті Walgreens зробила «аптеку в кишені». Мобільний додаток також дозволяє замовляти рецептурні ліки, попередньо відсканувавши штрих-код рецепта. Передбачені і бонусні винагороди за здоровий спосіб життя (додаток синхронізується з фітнес-програмами, встановленими на смартфоні). Здійснювати оплату можна за допомогою смартфону.

Що робити нам і з чого почати в українських реаліях? Відповідаючи на це питання, Вікторія Аніськовцева зауважила, що все має бути з любов’ю і розумінням, у першу чергу, потреб споживача.

Пам’ятайте про споживачів. Саме бажання бачити клієнтів щасливими має надихати на створення і застосування нових технологій та інновацій. Вивчення споживача і ефективне використання онлайн-сервісів позитивно позначається на бізнес-результатах.

Будьте поряд у потрібний момент. Бажання зробити процес покупки зручним і персоналізованим має проявлятися і в способі розміщення реклами в різних медійних каналах. Необхідно аналізувати пошукові запити, щоб зрозуміти, що саме шукають клієнти, — опис товарів, адреси найближчих аптек, час роботи тощо. Рекламу важливо показувати в потрібний час і в потрібному місці, а межа між онлайн і офлайн майже повністю зникає.

Переконайте, що вам можна довіряти. Для багатьох споживачів вкрай важлива можливість консультації з фармацевтом. Це легко зрозуміти, оскільки велика частка споживачів зізнаються, що в разі хвороби вони не ходять до лікаря, а лікуються самостійно звичними засобами або шукають інформацію в інтернеті. Це гарна можливість використовувати силу онлайн для подолання бар’єру і здобуття довіри споживачів.

Якщо збираєтеся драйвувати онлайн-продаж, то працюйте над швидкістю обслуговування; пропонуйте можливість вибору аптеки поряд з місцезнаходженням споживача; пропонуйте гарантію якості і можливість перевірки перед покупкою; пропонуйте додаткові знижки для лояльних клієнтів.

Думайте мобільно. Сьогодні користувач може змінити своє рішення про покупку навіть знаходячись безпосередньо перед полицею з ліками, вирішивши в останню хвилину порівняти ціни або знайти аналоги за допомогою смартфона. Оптимізація сайту і рекламних кампаній під мобільні пристрої дозволить бути завжди поруч з користувачем і прийти йому на допомогу, коли це найбільш актуально.

Розширюйте асортимент. На відміну від традиційного ритейлу, набір товарів в онлайн-магазинах не обмежується розміром полиці. Онлайн-ритейлерам варто використовувати цю конкурентну перевагу, оскільки багатьох користувачів приваблює можливість купити те, чого немає в офлайн-аптеках.

Збирайте і накопичуйте дані. Збирання, опрацювання і сегментація даних дозволять підбирати персоналізований контент. При цьому немає необхідності утримувати великий штат аналітиків. Великий масив даних можна опрацювати за допомогою машинного навчання.

Будьте зручними і людяними. Зробіть легкий і зручний сайт, зрозумілу мобільну версію.

На завершення спікери провели інтерактив. За допомогою смартфонів через спеціальний додаток учасники форуму відповіли на ряд питань, які стосувалися основних тез представленої доповіді. Моментальні результати опитування допомогли одразу визначити переможців, які отримали пам’ятні призи від компанії «Байєр».

Вплив інтернету на фармбізнес в Україні. Пошук, вибір, замовлення

Наскільки змінився портрет нашого покупця? Досить розгорнуту відповідь на це питання надала chief digital officer аптечної мережі «9-1-1», експерт аптечного ринку Юлія Клименюк в рамках своєї доповіді. Близько 5 млн українців купують і продають онлайн. Зараз настала епоха онлайн-продажу. Інтернет дає можливість визначити, як виглядає покупець, яким чином він здійснює покупки, де і наскільки часто.

Що відбулося з населенням? Воно почало змінюватися. Сучасний споживач розділився на групи, відбулася зміна поколінь. Дані дослідження «MMI Україна» свідчать про те, що покоління S зосереджене на базових потребах, намагається економити, не купує те, що може зробити самостійно, вартість є вирішальним фактором. Для покоління X важливі виробник товарів, історія брендів. Вони вивчають склад продукції, для них важливим є сервіс. Їм необхідний фізичний контакт з продуктом при виборі. Представники покоління Y з ентузіазмом купують новинки, дізнаються про нові бренди, читають про нові товари та послуги. Вони вивчають товари, щоб обрати найкраще. Вони — брендозалежні: готові шукати і доплачувати за бренд. Покоління Z — модники: вони слідкують за модою, жертвують зручністю і купують відомі бренди. Для таких покупців важлива думка інших про товар, вони відмовляються від дешевих магазинів, дивляться рекламу, щоб знати про новинки. «Покоління Z — просунуте і діджитальне. Це наш потенційний покупець, який не розуміє, як він може придбати товар без інтернету», — зазначила експерт.

«Статистика свідчить про те, що 40% жителів України здійснюють покупки за кордоном. З них близько 31% купують товари для здоров’я… Мова переважно йде про медичні вироби, дієтичні добавки, вітаміни», — відмітила Ю. Клименюк, додавши, що, за даними Google Consumer Barometer, 56% покупок здійснюється безпосередньо онлайн або за допомогою інтернету.

Покупець перестає ходити в аптеку, щоб отримати консультацію, наприклад, щодо косметики. Усю необхідну інформацію він шукає в інтернеті: склад, призначення тощо. Після цього він намагається дізнатися, де купити обраний товар. На цьому етапі виникає побудова воронки продажу. «Що змінюється в даній ситуації? Є інформування. Це — робота виробника. Є вплив на вибір, і це теж робота виробника. Є спонукання до дії і підвищення лояльності. Це — робота роздрібного сегменту, який має забезпечити товар, його наявність і доступність для споживача», — підкреслила спікер.

Розроблені рекомендаційні системи, в принципі, здатні допомагати. Зроблений колись запит в інтернеті починає потім «наздоганяти» людину: інформація, яку вона колись шукала, потім з’являється в інтернеті, соціальних мережах у вигляді банерів з посиланням на конкретні сайти. «Тепер Google знає те, чим ви цікавилися, буде активно надавати вам інформацію за останнім здійсненим запитом», — зазначила Ю. Клименюк.

«Покупцю все одно, де замовити чи купити. Він йде чи на маркетплейс, чи на сайт аптечної мережі — туди, де він може замовити те, що йому необхідно. Тут є особистий кабінет, програма лояльності, акції», — зазначила спікер, додавши, що тут вже працює візуальний контент, який має бути простим, а пошукова система — легкою в користуванні. Історія замовлень/покупок дає можливість підбирати і пропонувати персональні рекомендації. Важливо і те, на яку цільову аудиторію орієнтований сайт.

Аптечна мережа «9-1-1» почала аналізувати кошики покупців, вивчалися пошукові запити і фактичний продаж. Це дає можливість визначити, що хоче покупець, і наскільки системно він здійснює покупки. «Ми пішли далі — ми стали маркетплейсом і активно рухаємося в цьому напрямку. Ми більше, ніж аптека, ми пропонуємо доставку товарів побутової хімії. При замовленні від 300 грн. надаємо безкоштовну доставку», — повідомила Ю. Клименюк.

***

На завершення 7-го Міжнародного фармацевтичного форуму «Аптеки світу–2018» усі бажаючі учасники мали змогу відвідати потужні виробничі можливості фармацевтичного підприємства «ІнтерХім», де було проведено екскурсію і представлено сучасне виробництво лікарських засобів.

Учасників заходу привітала Уаніта Фолмс­бі, директор проекту SafeMed в Україні. Вона повідомила, що головна тема зустрічі — реімбурсація.

За словами доповідача, SAFEMed застосовує системний підхід до менеджменту у сфері фармацевтичного забезпечення населення країни. Проект тісно співпрацює з урядовими установами, у тому числі МОЗ України. Спікер повідомила, що наразі прийнято рішення щодо створення міжвідомчої робочої групи, яка визначатиме пріоритети у сфері фармацевтичного забезпечення населення Украї­ни. Робочу групу очолить віце-прем’єр-міністр України. До її складу входитимуть представники різних міністерств, зокрема МОЗ України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, інших відомств, а також народні депутати України, технічні спеціалісти та експерти з різних інституцій у галузі охорони здоров’я.

У. Фолмсбі нагадала, що USAID надає підтримку Експертному комітету з відбору основ­них лікарських засобів (далі — Експертний комітет). З метою забезпечення стабільності його роботи найближчим часом будуть підготовлені варіанти концепції щодо прийняття рішень стосовно включення препаратів до Національного переліку основних лікарських засобів (далі — Національний перелік) на основі оцінки медичних технологій.

Проект SAFEMed співпрацюватиме із заступником міністра з питань європейської інтеграції Ольгою Стефанишиною, зокрема, у напрямку створення центральної закупівельної організації.

Наразі ж SAFEMed зосередив увагу на питаннях реімбурсації. Йдеться про відбір лікарських засобів для включення у програму «Доступні ліки». Проект співпрацює з технічними спеціалістами, які можуть допомогти у цій сфері. Крім того, налагоджено взаємодію з Національною службою здоров’я України (далі — НСЗУ), яка починаючи з 2020 р. застосовуватиме механізм реімбурсації для забезпечення економічної доступності препаратів для амбулаторного лікування.

Олександр Бондар, старший юрист юридичної компанії «Правовий Альянс», зробив огляд юридичного супроводу реформ у фармацевтичній галузі. Він нагадав, що 3 червня 2016 р. створена робоча група з розробки Національної політики щодо лікарських засобів. Її основні завдання наступні:

• забезпечення належного відбору основних лікарських засобів;
• забезпечення доступності ліків;
• належне фінансування системи забезпечення населення лікарськими засобами;
• удосконалення системи постачання лікарських засобів;
• удосконалення державного регулювання та забезпечення якості лікарських засобів;
• підвищення рівня раціонального використання лікарських засобів;
• підвищення інвестиційної привабливості фармацевтичного ринку України у сфері розробки та дослідження лікарських засобів.

Результатом роботи цієї групи є проект постанови КМУ «Про затвердження Державної стратегії щодо реалізації державної політики забезпечення населення лікарськими засобами на 2018–2025 роки».

Мета Національної політики щодо лікарських засобів (далі — Національна політика) — досягнення високих показників здоров’я населення; забезпечення населення якісними, ефективними та безпечними лікарськими засобами та їх раціональне застосування.

План заходів з реалізації Національної політики загалом містить 47 заходів. Оцінка процесу реалізації здійснюватиметься шляхом щорічного моніторингу. Поточний моніторинг та координацію виконання Державної стратегії покладено на МОЗ України.

Наразі проект постанови КМУ щодо реалізації державної політики забезпечення населення лікарськими засобами знаходиться на розгляді у в.о. міністра охорони здоров’я України. Очікується, що найближчим часом документ буде представлений на розгляд Уряду.

Важливий напрямок законодавчих змін стосується й публічних закупівель. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає запровадження переговорної процедури для закупівлі лікарських засобів та медичних виробів як ефективного механізму своєчасного забезпечення пацієнтів лікарськими засобами та медичними виробами, досягнення значної економії бюджетних коштів. За словами доповідача, на сьогодні переговорна процедура не застосовується для закупівель фармацевтичної продукції з огляду на те, що регуляторні органи вважають її недостатньо прозорою. З іншого боку, європейська практика свідчить, що застосування переговорної процедури дозволяє економити час та кошти.

Проектом закону пропонується не поширювати дію закону «Про публічні закупівлі» на випадки, коли предметом закупівлі є:

• послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону;
• лікарські засоби та медичні вироби, що закуповуються за бюджетні кошти шляхом проведення прямих переговорів з виробниками або їх уповноваженими представниками у порядку, встановленому КМУ.

Відповідно, МОЗ України пропонуватиме на розгляд Уряду проект постанови КМУ «Про затвердження Порядку закупівлі лікарських засобів та медичних виробів із застосуванням переговорної процедури закупівлі лікарських засобів та медичних виробів».

У контексті удосконалення механізму реімбурсації потрібні зміни до Бюджетного кодексу України. Наразі готується проект Закону України «Про внесення змін до ст. 57 Бюджетного кодексу України», яким пропонується встановити виняток з обов’язку повернення невикористаних коштів цільової субвенції на фінансування програми реімбурсації після закінчення бюджетного року. Це дозволить забезпечити безперервність фінансування програми та, як наслідок, безперервність лікування визначених груп населення.

Юрист звернув увагу ще на один напрямок змін, який стосується закупівель лікарських засобів за державні кошти. Йдеться про зміни до постанови КМУ від 25.03.2009 р. № 333.

Необхідність змін обумовлена низкою проб­лем, які виникли після набуття чинності положенням щодо його обов’язкового застосування під час регіональних закупівель.

Зокрема, на даний час проблематика постанови КМУ № 333 полягає в наступному:

• неоднозначне тлумачення в регіонах щодо можливості паралельно здійснювати закупівлю препаратів, що включені та не включені до Національного переліку, до забезпечення 100% визначеної потреби;
• неможливість закуповувати за бюджетні кош­ти екстемпоральні ліки через відсутність державної реєстрації;
• необхідність забезпечити закупівлю препаратів за пілотним проектом для безперервної інсулінотерапії.

Відповідно, необхідно усунути розбіжності в тлумаченні та забезпечити можливість паралельно закуповувати препарати, що включені та не включені до Національного переліку, надати можливість закуповувати за державні кош­ти екстемпоральні ліки та подовжити період, протягом якого вимоги постанови не поширюватимуться на пілотний проект із запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну.

Доповідач також повідомив про розробку проекту постанови КМУ «Про створення міжвідомчої робочої групи із застосування мультикритеріального аналізу щодо питань забезпечення населення лікарськими засобами, що закуповуються за бюджетні кошти».

Враховуючи обмежене бюджетне фінансування, для належного забезпечення хворих ліками за кошти бюджету першочерговим питанням є максимально правильне визначення пріоритетності забезпечення населення лікарськими засобами. Для вирішення таких питань у розвинених країнах використовуються методи оцінки технологій у сфері охорони здоров’я (health technology assessment) самостійно або в поєднанні з мультикритеріальним аналізом прийняття рішень (multi-criteria decision analysis — MCDA) — комплексним аналітичним процесом, який дозволяє прозоро враховувати ряд критеріїв (якісних та кількісних) та зважувати їх з метою прийняття обґрунтованих рішень у сфері охорони здоров’я.

Завдання, які має вирішувати міжвідомча робоча група, наступні:

• розробка критеріїв здійснення мультикритеріального аналізу щодо питань забезпечення населення лікарськими засобами, які закуповуються за бюджетні кошти, та надання їх на розгляд КМУ;
• розробка переліку пріоритетних технологій у сфері охорони здоров’я в Україні та надання їх на розгляд КМУ;
• підготовка рішення для розгляду МОЗ Украї­ни щодо пріоритетності забезпечення населення лікарськими засобами згідно з Національним переліком з урахуванням пріоритетних технологій у сфері охорони здоров’я України.

Як уже повідомляла У. Фолмсбі, міжвідомчу робочу групу очолюватиме віце-прем’єр-міністр України, а до складу увійдуть фахівці з різних міністерств та установ галузі охорони здоров’я, а також представники пацієнтських організацій.

Крім того, з метою врегулювання питання розгляду заявок щодо дороговартісних препаратів, у тому числі оригінальних, наразі розроб­ляється проект наказу МОЗ України «Про внесення змін до наказів Міністерства охорони здоров’я України від 11.02.2016 р. № 84 та від 07.10.2016 р. № 1050».

Іван Лобода, старший технічний радник проекту SAFEMed, поінформував учасників заходу щодо важливих кроків, які потрібно зробити для успішної реалізації урядової програми «Доступні ліки».

Крок 1 — зміни до Бюджетного кодексу України, про які вже згадував попередній доповідач. За словами І. Лободи, з метою забезпечення безперервного лікувального процесу пацієнтів, які користуються програмою «Доступні ліки», МОЗ України за технічної підтримки проекту SAFEMed підготувало зміни до Бюджетного кодексу України. Зміни спрямовані на вдосконалення механізму використання цільової субвенції для відшкодування вартості лікарських засобів.

Крок 2 — оновлення реєстру відшкодування. Наказом МОЗ України від 02.07.2018 р. № 1224 затверджено новий Реєстр граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби станом на 2 липня 2018 р. З 3 до 12 липня (включно) профільне міністерство прийматиме від фармвиробників та імпортерів лікарських засобів заяви на участь у програмі «Доступні ліки» препаратів за визначеними міжнародними непатентованими назвами. Остаточне затвердження реєстру очікується в перших числах серпня.

Крок 3 — команда з реімбурсації у МОЗ Украї­ни та НСЗУ. МОЗ України виступило з ініціативою щодо створення окремої команди, яка вирішуватиме питання реімбурсації. Починаючи з 2020 р., вона перейде до складу НСЗУ разом з електронним забезпеченням, яке супроводжує програму реімбурсації. Команда, яка складатиметься з двох економістів, аналітика та IT-спеціаліста, займатиметься формуванням реєстру, розрахунком бюджету, збиратиме дані в регіонах та надаватиме їх МОЗ, КМУ, Адміністрації Президента України, а також розроб­лятиме IT-рішення. «Якщо все піде за планом, то найближчим часом у МОЗ України буде 6 фахівців, які займатимуться реімбурсацією», — повідомив спікер.

Крок 4 — додаткові інструменти адміністрування. Йдеться про створення критеріїв та аналіз номенклатури державних закупівель, а також можливе переведення окремих молекул у програму «Доступні ліки».

Крок 5 — закупівлі та реімбурсація. За словами доповідача, наразі МОЗ України ставить за мету створення електронного редукціону для формування реєстру відшкодування. Планується створення системи «електронних кабінетів» з метою збору та візуалізації даних, які відображають хід реалізації програми відшкодування. Крім того, незабаром очікується старт пілотного проекту щодо запровадження електронного рецепта.

Іванна Мельник, директор торговельного майданчика E-tender, розповіла про IT-рішення для визначення розміру відшкодування вартості лікарських засобів, які застосовуються для амбулаторного лікування.

Спікер зауважила, що IT-рішення дозволяють спростити процедури та суттєво скоротити час на їх адміністрування. Якщо ж мова йде про такий соціально важливий процес, як реімбурсація, то тут важлива ще й ефективність.

Електронна система дозволить отримувати та аналізувати дані щодо формування цін на лікарські засоби на всіх етапах постачання. При цьому забезпечуватиметься прозорість формування кінцевої ціни продукту. Крім того, елект­ронна система дозволяє з будь-якої точки світу подати заявку на участь у програмі реімбурсації. Тобто забезпечується доступність для потенційних заявників.

Володимир Брусіловський, заступник начальника управління — начальник відділу формування та виконання Національної програми інформатизації управління Державного агентства з питань електронного урядування, розповів, яким чином здійснюватимуться моніторинг та візуалізація ключових показників ефективності програми «Доступні ліки» на рівні Уряду.

Державне агентство з питань електронного урядування України створене у 2014 р. Наразі його діяльність здійснюється у трьох наступних напрямках:

• модернізація публічних послуг: електронні послуги, електронна ідентифікація, електрон­на демократія, відкриті дані;
• управління розвитком е-урядування: базова ІТ-інфраструктура, ефективне управління;
• модернізація публічного управління: елект­ронна взаємодія реєстрів, електронний документообіг, е-урядування базових галузей.

Щодо моніторингу та візуалізації даних доповідач зауважив, що центральна база даних наповнюватиметься з наступних джерел:

• портали відкритих даних;
• веб-краулер (пошуковий робот);
• Rest API (сервіс для обміну даними);
• підсистема опитувань порталу e.gov.ua;
• csv та xlsx-файли;
• ручне введення даних.

У центральній базі відбувається агрегація даних, а доступ до них мають вище керівництво краї­ни, генеральні директорати органів влади, інші особи, відповідальні за формування політики.

У другій частині зустрічі відбулося панельне обговорення проблематики впровадження електронного рецепта та перспективи цього проекту.

Нінель Кадирова, заступник директора проекту SAFEMed, модератор зустрічі, за­уважила, що протягом останніх 2 років питання щодо запровадження електронного рецепта активно обговорюється в експертному та урядовому середовищі, готується відповідна нормативно-правова база. Наразі Уряд вирішив впроваджувати електронний рецепт як пілотний проект, що розповсюджується на декілька областей України. За словами спікера, процес підготовки програмного забезпечення в окремих закладах охорони здоров’я вже розпочатий — менеджмент закладів звернувся до постачальників медичних інформаційних систем за необхідними програмними продуктами.

Фахівці, які наразі займаються запровадженням електронного рецепта в регіонах, повідом­ляють про певні труднощі процесу, обумовлені, у тому числі, відсутністю єдиних класифікаторів. Разом з тим центральний компонент eHealth уже потребує тестування.

Запровадження електронного рецепта — це одне зі стратегічних завдань у контексті реформи, реалізація якого сприятиме підвищенню ефективності роботи лікарів, аптечних закладів, якості медичних та фармацевтичних послуг, прозорості державних програм та систематизації даних.

Надія Поліванова, директор 4-го центру первинної медико-санітарної допомоги Дніпровського району м. Київ, розповіла про досвід запровадження електрон­ного рецепта на первинній ланці.

Впровадження почалося у 2017 р. Один з постачальників медичних інформаційних систем розробив необхідне програмне забезпечення та встановив його. Лікарі щоденно працювали з електронним рецептом разом з консультантами від постачальника, надавали коментарі щодо сервісу, й постачальник поступово удосконалював програмне забезпечення. На сьогодні електронний рецепт у закладі задовольняє потреби лікарів, зручний та зрозумілий для використання. На запровадження програмного забезпечення на навчання персоналу знадобилося півроку. Сервіс дозволяє обрати препарат за міжнародною непатентованою назвою, дозуванням, формою випуску тощо. З моменту запровадження електронного рецепта до теперішнього часу лікарі закладу виписали близько 5 тис. рецептів.

Електронний рецепт вирішує проблему нечитабельності призначень, скорочує час на виписування рецепта, дозволяє уникнути помилок та в режимі реального часу аналізувати призначення лікарів, обслуговування рецептів у аптечній мережі, з якою співпрацює центр первинної медико-санітарної допомоги.

Наразі лікарі закладу працюють з електрон­ним та паперовим рецептом, але мають надію, що в найближчому майбутньому вони зможуть повністю відмовитися від паперових рецептів.

Вадим Терентюк, заступник директора TOB «АЛТ Україна ЛТД», керівник напрямку інформатизації закладів охорони здоров’я, поділився досвідом інформатизації медичних закладів у м. Черкаси. Проект розпочався наприкінці 2015 р., тривав рік. Наприкінці грудня 2016 р. цей амбітний проект був реалізований. Протягом цього часу вдалося налагодити комп’ютерну мережу, налаштувати сервери, запустити програмне забезпечення та провести навчання персоналу. У результаті інформаційне забезпечення реалізоване у мережі закладів первинної ланки, яка обслуговує близько 200 тис. населення.

Разом з тим стосовно електронного рецепта спікер повідомив, що він реалізований у медичній інформаційній системі, але поки не має практичного застосування. Перемовини з представниками аптечних мереж Черкащини надали позитивні результати. За словами доповідача, аптечні заклади готові працювати з електронним рецептом, якщо будуть встановлені зрозумілі правила та технологічні умови.

Руслан Світлий, директор КП «Фармація», м. Київ, повідомив, що у складі мережі близько 160 торгових точок, з них близько 50 беруть участь у програмі «Доступні ліки». На думку фахівця, електронний рецепт дозволить збільшити кількість аптек, задіяних у програмі реімбурсації, за рахунок скорочення часу на обслуговування рецепта.

Денис Мацуй, генеральний директор ДП «Електронне здоров’я», зазначив, що наразі у системі eHealth є 3 важливих компоненти — реєстр лікарів, реєстр лікарень та декларації про вибір лікаря, до речі, таких декларацій вже більше 8 млн. Тобто існує фундамент для подальшої роботи.

На 2018 р. запланована розробка функціоналу медичних подій для первинної ланки. Реалізація дозволить отримувати дані щодо часу, витраченого лікарем на надання послуг пацієнту, лікарських призначень, діагнозу.

Крім того, у 2018 р. планується реалізувати проект, пов’язаний з реімбурсацією. Йдеться про базовий функціонал, необхідний для запуску електронної системи реімбурсації. Процес передбачає, що електронний рецепт на препарат, що підлягає відшкодуванню, потраплятиме до центрального компоненту через інформаційну систему аптеки.

У ході зустрічі зацікавлених сторін проекту SAFEMed до неї приєдналися Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я, та Олег Петренко, очільник НСЗУ. Спілкування почалося з обговорення наступного питання. Як відомо, після запуску роботи НСЗУ заклади охорони здоров’я, які перетворилися на підприємства, втратять можливість отримувати кош­ти через субвенцію, зокрема, й на фінансування програми «Доступні ліки».

З цього приводу Олег Петренко пояснив, що субвенція на реалізацію програми «Доступні ліки» надається місцевим адміністраціям. Така ситуація зберігатиметься до кінця 2019 р., як це передбачено Закон України від 19.10.2017 р. № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

П. Ковтонюк зазначив, що електронний рецепт має створити зручні умови для пацієнта. Власне, таку цінність необхідно створити. Запровадження електронного рецепта має дві складових — IT та безпосередньо організація процесу. Спочатку цей сервіс застосовуватиметься в рамках програми «Доступні ліки», а повною мірою він запрацює тоді, коли НСЗУ фінансуватиме програму відшкодування.

Цінність електронного рецепта для регулятора полягає в уніфікації лікарських призначень та даних, які він дозволяє отримувати. Реа­лізувати це можна за допомогою центрального компонента.

У ході дискусії О. Петренко зазначив, що наразі за рахунок коштів державного бюджету покривається лише близько 10% загального обсягу споживання лікарських засобів. Якщо говорити про запроваджені державні фінансові гарантії, то потрібно розуміти, що йдеться про систему медикаментозно забезпечення населення загалом, зокрема й про механізми, які дозволять державі керувати цим процесом.

Як відомо, лікарські засоби в Україні мають рецептурний та безрецептурний статус. Наразі перелік реімбурсованих лікарських засобів обмежений, але, безумовно, держава шукатиме ресурси для розширення обсягів фінансування споживання рецептурних препаратів.

Адмініструвати процес реімбурсації можна за допомогою центрального компонента eHealth та електронного рецепта. Але для цього необхідний уніфікований реєстр лікарських засобів, який застосовуватиметься всіма медичними інформаційними системами та сервісами. При цьому реєстр повинен містити всі зареєстровані в Україні препарати незалежно від їх статусу та приналежності до програми відшкодування, адже лікарі можуть виписувати й ліки, вартість яких не відшкодовується, у тому числі у вигляді електронного рецепта. Це що стосується амбулаторного лікування.

До того ж пацієнти отримують лікарські засоби у стаціонарах. НСЗУ з 2020 р. відшкодовуватиме вартість ліків при стаціонарному лікуванні відповідно до встановлених тарифів.

Також лікарські засоби закуповуються централізовано. Номенклатура таких закупівель піддаватиметься ревізії й частина з них потрапить у сегмент реімбурсації, а ще одна вагома частина підлягатиме оплаті за рахунок тарифу. Для централізованих закупівель залишиться невелика частка ліків, передбачених державними програмами.

За словами О. Петренка, досвід розвинених країн свідчить про те, що запровадження системи реімбурсації спочатку призводило до зменшення обсягів ринку у грошовому вираженні. Про це необхідно пам’ятати всім учасникам процесу медикаментозного забезпечення населення країни.

Ігор Крячок, директор ТОВ «МОРІОН», зазначив, що на сьогодні операторів аптечного ринку цікавить питання: як аптечному закладу укласти угоду з НСЗУ?

О. Петренко пояснив, що нині НСЗУ укладає угоди із закладами первинної ланки, щодо яких існують певні умови. Що стосується аптечних закладів, то бачення умов для укладення таких договорів має з’явитися найближчим часом. Очевидно, серед таких умов — наявність ліцензії, підключення до мережі Інтернет та наявність інформаційної системи, яка дозволятиме акцептувати електронний рецепт. Але доповідач вкот­ре нагадав, що до 31 грудня 2019 р. реімбурсація здійснюватиметься для визначеного Кабінетом Міністрів України переліку медичних станів у порядку, встановленому Урядом. З 1 січня 2020 р. запроваджується реімбурсація вартості лікарських засобів, передбачених програмою медичних гарантій.

На завершення зустрічі У. Фолмсбі подякувала учасникам за плідну роботу. Вона відзначила важливість таких зустрічей для пошуку правильних рішень у системі фармацевтичного менеджменту. Наступна зустріч зацікавлених сторін відбудеться восени 2018 р.

ХІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Нагадаємо, що на сьогодні перелік препаратів, включених до системи відшкодування, налічує 23 МНН, з яких 17 МНН — для лікування серцево-судинних захворювань, та по 3 МНН для лікування цукрового діабету II типу та бронхіальної астми. У свою чергу, в Реєстрі налічується 239 торгових назв препаратів.

Впровадження програми «Доступні ліки» суттєво вплинуло на споживання препаратів, вартість яких відшкодовується державою (рис. 1). Так, у травні 2017 р. споживання відшкодовуваних препаратів у натуральному вираженні (DDD) збільшилося на 96%, а в травні 2018 р. — на 19% порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Загалом же в порівнянні з періодом до запровадження програми реімбурсації (травень 2018 р. до травня 2016 р.) споживання відшкодовуваних лікарських засобів підвищилося більше ніж у 2 рази. У той же час споживання невідшкодовуваних, навпаки, знизилося.

Рис. 1

Динаміка аптечних продажів лікарських засобів, включених до Переліку МНН, у натуральному вираженні (DDD) у розрізі препаратів, вартість яких відшкодовується та не відшкодовується державою, за період з січня 2016 по травень 2018 р. Темпи зростання/зниження наведені за травень до травня попереднього року

У грошовому вираженні темпи зростання споживання препаратів, включених до Переліку МНН, в травні 2018 р. порівняно з травнем 2016 р. становили 56%. Для препаратів, які включені до Реєстру та вартість яких відшкодовується державою, цей показник підвищився на 122%, а для препаратів, вартість яких не відшкодовується, знизився майже на 8% (рис. 2).

Рис. 2

Динаміка аптечних продажів лікарських засобів, включених до Переліку МНН, у грошовому вираженні в розрізі препаратів, вартість яких відшкодовується та не відшкодовується державою, за період з січня 2016 по травень 2018 р. Темпи зростання/зниження наведені за травень до травня попереднього року

Однією з цілей запровадження програми реімбурсації було зниження цін на препарати, які включено до неї. Цього вдалося досягти завдяки застосуванню механізму референтного ціноутворення, а також обмеженню націнок. Динаміка середньозваженої вартості свідчить, що з початку реалізації програми середньозважена вартість препаратів, включених до Переліку МНН, знизилася та в подальшому майже не змінюється. Зниження середньозваженої вартості фіксується для препаратів, вартість яких відшкодовується. Для невідшкодовуваних відмічається її зростання (рис. 3).

Рис. 3

Динаміка середньозваженої роздрібної вартості 1 DDD лікарських засобів, включених до Переліку МНН, у розрізі препаратів, вартість яких відшкодовується та не відшкодовується державою, за період з січня 2016 по травень 2018 р. Темпи зростання/зниження наведені за травень до травня попереднього року

Аналіз споживання препаратів, включених до Переліку МНН, у розрізі нозологій демонструє суттєве зростання споживання в натуральному вираженні. При цьому запровадження системи реімбурсації майже не вплинуло на споживання в грошовому вираженні (рис. 4–6). Фактично спостерігається перерозподіл споживання в бік препаратів, вартість яких відшкодовується державою. Отже, з точки зору бізнесу, запровадження системи реімбурсації не сприяє збільшенню прибутку, оскільки підвищення споживання нівелюється зниженням цін.

Рис. 4

Динаміка роздрібної реалізації лікарських засобів для лікування серцево-судинних захворювань, включених до Переліку МНН, в розрізі відшкодовуваних та невідшкодовуваних за період з січня 2016 по травень 2018 р.

Рис. 5

Динаміка роздрібної реалізації лікарських засобів для лікування цукрового діабету II типу, включених до Переліку МНН, в розрізі відшкодовуваних та невідшкодовуваних за період з січня 2016 по травень 2018 р.

Рис. 6

Динаміка роздрібної реалізації лікарських засобів для лікування бронхіальної астми, включених до Переліку МНН, в розрізі відшкодовуваних та невідшкодовуваних за період з січня 2016 по травень 2018 р.

Щодо средньозваженої вартості 1 DDD відшкодовуваних препаратів у розрізі нозологій слід відзначити, що вона знизилася на початку реалізації програми, за винятком препаратів для лікування бронхіальної астми. Подальше зниження середньозваженої вартості 1 DDD фіксується для препаратів для лікування цукрового діабету II типу (рис. 7). Це обумовлено включенням до Переліку МНН з 1 січня 2018 р. препаратів глібенкламіду, середньозважена вартість яких більше ніж у 4 рази нижча за таку для препаратів метформіну та гліклазиду.

Рис. 7

Динаміка середньозваженої роздрібної вартості 1 DDD лікарських засобів, вартість яких відшкодовується державою, в розрізі нозологій за період з січня 2016 по травень 2018 р. Темпи зростання/зниження наведені за травень до травня попереднього року

ЛІКАРІ ТА ПАЦІЄНТИ

Запровадження системи реімбурсації вплинуло і на структуру призначень лікарями препаратів для лікування захворювань, включених до програми «Доступні ліки». Аналіз свідчить, що для більшості МНН, включених до програми реімбурсації, відмічається збільшення кількості призначень (рис. 8–10). Таким чином, у структурі призначень відбувається перерозподіл в бік препаратів, включених до системи реімбурсації.

Рис. 8

Топ-15 МНН за кількістю призначень лікарів препаратів АТС-груп С02, С07, С08, С09 за діагнозом по коду МКХ-10 І10-І15 («Хвороби, що характеризуються підвищеним кров’яним тиском») в І кв. 2018 р. із зазначенням підвищення/зниження порівняно з аналогічним періодом 2017 р.

Рис. 9

Топ-15 МНН за кількістю призначень лікарів препаратів АТС-групи А10В за діагнозом по коду МКХ-10 Е11 («Цукровий діабет II типу») в І кв. 2018 р. із зазначенням підвищення/зниження порівняно з аналогічним періодом 2017 р.

Рис. 10

Топ-15 МНН за кількістю призначень лікарів препаратів АТС-групи R03 за діагнозом по коду МКХ-10 J45 («Астма») в І кв. 2018 р. із зазначенням підвищення/зниження порівняно з аналогічним періодом 2017 р.

ФІНАНСУВАННЯ ТА ЗАСВОЄННЯ КОШТІВ

Усім цікаво, за яким принципом відбувається розподіл коштів на відшкодування вартості лікарських засобів по регіонах. Отже, аналіз свідчить, що розподіл коштів відбувається пропорційно чисельності населення за даними Державної служби статистики України (ДССУ), що значно відрізняється від структури споживання препаратів, включених до програми реімбурсації (табл. 1). Вочевидь, це наслідок того, що у великих містах проживає значно більше населення, ніж зареєстровано в ДССУ.

Щодо відшкодування вартості, то, як відомо, в 2017 р. на реалізацію програми «Доступні ліки» з бюджету виділено 700 млн грн. При цьому, за даними Державної казначейської служби України (ДКСУ), станом на 1 січня 2018 р. аптечним закладам компенсовано 627,2 млн грн. У 2018 р. на відшкодування вартості препаратів в бюджеті передбачено 1 млрд грн. або 83,3 млн грн. на місяць. За 5 міс 2018 р., за даними ДКСУ, аптекам компенсовано 369,2 млн грн. (рис. 11).

Рис. 11

Динаміка обсягу компенсованих аптекам коштів за відпущені препарати в рамках програми «Доступні ліки» за період з квітня 2017 по травень 2018 р.

При цьому слід відзначити, що в 2017 р. обсяг компенсованих аптекам коштів активно збільшувався щомісяця та в грудні сягнув 140 млн грн. У 2018 р. спостерігається зовсім інша ситуація. Не враховуючи січня, коли реа­лізація програми дещо загальмувала внаслідок затримки в розподілі бюджетних коштів на регіональному рівні, у подальші місяці аптекам щомісяця компенсується близько 90 млн грн. Тобто виділений 1 млрд грн. пропорційно розділено на 11 міс до кінця року. Це свідчить про те, що кош­тів на реалізацію програми в 2018 р. недостатньо.

Даний факт підтверджується і суб’єктами господарювання, які наголошують на проблемах з відшкодуванням вартості відпущених у рамках програми реімбурсації препаратів. Зокрема, Громадська спілка «Працівники фармації» звернулася до Прем’єр-міністра України з проханням дати доручення відповідним органам перевірити та контролювати механізм розподілу коштів по областях з метою налагодження безперебійного процесу відшкодування вартості відпущених рецептів за поданими звітами аптечним закладам у межах діючого законодавства. Окрім того, компанія «Фармастор» звернулася до Господарського суду міста Київ з позовною заявою до Управління охорони здоров’я Дарницької районної в місті Київ державної адміністрації про стягнення коштів за відпущені ліки.

Також з 1 липня 2018 р. набула чинності постанова КМУ від 27.12.2017 р. № 1107, якою програма «Доступні ліки» розширюється 4 новими МНН препаратів, що застосовуються під час трансплантації в доопераційний та післяопераційний періоди — азатіоприн, циклоспорин, такролімус, мікофенолова кислота та її солі.

Проте МОЗ поки що ігнорує це та не включило дані препарати до реєстру граничних оптово-відпускних цін, затвердженого наказом МОЗ України від 02.07.2018 р. № 1224. Натомість 21 червня на сайті МОЗ для громадського обговорення оприлюднено проект постанови КМУ, яким пропонується відтермінування розширення програми «Доступні ліки» зазначеними препаратами на 1 січня 2020 р. Цей факт ще раз підтверджує недостатнє фінансування програми в 2018 р.

РЕЄСТР ГРОВЦ

Як уже повідомлялося, наказом МОЗ Украї­ни від 02.07.2018 р. № 1224 затверджено оновлений Реєстр граничних оптово-відпускних цін (ГрОВЦ) на лікарські засоби. У порівнянні з попередньою редакцією документа відзначається зниження ГрОВЦ для всіх препаратів у середньому на 12% (табл. 2). У першу чергу це пов’язано зі зміцненням гривні по відношенню до іноземних валют (рис. 12). Зниження ГрОВЦ може призвести до зменшення кількості препаратів, вартість яких підлягає відшкодуванню, оскільки деяким виробникам необхідно буде знижувати ціни, щоб потрапити до переліку відшкодовуваних препаратів.

Рис. 12

Динаміка офіційного курсу гривні по відношенню до долара США за період з 1 січня по 5 липня 2018 р.

ВИСНОВКИ

Наразі критерії оцінки успішності реалізації програми реімбурсації чітко не визначені. Тому можна лише констатувати, що суттєво збільшилося споживання відшкодовуваних препаратів у натуральному вираженні. Однак на розвиток сегменту в грошовому вираженні це майже не вплинуло.

Як свідчить аналіз, за час реалізації програми «Доступні ліки» споживання препаратів, вартість яких повністю або частково відшкодовується державою, суттєво збільшилося. Також фіксується зниження їх середньозваженої вартості.

Відмічається й збільшення кількості призначень лікарями препаратів, що включені до програми відшкодування.

Щодо відшкодування вартості препаратів аптечним закладам, то вже зараз можна зробити висновок, що коштів на реалізацію програми в 2018 р. недостатньо та вже зафіксовані випадки несвоєчасної компенсації коштів і навіть позови до суду про стягнення заборгованості.

Ці факти дискредитують програму в очах аптечних закладів, що може призвести до їх відмови від участі в програмі «Доступні ліки». Це, у свою чергу, дискредитує програму в очах пацієнтів. Отже, Уряду необхідно врегулювати питання відшкодування коштів аптечним закладам.

WHO IS ON BEAUTY TODAY?

Ростислав Степанчук, бизнес-партнер по работе с Food/NonFood-клиентами компании «Nielsen», представил аналитические данные об изменении ожиданий и предпочтений украинских потребителей.

Согласно исследованию потребительских настроений компании «Nielsen», индекс потребительского доверия в Украине продолжает расти (однако остается одним из самых низких в Европе). По итогам IV кв. 2017 г. этот показатель достиг отметки 61. Это самый высокий показатель со II кв. 2014 г. Индекс потребительского доверия отражает реакцию потребителей на текущую экономическую ситуацию, а также характеризует их ожидания в будущем.

По данным исследования, проведенного компанией «Nielsen» в IV кв. 2017 г., здоровье входит в топ-5 главных опасений потребителей в Украине (на 5-м месте) и в мире (на 2-м месте). Однако если в глобальном масштабе топ-лист формируют также состояние экономики, работа, баланс между жизнью и работой, благосостояние и счастье родителей, то в Украине — повышение коммунальных тарифов, война, повышение цен на продовольственные товары, состояние экономики.

Как свидетельствуют результаты исследования Shoper Trends Perfumeries, в 2017 г. треть украинских потребителей (33%) стали покупать больше товаров для личного ухода, 21% — меньше, 46% — так же, как и годом ранее. Кроме того, украинцы стали тратить больше денег на покупку товаров категории Beauty Care (декоративную косметику, средства личной гигиены, товары по уходу за собой). Больше всего тратят лица в возрасте 25–39 лет. Женщины, как правило, тратят больше, чем мужчины.

Согласно исследованию Shoper Trends Perfumeries покупатели становятся более чувствительными к изменению цены на товары. Большинство респондентов отметили, что цены в Украине повысились в 2017 г. Около половины потребителей категории товаров личного ухода в 2017 г. начали активно искать акции и скидки.

Увеличивается количество «промохантеров» (охотников за призами). Почти половина товаров категории личного ухода продается со скидкой или в специальных упаковках. По словам докладчика, промопредложения ослабляют лояльность украинцев к определенным брендам. Кроме того, активно развиваются так называемые собственные торговые марки (private label). Многие украинские потребители покупают такие товары, поскольку они, как правило, дешевле по сравнению с известными брендами, их привлекает соотношение цена/качество и т.п.

В завершение доклада спикер поделился своими наблюдениями относительно глобальных тенденций. Так, к основным трендам на рынке красоты США Р. Степанчук отнес натуральность и естественность, персональный подход, технологии виртуальной полки. Докладчик также обратил внимание на популярность онлайн-покупок. Причем в Украине онлайн-торговля распространена больше, чем в Европе. Так, согласно исследованию Shopper Trends за II кв. 2017 г. 42% респондентов из Украины отмечают, что когда-либо совершали покупку онлайн. Доля таковых в Европе составляет 35%.

КОСМЕЦЕВТИКА — КОСМЕТИКА ИЛИ ЛЕКАРСТВЕННОЕ СРЕДСТВО?

О том, что такое космецевтика, а также об изменениях в законодательстве в отношении косметической и FMCG-продукции в связи с гармонизацией законодательства с таковым ЕС рассказала Евгения Андрущенко, директор по развитию бизнеса компании «Кратия».

Термин «космецевтика» отсутствует в украинском законодательстве. С юридической точки зрения, есть косметические продукты и есть лекарственные средства. Косметика призвана улучшить внешний вид и ни в коем случае не может что-либо лечить. Лекарственные средства предназначены для лечения или профилактики заболеваний. Ключевыми различиями этих категорий товаров являются объем и состав пакета документов, подаваемых на регистрацию, срок регистрации (для косметики составляет 4–6 нед, а лекарственного средства — 1–1,5 года), места продажи (косметика — супермаркеты, салоны, аптечные сети; лекарственные средства — аптечные сети), бюджет.

Фактически различия между косметикой и космецевтикой состоит в позиционировании. Компании, которые продвигают данную продукцию, подчеркивают разницу между обычной косметикой и космецевтическими продуктами и позиционируют их как уходовые средства, направленные на решение определенной проблемы (например акне, чувствительная кожа, перхоть), и реализовывают именно в аптеке.

Далее докладчик перешла ко второй части доклада об изменениях в законодательстве Украины в отношении косметической и FMCG-продукции в связи с гармонизацией с законодательством ЕС. Уже несколько лет ведутся переговоры о подписании Соглашения об оценке соответствия и приемлемости промышленных товаров (Agreement on conformity assessment and acceptance of industrial products — АССА), являющегося частью Соглашения об ассоциации между Украиной и ЕС. В сфере обращения пищевой продукции изменения произошли уже довольно давно. Однако гармонизация законодательства в отношении косметической продукции на данный момент не является приоритетной. По мнению докладчика, на гармонизацию в этой сфере может уйти не менее 3–4 лет.

ОТЛИЧАЙСЯ ИЛИ УМРИ

Сергей Глущенко, тренер, коуч, учредитель 3 бизнес-проектов, партнер агентства «AB Marketing», рассказал о том, как создать бренд и выделиться на рынке.

Зачем нужен бренд? В современном мире все очень быстро копируется — и товар, и технологии. Единственное, что выделяет и гарантирует выживание, — это трансляция неких созвучных потребителям ценностей. Чем более одинаковыми становятся продукты (а они становятся), тем более яркими становятся бренды.

Всемирно известный специалист по брендингу Жан-Ноэль Капферер (Jean-Noël Kapferer) разработал так называемую призму брендинга (Brand Identity Prism), которая включает такие параметры:

• тело — узнаваемое физическое воплощение бренда (логотип, упаковка, цвет и т.п.);
• личность (характер бренда) — стиль общения (взаимодействия);
• культура — система ценностей и базовых принципов, которые определяют поведение бренда;
• отношения — взаимосвязь между людьми, которых объединяет бренд;
• отражение — целевая аудитория бренда;
• самообраз клиента — каким себя видит клиент, и каким он хочет быть.

Объединение всех этих элементов и формирует успех бренда.

Докладчик сформулировал 5 шагов к построе­нию бренда.

Шаг 1. Изложение видения. На этом этапе следует продумать и прописать видение бизнеса в будущем.

Шаг 2. Формирование миссии бренда.

Шаг 3. Понимание сущности бренда — эмоций, которые испытывает клиент от контакта с брендом.

Шаг 4. Определение личности бренда.

Шаг 5. Позиционирование или ценностное предложение. На этом этапе необходимо сформулировать, в чем суть вашего предложения, его польза для клиента.

С точки зрения С. Глущенко, риски современного брендинга заключаются в том, что необходимо удивлять каждый день; публика не прощает ошибок; пространство очень открыто — ничего не скроешь; коммуницировать необходимо все время по-другому, а это стоит больших денег и усилий; происходит смена поколений; рынок стал потребительским (диктует клиент). По мнению спикера, шансов добиться успеха сегодня больше у тех, кто понимает риски, не обманывает, интересен сам по себе, имеет цель и вектор, постоянно развивается.

КАТЕГОРИЙНЫЙ БЬЮТИ-МЕНЕДЖМЕНТ

Надежда Фомина, директор департамента маркетинга Prostor, отметила, что важная задача отдела маркетинга — знать свою целевую аудиторию, выявить ее реальные потребности и построить дополнительную ценность бренда. А задача категорийного менеджмента более математичес­кая — сделать категорию управляемой и достичь максимальной эффективности.

Докладчик поделилась практическим кейсом, в котором магазин столкнулся со своеобразным вызовом: рост категории декоративной косметики ниже, чем рост бизнеса в целом. С точки зрения категорийного анализа, все сделано правильно, однако ключевые показатели категории ухудшаются (продажи в натуральном выражении, количество покупателей, чеков). Анализ показал, что основное количество брендов категории в большей степени ориентированы на «взрослую» аудиторию. Несмотря на то что эти бренды имеют хорошие показатели с точки зрения категорийного менеджмента, они неинтересны молодой аудитории. Чтобы компенсировать этот «провал», был проведен анализ данной аудитории с тем, чтобы выявить ее потребности и на основании этого предпринимать действия.

Молодые девушки — потребители декоративной косметики, не всегда такие, какими мы их себе представляем на обложках журналов. В реальности они совсем другие. Современная молодая девушка, которая живет в городе, большую часть времени проводит, уткнувшись в смартфон, перегружена информацией, недосыпает, вымотана. Для нее важны многофункциональность, качество по комфортной цене, стильная упаковка. Важной чертой является предпочтение продукции, которая произведена наиболее гуманным способом по отношению к животным (не тестируется на животных) — cruelty-free.

Основываясь на данных анализа, Prostor успешно запустил бренд декоративной косметики, ориентированный на современных молодых девушек.

Докладчик подчеркнула, что категорийный менеджмент — это больше, чем эффективность метра полки. Это инструмент формирования восприятия сети и привлечения стратегически важных аудиторий. Весь ассортимент в целом — это тоже категория, которая требует своего менеджера.

КАК СОЗДАЮТСЯ КРУТЫЕ КОММУНИКАЦИОННЫЕ КАМПАНИИ?

Множество примеров коммуникационных кампаний продемонстрировал Олег Томин, креативный директор агентства «Bart&Fink». При реализации коммуникационной кампании важно понимать, кому, что и как говорим. Докладчик подчеркнул, что аудитория всегда шире, чем кажется. Кроме того, аудитория и люди, которых мы видим в ролике, — это не одно и то же. Есть то, что мы говорим, и то, что они слышат. Первое — это тактика, второе — стратегия.

АЛГОРИТМЫ ПО ВЫВЕДЕНИЮ НА РЫНОК ПАРАФАРМАЦЕВТИЧЕСКОГО ПРОДУКТА

Доклад Ирины Деревянко, коммерческого директора компании «Асап Трейд», и Таисии Сидоренко, директора компании «Асап Групп» и управляющего партнера «Асап Трейд», был посвящен категории парафармацевтики. Это условная группа товаров, к которой относятся косметика, диетические добавки и медицинские изделия. Они имеют возможность реализовываться как в аптечном, так и FMCG и нишевых каналах (в больницах, частных клиниках, косметических салонах и т.п.).

Этот сегмент интересен широким выбором нишевых предложений, наличием прорывных технологических продуктов, сравнительно низким порогом входа на рынок, наличием огромного бьюти-сегмента. Но работа с категорией связана и с определенными рисками, к которым докладчики отнесли недостаточные стартовые инвестиции в маркетинг, нестабильную регуляторную среду, быстрое появление конкурентов, трудности «входа на полку».

Стратегия и возможности на этом рынке зависят от того, кто вы (дистрибьютор, сеть аптек/супермаркетов, «свободный игрок») и какие ресурсы имеете, кроме товара. Это может быть простая дистрибуция (товар от торговой марки производителя), эксклюзивная дистрибуция торговой марки производителя, собственная торговая марка на товар/рецептуру производителя, контрактное производство собственного товара/рецептуры.

В рамках доклада спикеры представили алгоритм по выведению на рынок парафармацевтического товара. Он состоит из следующих шагов: анализ рынка и конкурентов, поиск товара, экономика проекта, легализация, дистрибуция, создание спроса.

НЕФАРМАЦЕВТИЧЕСКИЕ ПОРТФЕЛИ ФАРМКОМПАНИЙ

О том, какие собственные торговые марки развивают крупные фармацевтические компании, рассказала Валентина Аксемитьева, директор компании «AvalenPharm». Несколько лет назад наметился тренд — фармкомпании начали наполнять свои продуктовые портфели нефармацевтическими продуктами, частными марками из сферы Beauty и FMCG. Появились так называе­мые out-license и in-license сделки по продаже/приобретению прав на регистрацию разработанного другой компанией продукта, например в своей стране (или других странах), под собственной торговой маркой. Это самый простой источник частных марок. Основными требования­ми фармкомпаний к нефармацевтическим продуктам (включая товары из сферы FMCG) являются синергизм, доказательная база и добавленная стоимость.

Большой интерес для включения в нефармацевтический портфель фармкомпаний представляют витамины и диетические добавки, а также товары, которые позиционируются как космецевтические (например средства для борьбы с акне). Докладчик привела несколько примеров.

Так, в категории «женское здоровье» это могут быть диетические добавки для женщин в период менопаузы или беременности; медицинские изделия и косметика для женщин с варикозным расширением вен (например охлаждающий спрей для ног); прочие товары (средства, показанные при менструальной боли, — согревающая подушечка-патч). В категории «дерматология» — косметика и медицинские изделия, которые могут применяться при псориазе, педикулезе, лечении ран. В категории «заболевания опорно-двигательного аппарата» — диетические добавки, разогревающие/охлаждающие кремы и патчи.

Вячеслав Голенко, руководитель подразделения «VIC Cosmetics», представил кейс о создании private label под ключ.

КАК ЗАРАБАТЫВАТЬ В ДИСТРИБУЦИИ FMCG?

С заключительным докладом выступила Наталья Лутаенко, консультант по управлению, бизнес-тренер.

Цены на продукты компании и, соответственно, ее доход зависят от «цены на полке», «входной цены для импортера», расходов на маркетинг и дистрибуцию. Доля дохода дистрибьютора в этой связке очень невысока. Зачастую, чтобы больше заработать, дистрибьютор может попробовать сам выйти на мировой рынок и импортировать этот товар. Однако в данном случае он сталкивается с необходимостью вкладывать в маркетинг, что, соответственно, повышает его расходы.

Что же делать и как зарабатывать больше? Ответ — договариваться. С точки зрения докладчика, байерам необходимо разделить подходы к транснациональным компаниям и местным дистрибьюторам. Продавцам стоит делать ставку на новаторов, открытие сетей, которые готовы меняться.

Конференция стала площадкой для обсуждения множества актуальных тем. Участники получили возможность поделиться опытом и интересными кейсами, почерпнуть идеи для размышлений и получить заряд вдохновения.

Наказ МЕРТ щодо правил застосування одиниць вимірювання

За ініціативою Асоціації міжнародних фармацевтичних виробників «АІРМ Ukraine» (далі — АІРМ) Громадська рада при Держлікслужбі розглянула питання щодо поширення дії наказу МЕРТ від 04.08.2015 р. № 914 «Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин» (далі — наказ МЕРТ) на лікарські засоби.

Дмитро Лур’є, юрисконсульт АІРМ, пояснив, що наказом МЕРТ від 18.11.2016 р. № 1941 внесені зміни до наказу МЕРТ від 04.08.2015 р. № 914 з метою імплементації положень Директиви ЕС щодо застосування основних одиниць Міжнародної системи одиниць (SI). Відповідно до цих змін маркування має відповідати системі SI.

На сьогодні в документах, які стосуються реєстрації лікарських засобів, одиниці виміру визначаються кирилицею, наприклад, «мг», «мл» тощо. А відповідно до наказу МЕРТ від 04.08.2015 р. № 914 з 1 січня 2019 р. доступ на ринок отримуватиме продукція, яка відповідатиме вимогам цього наказу — одиниці системи SI повинні зазначатися латиницею.

У наказі передбачені певні винятки, але вони не стосуються лікарських засобів та іншої фармацевтичної продукції.

Ще один важливий момент. Відповідно до наказу МЕРТ контроль у сфері застосування системи SI покладений на Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі — Держпродспоживслужба). Відповідно з 1 січня 2019 р. цей орган отримує повноваження щодо здійснення контролю у сфері обігу лікарських засобів.

На сьогодні жодний нормативно-правовий акт щодо реєстрації лікарських засобів не відповідає вимогам наказу МЕРТ.

АІРМ зверталася до МЕРТ з приводу цього наказу та отримала наступну відповідь. МЕРТ вважає, що до 1 січня 2019 р. достатньо часу для того, щоб привести документи у відповідність з наказом. Відтак з 1 січня 2019 р. фармацевтичний ринок має відповідати вимогам наказу МЕРТ — одиниці SI в усіх документах та в маркуванні повинні бути зазначені латиницею.

У наказі МЕРТ є уточнення, що товари, введені в обіг до 1 січня 2019 р., можуть реалізовуватися до закінчення терміну придатності, а саме:

«Продукція (у тому числі засоби вимірювальної техніки), яка введена в обіг на ринку України до 1 січня 2019 року із застосуванням позначень одиниць вимірювання на ній чи на її маркуванні без урахування Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин, затверджених цим наказом, залишається в обігу до закінчення строку служби (строку придатності) такої продукції без застосування щодо неї заборон чи обмежень з причин такої невідповідності».

Також AIPM зверталося до МЕРТ, МОЗ України та ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (далі — ДЕЦ) за роз’ясненнями, що слід розуміти під «введенням в обіг» стосовно лікарських засобів.

На теперішній час зрозумілих роз’яснень не надійшло. ДЕЦ відповів що введення в дію вимог наказу МЕРТ не потребує додаткових роз’яснень.

Щодо бачення ДЕЦ стосовно дотримання вимог наказу МЕРТ при реєстрації лікарських засобів підприємство відповіло, що воно не вбачає суперечностей у нормативно-правових актах щодо реєстрації з наказом МЕРТ, оскільки даний наказ регламентує, як потрібно зазначати, а акти у сфері реєстрації лікарських засобів — коли й що потрібно зазначати. Тобто у відповіді ДЕЦ незрозуміла логіка.

Питання, що вважається введенням в обіг, потребує роз’яснення. Чи можна вважати введенням в обіг державну реєстрацію, або введенням в обіг є імпорт лікарського засобу вперше, тобто факт перетину кордону, або йдеться про потрапляння препарату на аптечну полицю вперше? Наразі відповіді на це питання немає.

У зв’язку із цим АІРМ запропонувала Громадській раді направити подібне звернення до МЕРТ, МОЗ України та одразу запропонувати органам влади рішення у вигляді альтернатив — або виключити лікарські засоби з наказу МЕРТ, або надати триваліший перехідний період, або запровадити мораторій на відповідні заходи контролю на певний час.

Окреме питання — це необхідність приведення нормативно-правових актів, які стосуються реєстрації ліків, у тому числі й у Порядок проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення та Порядок перевірки матеріалів, доданих до заяви про державну реєстрацію окремих лікарських засобів, щодо їх обсягу, затверджені наказом МОЗ України від 26.08.2005 р. № 426 у редакції наказу МОЗ України від 23.07.2015 р. № 460.

Тетяна Котляр, голова Громадської ради при Держлікслужбі, голова Правління Асоціації «ФАРМУКРАЇНА», погодилася, що визначення поняття «уведення в обіг» може трактуватися по-різному. Так, представник Держпродспоживслужби під час одного з публічних заходів стосовно медичних виробів пояснив, що введення в обіг — це перший продаж або перетин кордону серією продукції. Відповідно, коли одну й ту ж серію постачають на митну територію України декілька суб’єктів господарювання, то для кожного з них перший перетин кордону вважатиметься введенням продукції в обіг.

Голова Громадської ради звернула увагу на наступне. З огляду на те що органом контролю у сфері дотримання Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин визначена Держпродспоживслужба, то потрібно розуміти, що для цього органу важливим є ланцюг постачання. Власне за ланцюгом постачання й здійснюватимуться перевірки. Держпродспоживслужба спочатку перевірятиме розповсюджувача, а потім за необхідності заходи контролю застосовуватимуться до інших учасників ланцюга постачання, у тому числі виробника.

Наприклад, під час перевірки продукції в аптечному закладі Держпродспоживслужба виявить порушення маркування. Відповідний припис стосовно приведення маркування у відповідність з вимогами наказу МЕРТ отримає імпортер або виробник.

Таким чином, за логікою Держпродспоживслужби, якщо йдеться про імпорт, то введення в обіг — це перше ввезення, а якщо йдеться про вітчизняну продукцію — це дата продажу.

У будь-якому випадку факт реєстрації не є введенням в обіг, адже після реєстрації препарат не завжди продається в Україні, і це не секрет.

Т. Котляр запропонувала учасникам засідання підготувати звернення до зацікавлених органів влади з проханням привести нормативно-правові акти з реєстрації лікарських засобів у відповідність з наказом МЕРТ. Це ж стосується медичних виробів. Голова Громадської ради порадила всім ознайомитися з наказом МЕРТ, а головне — з Правилами застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин. Також вона зауважила, що якщо маркування не відповідатиме вимогам наказу МЕРТ, то така продукція розцінюватиметься як неправильно промаркована. Вона має вилучатися з обігу. Від цього в першу чергу страждатиме пацієнт, адже на сьогодні фармацевтична продукція, яка знаходиться в обігу на ринку України, не відповідає вимогам наказу МЕРТ.

Утворення ініціативної групи з підготовки установчих зборів

Т. Котляр нагадала, що відповідно до постанови КМУ від 3 листопада 2010 р. № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» строк повноважень складу громадської ради — 2 роки.

Поточний склад Громадської ради затверд­жений наказом Держлікслужби від 27.09.2016 р. № 345 «Про затвердження складу Громадської ради при Держлікслужбі».

Для формування складу громадської ради орган не пізніше ніж за 60 календарних днів до визначеної дати проведення установчих зборів утворює ініціативну групу з їх підготовки за участю інститутів громадянського суспільства (далі — ініціативна група).

Якщо при органі вже утворена громадська рада й її повноваження не були припинені достроково, то ініціативна група утворюється органом не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення її повноважень. У такому разі кількісний та персональний склад ініціативної групи орган затверджує з урахуванням пропозицій громадської ради.

До складу ініціативної групи входять делеговані члени діючої громадської ради (якщо її повноваження не були припинені достроково), представники інститутів громадянського суспільства, які не представлені у складі громадської ради, представники органу, при якому утворюється громадська рада.

Микола Холоденко, начальник відділу комунікацій та міжнародних відносин Держлікслужби, повідомив, що найближчим часом на сайті Держлікслужби буде розміщено оголошення про створення ініціативної групи, для того щоб представники інших інститутів громадянського суспільства могли долучитися; передбачатиметься певний термін для подання кандидатур до складу ініціативної групи. Але бажано, щоб кількісний склад був не занадто численний. Йдеться про рутинну роботу на громадських засадах.

Від Громадської ради при Держлікслужбі до ініціативної групи за власним бажанням увійшли Т. Котляр, В. Онищенко та О. Клімов.

Проблеми з відшкодуванням вартості ліків в окремих регіонах

Володимир Волощук, представник громадської організації «Спілка працівників фармації», повідомив, що в окремих регіонах вже місяць аптеки — учасниці програми «Доступні ліки» не отримують відшкодування за відпущені в межах цієї програми ліки.

Із цього приводу Т. Котляр нагадала, що з 1 липня 2018 р. набула чинності постанова КМУ від 27.12.2017 р. № 1107, якою програма «Доступні ліки» розширюється 4 новими МНН препаратів, що застосовуються під час транс­плантації в доопераційний та післяопераційний періоди — азатіоприн, циклоспорин, такролімус, мікофенолова кислота та її солі.

Проте МОЗ України не включило дані препарати до реєстру граничних оптово-відпускних цін, затвердженого наказом МОЗ України від 02.07.2018 р. № 1224. Натомість 21 червня на сайті МОЗ для громадського обговорення оприлюднено проект постанови КМУ, яким пропонується відтермінування розширення програми «Доступні ліки» зазначеними препаратами на 1 січня 2020 р. Цей факт підтверджує брак фінансування програми в 2018 р.

Суб’єкти ринку сподіваються отримати кошти за відпущені ліки найближчим часом. Нагадаємо, раніше наше видання повідомляло, що ТОВ «Фармастор» звернулося до Господарського суду міста Київ з позовною заявою до Управління охорони здоров’я Дарницької районної в місті Київ державної адміністрації про стягнення 353 720,12 грн. В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Фармастор» посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором про відшкодування витрат, понесених аптеками у зв’язку з відпуском лікарських засобів, вартість яких повністю або частково відшкодовується. Наше видання й надалі уважно слідкуватиме за розвитком подій.

Перше питання порядку денного засідання стосувалося створення робочої групи при Комітеті для формування тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин критичної ситуації, яка склалася в Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» та опрацювання інших питань, пов’язаних з лікарнею.

Увійти до складу робочої групи виявили бажання заступник голови Комітету Тетяна Донець, секретар Комітету Олена Колганова та члени Комітету Тетяна Бахтеєва, Ігор Шурма, Андрій Шипко і Костянтин Яриніч. За результатами голосування членів Комітету очолить робочу групу Т. Донець.

Планується, що в депутатські фракції та групи будуть направлені запити з проханням подати по 1 кандидату для входження до складу тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин критичної ситуації, яка склалася в НДСЛ «Охматдит».

У рамках наступного питання народні депутати розглянули проект закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо забезпечення ендоваскулярним лікуванням громадян із вродженими вадами серця та гострими аортальними синдромами» (реєстр. № 8440).

«Цим законопроектом пропонується збільшити видатки Національній академії медичних наук, зокрема Національному інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова на 103,1 млн грн. на 2018 р. з метою закупівлі медичних виробів для забезпечення ендоваскулярним лікуванням дітей та дорослих із вродженими вадами серця, на стентування судин тощо», — представив законопроект Костянтин Яриніч.

Обговорюючи необхідність збільшення фінансування на лікування серцево-судинних захворювань, парламентарі зауважили, що необхідно збільшувати фінансування системи охорони здоров’я в цілому.

Ольга Богомолець закликала членів Комітету не голосувати за наступний проект Державного бюджету України, якщо в ньому не буде передбачено щонайменше 5% ВВП на охорону здоров’я. «Особисто я голосувати за проект бюджету, який унеможливлює надання доступної і повноцінної медичної допомоги українцям, — не буду. Це моя принципова позиція. Саме тому я не голосувала за бюджети 2016 і 2017 років!.. Будь-які реформи без наявності грошей — це знущання над людьми і лікарями!», — наголосила вона.

Повернувшись до розгляду законопроекту, члени Комітету одноголосно підтримали його.

У рамках наступного питання Андрій Шипко виступив з проханням підтримати звернення від імені Комітету до Президента України стосовно виконання Основного Закону України й громадянства в.о. міністра Уляни Супрун зокрема. «На багаточисленні запити, звернення народних депутатів до відповідних посадових осіб відсутнє підтвердження того, що в.о. міністра охорони здоров’я України У. Супрун вчинила передбачені законодавством України дії щодо відмови від громадянства США…», — йдеться серед іншого у зверненні.

Народні депутати виступають із проханням до Глави Держави невідкладно вжити заходів щодо недопущення порушень вимог законодавства України, а саме перебування на керівній посаді центрального органу виконавчої влади особи, яка є громадянкою іншої держави та порушує законодавство України.

За результатом обговорення цього питання більшістю голосів парламентарі підтримали звернення, яке за підписом голови Комітету буде направлено в Адміністрацію Президента України.

Членам Комітету попередньо направлено проект Плану роботи Комітету на вересень 2018 р. — січень 2019 р. За результатом обговорення було прийнято рішення до 20 липня направити свої пропозиції до нього.

О. Богомолець також виступила з пропозицією підготувати звернення на ім’я спікера Парламенту Андрія Парубія з проханням провести у вересні цього року день охорони здоров’я у Верхов­ній Раді України. Члени Комітету підтримали пропозицію голови.

У рамках наступного питання, за пропозицією Олега Мусія, представник МОЗ України надав інформацію щодо закупівель тест-систем російського виробництва для діагностики інфекційних хвороб за кошти Державного бюджету України, проведених міжнародною закупівельною організацією Crown Agents у ТОВ «Діагностичні системи Україна».

Нагадаємо, що раніше МОЗ України просило Crown Agents не купувати тест-системи в української компанії, бенефіціаром якої є росіянин.

Завідувач сектору оцінки та усунення корупційних ризиків МОЗ України Світлана Мусіяка, доповідаючи, зазначила, що профільне міністерство не закуповувало тест-системи російського виробництва. «Товариство з обмеженою відповідальністю «Діагностичні системи Україна» є резидентом України. Частка статутного капіталу цього підприємства не належить іноземній державі. Походження тест-систем є українським», — зазначила вона.

Здійснюючи закупівлі за бюджетні кошти 2017 р. за відповідним напрямом, Crown Agents рекомендувала цього виробника як такого, що надав кращу цінову пропозицію і строки поставки та успішно пройшов комплексну перевірку. У переліку юридичних і фізичних осіб, щодо яких застосовуються персональні, економічні та інші обмежувальні заходи й санкції, ні ТОВ «Діагностичні системи Україна», ні бенефіціари компанії не зазначені.

«Станом на сьогодні жодних перерахувань коштів за цим тендером не здійснювалося. Crown Agents оцінено тендерні пропозиції, відібрано постачальника з кращим співвідношенням за визначеними критеріями й надано на погодження до МОЗ кошторис на вказані тест-системи. Переможцем, за моєю інформацією, не є вказана юридична особа», — повідомила С. Мусіяка.

За результатом заслуховування інформації члени Комітету прийняли рішення підготувати лист на ім’я Прем’єр-міністра України та поінформувати щодо відсутності на засіданні Комітету керівництва профільного міністерства, яке б мало надати відповіді на поставлені питання. Надані представником МОЗ України матеріали не відповідають на них.

Також прийнято рішення підготувати звернення до Національної поліції України, Служби безпеки України та Генеральної прокуратури України щодо проведення перевірки державних закупівель МОЗ України через Crown Agents протягом 2015–2018 рр.

У рамках наступного питання К. Яриніч нагадав про те, що протягом 2 років 9 разів на засіданнях Комітету піднімав питання щодо виконання вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» у частині скасування вимоги обов’язкового відпрацювання випускниками протягом 3 років за направленням. «Незважаючи на це, у нас немає на сьогодні відпрацьованої логістики щодо розподілу наших студентів чи випускників інститутів та університетів», — за­уважив він.

За словами народного депутата, при МОЗ України працює міжвідомча робоча група щодо нормативно-правового врегулювання питання забезпечення виконання вимог зазначеного закону, яку очолює заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський.

«Також хочу надати вам інформацію про те, що студенти сьогодні вимушені вирішувати свої питання тільки в судах. Іншого виходу немає. І це я пов’язую тільки з одним — з тим, що Міністерство охорони здоров’я, на жаль, не виконало зобов’язань щодо коригування своїх підзаконних актів, які повинні були бути вже рік тому», — наголосив К. Яриніч.

Головний спеціаліст відділу медичних та фармацевтичних кадрів Департаменту управління персоналом та кадрової політики МОЗ України Катерина Петрова поінформувала присутніх про те, що станом на 10 липня відбулося 3 засідання зазначеної міжвідомчої робочої групи. Підготовлено проект наказу МОЗ Украї­ни щодо визнання таким, що втратив чинність, наказу МОЗ України від 25.12.1997 р. № 367 «Про затвердження Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням». Проект документа опрацьовується зацікавленими структурними підрозділами профільного міністерства, після чого його буде передано на державну реєстрацію в Міністерство юстиції України.

Заслухавши інформацію, парламентарі прийняли рішення визнати роботу МОЗ України щодо питання розподілу студентів незадовільною, звернутися до Глави Уряду з вимогою терміново вирішити зазначене питання і притягнути до відповідальності осіб, які затягують із цим.

Наступне засідання Комітету відбудеться у вересні під час 9-ї сесії Верховної Ради України VIII скликання.

Досвід США свідчить про наявність ризиків застосування цифрової системи — шахрайство та підробки. Саме тому в США продовжують шукати шляхи захисту персональних даних пацієнтів під час здійснення відпуску фармацевтичних препаратів за рецептами у зв’язку з ризикованістю їх оцифровки¹.

Зрозуміло, що з метою замилювання очей «донорам», які фінансують програми реформування охорони здоров’я в Україні, у тому числі запровадження е-рецептів, їх можна впровадити в автономному режимі з відривом від інших забезпечувальних заходів.

Так, на сьогодні ухвалення законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» стало передумовою прийняття наказу МОЗ України від 18.04.2018 р. № 735 «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2005 року № 360». Головна новела цього нормативно-правового акта — юридичне впровадження такого поняття, як «електронний рецепт», який виписується за тими ж правилами, що й звичайний рецепт, уповноваженою особою в інформаційній (інформаційно-телекомунікаційній) системі суб’єкта господарювання та підписується електронним цифровим підписом з використанням посиленого сертифіката відкритого ключа. При цьому суб’єкт господарювання самостійно приймає рішення про запровадження виписування електронних рецептів, крім випадків, коли вимога щодо обов’язкового виписування електронного рецепта визначена законодавством.

Для виписування електронного рецепта суб’єкт господарювання вносить до бази даних інформаційної (інформаційно-телекомунікаційної) системи інформацію про лікаря та пацієнта, яка відповідає інформації, що зазначається на рецептурному бланку форми № 1 (ф-1).

Електронний рецепт для пацієнта може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму, яка відтворює інформацію, що зазначається на рецептурному бланку форми № 1 (ф-1).

За згодою пацієнта суб’єкт господарювання може надавати йому додаткові послуги (сервіси), пов’язані з виписуванням електронного рецепта (повідомлення номера рецепта через засоби мобільного зв’язку, на електронну адресу тощо).

Наприклад, під час укладання декларації між пацієнтом та обраним медичним закладом (лікарем) ці заклади їх обов’язково реєструють. Зазначена інформація дозволяє Національній службі здоров’я України (НСЗУ) вести облік для подальшого фінансування таких медичних закладів.

Якщо проаналізувати цей нормативно-правовий акт, то стає зрозумілим, що він легалізує можливість автономного запровадження е-рецептів з відривом від процесів надання медичних послуг та їх документального супроводження.

До цього необхідно додати, що наказом МОЗ України від 14.02.2012 р. № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються в закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування» затверджені різні форми первинної облікової документації, загалом їх 37. Але цікаво те, що в цьому наказі взагалі не йдеться про оцифровку цих форм та інформації, що в них міститься.

На мою думку, апогеєм є роз’яснення до цього наказу, що викладене в листі МОЗ щодо виготовлення бланків форм первинної облікової документації від 04.04.2017 р.

Так, у цьому листі мова йде про те, що дизайн-макет бланків форм первинної облікової документації, зокрема Медичної карти стаціонарного хворого (форма № 003/о), Листка лікарських призначень (форма № 003-4/о), Карти пацієнта, який вибув зі стаціонару (форма 066/о), не є обов’язковим до відтворення та передбачає можливість видозмінення зовнішнього вигляду полів заповнення без зміни черговості пунктів. Більш того, МОЗ України наголошує, що всі поля бланків форм первинної облікової документації допустимо заповнювати як від руки, так і в друкованому вигляді. Тобто МОЗ України рекомендує заповнювати первинну медичну документацію «як від руки, так і в друкованому вигляді».

Незрозуміло, про яку оцифровку даних може йти мова і яким чином можна впроваджувати е-рецепт з відривом від первинної медичної документації встановленої форми.

І хоча наказом МОЗ України від 14.12.2017 р. №1594 утворено Державне комерційне підприємство «Електронне здоров’я», його завдання аж ніяк не пов’язані з оцифровкою первинної медичної документації та захистом персональних даних, викладених у ній. Але при цьому, за інформацією, представленою в деяких ЗМІ, МОЗ України продовжує напрацювання ідей та практичних рішень щодо електронної системи охорони здоров’я.

Ключові принципи загальної системи eHealth згідно з планом реформ охорони здоров’я наступні: 1) система має гарантувати повну захищеність інформації: доступ до інформації про пацієнта можуть мати лише авторизовані користувачі системи за згодою пацієнта; 2) актуальність та цілісність у реальному часі для прийняття якісних медичних рішень лікарем та забезпечення захисту цих рішень; 3) цілісність та безперервність записів про догляд та здоров’я (електронна медична картка); 4) доступність повної інформації медичному працівнику, коли він її потребує та має право доступу до неї; 5) інтеграція у сфері охорони здоров’я на всіх рівнях надання медичної допомоги; 6) загальна інтеграція з іншими релевантними державними е-сервісами; 7) слідування Європейським принципам для подальшої інтеграції з ЄС; 8) інтероперабельність на технічному та семантичному рівнях інформації за єдиним стандартом; 9) охоплення інформатизацією в усіх регіонах України на однаковому рівні; 10) зручність організації інформації про пацієнта, сам факт наявності інформації не гарантує її придатності та доступності для медичного працівника; 11) медичний працівник несе відповідальність за внесені ним дані або їх зміну: кожен такий доступ користувача системи до даних має логуватися і залишатися в системі; 12) доступ до інформації в режимі надзвичайної ситуації (emergency) може бути здійснений лише авторизованими користувачами та має бути зроблено відповідний запис про доступ; 13) інкрементність даних та аудит — дані не можуть бути видалені чи змінені без можливості перегляду попереднього стану та аудиту цих даних; 14) швидкий доступ до релевантної статистики та анонімізований доступ для безперервної підтримки рішень НСЗУ в менеджменті національної охорони здоров’я; 15) постійна підтримка поінформованості лікарів через можливість отримувати в системі критично важливу для роботи найактуальнішу інформацію; 16) вільний вибір технічного рішення та конкурентність у системі (рівний доступ на ринок); 17) зрозуміла та чітка співпраця — виявлення та встановлення чітких прав, відповідальностей та зобов’язань усіх сторін; 18) орієнтованість на споживача; 19) врахування можливості роботи із системою без постійного доступу до інтернету.

Цікавим є те, що ці ідеї повністю адаптовані під принципи запровадження технології блокчейн. А яким чином ця технологія буде впровад­жена в кожному лікувальному закладі, особливо якщо він є в комунальній власності, не зовсім зрозуміло. І який характер технології блокчейн буде запроваджений — публічний чи приватний. Якщо мова йде про захист персональних даних, то приватний, але якщо йдеться про централізовану систему, то є можливість впровадження пуб­лічної технології.

Використовують технологію блокчейн не лише в фінансовій сфері, як це прийнято вважати. Так, шведська компанія «Bitnation» за допомогою технології блокчейн розробила програму, що забезпечує зберігання державних адміністративних актів (наприклад договорів, страхових полісів або офіційних посвідчень) у ланцюжку блоків. Це рішення вже застосовується на практиці в окремих випадках, наприклад в Естонії, де з 2015 р. визнається укладання шлюбу, оформлене з використанням програми Bitnation². У свою чергу, правляча партія Іспанії Partido Popular запропонувала законопроект про застосування технології блокчейн у рішенні завдань державного управління Іспанії.

Необхідно зрозуміти, що технічне оснащення комунальних медичних закладів та недостатня наявність кваліфікованого персоналу (точніше його відсутність) взагалі не ставить питання про запровадження технології блокчейн найближчим часом.

Але найбільше підстав для занепокоєння викликає ставлення МОЗ України до захисту персональних даних пацієнтів. У закладах охорони здоров’я як в медичних установах, так і в аптеках, ніхто не може гарантувати дотримання вимог Закону України «Про захист персональних даних». Лікар, виписуючи рецепт пацієнту, не може гарантувати йому, що інформація, викладена в рецепті та первинній медичній документації, не стане доступною для інших осіб. А аптеки? Хто в аптеках може гарантувати, хоча б формально, захист персональних даних, викладених у рецепті?

А між тим, у травні 2018 р. в ЄС набрали чинності оновлені правила обробки персональних даних, встановлені Загальним регламентом щодо захисту даних (Регламент ЄС 2016/679 від 27 квітня 2016 р., або GDPR — General Data Protection Regulation). Даний регламент має пряму дію в усіх 28 країнах ЄС і замінить рамкову Директиву про захист персональних даних 95/46/ЄС від 24 жовтня 1995 р. Важливим нюансом GDPR є екстериторіальний принцип дії нових європейських правил обробки персональних даних.

Новий регламент надає резидентам ЄС інструменти для повного контролю над своїми персональними даними. З травня 2018 р. посилилася відповідальність за порушення правил обробки персональних даних: за GDPR штрафи сягають 20 млн євро, або 4% річного доходу суб’єкта господарювання.

Відповідно до цього Регламенту персональні дані — це будь-яка інформація, що стосується ідентифікованої фізичної особи (суб’єкт даних), за якою прямо або побічно можна її визначити. До такої інформації належить у тому числі ім’я, дані про місце розташування, онлайн-ідентифікатор або один чи кілька факторів, характерних для фізичної, фізіологічної, генетичної, розумової, економічної, культурної або соціальної ідентичності цієї фізичної особи (п. 1 ст. 4). Визначення широке і досить чітко дає зрозуміти, що навіть IP-адреси також можуть бути персональними даними. Важливо відзначити, що існують певні типи персональних даних, що відносяться до категорії особ­ливих або конфіденційних персональних даних. Це інформація, яка розкриває: расове або етнічне походження, політичні погляди, релігійні або філософські переконання і членство в профспілках. Крім того, до цієї групи належать генетичні, біомет­ричні дані, які використовуються для ідентифікації фізичної особи, дані про стан здоров’я, відомості, що стосуються сексуального життя або сексуальної орієнтації (ст. 9).

Хто в зоні дії GDPR? GDPR має екстериторіальну дію і застосовується до всіх компаній, які обробляють персональні дані резидентів і громадян ЄС, незалежно від місцезнаходження такої компанії.

Мені дуже прикро, але будучи прибічником урядових реформ щодо охорони здоров’я, я вимушений звертати увагу на деякі речі, що не є об’єктом уваги посадовців МОЗ України, які в силу проблем з комунікацією або непрофесіо­налізму не завжди їх сприймають конструктивно.

На сьогодні пацієнти не мають жодних механізмів контролю за тим, що відбувається з персональними даними, які зберігаються в різних медичних документах. Теоретично вони можуть бути передані невідомим організаціям або, якщо вони в електронному вигляді, просто втрачені в результаті збою в системі.

Крім того, на сьогодні пацієнт не може відстежити, який препарат йому відпускають в аптеці під час стаціонарного лікування, його якість та ефективність. Хоча він і має право вимагати, наприклад, сертифікат якості на лікарський засіб, але ніхто не заважає недобросовісному постачальнику або працівнику аптечного закладу його підробити.

Таким чином, запровадження е-рецептів без комплексного нормативно-правового забезпечення, у тому числі без вирішення проблем технічного оснащення, залучення кваліфікованого персоналу і, як наслідок, вирішення питання захисту персональних даних пацієнтів у відповідності з GDPR, є фейковою частиною реформи охорони здоров’я.

Чим спричинена така необхідність?

Обґрунтовуючи необхідність прийняття такого документа, у пояснювальній записці ініціатори зазначають, що необхідно, щоб засновники (учасники, акціонери) аптек були професійними учасниками фармацевтичної діяльності, тобто в повній мірі забезпечувалася професійність управління аптекою, адже остання є закладом охорони здоров’я, а не звичайним суб’єктом роздрібної торгівлі продовольчими товарами.

«Натомість сьогодні абсолютна більшість аптек, що управляються не провізорами, здійснюють свою діяльність як звичайні підприємці, намагаючись максимізувати прибуток (навіть якщо це здійснюється за рахунок життя та здоров’я споживачів) та створити для цього якомога більшу кількість аптек. Непрофесійні власники не дотримуються правил етики та професійної деонтології фармацевтів, поширюючи стандарт «непрофесійності» на найнятих ними працівників», — йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.

Необхідність встановлення вимог до відкриття нових аптечних закладів спричинена тим, що тенденції до консолідації аптечного сегмента шляхом посилення ролі мережевої торгівлі лікарськими засобами несуть загрозу поглинання великими аптечними мережами слабших конкурентів. «Маючи здатність впливати на ринкову пропозицію лікарських засобів, аптечні мережі можуть обмежувати вибір споживача тими лікарськими засобами, доходність від реалізації яких найбільша», — зазначено в супровідних документах до законопроекту.

Нові вимоги до власників аптек

Законопроект визначає фармацевтичну діяльність у сфері торгівлі лікарськими засобами як професійну діяльність, що здійснюється винятково фахівцями. Власники аптечних закладів повинні будуть відповідати встановленим освітнім вимогам, а саме мати:

• документ про вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня за спеціальністю «Фармація»;
• сертифікат провізора-спеціаліста, виданий закладом післядипломної освіти, або посвідчення про присвоєння (підтвердження) відповідної кваліфікаційної категорії.

Проект закону встановлює освітні та організаційно-правові вимоги до діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами для фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб, а також обмеження щодо здійснення інших видів діяльності, крім виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки.

Законопроектом встановлено, що фізичні особи — підприємці мають право здійснювати господарську діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами лише через одну аптеку без можливості створення її відокремлених структурних підрозділів. Юридичні особи — лише через аптеки та їх структурні підрозділи (загалом не більше 4, крім юридичних осіб, що провадять господарську діяльність з екстемпорального виготовлення лікарських засобів або діяльність, пов’язану з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, яким дозволяється здійснення діяльності через 8 аптек включно з їх структурними підрозділами).

Фізичні особи — підприємці та юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, не мають права займатися іншими видами господарської діяльності, крім виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки.

Також законопроектом встановлюється, що юридичні особи як суб’єкти роздрібної торгівлі лікарськими засобами мають відповідати наступним вимогам:

• здійснювати свою діяльність у формі приватного підприємства, акціонерного, повного, командитного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю з урахуванням того, що учасників (засновників, акціонерів) кожної з таких юридичних осіб повинно бути не менше 3, та інших особливостей, передбачених законом;
• не бути учасником об’єднань підприємств, учасниками яких є суб’єкти господарювання, що здійснюють господарську діяльність з роздрібної або оптової торгівлі лікарськими засобами;
• учасниками (акціонерами) такої юридичної особи, які в сукупності є власниками 100% частки в статутному капіталі (частки у складеному капіталі, простих акцій), є особи, які відповідають освітнім вимогам;
• голова та члени виконавчого органу (у разі колегіального виконавчого органу) або особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу даної юридичної особи, мають відповідати освітнім вимогам;
• учасники (засновники, акціонери), члени виконавчого органу даної юридичної особи, які відповідають освітнім вимогам, а також пов’язані з ними особи, разом або будь-хто з них окремо, не є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) або учасником (засновником, акціонером) або членом одноосібного чи колегіального виконавчого органу іншої юридичної особи, яка здійснює господарську діяльність з роздрібної або оптової торгівлі лікарськими засобами;
• учасники (засновники, акціонери), члени виконавчого органу такої юридичної особи, які відповідають освітнім вимогам, а також пов’язані з ними особи, разом або будь-хто з них окремо, не є комерційним агентом, представником, управителем іншої юридичної особи, яка здійснює господарську діяльність з роздрібної або оптової торгівлі лікарськими засобами;
• будь-хто з учасників (засновників, акціонерів), членів виконавчого органу такої юридичної особи, які відповідають освітнім вимогам, не є фізичною особою — підприємцем, яка здійснює господарську діяльність з роздрібної або оптової торгівлі лікарськими засобами;
• іншим вимогам, що встановлені законом.

Деякі з наведених вище вимог не застосовуватимуться до юридичних осіб, єдиним заснов­ником (учасником) яких є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, які безпосередньо здійснюють господарську діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Зокрема, це стосується освітніх вимог до учасників (акціонерів) юридичних осіб.

Змінюються окремі положення щодо можливості видачі ліцензій на здійснення діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, виходячи з територіальних обмежень щодо розміщення аптек (аптечних пунктів). А саме, ліцензія на здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами не видаватиметься, якщо:

• на день подачі заяви про видачу ліцензії відстань по прямій лінії від місця запланованого розташування аптеки до найближчої аптеки становить менше 500 м (дані обмеження не застосовуються до аптек та їх структурних підрозділів (аптечних пунктів), що створюються для роботи в лікувально-профілактичних закладах); або
• особа, яка має намір здійснювати діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами не відповідає вимогам Закону України «Про лікарські засоби».

У законопроекті також визначено вимоги до індивідуалізації суб’єктів роздрібної торгівлі лікарськими засобами та місць здійснення ними діяльності.

Законопроект не передбачає скасування чи обмеження чинних ліцензій на здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами. У разі його прийняття він застосовуватиметься до відносин, що виникли після набуття чинності відповідним законом.

Перехідними положеннями законопроекту передбачається перехідний період для приведення діяльності діючих суб’єктів роздрібної торгівлі лікарськими засобами у відповідність з його положеннями.

На порталі Верховної Ради України оприлюднено текст наказу МОЗ України від 15.01.2018 р. № 65 «Про внесення зміни до Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів».

Документ набуде чинності з дня його офіційного опублікування.

Прийнятими змінами дозволяється відпускати без рецепта з аптек та аптечних пунктів препарат налоксону (як антагоніст опіатних рецепторів) у кількості 2 мг на один відпуск.

Відпуск налоксону без рецепта в кількості більшій, ніж 2 мг, забороняється.

Нагадаємо, що відповідні зміни до Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів свого часу ініціювала ДУ «Центр психічного здоров’я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України» з метою підвищення доступності надання домедичної допомоги наркозалежним та запобігання їх смерті при передозуванні опіатами.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Уперше українські науковці взяли участь у конгресі ISPOR в 2001 р. — під час 4-го Європейського конгресу у Каннах (Франція), на запрошення оргкомітету ISPOR Ольга Заліська, кандидат фармацевтичних наук, доцент, представила усну доповідь про перші кроки фармакоекономіки в Україні (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 49 (320) від 17 грудня 2001 р.). У доповіді були відображені етапи впровадження фармакоекономіки в навчальні програми післядипломної освіти провізорів та необхідність використання методів фармакоекономічного аналізу для медикаментозного забезпечення населення.

З 2001 р. на сторінках «Щотижневика АПТЕКА» науковці кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету регулярно висвітлювали питання стосовно впровадження фармакоекономіки в навчальний процес на до- та післядипломному етапах фармацевтичної освіти (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 14 (335) від 8 квітня 2002 р.), необхідності проведення фармакоекономічних досліджень під час відбору препаратів до переліків, які фінансуються державою (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 49 (320) від 17 грудня 2001 р.). У 2009 р. під час 12-го Європейського конгресу ISPOR розглядався стан реімбурсації у країнах ЄС, про що також повідомляло видання (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 45 (716) від 16 листопада 2009 р.).

У 2008 р. на базі кафедри О. Заліська створила Український відділ фармакоекономічних дослід­жень ISPOR, який вона очолювала у 2008–2017 рр. Український відділ ІSPOR активно розвиває наукові, навчально-методичні, практичні напрями фармакоекономіки та фармакоекономічного аналізу й впроваджує їх у практику охорони здоров’я та освітній процес. Учасники UCPOR зі Львова, Києва, Харкова, Вінниці, Тернополя, Ужгорода щорічно представляють результати фармакоекономічних дослід­жень, беруть участь у розробці методичних рекомендацій, надають інформацію щодо новацій в охороні здоров’я провідним медичним установам країни. Так, у 2002 р. МОЗ України було затверджено методичні рекомендації «Використання фармакоекономічної оцінки лікарських засобів в Україні» (Заліська О.М., Парновський Б.Л., 2002). Документ містить опис основних методів фармакоекономічного аналізу, а саме: «вартість-ефективність», «вартість-користь», «мінімізація вартості», «вартість-вигода», «вартість захворювання». Ці методичні рекомендації були впроваджені у 25 регіональних підрозділах охорони здоров’я та Державному фармакологічному центрі (нині — ДП «Державний експертний центр МОЗ України).

З 2011 р. український відділ ІSPOR проводить Українські форуми англійською мовою, які включені в програми ISPOR. Так, результати фармакоекономічних досліджень, проведених українськими фахівцями, представлені в офіційних програмах і презентовані на 5–20-му європейських конгресах ISPOR, які проходили в період 2002–2017 рр., (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 48 (869) від 10 грудня 2012 р., № 30 (901) від 5 серпня 2013 р., № 48 (1019) від 14 грудня 2015 р., № 47 (1118) від 4 грудня 2017 р.), світових зустрічах ISPOR у США (2002–2018 рр.) (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 23 (794) від 13 червня 2011 р., № 30 (851) від 6 серпня 2012 р., № 24 (1095) від 26 червня 2017 р.), азійських конференціях (Пекін, 2014 р.; Сінгапур, 2016 р.). 15 років розвитку фармакоекономіки в системі охорони здоров’я та фармацевтичній освіті, її перспективи, діяльність українського відділу ІSPOR підсумувала О. Заліська в публікації «Історія, стан і перспективи фармакоекономіки в Україні» (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 15 (936) від 14 квітня 2014 р.).

23-я Світова зустріч ISPOR

23-я Світова зустріч ISPOR відбулася 19–23 травня 2018 р. у м. Балтимор, США. Форум відвідали більше ніж 3,5 тис. учасників із 70 країн світу. На запрошення оргкомітету ISPOR від українського відділу ІSPOR зустріч відвідали О. Заліська, професор, завідувач кафедри; Ореста Піняжко, кандидат фармацевтичних наук, старший викладач кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, член Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів, президент українського відділу ІSPOR з 2017 р.; Оксана Ващенко, кандидат фармацевтичних наук, доцент кафед­ри технології ліків та біофармації; Роман Ілик, заступник міністра охорони здоров’я України, доктор медичних наук, професор кафедри ортопедичної стоматології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; Олександра Олещук, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри фармакології з клінічною фармакологією Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, голова Експертного комітету з відбору та використання основ­них лікарських засобів; Олена Матвєєва, кандидат медичних наук, директор Департаменту фармаконагляду Державного експертного цент­ру МОЗ України, заступник голови Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів; Ірина Романенко, експерт відділу експертизи матеріалів з питань раціональної фармакотерапії Департаменту раціональної фармакотерапії Державного експертного центру МОЗ України, член Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів; Олександр Топачевський, директор консалтингової компанії Digital Health Outcomes^® (Київ), член Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів; Нінель Кадирова, заступник директора проекту USAID/SAFEMed (Київ); Вікторія Доброва, доктор фармацевтичних наук, професор кафедри клінічної фармакології з фармацевтичною опікою з Національного фармацевтичного університету (Харків).

Особливо цікавим та насиченим видався 4-й Український форум, який відбувся 22 травня 2018 р. Цей захід, організований українським відділом ІSPOR, був включений в офіційну програму 23-ї Світової зуст­річі ISPOR. Попередні форуми українського відділу ІSPOR проводилися під час 20–22-ї Світових зустрічей ISPOR у США у Філадельфії, 2015 р. (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 23 (994) від 15 червня 2015 р.), Вашингтоні, 2016 р. (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 24 (1045) від 27 червня 2016 р.), Бостоні, 2017 р. (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 24 (1095) від 26 червня 2017 р.).

У 4-му форумі українського відділу ІSPOR, крім делегатів з України, взяли участь почесні гості Юлія Чамова (Julia Chamova), директор Глобальної мережі ISPOR у країнах Європи, Середнього Сходу та Африки, Малгожата Ющак-Пунвеней (Malgorzata Juszczak-Punwaney), Келлі Ленахан (Kelly Lenahan), Кетерін Ореллана (Katherine Orellana), менеджери ISPOR; Джоана Ліс (Joanna Lis), член ради директорів ISPOR; Берталан Немет (Bertalan Nemeth), президент Угорського відділу ISPOR, Мондер Тумі (Mondher Toumi), професор, фармакоекономіст дослідного інституту «Сиреон», президент консалтингової компанії Creativ-Ceutical (Франція); Марк Коннолі (Mark Connolly), професор Університету Гронінга (Нідерланди); Марта Андрейків, випуск­ниця фармацевтичного факультету Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, старший директор з доступу препаратів на ринок фармацевтичної компанії «Тева» (США).

Учасників українського відділу ISPOR привітала Юлія Чамова та побажала цікавих дискусій. Модератором 4-го Українського форуму виступила О. Піняжко. Під час заходу учасники мали можливість поділитися досвідом та досягненнями у сфері розширення програми реімбурсації ліків, створення та оновлення Національного переліку основних лікарських засобів, оцінки технологій охорони здоров’я (Нealth Technology Аssessment — НТА), використання мультикритеріального аналізу та його ролі в реімбурсації.

Роман Ілик представив доповідь на тему «Націо­нальна політика в галузі лікарських засобів», у якій окреслив напрями системи забезпечення ліками на різних рівнях медичної допомоги, поділився успіхами впровад­ження реімбурсації лікарських засобів для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та бронхіальної астми, розповів про удосконалення законодавчих вимог до ціноутворення на лікарські засоби та законодавчі ініціативи щодо реклами препаратів.

Ореста Піняжко представила досягнення у сфері впровадження системи оцінки технологій охорони здоров’я (Нealth Technology Аssessment — НТА) для інноваційних препаратів, напрямки реімбурсації ліків, відпуску за електронними рецептами інсулінів, створення та оновлення Національного переліку основних лікарських засобів, використання мультикритеріального аналізу під час прийняття рішень та його ролі в програмах реімбурсації.

Ольга Заліська представила систему навчання провізорів з фармакоекономіки та НТА на до- і післядипломному етапах, тренінгах, для яких підготовлені навчальні програми, видано підручники, навчальні посібники, методичні рекомендації з фармакоекономіки та НТА для фахівців фармацевтичної галузі.

Олександра Олещук зробила огляд основ­них етапів створення Національного переліку основних лікарських засобів та окреслила напрями діяльності Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів у 2016–2017 рр.

Олександр Топачевський розповів про перс­пективи використання граничного показника економічної ефективності (cost-effectiveness threshold — CET) під час прийняття управлінських рішень в охороні здоров’я.

Вікторія Доброва представила доповідь, присвячену питанням вивчення біоеквівалентності лікарських засобів, ризикам та можливостям створення бази даних щодо біоеквівалентності ліків, зареєстрованих в Україні.

До програми 23-ї Світової зустрічі ISPOR було включено 5 постерних доповідей українських науковців:

• Прийняття рішень щодо реімбурсації в Україні: теперішні та майбутні напрямки (Reimbursement Decision-Making in Ukraine: Current and Future Directions, автори — О. Піняжко, Р. Ілик, О. Заліська);
• Визначення граничного показника економічної ефективності витрат в Україні: перспективи використання в прийнятті рішень в охороні здоров’я (Estimation of Supply Side Cost Effectiveness Threshold in Ukraine: Perspective Use in Health Care Decision-Making, автори — О. Топачевський, О. Піняжко, О. Олещук, О. Лебега);
• Реімбурсація лікарських засобів в Україні: основні аспекти та виклики (Reimbursement of medicines in Ukraine: issues and challenges, автори — О. Ващенко, О. Заліська);
• Перспективи використання управління ризиками у якості клінічних досліджень з їх економічною оцінкою (Perspectives of quality risk management application in clinical trials with economical evaluations, автори — В. Доброва, К. Ратушна, І. Зупанець);
• Порівняння витрат на протоколи стимуляції при допоміжних репродуктивних технологіях в Україні (Cost comparison of protocol of stimulation of ART in Ukraine, автори — Х.-О. Стасів, О. Заліська, Н. Максимович).

Пленарні засідання 23-ї Світової зустрічі ISPOR

Перше пленарне засідання на тему «Переломний момент у системі отримання доказів в умовах реальної клінічної практики. Трансформаційна роль цифрових технологій системи охорони здоров’я» відбулося 21 травня. Модератором засідання виступила Рейчел Л. Флеу­ренс (Rachael L. Fleurence), доктор філософії (Philosophiæ Doctor — Ph.D), виконавчий директор Національної системи оцінювання координаційного центру технології охорони здоров’я, Інноваційний консорціум медичного обладнання, США.

З доповідями виступили: Адріан Ф. Гернандез (Adrian F. Hernandez), доктор медицини, магістр охорони здоров’я, заступник декана з клінічних досліджень школи медицини Університету Дюка, США; Мішель МакМері-Хіз (Michelle McMurry-Heath), доктор медицини, доктор філософії, всесвітній віце-президент і генеральний директор відділу з питань реєстрації компанії «Johnson & Johnson Medical Device Companies», США; Даніка Марінак-Дабік (Danica Marinac-Dabic), доктор медицини, доктор філософії, магістр медицини, член міжнародного товариства фармакоепідеміології, керівник відділу епідеміо­логії Центру апаратури і радіології/Бюро епіднагляду і біометрики, Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами (Food and Drug Administration — FDA), США; Саллі Окун (Sally Okun), медсестра, магістр управління соціальними службами, віце-президент відділу політики та етики компанії «PatientsLikeMe», США.

Учасники засідання дійшли спільної думки, що за останні 10 років завдяки розвитку цифрових технологій у системі охорони здоров’я спостерігається експоненційне зростання обсягів цифрових даних. Разом з тим традиційні клінічні дослідження є досить дороговартісними, тривалими й недостатньо враховують прихильність пацієнтів до лікування. Тому наразі розглядається проб­лема використання реальних даних (real-world data). Учасники пленарного засідання обговорювали можливості застосування таких даних та перешкоди, що існують у цій сфері.

22 травня відбулося друге пленарне засідання, присвячене цифровим технологіям у сфері охорони здоров’я. Засідання модерував С. Деніель Муллінс (C. Daniel Mullins), доктор філософії, професор, завідувач кафедри дослідження фармацевтичних послуг охорони здоров’я Університету Мерілендської школи фармації, США.

Доповіді представили: Кріз А. Джонс (Chris A. Jones), доктор філософії, магістр наук, член Королівського товариства медицини, директор мережі «Venture Investments», Університет Вермонтської мережі охорони здоров’я, США; Еджім Е. Марк (Ejim E. Mark), доктор медицини, магістр наук про громадське здоров’я, магістр ділового адміністрування, головний виконавчий директор і засновник «Access Healthcare Foundation» (Фонд доступу до охорони здоров’я), США; Надя А. Сем-Агуду (Nadia A. Sam-Agudu), доктор медицини, асистент кафедри педіатрії Інституту вірусології людини та Університету Мерілендської школи медицини, старший технічний радник з ВІЛ-інфекції дітей та дорослих Департаменту попередження, опіки та лікування й Міжнародного дослідного центру удосконалення Інституту вірусології людини, Нігерія.

Цифрові технології стають все більш популярними. Сучасні гаджети, платформи соціальних мереж, портативні електронні прилади тощо розширюють можливості для участі в дослідженнях, пов’язаних зі здоров’ям, а також спостереження за загальними показниками системи охорони здоров’я.

23 травня відбулося пленарне засідання на тему «Дослідження прихильності пацієнтів до лікарських засобів та їх роль для регуляторних рішень у медичній галузі». Модератор засідання — Шелбі Д. Рід (Shelby D. Reed), доктор філософії, зареєстрований фармацевт (біо), президент ISPOR 2017–2018 рр., професор Дюкського університету, США. З доповідями виступили: Беннет Левітан (Bennett Levitan), доктор медицини, доктор філософії, старший директор відділу оцінки вигоди-ризику Департаменту епідеміології компанії «Janssen Research & Development», США; Мет Рені (Matt Reaney), член Королівського товариства охорони здоров’я, магістр наук, генеральний директор відділу клінічних результатів компанії «Sanofi», Велика Британія; Джеф Шурен (Jeff Shuren), доктор медицини, доктор юрис­пруденції, директор Центру пристроїв та радіологічного здоров’я, FDA, США.

На сьогодні FDA розробляє інструменти для отримання від пацієнта важливої інформації, яка може братися до уваги під час прийняття управлінських рішень. Учасники пленарного засідання обговорювали сильні та слабкі сторони дослід­жень щодо прихильностей пацієнтів при застосуванні лікарських засобів.

23-я Світова зустріч ISPOR запам’яталася насиченими інформативними доповідями та дискусіями, які були представлені на Українському форумі ISPOR, стендовими презентаціями, визначенням нових трендів у використанні інформаційних технологій, реімбурсації ліків для поліпшення доступу населення до інноваційних препаратів та покращення якості життя. Балтимор подарував учасникам зустрічі нові знайомства, досвід, а також сонячні дні, морські краєвиди, неймовірні кораб­лі в порту, атмосферу США та надію на поступову реалізацію реформ у медичній галузі України.

В десятку стран с самым низким уровнем здравоохранения входят Демократическая Республика Конго, Ангола, Уганда, Нигерия, Мозамбик, Сьерра-Леоне, Бенин, Либерия, Гвинея, Чад и Центральноафриканская Республика. Лидирующие места занимают: Сингапур, Люксембург, Швейцария, Норвегия, Гонконг, Япония, Австрия, Швеция и Нидерланды.

При оценке данного показателя учитывались следующие основные факторы: уровень физического и психического здоровья, инфраструктура здравоохранения и профилактический уход.

Уровень здравоохранения напрямую связан с политической и экономической ситуацией. При этом, если общий показатель уровня жизни населения страны низкий, то и доступ к качественному медицинскому обслуживанию для большинства пациентов затруднен.

По данным Рейтинга процветания, уровень жизни украинцев стремительно снижается. За последний год по этому показателю Украина заняла 112-е место из 149, оказавшись в списке после Бангладеш.

К 2030 г. Всемирная организация здравоохранения (ВОЗ) рекомендует достичь всеобщего охвата медико-санитарными услугами. Это означает, что для оптимального медицинского обслуживания недостаточно просто обеспечить наличие инфраструктуры, лекарственных средств, медицинских изделий и медицинских работников. Улучшение показателей здравоохранения требует сосредоточения внимания на качестве медицинских услуг, что предполагает обеспечение эффективного, безопасного, ориентированного на пациента лечения, которое является своевременным, равноправным и эффективным. Качество медицинской помощи — это уровень, при котором предоставление медицинских услуг для населения повышает вероятность достижения желаемых результатов и соответствует современным знаниям.

Данные отчета ВОЗ «Delivering quality health services: A global imperative for universal health coverage» свидетельствуют, что качество обслуживания, особенно в странах с низким и средним уровнем дохода, в число которых входит Украина, находится ниже оптимального уровня.

Ближайшие цели ВОЗ направлены на то, чтобы все принципы оказания медицинской помощи базировались на основе качества и эффективности. Разработка национальной политики в сфере обеспечения качества является приоритетной задачей, поскольку страны стремятся планомерно улучшать работу системы здравоохранения. Обеспечение качественного медицинского обслуживания хоть и представляет сложность, но остается самой важной задачей, решение которой даст возможностью улучшить здоровье людей. Уделяя особое внимание качеству медицинских услуг, страны смогут добиться значительного прогресса в достижении Целей устойчивого развития (Sustainable Development Goals — SDGs).

Стремление к качеству

В соответствии с Целями устойчивого развития мировое здравоохранение направлено на всеобщий охват медико-санитарными услугами и доступ к основным медицинским услугам. Это позволяет перейти к более продуктивному и справедливому развитию общества и экономики. Медицинская помощь должна быть качественной даже в самом бедном регионе. Иначе экономика государства несет колоссальные убытки на преодоление последствий некачественного лечения и тратит впустую ценные финансовые, технические и человеческие ресурсы. Это подрывает доверие населения к современной медицине. Таким образом, всеобщий охват медико-санитарными услугами без качественного лечения — это работа по принципу «деньги на ветер».

В этом контексте следует обратить внимание на следующие факты:

• большинство пациентов не получают лечения, основанного на доказательной клинической практике;
• отмечается повышение уровня антибиотикорезистентности из-за нерационального и чрезмерного использования противомикробных препаратов в здравоохранении;
• в глобальном масштабе сумма, связанная с ошибками в назначении лекарственных средств, оценивается в 42 млрд дол. США ежегодно.

Субстандартное качество медицинской помощи приводит к значительным финансовым потерям для систем здравоохранения. При этом большой объем ресурсов здравоохранения тратится неэффективно.

Данные, полученные в ходе 15 обзоров качества национальных систем здравоохранения, проведенных Организацией экономического сотрудничества и развития (Organisation for Economic Co-operation and Development —OECD) в период 2012–2016 гг., свидетельствуют о необходимости повышения прозрачности в отношении качества предоставляемых услуг и результатов лечения. При этом информация должна быть доступна всем заинтересованным лицам, включая пациентов, специалистов здравоохранения, регуляторные органы.

В период 2000–2015 гг. благодаря целям развития, сформулированным в «Декларации тысячелетия» (Millennium Development Goals — MDGs) ООН, удалось достичь глобального прогресса в области здравоохранения для стран с низким и средним уровнем дохода — детская смертность снизилась на 53%, материнская — на 43%, а частота новых случаев ВИЧ — более чем на 38%. Однако прогресс крайне неоднозначен. В бедных, сельских и труднодоступных регионах предотвратимая смертность остается высокой.

В 2015 г. Генеральная Ассамблея ООН приняла новую повестку дня: «Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development». SDGs включают широкий круг экономических, социальных и экологических целей и новую цель в области здравоохранения — обеспечить здоровый образ жизни и повысить благосостояние людей. Медицинское страхование считается основополагающим фактором для ее достижения.

Обеспечение качества медицинской помощи должно способствовать улучшению показателей здоровья населения, а не просто привести к увеличению затрат на обслуживание. Это касается как лечебных, так и профилактических услуг. Внедрение этого понимания особенно важно в странах, где увеличивается количество неинфекционных заболеваний, к ним относится и Украина.

Система здравоохранения должна обеспечивать доступность медицинских услуг на протяжении жизни пациента, включая снижение риска возникновения заболевания, скрининг, лечение, реабилитацию и паллиативную помощь. Доказательная база в отношении эффективности различных методов лечения и профилактики заболеваний постоянно увеличивается, поэтому для достижения качества медицинской помощи необходимо обеспечить систематическое включение новых данных в схемы лечения.

Поддержка принятия клинических решений (Clinical decision support — CDS) — это своевременное предоставление информации для повышения эффективности оказания помощи.

Грамотность населения в области здравоохранения — это способность получать и понимать медицинскую информацию, необходимую для принятия соответствующих решений со стороны пациентов, семей и сообществ.

Оценка медицинских технологий (Health technology assessment) проводится для выяснения того, как технологии здравоохранения помогают поддерживать и улучшать здоровье. Они применяются для принятия решений, связанных с внедрением новых технологий здравоохранения.

Оценка тенденций глобального состояния качества медицинской помощи требует определения и измерения показателей качества, сопоставимых между странами. Однако таких глобальных данных нет, и соглашение о минимальном наборе стандартных показателей качества медицинской помощи для мониторинга прогресса не достигнуто.

Характеристики качественного медицинского обслуживания

Эффективность. Врач обязан придерживаться принципов лечения, основанных на доказательствах.

Безопасность. Негативное воздействие назначенного лечения находится на 14-м месте среди источников глобального бремени заболеваний. В основном проблема безопасности касается стран с низким и средним уровнем доходов. Данные OECD свидетельствуют, что до 83% случаев возникновения негативных последствий лечения можно предотвратить.

Человек в центре внимания. Потребности и предпочтения пациентов должны учитываться системой здравоохранения. В странах с низким и средним уровнем дохода внимание, сострадательность и социальная помощь остаются на низком уровне.

Своевременность. Сокращение времени ожидания плановых и неотложных процедур способствует снижению частоты осложнений, побочных реакций и смертности.

Справедливость. В странах, в которых существует классовая иерархия, социальное расслоение и дискриминация по половой принадлежности, можно наблюдать отрицательную динамику по фактору справедливого оказания медицинской помощи.

Интегрированность. Существуют значительные пробелы в координации медицинской помощи, даже в странах с высокими доходами. Например, бывает так, что врачи не имеют доступа к назначениям других специалистов, данным о предоставлении специализированной медицинской помощи.

Продуктивность. Согласно данным доклада ВОЗ 2010 г., около 20–40% всех ресурсов здравоохранения расходуются впустую. Ведущими причинами непродуктивности предоставления услуг являются ненадлежащее применение лекарственных средств, субоптимальная комплектация персонала, чрезмерное или недостаточное применение медицинского оборудования, коррупция и недостаточное использование инфраструктуры.

Качество в основе системы здравоохранения

Предоставление некачественных услуг подрывает авторитет системы здравоохранения в обществе. Ресурсы для обеспечения, мониторинга и постоянного повышения качества должны быть встроены в основы систем здравоохранения. К ним можно отнести медицинских работников и учреждения; лекарственные средства, приборы и технологии; информационные сис­темы и финансирование.

В настоящее время наблюдается глобальный дефицит медицинских работников, особенно в бедных странах. Обеспечить систему здравоохранения квалифицированными медицинскими работниками можно путем разработки национальной стратегии, направленной на устранение пробелов в численности, распределении и сохранении медицинских кадров. Необходимо провести модернизацию учебных программ и обеспечить непрерывное профессиональное развитие.

Доступность и готовность медицинских служб к работе — необходимое условие для качественного лечения. Оно должно оцениваться по таким показателям, как чистая вода, надежная поставка электроэнергии, хорошая санитария и безопасная утилизация отходов. Но адекватная инфраструктура не обязательно приравнивается к качественной медицинской помощи. Необходимо внедрять систему мотивации медработников для заинтересованности в результативности лечения и внимания к пациентам. Аккредитация, проверки и другие формы внешнего контроля широко используются для оценки медицинских учреждений на предмет соответствия стандартам.

Национальная политика в отношении лекарственных средств и медицинских изделий помогает обеспечить систему здравоохранения эффективной продукцией гарантированного качества с высоким профилем безопасности в достаточном количестве и по доступным ценам.

Для надежного доступа к безопасным и эффективным лекарственным средствам, устройствам и технологиям необходима разработка национальной политики в отношении лекарственных средств и изделий. Ограничение применения небезопасных и неэффективных препаратов имеет решающее значение для безопасности пациентов. По оценкам ВОЗ, в 30% стран отсутствует эффективное регулирование рынка лекарственных средств, в том числе по причине отсутствия регуляторного органа, который функционирует должным образом.

Из-за низкого финансирования систем информационного обеспечения здравоохранения зачастую данные о качестве и результатах лечения не фиксируют вообще или сбор проводится таким образом, что информацию нельзя анализировать или сравнивать из-за отсутствия стандартизованной терминологии. Поэтому важно обеспечить эффективность этих систем путем создания надежной регистрации данных и нацио­нальной системы идентификаторов пациентов для поддержки контроля качества в ходе оказания медицинской помощи. Следует разработать и внедрить переход от бумажных записей, которые часто не предоставляют достоверных данных о качестве и результатах лечения, к электронному документообороту. Необходима разработка национального законодательства, которое защищает конфиденциальность, позволяя использовать личные данные о здоровье для исследований и улучшения качества оказания медицинской помощи. Внедрение информационных технологий поможет в проведении сбора и анализа информации для улучшения качества и эффективного информирования общественности о том, как эти данные используются.

ВОЗ обращает внимание на необходимость внедрения системы обязательного медицинского страхования, что позволит сократить «оплату из кармана пациента» и перейти на форму предварительной оплаты и объединения средств, при этом субсидируя тех, кто не в состоянии обеспечить свой вклад.

Опыт показывает, что обязательства «де-юре» часто не позволяют «де-факто» переходить на качественное лечение. Важным шагом является создание национального органа, ответственного за мониторинг и улучшение качества здравоохранения. В идеале он должен быть независимым от врачей и страховых компаний.

Основные идеи для повышения качества предоставления медицинских услуг

В каждой стране есть собственная культура, потребности населения и историческое наследие, формирующее систему здравоохранения. ВОЗ выделяет 6 основных идей в сфере здравоохранения, которые помогут повысить качество медицинских услуг:

• убежденность в том, что качественное, безопасное, пациент-ориентированное здравоохранение является общественным благом, которое должно быть обеспечено для всех граждан;
• признание того, что лучший доступ к медицинской помощи без внимания к ее качеству не приведет к желаемым результатам;
• признание того, что стратегии повышения эффективности систем здравоохранения должны принимать во внимание ограниченные финансовые возможности;
• необходимость обеспечения одинаково высокой эффективности предоставления государственных и частных услуг здравоохранения;
• осознание того, что качество медицинских услуг имеет жизненно важное значение для устойчивости национальной безопасности;
• осознание того, что необходимо удовлетворить общественный спрос на прозрачность выбора лечения, эффективности и его результатов.

Национальная политика в области повышения качества здравоохранения может предусмат­ривать разработку законодательной базы для создания новых государственных и административных институций или формирование новых механизмов регулирования (например проверка и аккредитация). Единого правильного способа не существует, но для обеспечения качества медицинского обслуживания, правительство, руководители систем здравоохранения, пациенты и врачи должны действовать сообща.

При этом важно принять определение понятия качества, провести ситуационный анализ текущего состояния. Для обеспечения клинической эффективности лечения важно сотрудничество между регуляторными органами, пациентскими и профессиональными организациями. Для внедрения принципа пациент-ориентированности необходимо расширить права и возможности пациентов. Для проведения контроля за внедрением национальной политики в области качества необходим мониторинг результатов лечения.

Вывод

Система обеспечения качества должна быть встроена в основу системы здравоохранения, независимо от состояния медицины. Система здравоохранения должна обеспечивать обмен информацией на всех уровнях иерархии с целью качественного сотрудничества и осведомленности. Эта трансформация отношений должна сочетаться с новыми механизмами, позволяющими правительству и лидерам системы здравоохранения учитывать и укреплять доверие граждан к медицинским услугам.